Мігель Анхель Астуріас
Мігель Анхель Астуріас | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Miguel Ángel Asturias Rosales | ||||
При народженні | Miguel Ángel Asturias Rosales | |||
Народження | 19 жовтня 1899 | |||
Гватемала[1] | ||||
Смерть | 9 червня 1974 (74 роки) | |||
Мадрид, Іспанія[2] або Кукута, Норте-де-Сантандер, Колумбія | ||||
Поховання | ||||
Громадянство (підданство) |
![]() |
|||
Alma mater | Паризький університет і Університет Сан-Карлос | |||
Мова творів | іспанська[3] | |||
Рід діяльності | поет, письменник, дипломат, журналіст, політик, поет-адвокат[d] | |||
Жанр | роман | |||
Magnum opus: | Leyendas de Guatemala[d] і Mulata de tal[d] | |||
Член | Generación del 20[d] | |||
Нагороди та премії | ||||
![]() |
||||
|
||||
Мігель Анхель Астуріас у Вікісховищі? | ||||
![]() |
Астуріас Мігель Анхель (ісп. Miguel Ángel Asturias Rosales; 19 жовтня 1899 — 9 червня 1974) — гватемальський письменник; представник магічного реалізму.
У романах (Сеньйор Президент, Ураган) і оповіданнях часто поєднує елементи індіанського фольклору з реалістичним зображенням сучасних політичних та суспільних явищ.
Нобелівська премія в галузі літератури 1967. Похований на кладовищі Пер-Лашез.
Твори[ред. • ред. код]
- («Arquitectura de la vida nueva», 1928)
- «Легенди Ґватемали» («Leyendas de Guatemala», 1930)
- («Sonetos», 1936)
- «Сеньйор президент» («El señor Presidente», 1946)
- «Скроня жайворонка» («Poesía: sien de alondra», 1949)
- «Маїсові люди» («Hombres de maíz», 1949)
- «Ураган» («Viento fuerte», 1950)
- («Carta Aérea a mis amigos de América», 1952)
- «Зелений Папа» («El Papa verde», 1954)
- «Уїк-енд у Ґватемалі»(«Week-end en Guatemala», 1956)
- «Очі похованих» («Los ojos de los enterrados», 1960)
- «Панич» («El alhajadito», 1961)
- «Мулатка як мулатка» («Mulata de tal», 1963)
- («Rumania, su nueva imagen», 1964)
- («Latinoamerica y otros ensayos», 1968)
- «Затятий тать» («Maladrón», 1969)
- «Скорботна п'ятниця» («Viernes de dolores», 1972)
- («América, fábula de fábulas», 1972)
- («Sociologia guatemalteca», 1977)
- «Три з чотирьох сонць» («Tres de cuatro soles», 1977)
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Астуриас Мигель Анхель // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118504797 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання[ред. • ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Мігель Анхель Астуріас |
![]() |
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|
- Народились 19 жовтня
- Народились 1899
- Уродженці Гватемали (місто)
- Померли 9 червня
- Померли 1974
- Померли в Мадриді
- Померли в Колумбії
- Поховані на кладовищі Пер-Лашез
- Лауреати Нобелівської премії з літератури
- Персоналії:Гватемала
- Іспаномовні письменники
- Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами»
- Випускники Університету Сан-Карлос
- Люди на марках
- Гватемальські дипломати
- Посли Гватемали в Мексиці
- Випускники Паризького університету