Комуністична партія Португалії
Комуністична партія Partido Comunista Português, PCP | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Португалія[1] |
| Голова партії | Жероніму де Соуза |
| Ген. секретар | Jerónimo de Sousad, Paulo Raimundod[2], Bento António Gonçalvesd, Júlio Fogaçad, Алвару Куньял і Carlos Carvalhasd |
| Дата заснування | 1921 |
| Штаб-квартира | Лісабон |
| Ідеологія | комунізм, марксизм-ленінізм |
| Членство в міжнародних організаціях | Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі |
| Кількість членів | 54 280 |
| Друкований орган | Газета «Avante!» |
| Офіційний сайт | http://www.pcp.pt/ (порт.)] |
Комуністична партія Португалії (порт. Partido Comunista Português, PCP) — політична партія Португалії, займає ліву позицію, характеризуючись двома основними ідеологічними течіями — комунізмом, марксизмом-ленінізмом. Одна з найдавніших партій в історії країни. Організація партії базується також на демократичному централізмі, а саму партію вважають патріотичною і інтернаціоналістичною. В наш час[коли?] має 14 місць у парламенті (при загальній кількості 230 депутатів). На законодавчих виборах, як правило, у списках проходить разом з «Зеленими», з якими утворює так звану Об'єднану демократичну коаліцію. Ця коаліція отримала 7,9% голосів на законодавчих виборах у 2009 році.
Видає щотижневу газету «Avante!» (з 1931 року), а також журнал «O Militante» (виходить раз на два місяці). Має депутатів у Європейському парламенті.
Лідером партії на посаді є металург з чотирма класами освіти Жероніму де Соуза (з 2004 року).
Історія
Партія була заснована у 1921 році як національна секція Комінтерну. Після військогового перевороту 1926 року партія була проголошена поза законом і перейшла на нелегальне становище. Вела боротьбу проти диктаторського режиму Олівейри Салазара під керівництвом Алвару Куньяла, а її керівники неодноразово заарештовувались і піддавалися постійному переслідуванню. ПКП використовувала як нелегальні, так і напівлегальні форми боротьби проти режиму. На момент Революції гвоздик 25 квітня 1974 року, 36 членів її центрального комітету назагал «відсиділи» понад 300 років у в'язниці.[3] Після падіння диктаторського режиму Нової держави, у 1970—1980-і була однією з найбільших політичних сил країни. В 1974–1976 роках комуністи входили до складу уряду.
В 1978 році ПКП та Португальський демократичний рух створили коаліцію Об'єднаний народний альянс. У 1987 році коаліція розпалась. Після цього ПКП та екологічна партія «Зелені» створили Об'єднану демократичну коаліцію.
Сьогодні, як правило, значну кількість голосів набирає в індустріалізованих адміністративних округах Лісабона і Сетубала, а також у південній провінції Алентежу, де представники партії очолюють значну кількість муніципальних палат[4].
Генеральні секретарі партії
- Бенту Гонсалвеш (1929–1942)
- Період без генерального секретаря (1942–1961)
- Алвару Куньял (1961–1992)
- Карлуш Карвальяш (1992–2004)
- Жероніму де Соуза з 2004 дотепер
Участь у виборах
Участь у президентських виборах
| Результати президентських виборів | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кандидат | Отримав голосів | % | Обраний? | ||||
| 1976 | ||||||||
| 1980 | ||||||||
| 1986 | ||||||||
| 1991 | ||||||||
| 1996 | ||||||||
| 2001 | ||||||||
| 2006 | ||||||||
(Джерело: Національна Виборча Комісія Португалії)
Примітка:
- У 1980 році Карлуш Бріту зняв кандидатуру на користь Рамалью Еанеша.
- У 1986 році спочатку кандидатом був Анжелу Велозу, який пізніше зняв кандидатуру на користь Салгаду Зеньї.
- У 1986 році у другому турі партія підтримала Маріу Соареша.
- У 1996 році Жероніму де Соуза зняв кандидатуру на користь Жоржа Сампайю.
Участь у парламентських виборах разом у складі Об'єднаної демократичної коаліції.
| Результати паррламентських виборів | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Голосів | % | Мандатів | |||||
| 1987 | ||||||||
| 1991 | ||||||||
| 1995 | ||||||||
| 1999 | ||||||||
| 2002 | ||||||||
| 2005 | ||||||||
| 2009 | ||||||||
(Джерело: Національна Виборча Комісія Португалії)
Див. також
Деякі сторінки з історії Комуністичної партії Португалії
|
|
|
|
Напис на стіні «Легалізація Комуністичної партії Португалії», 1974 рік
|
Алвару Куньял з товаришами під час демонстрації, 5 травня 1982 року у місті Порту
|
Святкування 34-ї річниці Революції гвоздик у місті Лісабоні, 25 квітня 2008 року
|
Примітки
- ↑ https://www.dn.pt/politica/pcp-cancela-comicio-dos-100-anos-a-6-de-marco-e-faz-100-acoes-no-pais--13340503.html
- ↑ https://www.pcp.pt/secret%C3%A1rio-geral-do-pcp
- ↑ Cunhal, Álvaro (1997). O caminho para o derrubamento do fascismo. Edições Avante! ISBN 972-550-262-0
- ↑ Câmaras Municipais de Presidência CDU, PCP
Посилання
- Офіційний вебсайт партії PCP (порт.)
- Сайт молодіжного підрозділу партії
- Онлайн-видання газети «Avante!»
- Денис Пілаш. Португалія: відлуння незавершеної революції (Лівиця у політичному житті Португалії) // Спільне — 23.10.2019.
|
Це незавершена стаття про політичні партії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Політичні партії та блоки Португалії | ||
|---|---|---|
| Представлені в Асамблеї |  | |
| (Інші) не представлені, але брали участь у виборах 2005 р. | ||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| Словники та енциклопедії | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
