Владислав Реймонт
Владислав Реймонт (пол. Władysław Stanisław Reymont; 7 травня 1867, Кобеле Вельке — 5 грудня 1925, Варшава[8]) — польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 року. Його найвідомішим твором є роман «Селяни». 1893 року Реймонт жив у Варшаві від 1893 року і працював як письменник. Опублікував свій перший роман «Комедіантка» у 1896 році. Реймонт належав до кола неоромантиків «Молода Польща». На честь письменника названо аеропорт в місті Лодзь.
Владислав народився у сім'ї сільського органіста. Його батько — Юзеф Реймонт був освіченою людиною. Мама — Антоніна з роду Купчинських, походила із збіднілої краківської шляхти; пізніше цей факт з життя матері Реймонт буде часто згадувати у своїх творах.
Батьки хотіли, щоб син став органістом. Владислав відмовлявся ходити до школи, дуже часто шукав себе у різних професіях, багато подорожував по Польщі, а також по Європі. Закінчив Варшавську недільну ремісничу школу. В 1880 − 1884 вчився на кравця у Варшаві. Закінчивши навчання, здобув ступінь підмайстра. З 1884 по 1888 був актором у трупах мандрівних театрів. Потім, завдяки старанням батька, працював на Варшавсько-Віденській залізниці як дрібний службовець. 1890 року померла мати письменника. Свої перші вірші написав у 1882 році.
13 липня 1890 року внаслідок аварії на залізниці Реймонт з двома зламаними ребрами потрапив до лікарні. У медичній карті зазначено, що в потерпілого зламано 12 ребер. Завдяки чому отримав відшкодування у розмірі 38 500 рублів.
15 липня 1902 року Реймонт одружився з Аурелією Шабльовською. У цьому ж році помер брат письменника — Францішек.
В 1905 році Владислав Реймонт був свідком революції 1905 року. Свої спостереження зі страйку та демонстрації проти царя Миколи ІІ автор описав у «Сторінках з нотатника».
У 1920 році письменник купив маєток.
5 грудня 1925 року письменника не стало.
Сейм Республіки Польща оголосив 2000 рік — роком Владислава Реймонта.
Дебютував в літературі в 1893. Його творчість поєднує традиції реалізму з елементами натуралізму і символізму. Невелику частину творчої спадщини складають вірші.
Автор оповідань, повістей, романів, різноманітних в тематичному і жанровому відношенні. У збірках «Зустріч» (1897), «Перед світанком» (1902), в повісті «Справедливо» (1899) показано побут села. У романах «Комедіантка» (1896) і «Бродіння» (1897) зображуються побут і устої провінційного чиновництва, акторського середовища.
Автор роману «Вампір» (1911) і історичній трилогії «1794 рік» (1913—1918) про Польщу кінця XVIII століття і національно-визвольне повстання під керівництвом Тадеуша Костюшка.
Творчість Реймонта характеризується різноманітністю. Письменник писав на різні теми, використовував різні літературні форми. Часто у творчому доробку письменника з'являлась критика суспільства. 1924 року Владислав Реймонт здобув Нобелівську нагороду за роман «Селяни» (Chłopi).
Ця повість є однією з найкращих у творчості письменника. Була перекладена на багато іноземних мов. Також був знятий фільм за мотивами цієї повісті. Матеріали для написання праці Реймонт почав збирати ще в 1896 році, для того майже рік прожив у Лодзі. Властивим героєм цього твору є капіталістичне місто, власне Лодзь. Письменник порівнює його з монстром, який знищує людей. Головна тема повісті, показ того, як троє головних героїв «робили гроші». Перший — поляк (Кароль Боровецький), другий герой — німець (Макс Баум), а третій єврей (Мориц Вельт). Той факт, що вони різних національностей, зовсім не розділяє їх, а мотивує до конкуренції. Спільними зусиллями вони відкривають фабрику.
- Komediantka (Комедіантка, 1896)
- Fermenty (Ферменти, 1897)
- Ziemia obiecana (Земля обітована, 1898)
- Chłopi (Селяни, 1904—1909)
- Rok (Рік, 1794, 1914—1919)
- Wampir (Вампір, 1911)
- Bunt (Бунт, 1924)
Вперше переклав роман Вл. Реймонта «Мужики» Михайло Павлик[9] в 1907 р. Український письменник, друг Івана Франка.
Переклад роману Реймонта «Селяни» робив відомий політичний діяч УСРР Михайло Лебединець (у Харкові 1930 видано дві перші частини роману).
Роман «Селяни» перекладала також Марія Пригара.
Роман «Мрійник» вперше перекладено у видавництві «Якабу Паблішинг», 2023 року, перекладачка — Лідія Кіцила.
Роман «Мрійник» увійшов до переліку 12 романів, вперше перекладених українською в межах грантового проєкту «Креативна Європа», наданого в межах підтримки України. Видано тиражем 1200 примірників.
- Владислав Реймонт. Мрійник / пер. з пол. Лідія Кіцила. — К. : Yakaboo Publishing, 2023. — 216 с. — ISBN 978-617-8222-29-1.
- Владислав Реймонт. Рік 1794. Книга 1: Останній сейм Речі Посполитої / пер. з пол. Олесь Герасим. — Л. : Апріорі, 2025. — 360 с. — ISBN 978-617-629-922-6.
- Владислав Реймонт. Рік 1794. Книга 2: Не впадай у відчай / пер. з пол. Олесь Герасим. — Л. : Апріорі, 2026. — 368 с. — ISBN 978-617-629-974-5.
- Владислав Реймонт. Рік 1794. Книга 3: Інсурекція / пер. з пол. Олесь Герасим. — Л. : Апріорі, 2026. — 344 с. — ISBN 978-617-8634-59-9.
- Владислав Реймонт. Вампір / пер. з пол. Світлана Бреславська. — Х. : Фоліо, 2026. — 192 с. — ISBN 978-617-8637-53-8.
- Реймонт Владислав Станіслав // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 :Л — Я. — С. 410. — ISBN 966-692-744-6.
- Autobiography given at award of Nobel Prize in 1924 [Архівовано 3 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ zespół autorów Інтернет-енциклопедія PWN
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11878854X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica Inc., 1968.
- 1 2 3 Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Павлик Михайло Іванович. Вікіпедія (укр.). 30 січня 2023. Процитовано 13 лютого 2023.
- Народились 7 травня
- Народились 1867
- Уродженці Королівства Польського 1815–1915
- Померли 5 грудня
- Померли 1925
- Померли у Варшаві
- Поховані на Повонзківському цвинтарі
- Кавалери Великого Хреста Ордена Відродження Польщі
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Командори ордена Почесного легіону
- Лауреати Нобелівської премії з літератури
- Польські Нобелівські лауреати
- Польські письменники
- Польські кооператори
- Уродженці Лодзинського воєводства
- Люди на банкнотах
- Письменники, іменем яких названо літературні премії




