Берладська земля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Галицько-Волинська держава (1245–1349)

Берладська земля (Берладь) — історична назва території між Дністром, Карпатами, Дунаєм та Чорним морем. На півночі межувала з Шипинською землею.

Названа походить від ріки Бирладь, та містечка біля неї (Бирлад), що було центром землі.

Виникла на землях літописних уличів та тиверців. В 1116 г. великий князь Володимир Мономах ще контролює дані території і «посла Ивана Воитишича,и посажа посадники по Дунаю»[1].

У 12-13 ст.ст. — територія, контрольована Галицько-Волинським князівством. Від кін. 13 ст. на цих землях формується Молдовське князівство.

В цій місцевості крім Берладі розвивались міста Білгород, Яський торг на Пруті, Сочава, Серет, Малий Галич, Баня та інші. Тут переховувався небіж галицького князя Володимирка Володаревича — Іван Берладник після невдалої спроби 1145 року відібрати Галич у дядька.

Немає підстав вважати, що існувало Берладське князівство, як думало багато істориків 19-го та 1-ї половини 20-го століть[джерело?]. Берладська земля була населена вільними людьми з багатьох давньоруських земель, втікачами від князів і бояр або просто шукачами пригод. В очах панівної верхівки Київської Русі Берладь стала символом свавілля й беззаконня[джерело?], місцем скупчення викинутих із суспільства людей[джерело?], про що свідчать слова володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського, з презирством кинуті ним 1173 році Давиду Ростиславичу, котрого він прагнув вигнати з Русі: «А ты поиди в Берладь, а в Руськой земли не велю ти быти».

Берладська земля була густо населена: 6 тис. берладників 1158 року підтримали Івана Ростиславича у війні проти галицького князя Ярослава Володимировича, а 1159 року берладники ненадовго заволоділи київським портом Олешшя на Нижньому Дніпрі. Берладська земля була місцем життя берладників.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Суляк С. Русины в истории: прошлое и настоящее // Русин. - 2007, №4 (10). - С. 29-56.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма. — Кишинёв: Картя Молдовеняскэ, 1964. — С. 82—84.
  2. Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. — Т. II. — С. 497.


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.