Генріх Белль: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Xqbot (обговорення | внесок) м r2.7.3) (робот додав: jv:Heinrich Böll |
KLBot2 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 117: | Рядок 117: | ||
[[Категорія:Уродженці Кельна]] |
[[Категорія:Уродженці Кельна]] |
||
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]] |
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]] |
||
[[als:Heinrich Böll]] |
|||
[[an:Heinrich Böll]] |
|||
[[ar:هاينريش بول]] |
|||
[[ast:Heinrich Böll]] |
|||
[[az:Henrix Böll]] |
|||
[[be:Генрых Бёль]] |
|||
[[be-x-old:Гайнрых Бёль]] |
|||
[[bg:Хайнрих Бьол]] |
|||
[[br:Heinrich Böll]] |
|||
[[bs:Heinrich Böll]] |
|||
[[ca:Heinrich Böll]] |
|||
[[cs:Heinrich Böll]] |
|||
[[cy:Heinrich Böll]] |
|||
[[da:Heinrich Böll]] |
|||
[[de:Heinrich Böll]] |
|||
[[el:Χάινριχ Μπελ]] |
|||
[[en:Heinrich Böll]] |
|||
[[eo:Heinrich Böll]] |
|||
[[es:Heinrich Böll]] |
|||
[[et:Heinrich Böll]] |
|||
[[eu:Heinrich Böll]] |
|||
[[fa:هاینریش بل]] |
|||
[[fi:Heinrich Böll]] |
|||
[[fr:Heinrich Böll]] |
|||
[[ga:Heinrich Böll]] |
|||
[[gd:Heinrich Böll]] |
|||
[[gl:Heinrich Böll]] |
|||
[[he:היינריך בל]] |
|||
[[hi:हैन्रिक बोल]] |
|||
[[hr:Heinrich Böll]] |
|||
[[hu:Heinrich Böll]] |
|||
[[id:Heinrich Theodor Böll]] |
|||
[[ilo:Heinrich Böll]] |
|||
[[io:Heinrich Böll]] |
|||
[[is:Heinrich Böll]] |
|||
[[it:Heinrich Böll]] |
|||
[[ja:ハインリヒ・ベル]] |
|||
[[jv:Heinrich Böll]] |
|||
[[ka:ჰაინრიხ ბელი]] |
|||
[[kk:Генрих Теодор Бёлль]] |
|||
[[ko:하인리히 뵐]] |
|||
[[ku:Heinrich Böll]] |
|||
[[la:Henricus Böll]] |
|||
[[lt:Heinrich Böll]] |
|||
[[lv:Heinrihs Bells]] |
|||
[[mk:Хајнрих Бел]] |
|||
[[nds:Heinrich Böll]] |
|||
[[nl:Heinrich Böll]] |
|||
[[nn:Heinrich Böll]] |
|||
[[no:Heinrich Böll]] |
|||
[[oc:Heinrich Böll]] |
|||
[[pl:Heinrich Böll]] |
|||
[[pms:Heinrich Böll]] |
|||
[[pnb:ہائنرش بل]] |
|||
[[pt:Heinrich Böll]] |
|||
[[ro:Heinrich Böll]] |
|||
[[ru:Бёлль, Генрих]] |
|||
[[sh:Heinrich Böll]] |
|||
[[simple:Heinrich Böll]] |
|||
[[sk:Heinrich Böll]] |
|||
[[sl:Heinrich Böll]] |
|||
[[sr:Хајнрих Бел]] |
|||
[[sv:Heinrich Böll]] |
|||
[[sw:Heinrich Böll]] |
|||
[[tr:Heinrich Böll]] |
|||
[[vi:Heinrich Böll]] |
|||
[[yo:Heinrich Böll]] |
|||
[[zh:海因里希·伯尔]] |
|||
[[zh-min-nan:Heinrich Böll]] |
Версія за 10:09, 22 березня 2013
Ге́нріх Теодо́р Белль (нім. Heinrich Böll, *21 грудня 1917, Кельн, Німеччина — †16 липня 1985, Ланґенбройх) — німецький письменник (ФРН).
Автор антинацистських та соціально-критичних романів «Де ти був, Адаме?» (1951), «Більярд о пів на десяту» (1959), «Очима клоуна» (1963), «Груповий портрет з дамою» (1971), що вирізняються глибиною психологічного аналізу, гостротою етичної проблематики та гуманізмом. Оповідання, автобіографічна повість «Що станеться з хлопчиком…» (1981), театральні, телевізійні, та радіоп'єси, літературна критика. Нобелівська премія (1972).
Біографія
Генріх Теодор Белль, німецький прозаїк і новеліст народився 21 грудня 1917 р. в Кельні, одному з найбільших міст Рейнської долини, у багатодітній родині майстра з виготовлення художніх виробів з дерева Віктора Белля й Марі (Германнс) Белль. Предки Белля втекли з Англії при Генріхові XIII: як і всі ревні католики, вони піддавалися гонінням з боку англіканської церкви.
Після закінчення середньої школи в Кельні Белль, що писав вірші й оповідання з раннього дитинства, виявився одним з небагатьох учнів у класі, які не вступили в Гітлер'югенд. Проте через рік після закінчення школи юнак був притягнутий до примусових трудових робіт, а в 1939 р. покликаний на військову службу. Служив Белль капралом на Східному й Західному фронтах, кілька разів був поранений і зрештою в 1945 р. потрапив у полон до американців, після чого просидів кілька місяців у таборі для військовополонених на півдні Франції.
Після повернення у своє рідне місто Белль недовгий час навчався в Кельнському університеті, потім працював у майстерні батька, у міському бюро демографічної статистики й при цьому не переставав писати.
Нобелівську премію Белль отримав у 1972 році «за творчість, у якій сполучається широке охоплення дійсності з високим мистецтвом створення характерів і яка стала вагомим внеском у відродження німецької літератури».
У 1942 році Белль одружився з Анною Марі Чех, яка народила йому двох синів. Разом із дружиною Белль перекладав на німецьку мову таких американських письменників, як Бернард Маламуд і Селінджер.
На той час, коли Белль одержав Нобелівську премію, його книги стали широко відомі не тільки в Західній, але й у Східній Німеччині, навіть у Радянському Союзі, де було розпродано кілька мільйонів екземплярів його творів. Разом з тим Белль зіграв помітну роль у діяльності Пен-клубу, міжнародної письменницької організації, за допомогою якої він надавав підтримку письменникам, що піддавалися утискам у країнах комуністичного режиму. Після того як Олександр Солженіцин в 1974 р. був висланий з Радянського Союзу, він до від'їзду в Париж жив у Белля.
Помер Белль у віці 67 років, перебуваючи під Бонном, у гостях в одного зі своїх синів 16 липня 1985 р.
Творчість
Ранні оповідання Белля за характером схожі з оповіданнями багатьох німецьких авторів кінця 1940-х років; вони являють собою поверхові, нещадно реалістичні портрети «маленьких людей», що живуть у руїнах розбомблених міст.
У 1949 році вийшла у світ й одержала позитивний відгук критики перша повість Белля «Поїзд точно за розкладом» історія про молодого солдата, якого чекає повернення на фронт і швидка смерть. «Поїзд прийшов вчасно — це перший твір Белля із серії книг, у яких описується безглуздість війни й труднощі післявоєнних років; такі «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» 1950), «Де ти був, Адаме?» 1951) і «Хліб ранніх років». Всі ці книги звучать палкими обвинуваченнями жахам і хаосу війни. Авторська манера Белля, що писав просто і ясно, була орієнтована на відродження німецької мови після пихатого стилю нацистського режиму.
Відійшовши у своєму першому романі «Більярд о пів на десяту» («Billiard um halbzehn», 1959) від манери Trummer literatur («літератури руїн»), Белль оповідає про сім'ю відомих кельнських архітекторів. Хоча дія роману обмежена всього одним днем, завдяки ремінісценціям і відступам у романі розповідається про три покоління — панорама роману охоплює період від останніх років правління кайзера Вільгельма до процвітаючої «нової» Німеччини 50-х рр. «Більярд о пів на десяту» значно відрізняється від більше ранніх творів Белля — і не тільки масштабом подачі матеріалу, але й формальною ускладненістю. «Ця книга, — писав німецький критик Генрі Плард, — доставляє величезну розраду читачеві, тому що показує цілющість людської любові».
У 60-тих рр. твори Белля стають композиційно ще складнішими. Дія повісті «Очима клоуна» («Ansichten eines Clowns», 1963) відбувається також протягом одного дня; у центрі оповідання перебуває парубок, який говорить по телефону й від імені якого ведеться оповідання; герой воліє грати роль блазня, аби тільки не підкоритися лицемірству післявоєнного суспільства. «Тут ми знову зіштовхуємося з головними темами Белля: нацистське минуле представників нової влади й роль католицької церкви в післявоєнній Німеччині», — писав німецький критик Дітер Геніке.
Темою «Самовільної відлучки» («Entfernung von der Truppe», 1964) і «Кінця одного відрядження» («Das Ende einer Dienstfahrt», 1966) також є протидія офіційній владі. Більш об'ємний і набагато більше складний, порівняно з попередніми творами, роман «Груповий портрет з дамою» («Gruppenbild mit Dame», 1971) написаний у формі репортажу, що складається з інтерв'ю й документів про Лені Пфейффер, завдяки чому розкриваються долі ще шістдесяти людей. «Простежуючи протягом півстоліття німецької історії життя Лені Пфейффер, — писав американський критик Ричард Локк, Белль створив роман, що оспівує загальнолюдські цінності».
«Груповий портрет з дамою» був згаданий під час присудження Беллю Нобелівської премії (1972), отриманої письменником «за творчість, у якій сполучається широке охоплення дійсності з високим мистецтвом створення характерів і яке стало вагомим внеском у відродження німецької літератури». «Це відродження, — сказав у своїй промові представник Шведської академії Карл Раґнар Ґіров, — порівняне з воскресінням повсталої з попелу культури, яка, здавалося, була приречена на повну загибель, проте, на нашу загальну радість і користь, дала нові паростки».
У тому ж році, коли Белль надав допомогу Солженіцину, він написав публіцистичну повість «Зганьблена честь Катаріни Блюм» («Die verlorene Ehre der Katharina Blum»), у якій виступив з різкою критикою продажної журналістики. Це оповідання про несправедливо обвинувачену жінку, яка зрештою вбиває репортера, що оббрехав її. В 1972 році, коли преса була переповнена матеріалами про терористичну групу Баадера Мейнхоф, Белль пише роман «Під конвоєм турботи» («Fursorgliche Blagerung». 1979), у якому описуються руйнівні соціальні наслідки, що виникають через необхідність підсилювати засоби безпеки під час масового насильства. Спогади про ранню юність у Кельні «Що станеться із хлопчиком, або Яка-небудь справа по книжковій частині» («Was soll aus dem Jungen bloss werden? oder: Irgend was mit Bochern») вийшли у 1981 р.
У рік смерті Белля (1985) був виданий найперший роман письменника «Солдатська спадщина» («Das Vermachtnis»), який був написаний в 1947, однак публікувався вперше. «Солдатська спадщина» оповідає про криваві події, що відбувалися під час війни в районі Атлантики й Східного фронту. Попри те, що в романі відчувається деякий надрив, відзначає американський письменник Вільям Бойд, «Солдатська спадщина» є добутком зрілим і досить значним: «від нього віє вистражданими ясністю й мудрістю».
У своїх романах, оповіданнях, п'єсах і есе, що складено. Його іменем названо Фонд Гайнріха Белля у Німеччині.
Твори
Романи
- Де ти був, Адаме? (Wo warst du, Adam?, 1951)
- І не промовив жодного слова… (Und sagte kein einziges Wort, 1953)
- Дім без господаря (Haus ohne Hüter, 1953)
- Більярд о пів на десяту (Billard um halbzehn, 1959)
- Груповий портрет з дамою (Gruppenbild mit Dame, 1971)
- Дбайлива облога (Fürsorgliche Belagerung, 1979)
- Солдатська спадщина (Das Vermächtnis, 1985)
Повісті
- Поїзд точно за розкладом (Der Zug war pünktlich, 1949)
- Хліб ранніх років (Das Brot der frühen Jahre, 1955)
- Очима клоуна (Ansichten eines Clowns, 1963)
- Втрачена честь Катаріни Блум (Die verlorene Ehre der Katharina Blum, 1974)
- Що станеться із хлопчиком, або Яка-небудь справа по книжковій частині (Was soll aus dem Jungen bloss werden? oder: Irgend was mit Büchern, 1981)
Оповідання
- Подорожній, коли ти прийдеш у Спа… (Wanderer, kommst du nach Spa, 1950)
- Самовільна відлучка (Entfernung von der Truppe, 1964)
- Кінець одного відрядження (Das Ende einer Dienstfahrt, 1966)
Різне
- Ірландський щоденник (Irländisches Tagebuch)
Див. також
- 7873 Белль — астероїд, названий на честь письменника[3].
Примітки
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література
- Генрих Белль в Советском Союзе 1952-1979 Очерк рецепции Белля в СССР и Библиография русских изданий сочинений его и публикаций о нем
Джерела
- Матеріали сайту Проект «Вавілон». База даних персоналій (Дмитро Кузьменко (програмування, контент))
- Генріх Белль в бібліотеці «Українського Центру»
|
- Випускники Кельнського університету
- Члени Німецької академії мови і поезії
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Американської академії мистецтв і літератури
- Командори Ордена мистецтв та літератури
- Кавалери ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- Лауреати Нобелівської премії з літератури
- Лауреати премії Георга Бюхнера
- Німецькі письменники
- Народились 21 грудня
- Народились 1917
- Померли 16 липня
- Померли 1985
- Уродженці Кельна
- Люди, на честь яких названо астероїд