Приорілля
Приорі́лля, Поорі́лля — українська географічна, етнокультурна й історична область у Середньому Подніпров'ї. Обіймає сточище річки Оріль. Лежить на півночі Дніпропетровської[1], південному заході Харківської й південному сході Полтавської областей[2]. Місцевість багата на природні та історичні пам'ятки. Серед останніх — городища, кургани, майдани, укріплення Української лінії[3].
Землі Поорілля входили в Орільську паланку Запорозької Січі.
Серед відомих діячів регіону — рід Левицьких, які оселилися тут наприкінці XVII століття. Серед яскравих представників — художники Григорій та Дмитро Левицькі, історик Орест Левицький[4]
Під час Українських визвольних змагань 1917—1921 років у Приоріллі діяли загони повстанців отаманів Андрія Левченка, Омеляна Пасічного, Афанасія Левенця,[5]
Ліси Приорілля почали формуватися в пізньому мезоліті[6]. Вони належать до лісів північностепової зони Українського степу. У Приоріллі наявні соснові, дубові та короткозаплавні ліси. У лісах долини Орілі описано 154 види, серед яких наявні ендеміки, релікти та види на південній межі свого ареалу[7].
На самій Орілі розташовано 52 населених пункти[2].
Головні центри Поорілля: міста Красноград і Перещепине і селище Царичанка. Біля Перещепиного були історичні центри Поорілля — Орільської паланки Запорозької Січі — Личкового й Великої Козирщини. За царату Красноград (Костянтиноград) і Царичанка були повітовими містами.
У межах Приорілля мешкає приблизно 250 000 осіб.
 | Інформація в цьому розділі застаріла. (16 лютого 2026) |
- Амур-Нижньодніпровський район міста Дніпро
- Магдалинівський район (північна частина)
- Новомосковський район (північна частина)
- Юр'ївський район (північна частина)
- Царичанський район
- Карлівський район — (без північного заходу)
- Машівський район — (без північної сторони)
- Новосанжарський район — (південна східна сторона; Нехворощанський район)
- Кобеляцький район — (крайній схід і південь)
- Чутівський район (східна кінцівка району)
- Валківський район (південно-східний кут)
- Зачепилівський район
- Кегичівський район
- Красноградський район
- Лозівський район (північно-західний кут)
- Нововодолазький район (південна сторона)
- Первомайський район (Харківська область) (Західна сторона)
- Сахновщинський район
- ↑ Бевз Т., Ротар Н. (2018), Результати аналізу формування, специфіки функціонування, особливостей трансформації регіональних політичних режимів в Україні: аналіз випадків (PDF), архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022
- 1 2 Качур Л. Бабайківка — село сакрального Поорілля: краєзнавчі розвідки.– Суми, 2020.– 60 с. С. 6-9
- ↑ Приорілля. Природа & Історія. Альбом природних та історичних пам'яток Царичанського району Дніпропетровської області / Упоряд.: О. В. Старік, А. В. Юрченко; за заг. редакцією В. В. Боняка. — Дніпро: АРТ-ПРЕС, 2019. — 36 с. ISBN 978-966-348-428-0
- ↑ Білокінь А. М. Роль родини Левицьких у розвитку освіти і культури Приорілля (кінець XVIII — початок ХХ ст.). Історія і культура Придніпров'я, 6, 2009, 75-79
- ↑ Р. Карпенко. ДО 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛЬНИХ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ: ПООРІЛЛЯ У ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАННЯХ. Бористен/Борисфен, № 9(362), 2021. С. 6-8
- ↑ Старік О. В. Село Бабайківка і його мешканці козацької доби (За писемними та археологічними джерелами) / О. В. Старік, В. О. Ходас // Січеславський альманах: зб. наук. праць з історії українського козацтва.– Дніпропетровськ: НГУ, 2011.– Вип. 6.– С. 99–110
- ↑ Барановський, Б. О., Масюк, О. М., Орищенко, Д. В. (2015). Характеристика флори лісів Приорілля, як складової частини лісової рослинності Північного Степу. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VIII Міжнародної наукової конференції, Дніпропетровськ, 7–8
- Приорілля. Природа & Історія. Альбом природних та історичних пам'яток Царичанського району Дніпропетровської області / Упоряд.: О. В. Старік, А. В. Юрченко; за заг. редакцією В. В. Боняка. — Дніпро: АРТ-ПРЕС, 2019. — 36 с. ISBN 978-966-348-428-0
- Світленко С. І., Білокінь А. М. Приорілля: історико-краєзнавчі нариси: Навч. посіб. / За заг. ред. проф. М. М. Дроня. — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2004. — 252 с.: фотоіл.
- Сторінки історії Приорілля [Текст] / А. М. Білокінь. — Д. : Пороги, 2004. — 196 с.: фотоіл. — Бібліогр.: с. 169—172. — ISBN 966-525-489-8
- Б. О. и др. Сучасний екологічний стан басейну річки Оріль в контексті створення національного природного парку Приорільський //Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. — 2013. — №. 2. — С. 55-60. [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
- В. Я. Морфофізіологічні індекси прудкої ящірки (Lecerta agilis Linnaeus, 1758)(Reptilia: Leceridae) в умовах степових лісів Присамар'я та Приорілля //Питання біоіндикації та екології.–Запоріжжя. — 2009. — С. 137—142.[недоступне посилання]
- БІЛОКІНЬ Маловідомі факти з історії Пікінерського повстання на приоріллі у 1769—1770 роках[недоступне посилання]
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
