Google Art Project

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Google Art Project
Google Art Project logo.png
Screenshot Google Art Project Manet Wintergarten.jpg
Скріншот веб-сайту Art Project, який показує картину Едуара Мане У зимовому саду
Тип програмне забезпечення і веб-сайт
Автор(и) Google
Розробник Google Inc.
Перший випуск 1 лютого 2011; 2876 днів тому
Стабільний випуск 3 (20 травня 2013)
Стан розробки активний
www.googleartproject.com

Google Art Project у Вікісховищі?

Google Art Project або Арт-проект Гугла — це онлайн-платформа, використовуючи яку громадськість може отримати доступ до зображень високої чіткості художніх робіт, які зберігаються у музеях — партнерах ініціативи. Проект був запущений компанією Google 01 лютого 2011 року, у партнерстві з 17 міжнародно відомими музеями, включно з Галереєю Тейт, Лондон; Музеєм мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк та Галереєю Уффіці, Флоренція.[1]

Платформа дозволяє користувачам здійснювати віртуальні тури галереями музеїв, знайомитись з фізичною та контекстуальною інформацією про художні роботи та створювати свої власні віртуальні колекції. Функція «walk-through» проекту використовує технологію Google Street View.[2] Зображення багатьох робіт існують у надзвичайно високій якості, а кожен музей-партнер обрав одну роботу, зображення якої мало якість один гігапіксель (більше 1 млрд пікселів).

3 квітня 2012 року Google оголосив про значне розширення Арт-проекту та підписав угоди про партнерство з 151 музеєм 40 країн. На той час платформа налічувала більше 32 тис. робіт з 46 музеїв та продовжвалась робота з формування колекції зображень інших партнерських музеїв. Серед нових партнерів були Художня галерея Онтаріо, Білий дім, Галерея австралійського скельного мистецтва Гріффітського університету (Австралія), Музей ісламського мистецтва (Доха) та Гонконзький музей мистецтв.[3] Тоді ж Google запустив другу, поліпшену версію сайту з функціями Google+, покращеним пошуком та функціями для навчання.[4] Станом на березень 2015 року на сайті 81,8 тис. робіт з 486 колекцій.

З огляду на наміри створити з платформи глобальний ресурс, він доступний багатьма мовами.[5]

Зараз Google Art Project є частиною Google Cultural Institute (Культурного інституту Гугл)[6], в рамках якого також реалізуються проекти:

  • World Wonders Project (Проект «Чудеса світу»), який дозволяє віртуально відвідати давні та сучасні чудеса світу з використанням технологій Гугл (Street View, 3D-моделювання та інші). В рамках цього проекту можна відвідати історичні пам'ятки — напр. Стоунхендж чи Помпеї, або природні, як Великий бар'єрний риф, а також дізнатися про їх розташування та історію, надану в рамках партнерства проекту з ЮНЕСКО.
  • Archive exhibitions (архівні виставки) — в партнерстві з музеями та іншими культурними закладами, цей проект дозволяє побачити тимчасові виставки після їх завершення, адже не всі об'єкти мистецтва мають постійне місце в музеях світу.

Розвиток[ред. | ред. код]

Арт-проект виник внаслідок політики Гугл про «20% часу», в рамках якої працівники компанії можуть брати до 20% свого робочого часу на роботу над власними ідеями.[7], — невелика команда працівників створила проект після дискусії, як використати технології Гугл для того, щоб зробити музеї більш доступними[8]. Оскільки проект відповідає місії Гугл «організувати інформацію світу та зробити її універсально доступною та корисною»[9], в середині 2009 року керівництво компанії вирішило підтримати проект та звернутися до онлайн-кураторів музеїв про участь у проекті[10].

Використана технологія[ред. | ред. код]

Для реалізації концепції команда Гугл пристосувала наявні технології, в тому числі Google Street View та Picasa та створила ряд нових засобів спеціально для проекту. Так, була створена нова версія системи камер Google Street View 360° для використання всередині будівель, яка була встановлена на спеціальний візок. Були використані професійні панорамні головки CLAUSS RODEON VR Head HD та CLAUSS VR Head ST для отримання фото творів мистецтва високої роздільної здатності.

Кожен музей-партнер обирав один твір мистецтва для фото ультра-високої роздільної здатності приблизно в 1 000 більше ніж звичайна цифрова камера[11]. На 2012 рік, найбільше фото — картини О. А. Іванова «Явлення Христа народу», мав розмір більше 12 гігапікселів.

Для отримання максимальної якості зображень, команда Гугл співпрацювала з спеціалістами з освітлення та фотографії музеїв-партнерів. Наприклад в Тейт Британія, для їх гігапіксельного зображення картини «No Woman No Cry» спеціалістами галереї було запропоновано зняти картину при денному освітленні та в темряві, щоб зафіксувати таємне фосфоресцентне зображення на картині, яке світиться в темряві. Фотографам Гугл треба було адаптувати їх метод, щоб засувка камери була відкрита протягом 8 секунд в темряві для отримання достатньо чіткого зображення. Але тепер, в Арт-проекті можна побачили обидва зображення, а у фізичній галереї Тейт — ні[12].

Після того, як були зроблені фото, команда використала ПО Google Street View та дані GPS для поєднання фото та прив'язки їх до планів поверхів музеїв та до карт Гугл, так, що користувачі можуть легко переходити від карт до Google Street View до прогулянки всередині галерей музеїв-партнерів до розгляду картини засобами Picasa, наприклад «розгляд під мікроскопом».[8]

Користувачі можуть ‘здійснити прогулянку’ галереями за допомогою Google Street View та переглянути твори мистецтва за допомогою Picasa, яка дозволяє роздивитися їх деталі у більшому наближенні, ніж видно неозброєним оком, а також прив'язано до науково-просвітницького контенту на інших ресурсах Гугл, наприклад Google Scholar, Google Docs та YouTube, що дозволяє отримати додаткову інформацію про твір мистецтва[13]. Користувачі також можуть створювати власні галереї та ділитися ними зі знайомими[13] різними засобами, у тому числі за допомогою соціальної платформи Google+. Використання Google+ Hangouts в проекті дозволяє і інтерактивне використання, наприклад онлайн-лекція професора про мистецтво, яка використовує зображення колекції та відео-дискусії зі студентами, або віртуальний професійний гід по музею для віддалених відвідувачів[14].

Обмеження технології[ред. | ред. код]

Люк Вінсент, директор інжиніринга в Гугл та керівник команди, відповідальної за доопрацювання і використання Street View в Арт-проекті, висловлював занепокоєність щодо достатності якості панорамних камер, які використовувались для фотографування галерей та робіт в них[11]. Деякі художні твори було особливо важко правильно сфотографувати та відтворити як віртуальні, двовимірні зображення. Одним з також була картина Ганса Гольбейна молодшого «Посланці» з огляду на використання художником анаморфних технік для викривлення зображення черепа на передньому плані картини. Коли людина дивиться на оригінал картини в Національній галереї в Лондоні, зображення черепа здається викривленим доки вона не відійде на декілька кроків вбік до точки, яку мав на меті художник. В цей момент, зображення черепу стає дуже реалістичним. Цей ефект переданий у віртуальний світ у гігапіксельній версії фото картини, але значно менш виражений у функції «прогулянки».[2]

Гугл продовжує роботу над покращенням технічної реалізації проекту.

Заклади та художні роботи[ред. | ред. код]

При запуску проекту були залучені 17 музеїв-партнерів. Початкові 1 061 високоякісні зображення 486 різних митців були показані в 385 віртуальних галереях з 6 000 панорамами в стилі Street View.[2][15]

Нижче наведено перелік оригінальних 17 музеїв-партнерів, з гігапіксельним зображеннями обраної ними картини з їх колекції як вона є в Google Art Project:

Музей-партнер Гігапіксельне зображення Назва твору Митець Дата
Стара національна галерея
Берлін, Німеччина
In the Conservatory - edited.jpg В зимовому саду Едуар Мане 1878—1879
Галерея мистецтв Фріра, Смітсонівський інститут
Вашингтон, ОК, США
James McNeill Whistler - La Princesse du pays de la porcelaine - brighter.jpg La Princesse du pays de la porcelaine Джеймс Вістлер 1863—1865
Колекція Фріка
Нью-Йорк, США
Giovanni Bellini - Saint Francis in the Desert - Google Art Project.jpg Екстаз Франциска Асізького Джованні Белліні бл. 1480
Берлінська картинна галерея
Берлін, Німеччина
Hans Holbein der Jüngere - Der Kaufmann Georg Gisze - Google Art Project.jpg Купець Георг Гізе Ганс Гольбейн молодший 1497—1562
Музей Кампа
Прага, Чехія
120px Собор Франтішек Купка 1912—1913
Музей мистецтва Метрополітен
Нью-Йорк, США
Pieter Bruegel the Elder- The Harvesters - Google Art Project.jpg Збір зерна Пітер Брейгель старший 1565
Музей сучасного мистецтва
Нью-Йорк, США
Van Gogh - Starry Night - Google Art Project.jpg Зоряна ніч Вінсент ван Гог 1889
Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії»
Мадрид, Іспанія
Juan Gris - La bouteille d'anis - Google Art Project.jpg Пляшка Anís del Mono Хуан Ґріс 1914
Музей Тиссена-Борнемісса
Мадрид, Іспанія
Vittore Carpaccio - Young Knight in a Landscape - Google Art Project.jpg Лицар Вітторе Карпаччо 1510
Національна галерея
Лондон, Велика Британія
Hans Holbein the Younger - The Ambassadors - Google Art Project.jpg Посланці Ганс Гольбейн молодший 1533
Версальський палац
Версаль, Франція
Louise Elisabeth Vigée-Lebrun - Marie-Antoinette de Lorraine-Habsbourg, reine de France et ses enfants - Google Art Project.jpg Марія-Антуанетта де Лорейн-Габсбурзька, королева Франції, та її діти Елізабет Віже-Лебрен 1787
Державний музей (Амстердам)
Амстердам, Нідерланди
Rembrandt Harmensz. van Rijn - Nachtwacht - Google Art Project.jpg Нічна варта Рембрандт ван Рейн 1642
Ермітаж
Санкт-Петебург, Росія
Rembrandt Harmensz van Rijn - Return of the Prodigal Son - Google Art Project.jpg Повернення блудного сина Рембрандт ван Рейн 1663—1665
Третьяковська галерея
Москва, Росія
Александр Андреевич Иванов - Явление Христа народу (Явление Мессии) - Google Art Project.jpg Явлення Христа народу Олександр Андрійович Іванов 1837—1857
Тейт Британія
Лондон, Велика Британія
120px No Woman No Cry Крис Офілі 1998
Галерея Уффіці
Флоренція, Італія
Sandro Botticelli - La nascita di Venere - Google Art Project.jpg Народження Венери Сандро Боттічеллі 1483—1485
Капітолійські музеї
Рим, Італія
LupaCapitolina.png Капітолійська вовчиця 500 —480 до н. е.
Музей ван Гога
Амстердам, Нідерланди
Vincent van Gogh - De slaapkamer - Google Art Project.jpg Спальня в Арлі Вінсент ван Гог 1888

Гугл має на меті збільшення кількості учасників Арт-проекту, тому шукає партнерства з музеями різних країн світу[5]. Зараз в Арт-проекті майже 500 колекцій з 81,8 тисяч експонатів. Арт-проект надає галереям можливість заповнити форму на запит партнерства з Гугл.

Сприйняття[ред. | ред. код]

Запуск Google Art Project спричинив дебати серед вчених, персоналу музеїв, критиків мистецтва та журналістів, і отримав як позитивні відгуки так і критику. В рамках подальшого розвитку проекту Гугл взяв до уваги частину критики.

Схвалення[ред. | ред. код]

Серед причин схвалення проекту основними є такі:

  • Збільшення доступності мистецтва: за наявності доступу в інтернет, будь-хто, будь-коли, будь-де може відвідати сторінки Арт-проекту, «відвідавши» таким чином музеї та картини, до яких вони можуть не мати доступу в реальному світі.[16] Професори можуть робити «виїзні» лекції для студентів без відповідних витрат а поїздки, можна віддалено спілкуватися з експертом музею або іншого закладу мистецтва.[14]
  • Кращий досвід відвідання: на відміну від реального музею, «відвідувачі» музею на сайті не обмежені часовими рамками, грошима чи фізичною складністю доступу, їм не заважають інші відвідувачі, а картина завжди «виставлена».
  • Запрошує нових відвідувачів: Багато істориків мистецтва та вчених вважають, що онлайн-досвід спонукає людей відвідати галерею в реальності, і досвід Google Art Project це підтверджує — дослідження встановили позитивну кореляцію між відвіданням Арт-проекту та реальним туром до музею.[17].
  • Доповнює візит до реального музею: Дослідження показують, що віртуальні тури доповнюють візити в реальному просторі, а відвідувачі більше задоволені такими реальними візитами, якщо вони вже побували у віртуальному турі[17].
  • Потенціал для подальшого розвитку: деякі науковці та критики мистецтва вважають, що Арт-проект змінює формат використання музеями Інтернету. Напр., Ненсі Проктор зі Смітсонівського інституту вважає, що проект може використовуватись музеями, щоб надавати плани музею та інформацію про галереї замість друкованих матеріалів. Відвідувачі могли б тримати смартфони перед твором мистецтва, а Арт-проект надавав би про нього інформацію.[18]
  • Демократизація культури: спрощення доступу до культури — як споживання, так і поширення.

Критика[ред. | ред. код]

  • Європоцентризм: Під час початкового запуску проекту, критики відмічали, що він надає лише прозахідне уявлення про мистецтво, оскільки більшість з перших включених музеїв були з Західної Європи та США.[19] У подальшому, з розширенням кількості партнерів, Арт-проект включає і графіті, і скельне мистецтво, і мистецтво малих народностей.[20]
  • Відбір контенту: незважаючи на кількість представлених партнерів та творів мистецтва, критики все одно висловлюють занепокоєність тим, як проект показує мистецтво та його історію. Гугл та музеї-партнери самі обирають, яку інформацію включити, які твори мистецтва (та якої якості знімків); дехто вважає, що це не відповідає демократичній ініціативі проекту.[21]
  • Можливі ризики для безпеки: критики поставили питання, як відвідувачі Арт-проекту можуть зі шкідливими намірами використати зображення Street View — наприклад, наявність зображень приміщень галерей високої роздільної здатності може дозволити злочинцям створити мапу систем безпеки музею, що дозволить їм її обійти при проникненні в музей.[22]

Схожі ініціативи[ред. | ред. код]

Банер для «Вікі любить Ар-Нуво»[23] Виставка на Європеана.
  • Європеана — віртуальне сховище творів мистецтва, літератури, культурних об'єктів, реліквій та музикальних записів більш ніж 2000 європейських установ.[24]
  • Images for the Future[25] — проект, направлений на оцифрування аудіовізуальних культурних об'єктів Нідерландів та надання до них доступу через онлайн-архів.[25]
  • smARThistory як частина Khan Academy — мультимедійний ресурс з відео, аудіогідами, мобільними додатками та коментарями від істориків мистецтва.
  • багато реальних музеїв пропонують віртуальні виставки, деякі — віртуальні 3-D тури, схожі на галерейний вигляд Арт-проекту; інші просто відтворюють зображення з їх колекції на сторінці закладу. Наприклад:
  • деякі музеї мають колекції, які існують виключно у кіберпросторі; вони відомі як віртуальні музеї.
  • Віртуальний музей Канади — віртуальна колекція експонатів з понад тисячі канадських місцевих, провінційних та національних музеїв.
  • osianama.com — це онлайн база знань про індійські мистецтва, книги, архітектуру, культуру та кіно.[28]
  • Wikipedia GLAM («galleries, libraries, archives, and museums», тобто галереї, бібліотеки, архіви та музеї, також включає ботсади та зоопарки) допомагає закладам культури ділитися своїми ресурсами зі світом через проекти співпраці з досвідченими вікіпедистами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Waters, Florence (1 February 2011). The best online culture archives. The Telegraph. Процитовано 2 February 2011. 
  2. а б в Kennicott, Philip (1 February 2011). National Treasures: Google Art Project unlocks riches of world's galleries. The Washington Post. Процитовано 2 February 2011. 
  3. Ngak, Chenda. Google Art Project features White House, the Met, National Gallery. CBS News. Процитовано April 15, 2012. 
  4. Valvo, Michael. Google Goes Global with Expanded Art Project. Press Release. Google Art Project. Процитовано 6 April 2012. 
  5. а б Finkel, Jori (2 April 2012). LACMA, Getty among 134 museums joining Google's art site. LA Times. Процитовано 6 April 2012. 
  6. Google Cultural Institute
  7. Knowles, Jemillah. Google's Art Project grows larger with 151 museums online across 140 countries. TNW Google Blog. The Next Web. Процитовано 6 April 2012. 
  8. а б Sood, Amit. Explore museums and great works of art in the Google Art Project. Google Official Blog. Google. Процитовано 22 March 2012. 
  9. About Google. Google. Процитовано 25 March 2012. 
  10. Berwick, Carly (April 2011). Up Close and Personal with Google Art Project. Art in America 99 (4). 
  11. а б Pack, Thomas (May 2011). The Google Art Project is a Sight to Behold. Information Today 28 (5). 
  12. Davis, James. Google Art Project: Behind the Scenes. Tate Blogs. Tate Britain. Процитовано 24 March 2012. 
  13. а б Mediati, Nick (April 2011). An extension of Google Street View enables interactive, Web-based virtual museum tours. PC World 29 (4). 
  14. а б Stanislawski, Piotr (3 April 2012). Polska Sztuka w Google Art Project. Gazeta. Процитовано 8 April 2012. 
  15. Google and museums around the world unveil Art Project. Press Release. Google Art Project. Процитовано 1 February 2011. 
  16. Ionescu, Daniel. Google's Art Project Extended Worldwide. PC World Blogs. PC World. Архів оригіналу за 2013-11-04. Процитовано 6 April 2012. 
  17. а б Bararia, Khushboo. Promotion of Virtual Tourism through Google Art Projects. Masters Thesis. Christ University. Процитовано 6 April 2012. 
  18. Proctor, Nancy (April 2011). The Google Art Project: A new Generation of Museums on the Web?. Curator: the Museum Journal 52 (2). 
  19. Anonymous (3 February 2011). Getting in close and impersonal. The Economist. Процитовано 6 April 2012. 
  20. Hayward, Andrea (4 April 2012). ARTS: Global artworks now a click away. Australian Associated Press Pty Limited. Процитовано 6 April 2012. 
  21. Sooke, Alistair (1 February 2011). The Problem With Google's Art Project. The Telegraph. Процитовано 6 April 2012. 
  22. Nonnenmacher, Peter (8 February 2011). Virtuelle Tiefenschärfe. Wiener Zeitung. Процитовано 6 April 2012. 
  23. Andy MacLean. Wiki Loves Art Nouveau. europeana.eu. 
  24. McKenn, Brian (April 2011). Europeana Stretches as Google Expands. Information Today 28 (4): 14–15. Процитовано 2012-05-15. 
  25. а б Images for the Future. Imagesforthefuture.com. Процитовано 2012-04-19. 
  26. Ovidiu Sopa @ office@sibiul.ro. Muzeul National de Istorie Naturala Grigore Antipa #48. Antipa.ro. Процитовано 2012-04-19. 
  27. Tur Virtual - Muzeul Taranului Roman. Tour.muzeultaranuluiroman.ro. Процитовано 2012-04-19. 
  28. http://osianama.com Website. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]