Мігель Анхель Астуріас
Зовнішній вигляд
| Мігель Анхель Астуріас | |
|---|---|
| ісп. Miguel Ángel Asturias Rosales | |
| Ім'я при народженні | ісп. Miguel Ángel Tejada Peñuela |
| Народився | 19 жовтня 1899[1][2][…] Гватемала, Гватемала[4] |
| Помер | 9 червня 1974[1][2][…] (74 роки) Мадрид, Іспанія |
| Поховання | Пер-Лашез[6] і Grave of Miguel Ángel Asturiasd |
| Країна | |
| Діяльність | поет, письменник, дипломат, журналіст, політик, поет-адвокат |
| Alma mater | Паризький університет і Університет Сан-Карлос |
| Знання мов | іспанська[1][7] |
| Мова творів | іспанська |
| Magnum opus | Leyendas de Guatemalad і Mulata de tald |
| Членство | Generación del 20d і Geographical and Historical Academy of Guatemalad |
| Конфесія | католицтво[8][9][…] |
| У шлюбі з | Clemencia Amadod і Blanca Mora y Araujod |
| Діти | Rodrigo Asturiasd |
| Премії | |
| | |
Астуріас Мігель Анхель (ісп. Miguel Ángel Asturias Rosales; 19 жовтня 1899 — 9 червня 1974) — гватемальський письменник; представник магічного реалізму.
У романах (Сеньйор Президент, Ураган) і оповіданнях часто поєднує елементи індіанського фольклору з реалістичним зображенням сучасних політичних та суспільних явищ.
Нобелівська премія в галузі літератури 1967. Похований на кладовищі Пер-Лашез.
- («Arquitectura de la vida nueva», 1928)
- «Легенди Гватемали» («Leyendas de Guatemala», 1930)
- («Sonetos», 1936)
- «Сеньйор президент» («El señor Presidente», 1946)
- «Скроня жайворонка» («Poesía: sien de alondra», 1949)
- «Маїсові люди» («Hombres de maíz», 1949)
- «Ураган» («Viento fuerte», 1950)
- («Carta Aérea a mis amigos de América», 1952)
- «Зелений Папа» («El Papa verde», 1954)
- «Уїк-енд у Гватемалі»(«Week-end en Guatemala», 1956)
- «Очі похованих» («Los ojos de los enterrados», 1960)
- «Панич» («El alhajadito», 1961)
- «Мулатка як мулатка» («Mulata de tal», 1963)
- («Rumania, su nueva imagen», 1964)
- («Latinoamerica y otros ensayos», 1968)
- «Затятий тать» («Maladrón», 1969)
- «Скорботна п'ятниця» («Viernes de dolores», 1972)
- («América, fábula de fábulas», 1972)
- («Sociologia guatemalteca», 1977)
- «Три з чотирьох сонць» («Tres de cuatro soles», 1977)
- Мігель Анхель Астуріас. Скорботна п'ятниця. Пер. з іспанської Петра Соколовського. — Київ: Дніпро, 1972.
- Міґель Анхель Астуріас. Маїсові люди. Пер. з іспанської Анни Марховської. — Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2025.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Астуриас Мигель Анхель // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Itaú Cultural Enciclopédia Itaú Cultural — São Paulo: Itaú Cultural, 2001. — ISBN 978-85-7979-060-7
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ http://istmo.denison.edu/n27-28/foro/02_pinto_julio_form.pdf
- ↑ https://lahora.gt/secciones-para-ti/cultura/wpcomvip/2019/04/17/la-importancia-que-miguel-angel-asturias-le-dio-a-la-semana-santa/
- Астуріас Міґель Анхель // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 72. — ISBN 966-692-578-8.
- Астуріас // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
| Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Категорії:
- Народились 19 жовтня
- Народились 1899
- Уродженці Гватемали (місто)
- Померли 9 червня
- Померли 1974
- Померли в Мадриді
- Випускники Паризького університету
- Випускники Університету Сан-Карлос
- Лауреати Нобелівської премії з літератури
- Персоналії:Гватемала
- Іспаномовні письменники
- Лауреати Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами»
- Люди на марках
- Посли Гватемали в Мексиці
