Парки Києва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

На сьогодні у Києві 127 парків, 500 скверів, 78 бульварів. На одного жителя Києва припадає 20 м² зелених насаджень. Для порівняння, у Парижі і Москві ця цифра становить 14 м², в Лондоні — 12 м², у Берліні — 10 м².[1]

У 1917 році загальна площа парків сягала 116,5 га, у 1980 році — 3,4 тисяч га, у 2005 році — 5,5 тисяч га.

Історія[ред.ред. код]

Розвиток паркового господарства у ХІ—XIX століттях[ред.ред. код]

У ХІ столітті в Києві почало розвиватися садівництво. Фруктові сади мали Києво-Печерський, Видубицький, Кирилівський монастирі, вони вкривали Щекавицю і Кудрявець.

Перший парк був закладений у 1631 році на митрополичому заміському дворі у Голосієві митрополитом Петром Могилою.

Наприкінці XVII — початку XVIII століття були створені Шовковичний та Виноградний сади на Клові, був висаджений липовий гай на Печерську (місцевість Липки).

У 1740-х роках за проектом архітектора В. В. Растреллі закладений Царський сад (у радянський час — Першотравневий парк, нині — Міський сад) у 1880-х роках цей масив перейшов до відання міської думи, яка здала його частину в оренду купецтву Києва (отримав назву Купецький сад, пізніше — Піонерський парк, нині — Хрещатий парк), в іншій частині парку (нині територія стадіону «Динамо») відкрився кафешантан «Шато-де-Флер», був розбитий великий розарій. У 1842 році закладений університетський Ботанічний сад.

У другій половині XIX століття мережа парків суттєво збільшується. На дніпровських схилих з'являються парки Володимирська гірка (1850-ті), Маріїнський парк (1874). Створено парки «Ермітаж», «Аркадія», «Венеція», «Кинь-Ґрусть», «Тіволі», Університетський. Місцями відпочинку киян були також Кадетський гай, Труханів острів, схили Дніпра від Поштової площі до Звіринця, приміські дачні поселення Святошин, Дарниця, Голосіїв, Пуща-Водиця.

Парки у ХХ столітті[ред.ред. код]

До Жовтневого перевороту 1917 року у Києві виникли також Пушкінський парк (1900), Політехнічний парк (1903), Зоологічний парк (1908). Громадянська війна нанесла великої шкоди парковому господарству міста. Так, на дрова вирубали практично весь Кадетський гай, значно постраждали зелені насадження і в інших парках. Відновлення «зелених легенів» міста активізується лише наприкінці 1920-х років, і особливо у зв'язку з відновленням столичного статусу (1934). У цей період з'явився Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України (1936), впорядковано паркову зону вздовж дніпровських схилів.

Німецько-радянська війна завдала не меншої шкоди паркам ніж громадянська. Значні території зелених насаджень парків були знищено або в ході бойових дій, або вирубано на дрова. Відновлення зелених зон розпочинається одночасно з відновленням міста. В повоєнний період створюються Дніпровський парк (1945), парки культури і відпочинку Ленінського комсомолу (1955), Голосіївський імені М.Рильського (1957), Вічної Слави (1957), ім. М.Фрунзе (1960-ті), ім. ХХІІ з'їзду КПРС (1962), Гідропарк (1965), Перемога (1965), Партизанської Слави (1970), Грушки (1971) та інші. У 1958 році створюється Виставка досягнень народного господарства, а у 1969 році — Музей народної архітектури і побуту, територія яких також є ландшафтним парком.

У 19701980-ті роки створюються Печерський ландшафтний парк ім. Є.Вучетича (1978), ведеться озеленення нових масивів Оболонь, Вигурівщина-Троєщина, Позняки, Виноградар та інших.

Парки у XXI столітті[ред.ред. код]

У зв'язку з вичерпанням місця для розвитку нової забудови, зелені масиви, у тому числі й парки, опинилися під загрозою знищення. Земля в місті є дорогою, а тому ведеться війна за кожен клаптик землі, придатної для нового багатоповерхового будівництва. Наступ на колись майже не зачіплені антропогенним впливом куточки міста змусив владу оголосити низку місцевостей ландшафтними заказниками.

2005 року в місті затверджено Концепцію розвитку зелених насаджень, якою передбачається як реконструкція існуючого паркового господарства, так і створення нових паркових зон.

Перелік парків[ред.ред. код]

Голосіївський район[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Парк ім. М. Рильського у південній частині міста Києва, у Голосіївському районі, у місцевості Голосіїв, вздовж Голосіївського проспекту 50°23′25″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.39028° пн. ш. 30.50722° сх. д. / 50.39028; 30.50722 Закладений у 1957 році у північній частині Голосіївського лісу. Оголошений пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 року № 105, перезатверджений постановою колегії Держкомприроди УРСР від 30 серпня 1990 року № 18. Площа — 126,32 га. Голосіївський парк імені Максима Рильського
Лиса Гора на південний захід від Видубичів на правому березі річки Либідь поблизу від її впадіння в Дніпро 50°23′42″ пн. ш. 30°32′50″ сх. д. / 50.39500° пн. ш. 30.54722° сх. д. / 50.39500; 30.54722 З 1982 року Лиса Гора отримала статус «Природного парку». Площа — 118,75 га. Киев, Лысая гора, потерна N5.jpg
Парк «Теремки» Між вулицями Касіяна та Академіка Костичева 50°22′54″ пн. ш. 30°27′27″ сх. д. / 50.38167° пн. ш. 30.45750° сх. д. / 50.38167; 30.45750 Площа — 93,28 га.
Парк «Покол» Столичне шосе 50°22′50″ пн. ш. 30°33′51″ сх. д. / 50.38056° пн. ш. 30.56417° сх. д. / 50.38056; 30.56417 Площа — 73,03 га.
Парк «Диск» Столичне шосе 50°22′08″ пн. ш. 30°33′05″ сх. д. / 50.36889° пн. ш. 30.55139° сх. д. / 50.36889; 30.55139 Площа — 2,56 га.
Національний комплекс «Експоцентр України» проспект Академіка Глушкова, 1 50°22′21″ пн. ш. 30°28′37″ сх. д. / 50.37250° пн. ш. 30.47694° сх. д. / 50.37250; 30.47694 Діє з 1958 року. Загальна площа — 285 га. Національний комплекс «Експоцентр України»
Музей народної архітектури та побуту на південній околиці Києва, поблизу селища Пирогів 50°21′15″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.35417° пн. ш. 30.51333° сх. д. / 50.35417; 30.51333 Заснований 6 лютого 1969 року. Загальна площа — 133,5 га. Музей народної архітектури та побуту
Феофанія в кінці вулиці Академіка Заболотного, праворуч 50°20′30″ пн. ш. 30°29′40″ сх. д. / 50.34167° пн. ш. 30.49444° сх. д. / 50.34167; 30.49444 У 1972 році урочище «Феофанія» було проголошено парком-пам'яткою, з 1992 р. воно має статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, підпорядкованого Державному заповідному господарству «Феофанія» Національної академії наук України[2]. Феофанія
Ботсад НАУ вулиця Героїв Оборони 50°22′53″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д. / 50.38139° пн. ш. 30.50167° сх. д. / 50.38139; 30.50167 Оголошено ботанічним садом загальнодержавного значення постановою Ради міністрів УРСР від 13 лютого 1989 року № 53. Знаходиться у віданні Національного аграрного університету[3]. Площа — 47,5 га.

Крім того в районі існують безіменні парки: біля Совських ставків — 25 га; На схилах по вул. Кайсарова — 10,9 га; на схилах Лисої гори — 11,6 га; на острові Галерний (спортивний парк) — 41,6 га (у тому числі 5,0 га — акваторія); на схилах Багринової гори і сел. Жовтневе —25,1 га; на схилах біля Інституту фізики — 8 га; на схилах Мишоловського яру (вул. Квітки-Основ'яненка) — 16,3 га; на схилах Мишоловського яру (вул. Весняна — вул. Адмірала Ушакова) — 12,1 га; біля Церковщини (спортивний парк) — 26,3 га; на житловому масиві Теремки-ІІ — 10,6 га.

Загальна площа всіх парків в районі становить близько 1 068 га, а разом з скверами і бульварами площа зелених насаджень району — 1 119 га.

Дарницький район[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Парк Партизанської Слави вул. Славгородська 50°24′52″ пн. ш. 30°40′38″ сх. д. / 50.41444° пн. ш. 30.67722° сх. д. / 50.41444; 30.67722 Площа — 111,97 га Fountain in park of Partisan Glory, Kyiv.jpg
Парк імені воїнів-інтернаціоналістів вул. Архітектора Вербицького 50°24′33″ пн. ш. 30°39′27″ сх. д. / 50.40917° пн. ш. 30.65750° сх. д. / 50.40917; 30.65750 Площа — 6,45 га Пам'ятник воїнам–інтернаціоналістам на Дарниці Київ.jpg
Парк «Позняки» Стик вулиці Драгоманова та пр-ту П. Григоренка 50°24′03″ пн. ш. 30°38′06″ сх. д. / 50.40083° пн. ш. 30.63500° сх. д. / 50.40083; 30.63500 Площа — 9,39 га Pozniaky park.jpg
Парк «Привокзальний» Привокзальна площа, вул. Бориспільська 50°25′49″ пн. ш. 30°38′52″ сх. д. / 50.43028° пн. ш. 30.64778° сх. д. / 50.43028; 30.64778 Площа — 4,75 га
Парк «Таращанець» на розі вулиць Ялтинської та Заслонова 50°25′42″ пн. ш. 30°39′16″ сх. д. / 50.42833° пн. ш. 30.65444° сх. д. / 50.42833; 30.65444 Площа — 3,72 га Парк «Таращанець» у Дарниці в Києві.JPG
Парк «Прибережний» Дніпровська набережна 50°24′30″ пн. ш. 30°36′03″ сх. д. / 50.408500° пн. ш. 30.600917° сх. д. / 50.408500; 30.600917 Площа — 46,4 га
Посольське містечко Площа — 19,3 га

Крім того існують безіменні парки: біля будинку культури залізничників — 4,1 га (у тоту числі 0,54 га — будинок культури); біля озера Вирлиця — 36,4 га (без урахування акваторії); біля озера Сонячне — 22 га (у тому числі 13,32 га — акваторія); по вул. Здолбунівській — 19,3 га.

Загальна площа парків району — 305 га, всіх зелених насаджень — 344 га.

Деснянський район[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Парк «Молодіжний» на розі вул. МаяковськогоЦвєтаєвої 50°31′18″ пн. ш. 30°37′23″ сх. д. / 50.52167° пн. ш. 30.62306° сх. д. / 50.52167; 30.62306 Площа — 9,21 га Парк Молодіжний.JPG
Парк Дружби народів на острові Муромець, поблизу Московського мосту 50°30′15″ пн. ш. 30°32′35″ сх. д. / 50.50417° пн. ш. 30.54306° сх. д. / 50.50417; 30.54306 Парк закладений в 1972 році в урочищі Чорторий і він став продовженням Дніпровського парку. В ньому розташовані клуб водних видів спорту «Екстримальная тяга» з воднолижною канатно-буксировочною дорогою, майданчик для гри в пейнтбол, велоклуб, працюють кафе, ресторан. Площа — 219,4 га Парк Дружби народів
Парк «Троєщина» Площа — 185,31 га
Парк «Кіото» праворуч вздовж вулиці Кіото 50°27′49″ пн. ш. 30°38′14″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 30.63722° сх. д. / 50.46361; 30.63722 Площа — 15,3 га Парк Кіото.JPG
Деснянський парк на розі вулиць НіколаєваМаяковського 50°30′26″ пн. ш. 30°35′50″ сх. д. / 50.50722° пн. ш. 30.59722° сх. д. / 50.50722; 30.59722 Площа — 9,67 га Деснянський парк.JPG
Парк «Борців за свободу і незалежність України» в межах парку «Троєщина» 50°29′54″ пн. ш. 30°34′20″ сх. д. / 50.49833° пн. ш. 30.57222° сх. д. / 50.49833; 30.57222 Всеукраїнський парк пам'яті борців за свободу і незалежність України. Закладений на честь відзначення 10-ї річниці незалежності України в серпні 2001 року. Парк Борців.JPG
Парк «Броварський» від ст.м. «Чернігівська» до ст. м. «Лісова» Площа — 2,67 га
Парк ДШК Між пр-том Гагаріна, вулицями Червоноткацькою та Магнітогорською 50°27′28″ пн. ш. 30°38′09″ сх. д. / 50.45778° пн. ш. 30.63583° сх. д. / 50.45778; 30.63583 Площа — 13,92 га

Крім того існюють безіменні парки: паркова зона між проспектом Генерала Ватутіна і вул. Закревського — 38,62 га (2 ділянки, у тому числі 7,36 га — акваторія); вздовж вул. Попудренка — 3,71 га (у тому числі 1,9 га — Луна-парк); паркова зона, вул. Сабурова, 12-26 — 2,26 га; паркова зона, проспекту Маяковського (від вул. Сабурова до вул. Данькевича) — 2,31 га (2 ділянки); по вул. Милославській, житловий масив Вигурівщина-Троєщина 20 мікрорайон (спортивний парк) — 6 га.

Загальна площа парків — 508 га, всього зелених насаджень — 532 га.

Дніпровський район[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Дніпровський парк Труханів острів 50°27′53″ пн. ш. 30°32′42″ сх. д. / 50.46472° пн. ш. 30.54500° сх. д. / 50.46472; 30.54500 Парк культури і відпочинку розташований на Трухановому острові в Дніпровському районі міста. В радянські часи входив до складу Центрального парку культури і відпочинку, в роки незалежності — окремий парк. Загальна площа парку — 476,9 га.
Парк «Аврора» між вулицями Микитенка і Сулеймана Стальського 50°29′07″ пн. ш. 30°35′57″ сх. д. / 50.48528° пн. ш. 30.59917° сх. д. / 50.48528; 30.59917 Площа — 7,91 га
Парк «Перемога» між пр-том Визволителів та вул. Жмаченка 50°27′53″ пн. ш. 30°36′21″ сх. д. / 50.46472° пн. ш. 30.60583° сх. д. / 50.46472; 30.60583 Площа — 66,09 га Парк Перемога (1).jpg
Гідропарк острови Венеціанський і Долобецький 50°26′26″ пн. ш. 30°34′49″ сх. д. / 50.44056° пн. ш. 30.58028° сх. д. / 50.44056; 30.58028 В комплексі парку декілька пляжів, кафе, ресторани, атракціони, пункти прокату спортивного спорядження і човнів, літня естрада, танцювальний майданчик тощо. Площа — 181,72 га Гідропарк

Крім того існують безіменні парки: вздовж вул. А. Малишка — 14,03 га (3 ділянки); вздовж вул. Попудренка — 14,95 га; на житловому масиві Райдужний — 32,8 га (у тому числі 16,33 га — акваторія); вздовж Броварського проспекту — 3,54 га; біля кінотеатру «Ленінград» — 2,6 га (у тому числі 0,4 га — кінотеатр); урочище «Долобецьке» (Долобецький острів) — 133,93 га (у тому числі затока); урочище «Горбачиха» — 80,3 га; біля озера Тельбін — 25,8 га (у тому числі 13,42 га — акваторія; біля будинку культури ДВРЗ — 3,69 га; на Русанівській набережній — 28,89 га (разом з прибережною зоною); на Дніпровській набережній — 9,72 га (у тому числі будівництво спортивно-оздоровчих споруд); по вул. Лохвицькій — 8,96 га.

Території загального користування: біля озера Малинівка — 5,8 га (у тому числі 2,0 га — акваторія); на житловому масиві Сєрова-Райдужний (спортивний парк) — 15,81 га.

Загальна площа парків району — 1 113,44 га, всього зелених насаджень — 1 159 га.

Оболонський район[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Парк «Оболонь» в кінці вулиці Прирічної, між затоками Собаче Гирло і Верблюд 50°31′58″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д. / 50.53278° пн. ш. 30.52583° сх. д. / 50.53278; 30.52583 Площа — 280,1 га Парк Облонь.JPG
Парк «Пуща-Водиця» Пуща-Водиця 50°32′24″ пн. ш. 30°20′33″ сх. д. / 50.54000° пн. ш. 30.34250° сх. д. / 50.54000; 30.34250 Площа — 11,73 га Парк Пуща-Водиця.jpg
Парк «Наталка» Оболонська набережна 50°29′47″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.49639° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.49639; 30.52417 Площа — 118 га Парк Наталка.JPG

Крім того існують безіменні парки: біля озер Вербне — 32,06 га (у тому числі 16,15 га — акваторія); Йорданське — 30,89 га (у тому числі 14,76 га — акваторія); Кирилівське — 41 га (у тому числі 18,86 га — акваторія); Богатирське — 12,38 га (у тому числі 7,87 га — акваторія); Редькіне — 80,5 га.

Загальна площа парків — 606,66 га, зелених насаджень — 676,63 га.

Печерський район[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Аскольдова могила пл. Андрія Первозванного 50°26′42″ пн. ш. 30°33′04″ сх. д. / 50.44500° пн. ш. 30.55111° сх. д. / 50.44500; 30.55111 Площа — 20,51 га
Ботанічний сад ім. Миколи Гришка вул. Тимірязєвська, 1 50°24′48″ пн. ш. 30°33′46″ сх. д. / 50.41333° пн. ш. 30.56278° сх. д. / 50.41333; 30.56278 Науково-дослідна установа, що займається проектуванням і створенням нових ботанічних садів та парків, розробкою наукових основ озеленення та фітодизайну підприємств і організацій, а також багатьма іншими напрямками теоретичної та прикладної ботаніки. Загальна площа — 130,5 га. Ботанічний сад
Парк Вічної Слави Площа Слави 50°26′24″ пн. ш. 30°33′18″ сх. д. / 50.44000° пн. ш. 30.55500° сх. д. / 50.44000; 30.55500 Площа — 17,59 га Парк Вічної Слави
Парк «Дніпровські Кручі» 50°26′52″ пн. ш. 30°32′26″ сх. д. / 50.44778° пн. ш. 30.54056° сх. д. / 50.44778; 30.54056 Площа — 56,43 га
Маріїнський парк вул. Грушевського 50°26′49″ пн. ш. 30°32′23″ сх. д. / 50.44694° пн. ш. 30.53972° сх. д. / 50.44694; 30.53972 Площа — 10,7 га Маріїнський парк
Меморіальний парк академіка О. О. Богомольця[ru] вул. Академіка Богомольця, 2 50°26′25″ пн. ш. 30°31′45″ сх. д. / 50.44028° пн. ш. 30.52917° сх. д. / 50.44028; 30.52917
Міський парк між вул. Грушевського та Дніпровими схилами 50°26′59″ пн. ш. 30°32′03″ сх. д. / 50.44972° пн. ш. 30.53417° сх. д. / 50.44972; 30.53417 Площа — 10,66 га Міський парк
Наводницький парк (Парк ім. Примакова) Набережне шосе біля мосту Патона 50°25′41″ пн. ш. 30°34′08″ сх. д. / 50.42806° пн. ш. 30.56889° сх. д. / 50.42806; 30.56889 Площа — 13,82 га
Печерський ландшафтний парк 50°25′43″ пн. ш. 30°33′47″ сх. д. / 50.42861° пн. ш. 30.56306° сх. д. / 50.42861; 30.56306 Площа — 41,31 га
Хрещатий парк Європейська площа, вул. Грушевського, Петрівська алея 50°27′17″ пн. ш. 30°32′03″ сх. д. / 50.45472° пн. ш. 30.53417° сх. д. / 50.45472; 30.53417 Площа — 16,52 га

Крім того існують парки на схилах бульвару Дружби народів — 4,5 га і біля озера Видубицького — 35,1 га (у тому числі 15,7 га — акваторія та нове будівництво за конкурсом ГУЕ КМДА).

Загальна площа парків — 368 га, зелених насаджень — 384 га.

Подільський район[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Крістерова Гірка на розі вулиць Вишгородської і Осиповського 50°30′43″ пн. ш. 30°26′49″ сх. д. / 50.51194° пн. ш. 30.44694° сх. д. / 50.51194; 30.44694 Входить до житлового масиву, що будується — Паркове місто. На території парку мешкають лебеді і дикі качки, 4 види тварин занесених до Червоної книги і 10 видів тварин, що охороняються Бернською конвенцією. Рослинність парку налічує 25 видів, 150-річні каштани, 400-літній дуб. Площа — 4,3 га Крістерова Гірка.JPG
Куренівський парк вул. Кирилівська, 134 50°29′17″ пн. ш. 30°28′19″ сх. д. / 50.48806° пн. ш. 30.47194° сх. д. / 50.48806; 30.47194 Парк розміщується у трикутнику, утвореному вулицями Кирилівською, Олени Теліги та проспектом Степана Бандери. На перетині проспекту Степана Бандери та вулиці Олени Теліги — колишній танцювальний павільйон, а тепер клуб «FreeДом». Площа парку — 8,18 га. Куренівський парк1.jpg
Парк «Березовий Гай» на розі вулиць Вишгородської та Білицької 50°29′49″ пн. ш. 30°27′10″ сх. д. / 50.49694° пн. ш. 30.45278° сх. д. / 50.49694; 30.45278 В парку сплановані декілька функціональних зон: зона культурно-просвітницьких закладів (тут знаходяться музей «Хата на Пріорці», сарай, криниця, фруктові насадження, що примикають до них — яблуні, сливи, абрикоси, вишні, черешні, а також берези віком до 30 років), зона відпочинку дітей — в центральній частині парку, зона тихого відпочинку (в основному, нагірна частина парку) та зона господарських споруд. Площа — 7,46 га Березовий Гай.JPG
Парк «Замкова гора» Замкова гора Площа — 9,7 га
Парк «Моряків» Рибальський півострів Площа — 2,82 га Парк моряків. Монітор «Железняков».JPG
Парк «Кинь-Ґрусть» біля Кобзарської вулиці 50°31′13″ пн. ш. 30°26′42″ сх. д. / 50.52028° пн. ш. 30.44500° сх. д. / 50.52028; 30.44500 Парк являє собою частину урочища «Кинь-Ґрусть». Створений у 1972 році. Він являє собою ізольований залишок Пуща-Водицького лісового масиву, розташований неподалік від ставу, утвореного на місці природної водойми. Площа — 8,5 га Кинь-Грусть.JPG
Кирилівський лісопарк Кирилівський гай, Бабин яр Площа — 11,65 га Кирилівський гай 63.JPG
Сирецький гай вул. Стеценка Площа — 92,7 га Сирецький гай 46.jpg

Крім того існують парки біля кінотеатру ім. Шевченка — 4,44 га (у тому числі 0,27 га — кінотеатр); на схилах Андріївської гірки (від фунікулеру до Андріївського узвозу) — 4,85 га; біля озера Синє — 15,97 (у тому числі 4,57 га — акваторія та нове будівництво культурно-рекреаційного комплексу); на житловому масиві — Мостицький — 14,5 га (на территорії АК «Пуща-Водиця»).

Загальна площа парків району — 177 га, зелених насаджень — 218,55 га.

Святошинський район[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Парк «Совки» вул. Жмеринська 50°26′24″ пн. ш. 30°22′27″ сх. д. / 50.44000° пн. ш. 30.37417° сх. д. / 50.44000; 30.37417 Площа — 35,3 га Урочище «Совки»
Парк «Інтернаціональний» пр-т Леся Курбаса, вул. Тулузи 50°25′50″ пн. ш. 30°22′50″ сх. д. / 50.43056° пн. ш. 30.38056° сх. д. / 50.43056; 30.38056 Площа — 7,05 га Парк «Інтернаціональний»
Парк «Юність» пр-т Леся Курбаса, вул. Картвелішвілі 50°25′40″ пн. ш. 30°23′01″ сх. д. / 50.42778° пн. ш. 30.38361° сх. д. / 50.42778; 30.38361 Площа — 6,44 га Парк «Юність»
Парк імені генерала Потапова вул. генерала Потапова 50°25′29″ пн. ш. 30°23′09″ сх. д. / 50.42472° пн. ш. 30.38583° сх. д. / 50.42472; 30.38583 Площа — 5,13 га Парк імені генерала Потапова

Крім того існують парки на вул. Ф. Пушиної — 3,69 га; вздовж вул. Сім'ї Сосніних — 10,5 га; вздовж проспекту Перемоги (урочище «П'ята просіка» масиву Святошин) — 44,13 га (у тому числі 15,13 га — акваторія); вздовж вул. Ушакова біля ставка № 16 (зелений масив Святошин) — 11,66 га (без урахування площі акваторії); біля ставків № 7, 8 на житловому масиві Південна Борщагівка — 4 га; між вул. Наумова і Святошинським лісом — 19,1 га; біля річки Нивка — 110 га (у тому числі 70,0 га — акваторія та на території ІРГ УААН).

Загальна площа парків — 257 га, зелених насаджень — 320 га.

Солом'янський район[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Відрадний парк вул. Михайла Донця Площа — 25,92 га Виток р. Либідь, Солом'янський район парк «Відрадний» 01.jpg
Парк «Орлятко» бульвар Вацлава Гавела Площа — 9,65 га Orlyatko park, Kiev9.JPG
Парк імені Островського Солом'янська площа 50°25′47″ пн. ш. 30°28′05″ сх. д. / 50.429750° пн. ш. 30.468167° сх. д. / 50.429750; 30.468167 Площа — 4,11 га У Парку ім М Островського в Києві.jpg
Парк «Супутник» вул. Уманська 50°26′26″ пн. ш. 30°27′30″ сх. д. / 50.44056° пн. ш. 30.45833° сх. д. / 50.44056; 30.45833 Площа — 16,41 га Park21.png
Парк «Юність» між вул. Курською, Уманською, Козицького 50°26′30″ пн. ш. 30°27′56″ сх. д. / 50.44167° пн. ш. 30.46556° сх. д. / 50.44167; 30.46556 Площа — 4,27 га
Парк «Протасів Яр» Площа — 10,08 га
Солом'янський ландшафтний парк вул. Волгоградська 50°25′31″ пн. ш. 30°29′13″ сх. д. / 50.42528° пн. ш. 30.487083° сх. д. / 50.42528; 30.487083 Площа — 29,6 га Solomianka Landscape Park.jpg
Сквер Героїв добровольчих батальйонів, що несуть службу в зоні АТО на перетині вулиць Кудряшова та Людмили Проценко 50°25′46″ пн. ш. 30°29′15″ сх. д. / 50.429472° пн. ш. 30.487583° сх. д. / 50.429472; 30.487583 Площа — 0,23 га Будівництво скверу на честь героїв АТО.jpg
Парк «Олександрівська Слобода» Площа — 8,73 га
Совська балка Площа — 35,89 га
Балка Проня Площа — 19,37 га
Політехнічний парк пр-т Перемоги 50°27′04″ пн. ш. 30°27′31″ сх. д. / 50.451167° пн. ш. 30.458750° сх. д. / 50.451167; 30.458750 Площа — 13,5 га Політехнічний парк

Крім того існують парки по вул. Солом'янській — 32,28 га (у тому числі ділянка біля лікарні); по вул. Вінницькій — 5,44 га; вздовж річки Нивка біля с. Жуляни — 16,2 га (у тому числі 2,0 га — акваторія); між вул. Колоскова та вул. Сигнальна — 17,82 га (2 ділянки); біля кінотеатру «Тампере» — 4,28 га (у тому числі 0,2 га — кінотеатр), Старий дубовий гай (по вул. Борщагівська, 141) — 0,3 га.

Загальна площа парків району — 224 га, зелених насаджень — 264 га.

Шевченківський район[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна вул. Симона Петлюри, 1 50°26′35″ пн. ш. 30°30′16″ сх. д. / 50.44306° пн. ш. 30.50444° сх. д. / 50.44306; 30.50444 Сад розміщенний за Головним корпусом Національного університету, між бульваром Т. Шевченка й вулицями Л. Толстого, Назарівською й Петлюри. Закладений 1839 року на пустирі. Площа саду — 22,5 га. Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна
Володимирська гірка ліворуч Володимирського узвозу 50°27′22″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 50.45611° пн. ш. 30.52611° сх. д. / 50.45611; 30.52611 Парк розміщений на верхній та середній терасах Михайлівської гори. 1853 року на західному відрозі гори було споруджено пам'ятник князю Володимиру і відтоді східну частину Михайлівської гори почали називати Володимирською гіркою, таку ж назву отримав і розбитий тут парк. У північній частині парку фунікулер, а в південній — Український дім. Площа — 10,8 га Володимирська гірка
Київський зоопарк проспект Перемоги, 32 50°27′19″ пн. ш. 30°27′51″ сх. д. / 50.45528° пн. ш. 30.46417° сх. д. / 50.45528; 30.46417 Площа — 33,6 га Київський зоопарк
Сирецький дендропарк Сирецький дендропарк є філією Державної агрофірми «Квіти України», має статус науково-дослідної природоохоронної установи, яка вивчає різноманіття видів дерев та чагарників, їхніх композицій для ефективного використання в озелененні міст, займається їхнім збереженням. Сирецький дендропарк
Сирецький парк Площа — 30 га
Парк «Нивки» Площа — 63,41 га
Парк імені Пушкіна Площа — 19,7 га
Парк «Пейзажна алея» Площа — 1,48 га
Парк «Веселка» на розі вулиць Салютної і Туполєва 50°28′23″ пн. ш. 30°23′53″ сх. д. / 50.47306° пн. ш. 30.39806° сх. д. / 50.47306; 30.39806 Площа — 6,74 га Парк Веселка.JPG
Бабин Яр Площа — 59,51 га Бабин Яр
Парк імені Тараса Шевченка Площа — 5,28 га Парк імені Тараса Шевченка
Кирилівський гай Площа — 38,76 га
Парк «Дубовий гай» пр. Перемоги, 86 50°27′34″ пн. ш. 30°24′16″ сх. д. / 50.45944° пн. ш. 30.40444° сх. д. / 50.45944; 30.40444 Площа — 1,04 га
Сирецький гай Площа — 82,9 га

Крім того існують парки: біля меморіалу «Бабин Яр» — 8,1 га; на схилах Фестивальної алеї — 0,2 га; на схилах Подільського узвозу — 3 га; на схилах Вознесенського узвозу — 5,3 га; на схилах вул. Лук'янівської — вул. Олегівській — 14,8 га; на схилах вул. Отто Шмідта — 4,68 га; на схилах Смородинського узвозу та вул. Нагірній — 18,6 га; на схилах Врублівського узвозу — 5,1 га.

Загальна площа парків — 379 га, всіх зелених насаджень — 487 га.

Колишні[ред.ред. код]

Назва
Розташування
Координати
Короткі відомості
Зображення
Аптекарський сад Був розташований на схилах Андріївської гори. Починався від Чортового Беремища (неподалік від теперішнього фунікулера) і простягався майже до гори Дитинки. Закладеного казною наприкінці XVIII століття. Лікарські рослини надходили звідти в київські аптеки.
Парк «Аркадія» Був розташований поблизу Галицької площі. Простягався від Бібіковського бульвару (від садиби № 56) і простягався вузькою смугою до вулиці вулиці Маловолодимирської. Закладений А.Гінтовтом наприкінці ХІХ ст. як міська філія парку "Ермітаж". Припинив існування під час подій 1917-20 років.
Парк «Венеція» Був розташований біля Ланцюгового мосту на лівому березі Дніпра. Самий відалений від міста парк, який часто згадується у міських хроніках кінця XIX століття. Докладних описів парку не зберіглося, окрім того, що це було місцем розваг артистів, офіцерів, купців та інших, які любили відпочити і розважитися «на природі».
Скоріш за все під парку пішла й назва протоки між Венеціанським і Долобецьким островами, якою прямували пароплави з Подолу до парку.
Парк «Ермітаж» Труханів острів Розважальний заклад на Трухановому острові. Кияни діставалися сюди перевозом на лодках. Наприкінці 1870-х років перевіз перейшов до підприємливого купця Гинтовта, який облаштував для відпочиваючих невеликий парк з буфетом, що став місцем хмільних розваг подалі від очей правоохоронців. Припинив своє існування у громадянську війну. Зараз територія колишнього парку в складі Дніпровського парку.
Кадетський гай Виник у 1727 р. як гай при заміській резиденції київських митрополитів в Шулявщині. До побудови будівлі Кадетського корпусу (відкрито 1857 р.) мав назву Шулявського гаю. В давні часи використосувався як місця гулянь та відпочинку студентів Київської Академії(тут ставили вистави, читали вірші, співали пісні), згодом перетворився на місце загальноміських гулянь. Щороку 1 травня у гаю відбувалися гуляння усіх верств начелення-від найвищих посадовців до звичайних містян. Влаштовувалися вистави, ігри, танці, проводилися численні благодійні заходи. У гуляннях брала участь велика частина населення тодішнього Києва. Гай було вирубано на дрова під час громадянської війни у 1918–1920 роках, а територія колишнього гаю-забудована у повоєнну добу — нині це Першотравневий масив. Залишками гаю можна вважати лісопарк між вулицею Уманською та залізницею (офіційна назва - парк «Супутник») та поодинокі вікові дуби серед житлових кварталів. Кадетський гай.jpg
Парк «Стромовка» Шулявка, тепер забудована територія на захід від Політехнічного парку Заснований чеською громадою Києва, існував у 1908—1919 роках. У парку діяв театр, з яким у 1915—1916 роках співпрацював Я. Гашек; 29 липня 1917 року тут виступав чеський політичний діяч Т. Г. Масарик.[4]
Парк «Тіволі» на розі Хрещатика і Інститутської вулиці. Парк існував у 1870-ті роки і розташовувався у садибі П. Лукашевича. За невеликим особняком власника вздовж Хрещатика тягнувся великий сад з ярами, штучними терасами та доріжками. В парку діяв театр на відкритому повітрі. Наприкінці XIX століття парк як цілісний комплекс зник під час забудови території.
Парк «Шато-де-Фльор» територія нинішнього стадіону «Динамо» 50°27′01″ пн. ш. 30°32′07″ сх. д. / 50.45028° пн. ш. 30.53528° сх. д. / 50.45028; 30.53528 Частина колишнього Царського саду, платний міський парк, який існував з другої половини XIX століття і до громадянської війни. Шато-де-Фльор.jpg

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ua.glavred.info
  2. globalinfo.com.ua(рос.)
  3. www.interesniy.kiev.ua
  4. Александр и Дина Муратовы. Йиндржих Йиндржишек или Генрих Игнатьевич. Некоронованный король русских чехов // Русское слово. — Прага, 2009. — Вип. 7—8, 9, 10.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]