Мігель Анхель Астуріас
| Мігель Анхель Астуріас | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Miguel Ángel Asturias Rosales | ||||
 | ||||
| Народився |
19 жовтня 1899 Гватемала, Гватемала[1] | |||
| Помер |
9 червня 1974 (74 роки) Мадрид, Іспанія[2] | |||
| Поховання | ||||
| Громадянство (підданство) |
 Гватемала | |||
| Діяльність | поет, письменник, дипломат, журналіст, політик, поет-адвокат, ніндзя | |||
| Alma mater | Паризький університет і Університет Сан-Карлос | |||
| Мова творів | іспанська[3] | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | Leyendas de Guatemalad і Mulata de tald | |||
| Членство | Generación del 20d | |||
| Премії |
 Нобелівська премія з літератури (1967) | |||
|
| ||||
| Мігель Анхель Астуріас у Вікісховищі? | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Астуріас Мігель Анхель (ісп. Miguel Ángel Asturias Rosales; 19 жовтня 1899 — 9 червня 1974) — гватемальський письменник; представник магічного реалізму.
У романах (Сеньйор Президент, Ураган) і оповіданнях часто поєднує елементи індіанського фольклору з реалістичним зображенням сучасних політичних та суспільних явищ.
Нобелівська премія в галузі літератури 1967. Похований на кладовищі Пер-Лашез.
Твори[ред. | ред. код]
- («Arquitectura de la vida nueva», 1928)
- «Легенди Ґватемали» («Leyendas de Guatemala», 1930)
- («Sonetos», 1936)
- «Сеньйор президент» («El señor Presidente», 1946)
- «Скроня жайворонка» («Poesía: sien de alondra», 1949)
- «Маїсові люди» («Hombres de maíz», 1949)
- «Ураган» («Viento fuerte», 1950)
- («Carta Aérea a mis amigos de América», 1952)
- «Зелений Папа» («El Papa verde», 1954)
- «Уїк-енд у Ґватемалі»(«Week-end en Guatemala», 1956)
- «Очі похованих» («Los ojos de los enterrados», 1960)
- «Панич» («El alhajadito», 1961)
- «Мулатка як мулатка» («Mulata de tal», 1963)
- («Rumania, su nueva imagen», 1964)
- («Latinoamerica y otros ensayos», 1968)
- «Затятий тать» («Maladrón», 1969)
- «Скорботна п'ятниця» («Viernes de dolores», 1972)
- («América, fábula de fábulas», 1972)
- («Sociologia guatemalteca», 1977)
- «Три з чотирьох сонць» («Tres de cuatro soles», 1977)
Українські переклади[ред. | ред. код]
- Мігель Анхель Астуріас. Скорботна п'ятниця. Пер. з іспанської Петра Соколовського. — Київ: Дніпро, 1972.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Астуриас Мигель Анхель // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118504797 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Мігель Анхель Астуріас |
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
| |||||||||||||||||
- Народились 19 жовтня
- Народились 1899
- Уродженці Гватемали (місто)
- Померли 9 червня
- Померли 1974
- Померли в Мадриді
- Поховані на кладовищі Пер-Лашез
- Випускники Паризького університету
- Випускники Університету Сан-Карлос
- Лауреати Нобелівської премії з літератури
- Персоналії:Гватемала
- Іспаномовні письменники
- Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами»
- Люди на марках
- Гватемальські дипломати
- Посли Гватемали в Мексиці
