Голова Європейської ради: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
'''Голова Європейської Ради''' (також: Президент Європейської Ради) — головний представник Європейського Союзу на світовій арені, а також головуючий Європейською Радою.<ref>[http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cmsUpload/cg00014.en07.pdf Treaty of Lisbon amending the Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community], Article 9 B</ref> Посада Голови Європейської Ради — одна з [[Інституції Європейського Союзу|інституцій ЄС]], яка забезпечує політичне керівництво [[Європейський Союз|Європейським союзом]] (ЄС). Нинішній президент — колишній [[прем'єр-міністр Бельгії]] [[Герман ван Ромпей]]. |
'''Голова Європейської Ради''' (також: Президент Європейської Ради) — головний представник Європейського Союзу на світовій арені, а також головуючий Європейською Радою.<ref>[http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cmsUpload/cg00014.en07.pdf Treaty of Lisbon amending the Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community], Article 9 B</ref> Посада Голови Європейської Ради — одна з [[Інституції Європейського Союзу|інституцій ЄС]], яка забезпечує політичне керівництво [[Європейський Союз|Європейським союзом]] (ЄС). Нинішній президент — колишній [[прем'єр-міністр Бельгії]] [[Герман ван Ромпей]]. |
||
Відповідно до [[Лісабонський договір|Лісабонського договору]], статті 15 [[Маастрихтський договір| |
Відповідно до [[Лісабонський договір|Лісабонського договору]], статті 15 [[Маастрихтський договір|Маастрихтського договору]], термін повноважень голови Європейської ради складає 2 роки і 6 місяців з можливістю подовження на 2-й термін. Призначення, а також зняття з посади голови, вимагає підтримки кваліфікованої більшості Європейської Ради. |
||
{{Політичний устрій Європейського Союзу}} |
{{Політичний устрій Європейського Союзу}} |
||
19 листопада 2009 Європейська Рада вирішила, що її першим президентом в рамках Лісабонського договору стане [[Герман ван Ромпей]], екс-прем'єр-міністр Бельгії. Ван Ромпей вступив на посаду після набуття |
19 листопада 2009 Європейська Рада вирішила, що її першим президентом в рамках Лісабонського договору стане [[Герман ван Ромпей]], екс-прем'єр-міністр Бельгії. Ван Ромпей вступив на посаду після набуття чинності Лісабонського договору.<ref>http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/111607.pdf Official European Council statement on the measures taken regarding the implementation of the Treaty of Lisbon</ref> |
||
== Історія == |
== Історія == |
Версія за 22:22, 31 жовтня 2013
Голова Європейської ради англ. President of the European Council | |
---|---|
Емблема | |
Очолює | Європейська рада |
Офіційна резиденція | Брюсель, Бегія |
Термін | 2 роки і 6 місяців з можливістю бути переобраним на 2 термін |
Зарплата | €298,495.44 |
Сайт | President of the European Council |
Голова Європейської Ради (також: Президент Європейської Ради) — головний представник Європейського Союзу на світовій арені, а також головуючий Європейською Радою.[1] Посада Голови Європейської Ради — одна з інституцій ЄС, яка забезпечує політичне керівництво Європейським союзом (ЄС). Нинішній президент — колишній прем'єр-міністр Бельгії Герман ван Ромпей.
Відповідно до Лісабонського договору, статті 15 Маастрихтського договору, термін повноважень голови Європейської ради складає 2 роки і 6 місяців з можливістю подовження на 2-й термін. Призначення, а також зняття з посади голови, вимагає підтримки кваліфікованої більшості Європейської Ради.
Європейський Союз |
Це одна із статей, що входять до серії: |
|
|
|
Внутрішня політика
|
|
19 листопада 2009 Європейська Рада вирішила, що її першим президентом в рамках Лісабонського договору стане Герман ван Ромпей, екс-прем'єр-міністр Бельгії. Ван Ромпей вступив на посаду після набуття чинності Лісабонського договору.[2]
Історія
Перше засідання глав країн та урядів держав ЄС було проведена в 1961 році як неформальний саміт, а в 1974 став офіційним, отримавши назву «Європейська рада». Автором назви став тодішній президент Франції Жискар д'Естен Валері. Головування в Європейській раді було засновано за принципом головування у раді Європейського Союзу, зі зміною головуючох держави що щість місяців. Оскільки Європейська рада складається з національних лідерів, Рада працює під головуванням глави держави або уряду головуючої держави[3][4][5]
Стала посада
Конституція ЄС, підготована Конвенція про майбутнє Європи, визначають посаду Президента Європейської Ради, як довгострокову і впливову посаду на довгий період головування.[6] Оскільки Конституція була відхилена національними референдумами в 2 державах-членах ЄС, запропонована посада так і не була створена. На заміну не підтриманій Конституції прийшов Лісабонський договір, який набув чинності 1 грудня 2009 року.
Перший президент, як очікувалось, мав встановити принцип діяльності для майбутніх голів[7], однак не було чіткого уявлення про функціональні обов'язки Президента. Одним варіантом було те, що президент буде виконувати адміністративну роль, як зазначено в Договорі, головуватиме на засіданнях і забезпечувати нормальне функціонування зовнішньої політики ЄС.[8] Однак інший варіант передбачає більш активну роль президента в рамках Європейського Союзу і можливість здійснення ним зовнішньої політики. Ця посада мала бути, де-факто, посадою «Президента Європи», і, на відміну від першої моделі, особа, яка займатиме цю посаду, буде представляти ЄС на міжнародній арені.
Лісабонський договір не визначає процес висунення кандидатів на посаду Президента Ради, в результаті чого були запропоновані декілька офіційних і неофіційних кандидатів. На заключному засіданні Європейської ради за Лісабонським договором, 19 листопада 2007 року, президент Франції Ніколя Саркозі, попереджуючи можливі громадські спекуляції на тему кандидатів, назвав Тоні Блера, Феліпе Гонсалеса і Жан-Клод Юнкера гідними кандидатами[9]. Однак внутрішньоєвропейські конфлікти (наприклад, ставлення до Війни в Іраку), стали причиною того, що усі названі кандидати відмовились від цієї посади.
Нинішній президент
19 листопада 2009 , Герман Ван Ромпей, в той час — прем'єр-міністр Бельгії, був обраний на посаду першого постійного Голови (Президента) Європейської Ради. Формальне рішення про призначення було прийнято після набуття чиності 1 грудня 2009 року Лісабонським договором[10]. Прем'єр-міністр Великобританії Гордон Браун , заявив, що у нього була одностайна підтримка 27 лідерів ЄС на саміті в Брюсселі увечері 19 листопада 2009 року. Пан Браун також високо оцінив пана Ван Ромпей як
будівельника консенсуса, який приніс періон політичної стабільності в свою країну після декількох місяців невизначеності
На прес -конференції після свого призначення, Ван Ромпей зазначив:
...кожна країна повинна вийти переможцем з переговорів. Переговори, які закінчуються програшом однієї зі сторін, ніколи не будуть плідними. Я буду враховувати інтереси кожного. Навіть якщо наша єдність є нашою силою, наше різноманіття залишається нашим багатством...
сказав він, підкресливши індивідуальність членім ЄС[12]
Перше засідання Ради Ван Ромпей провів у вигляді неформальної зустрічі у бібліотеці Solvay у Парк Леопольда, що в Брюселі. Засідання відкрилось дебатами на тему довгострокових структурних економічних проблем, що стоять перед Європою.[13]
Ван Ромпей також запропонував проводити засідання Європейської ради щомісяця, що перетворює його в урядовий кабінет.
Він розробив свої відносин з Європейським парламентом. Хоча Ван Ромпей формально не підзвітний депутатам Європарламенту, він звітує перед парламентом після кожного засідання Європейської ради, регулярно зустрічається з політичними лідерами фракцій і щомісяця — з головою Європарламенту. Крім того, він погодився відповідати на письмові запитання європарламентарів.[13]
Обов'язки та повноваження
До 2009 року
Роль Голови Європейської Ради безуспішно виконували почергово голови держав-членів ЄС. Це президентства змінюються кожні шість місяців, тобто новий президент Європейської ради обирався двічі на рік. Головуючій країні також було дозволено мати додаткові переговори[4][14][15].
Фактично президент був «першим серед рівних», керуючи діяльністю глав європейських держав і урядів в Раді. Будучи в першу чергу відповідальним за підготовку та головування у засіданнях Європейської ради, голова Європейської Ради не мав виконавчих повноважень.[14][15]
Після 2009 року
Після вступу в дію Лісабонськиї угод обов'язки голови Європейської Ради стали наступними: підготовка роботи Європейської Ради, організація та головування на її засіданнях, допомога у пошуках консенсусу між її членами та звітність у Європейському парламенті після кожного засідання. Президент також забезпечує зовнішнє представництво Союзу з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, при цьому не притискаючи повноваження Верховного представника Європейського Союзу з закордонних справ і безпеки[17]. Деяке дублювання між ролями президента Європейської Ради, голова Європейської Комісії та Верховних представників досі залишається невирішенною.[18]
При реорганізації керівних постів ЄС у рамках Лісабонського договору була деяка критика кожного нечіткості визначених обов'язків. Так, посол України в ЄС Андрій Веселовський оцінив рамки діяльності нових керівників Європейського Союзу:
Президент Європейської комісії буде, керувати урядом ЄС, в той час як Президент Європейської Ради буде стратегом європейської політики. Верховний представник спеціалізуватиметься на міжнародних відносинах, а Європейський комісар з питань розширення та європейської політики сусідства керуватие технічними питаннями при здійсненні зовнішньої політики та підписанні угод. Президент Європейського парламенту тим часом артикулює значення ЄС. [19]
Голова Європейської Ради також розширили свій вплив у фінансовій політиці.[20] Багато змін в діяльності ЄС, які стали можливимо після набуття чиності Лісабонським договором безуспішно намагались скасувати. Іспанія під час свого головування (I півріччя 2010 року)безуспішно намагалась скасувати пост голови Європейської ради.ref>EU-Observer: Spain ends invisible Presidency</ref> Однак під час головування Бельгії (II півріччя 2010 року) спроби скасувати цю посаду припинились, не в останню чергу через те, що Герман ван Ромпей — колишній прем'єр міністр Бельгії.[21]
Превілегії Голови Європейської Ради
Офіційні переговори про заробітню платню та привілеї виборного президента почалося в квітні 2008 року у рамках проекту бюджету ЄС на 2009 рік. За результатами переговорів було вирішено, що президент повинен мати ті ж самі умови, що і Голова Європейської Комісії, з основною зарплатою 138% від найвищої Європейської цивільної раплати оцінка, що за підрахунками становитиме €24874.62 на місяць.[22][23][24]
Президент отримує службовий автомобіль з водієм та штат близько 20 співробітників. Йому також виділяється житло (а не офіційна резиденція, яку вважають «занадто символічною»). Крім того, ідея приватного літака також була відхилена за надмірну символічність, і, як зазначив дипломат, розбіжність в привілеях між Радою Європи та Європейською Комісією можуть тільки живити суперництво між ними.[25]
Можливість виділення більших пільги для голови Європейської ради, ніж для президент Єврокомісії спонукало Європарламент загрожувати відмовою від прийняття бюджету на 2009 рік. Європарламентарі прийняти велику заробтню платню і додаткові пільги як символічний сигнал, що пост Голови Європейської Ради є важливішим і впливовішим, аніж пост Президента Єврокомісії.[26]
Адміністрація голови Європейської ради
Хоча Європейська Рада є, відповідно до положень Лісабонської угодии, окремою установою ЄС, вона не має власної адміністрацією. Адміністративна підтримка Європейської Ради та її президента забезпечується Генеральним секретаріатом Ради Європейського Союзу. При цьому голова Європейської Ради має власних радників.
Список голів
При почерговому головуванні
рік | період | посадова особа | Європейська сторона | держава |
---|---|---|---|---|
1975 | Січень-червень | Ліам Косґраве | Європейська народна партія | Ірландія |
Липень-грудень | Альдо Моро | Європейська народна партія | Італія | |
1976 | Січень-червень | Гастон Торн | Європейська ліберально-демократична і реформістська партія | Люксембург |
Липень-грудень | Йооп ден Ойл | Партія європейських соціалістів | Нідерланди | |
1977 | Січень-червень | Джеймс Каллаган | Партія європейських соціалістів | Великобританія |
Липень-грудень | Джек Лінч | Європейська ліберально-демократична і реформістська партія | Ірландія | |
1978 | Січень-червень | Анкер Йоргенсен | Партія європейських соціалістів | Данія |
Липень-грудень | Гельмут Шмідт | Партія європейських соціалістів | Західна Німеччина | |
1979 | Січень-червень | Валері Жискар д'Естен | Європейська ліберально-демократична і реформістська партія | Франція |
Липень-грудень | Джек Лінч | Європейська ліберально-демократична і реформістська партія | Ірландія | |
1980 | Січень-червень | Франческо Коссіга | Європейська народна партія | Італія |
Липень-грудень | П'єр Вернер | Європейська народна партія | Люксембург | |
1981 | Січень-червень | Дріс ван Агт | Європейська народна партія | Нідерланди |
Липень-грудень | Маргарет Тетчер | Позапартійний | Великобританія | |
1982 | Січень-червень | Вілфрід Мартенс | Європейська народна партія | Бельгія |
Липень-грудень | Поуль Шлютер | Європейська народна партія | Данія | |
1983 | Січень-червень | Гельмут Коль | Європейська народна партія | Західна Німеччина |
Липень-грудень | Андреас Папандреу | Партія європейських соціалістів | Греція | |
1984 | Січень-червень | Франсуа Міттеран | Партія європейських соціалістів | Франція |
Липень-грудень | Гаррет Фітцджеральд | Європейська народна партія | Ірландія | |
1985 | Січень-червень | Беттіно Краксі | Партія європейських соціалістів | Італія |
Липень-грудень | Жак Сантер | Європейська народна партія | Люксембург | |
1986 | Січень-червень | Рууд Любберс | Європейська народна партія | Нідерланди |
Липень-грудень | Маргарет Тетчер | Позапартійний | Великобританія | |
1987 | Січень-червень | Вілфрід Мартенс | Європейська народна партія | Бельгія |
Липень-грудень | Поуль Шлютер | Європейська народна партія | Данія | |
1988 | Січень-червень | Гельмут Коль | Європейська народна партія | Західна Німеччина |
Липень-грудень | Андреас Папандреу | Партія європейських соціалістів | Греція | |
1989 | Січень-червень | Феліпе Гонсалес | Партія європейських соціалістів | Іспанія |
Липень-грудень | Франсуа Міттеран | Партія європейських соціалістів | Франція | |
1990 | Січень-червень | Чарльз Хогі | Європейська ліберально-демократична і реформістська партія | |
Липень-грудень | Джуліо Андреотті | Європейська народна партія | Італія | |
1991 | Січень-червень | Жак Сантер | Європейська народна партія | Люксембург |
Липень-грудень | Рууд Любберс | Європейська народна партія | Нідерланди | |
1992 | Січень-червень | Анібал Каваку Сілва | Європейська народна партія | Португалія |
Липень-грудень | Джон Мейджор | Позапартійний | Великобританія | |
1993 | Січень-червень | Поуль Нюруп Расмуссен | Партія європейських соціалістів | Данія |
Липень-грудень | Жан-Люк Дегане | Європейська народна партія | Бельгія | |
1994 | Січень-червень | Андреас Папандреу | Партія європейських соціалістів | Греція |
Липень-грудень | Гельмут Коль | Європейська народна партія | Німеччина | |
1995 | Січень-червень | Жак Ширак | Позапартійний | Франція |
Липень-грудень | Феліпе Гонсалес | Партія європейських соціалістів | Іспанія | |
1996 | Січень-червень | Романо Проді | Європейська ліберально-демократична і реформістська партія | Італія |
Липень-грудень | Джон Братон | Європейська народна партія | Ірландія | |
1997 | Січень-червень | Вім Кок | Партія європейських соціалістів | Нідерланди |
Липень-грудень | Жан-Клод Юнкер | Європейська народна партія | Люксембург | |
1998 | Січень-червень | Тоні Блер | Партія європейських соціалістів | Великобританія |
Липень-грудень | Віктор Кліма | Партія європейських соціалістів | Австрія | |
1999 | Січень-червень | Гергард Шредер | Партія європейських соціалістів | Німеччина |
Липень-грудень | Пааво Ліппонен | Партія європейських соціалістів | Фінляндія | |
2000 | Січень-червень | Антоніу Гутерреш | Партія європейських соціалістів | Португалія |
Липень-грудень | Жак Ширак | Європейська народна партія | Франція | |
2001 | Січень-червень | Йоран Перссон | Партія європейських соціалістів | Швеція |
Липень-грудень | Гі Верхофстадт | Європейська ліберально-демократична і реформістська партія | Бельгія | |
2002 | Січень-червень | Хосе Марія Аснар | Європейська народна партія | Іспанія |
Липень-грудень | Андерс Фог Расмуссен | Європейська ліберально-демократична і реформістська партія | Данія | |
2003 | Січень-червень | Костас Симітіс | Партія європейських соціалістів | Греція |
Липень-грудень | Сільвіо Берлусконі | Європейська народна партія | Італія | |
2004 | Січень-червень | Берті Ахерн | Європейський альянс лібералів і демократів | Ірландія |
Липень-грудень | Ян Петер Балкененде | Європейська народна партія | Нідерланди | |
2005 | Січень-червень | Жан-Клод Юнкер | Європейська народна партія | Нідерланди |
Липень-грудень | Тоні Блер | Партія європейських соціалістів | Великобританія | |
2006 | Січень-червень | Вольфганг Шюссель | Європейська народна партія | Австрія |
Липень-грудень | Матті Ванганен | Європейський альянс лібералів і демократів | Фінляндія | |
2007 | Січень-червень | Ангела Меркель | Європейська народна партія | Німеччина |
Липень-грудень | Жозе Сократеш | Партія європейських соціалістів | Португалія | |
2008 | Січень-червень | Янез Янша | Європейська народна партія | Словенія |
Липень-грудень | Ніколя Саркозі | Європейська народна партія | Франція | |
2009 | Січень-травень | Мірек Тополанек | Альянс Європейських консерваторів та реформістів | Чехія |
Травень- червні | Ян Фішер | Позапартійний | ||
Липень-грудень | Фредрік Райнфельдт | Європейська народна партія | Швеція |
Виборний голова
Країна | Портрет | Голова | Європейська партія | Національна партія | Вступ на посаду | Закінчення повноважень |
---|---|---|---|---|---|---|
Бельгія | Герман ван Ромпей | Європейська народна партія | Християнські демократи і фламандці | 1 Грудня 2009 | Термін повноважень закінчується 30 листопада 2014 року[27]
|
Див. також
Джерела
- ↑ Treaty of Lisbon amending the Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community, Article 9 B
- ↑ http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/111607.pdf Official European Council statement on the measures taken regarding the implementation of the Treaty of Lisbon
- ↑ Stark, Christine. Evolution of the European Council: The implications of a permanent chair (PDF). Dragoman.org. Процитовано 12 July 2007.
- ↑ а б van Grinsven, Peter (September 2003). The European Council under Construction (PDF). Netherlands Institution for international Relations. Процитовано 16 August 2007.
- ↑ Europa (web portal). Consolidated EU Treaties (PDF). Процитовано 27 June 2007.
- ↑ SCADPlus: The Institutions of the Union: European Council. Europa (web portal). Процитовано 27 June 2007.
- ↑ Goldirova, Renata (22 October 2007). First names floated for top new EU jobs. EU Observer. Процитовано 22 October 2007.
- ↑ Iey Berry, Peter Sain (16 November 2007). [Comment] The new EU president" standard bearer or shaker?. EU Observer. Процитовано 18 November 2007.
- ↑ CONFERENCE DE PRESSE DU PRESIDENT DE LA REPUBLIQUE, M. NICOLAS SARKOZY. France diplomatie. 19 October 2007. Процитовано 18 February 2008.
- ↑ New leadership team for Europe. Council of the European Union. Процитовано 24 November 2009.
The formal decisions on these appointments will be taken once the Treaty of Lisbon has entered into force, on 1 December 2009.
- ↑ Belgian PM Van Rompuy is named as new EU president. Daily Telegraph. 19 November 2009. Процитовано 20 November 2009.
- ↑ Henry Chu: European Union settles on a Belgian and a Briton for top posts. Los Angeles Times. Retrieved 19 November 2009.
- ↑ а б Duff, Andrew (23 February 2010) Who is Herman Van Rompuy?
- ↑ а б How does the EU work. Europa (web portal). Процитовано 12 July 2007.
- ↑ а б European Council. Europa (web portal). Процитовано 12 July 2007.
- ↑ European High-level Delegations visit Paranal. ESO Press Release. Процитовано 12 February 2013.
- ↑ President of the European Council (pdf). General Secretariat of the Council of the EU. 24 November 2009. Процитовано 24 November 2009.
- ↑ Mahony, Honor (28 November 2007). Unclear EU treaty provisions causing 'nervousness'. EU Observer. Процитовано 28 November 2007.
- ↑ Rettman, Andrew (15 March 2010) Ukraine gives positive appraisal of new-model EU, EU Observer
- ↑ http://euobserver.com/9/30236
- ↑ EU-Observer: Belgian presidency sets parliament in its sight
- ↑
COUNCIL DECISION of 1 December 2009 laying down the conditions of employment of the President of the European Council (pdf). EurLex. European Commission. Процитовано 20 June 2010.
The basic monthly salary of the President of the European Council shall be equal to the amount resulting from application of 138% to the basic salary of an official of the European Union at grade 16 third step.
- ↑ {cite web|url= http://ec.europa.eu/civil_service/docs/salary_officials_en.pdf European Commission: Officials' salaries|title=Table: officials, Article 66|date=1 July 2009|work=|publisher=European Commission Civil Service|format=|accessdate=20 June 2010}}
- ↑ Regulation No 422/67/EEC, 5/67/Euratom of the Council (pdf). EurLex. European Commission. 25 July 1967. Процитовано 20 June 2010.
- ↑ Mahony, Honor (14 April 2008). Member states consider perks and staff for new EU president. EU Observer. Процитовано 15 April 2008.
- ↑ Mahony, Honor (22 April 2008). MEPs to use budget power over EU president perks. EU Observer. Процитовано 22 April 2008.
- ↑ Herman Van Rompuy re-elected president (PDF). Council of the European Union. 1 March 2012. Процитовано 5 May 2013.