Список голодів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дітлахи під час голоду в СРСР. Бугуруслан, 1921

Список голодів — це перелік наймасовіших голодів у країнах світу за всю історію людства, впорядкований за датою з V ст. до н. е. і до наших днів.

Між 108 до н. е. і 1911 в Китаї сталося не менше ніж 1828 великих голодів або щорічно по одному в тій чи іншій провінції, проте, вони дуже різнилися за кількістю жертв[1][2].

В Середньовіччі також сталось 95 голодів у Англії[3][4].

Список голодів в історії людства

[ред. | ред. код]
Дата Подія Місцерозташування Число померлих (оцінка)
441 до н. е. Перший голод, що відомий у Стародавньому Римі. Стародавній Рим[5]
26 до н. е. Голод, за свідченням Йосипа Флавія, охопив ввесь Близький Схід та Левант Юдея (сучасний Ізраїль) 20,000+
400–800 Ціла серія голодів у Західній Європі пов'язана з падінням Західної Римської імперії в результаті знищення Аларіха I. Населення міста Рим за цей час зменшилось більш як на 90 %, головним чином, через голод і чуму.[6] Західна Європа
639 Голод в Аравії під час правління Халіфату Умара ібн аль-Хаттаб[7] Аравійський півострів
750-ті Ісламська Іспанія (Аль-Андалус)[8]
800–1000 Велика посуха, через яку померли мільйони людей цивілізації Мая. Голод і нестачу води спричинив каскад внутрішніх обвалів, які зруйнували їхню цивілізацію[9] Маянські райони Месоамерики 1 мільйон+
809 Франкське королівство[10]
875–884 Селянське повстання в Китаї, що почалось через голод[11][12] Хуан Чао захопив владу Китай
927–928 Чотирьохмісячний мороз привів до голоду[13][14] Візантійська імперія
1005 Королівство Англія[15]
1016 Голод в Європі[16] Європа
1051 Голод змусив тольтеків мігрувати з ураженого регіону, де нині розташована Центральна Мексика[17] Мексика (нині)
1064–1072 Семирічний голод в Єгипті[18][19] Єгипет 40 000[18]
1097 Голод і чума[20] Франкське королівство 100 000
1230 Голод у Новгородській республіці[джерело?] Новгородська республіка
1229–1232 Голод в період Кангі за правління японського імператора Ґо-Хорікава був найбільшим голодом в історії Японії[21] Викликаний вулканічними виверженнями.[22] Японія
1235 Голод у Королівстві Англія, в якому лише у Лондоні померло 20 000 людей[джерело?] Королівство Англія 20 000
1255 Португальське королівство[23]
1275–1299 Розпад цивілізації Анасазі та Пуебло в результаті великого голоду[24] Цивілізації Анасазі та Пуебло
1315–1317 Великий голод Європа[25]
1333–1337 Китай[26]
1344–1345 Голод у Делійському султанаті під час правління 2-го делійського султана Мухаммада бін Туґлака[27] Делійський султанат
1387 Після того, як Тимур (Тамерлан) напав на Малу Азію почався сильний голод [джерело?] Османська імперія
1396–1407 Голод у Дурга Деві Делійський султанат[28]
1441 Голод в Маяпані Мексика[29]
1450–1454 Голод в Імперії ацтеків,[30] інтерпретується як потреба богів для жертв.[31] Імперія ацтеків
1460–1461 Голод в Японії за правління Імператора Ґо-Ханадзоно[джерело?] Японія
1504 Іспанія[32]
1518 Венеційська республіка[джерело?] Венеційська республіка
1528 Голод у Лангедоці Французьке королівство[33]
1535 Голод в Ефіопії[en] Ефіопська імперія
1567–1570 Голод у місті Харер в поєднанні з чумою[джерело?] через смерть Еміра Хараре. Ефіопська імперія
1586 Голод у Королівстві Англія, що був викликаний законом про бідних[en] [джерело?] Королівство Англія
1601–1603 Один з найстрашніших голодів в усій російській історії: від голоду загинуло більше, ніж 100 000 людей лише в Москві (третина населення) за правління царя Бориса Годунова. Більше про це: Голод у Московському Царстві 1601-1603.[34][35] Через цей голод також померло майже половина естонського населення. Московське царство 2 мільйони
1618–1648 голоди в Європі, викликані Тридцятирічною війною Європа
1619 Голод за часів Сьоґунату Токуґава в Японії. За 265-річну історію періоду Едо з родини Токуґава з центром у місті Едо (сучасне Токіо) сталось 154 голоди, 21 з яких були досить великі і серйозні.[36] Японія
1630–1631 Декан Голод 1630-1632 років[en] (Примітка: Був відповідний голод на північному заході Китаю. Зрештою, в результаті цього імператори династії Мін, була змушена покинути престол в 1644 році) Імперія Великих Моголів
1648–1660 Річ Посполита в результаті так званого Шведського потопу (1655—1660 рр.) втратили приблизно 1/3 свого населення через війни, голод та чуму [джерело?] Річ Посполита
1649 Голод в Північній Англії[37] Королівство Англія
1650–1652 Голод на сході Королівства Франція[38] Французьке королівство
1651–1653 Голод і чума майже по всій Ірландії під час завоювання Кромвелем Ірландії[39] Англійська республіка
1661 Голод в Імперії Великих Моголів, через відсутність опадів протягом двох років[40] Імперія Великих Моголів
1670-ті — 1680-ті роки Чума і голод в Іспанії[джерело?] Іспанія
1680 Голод в Сардинії[41] Італія (нині) 80,000[42]
1680-ті роки Голод у тропічній африканській савані Сахель[38]
1690-ті роки Голод у Шотландському королівстві, під час якого померло 5-15 % населення[43] Шотландське королівство
1693–1694 Французьке королівство 2 мільйони[44][45]
1695–1697 Великий голод в Естонії[en] привів до смерті близько п'ятої частини Естонії та Лівонії, що складає 70 000 — 75 000 осіб. Також від голоду в Шведській імперії померло 80 000—100 000 осіб Шведська імперія, а також Шведська Естляндія і Шведська Лівонія, що були її домініонами на той час 150 000—175 000
1696–1697 Під час великого голодомору у Фінляндії[en] вимерла майже третина населення[46] Шведська імперія
1702–1704 Голод на території Індійського плоскогір'я на півострові Індостан[47] Імперія Великих Моголів 2 мільйони[47]
1708–1711 Голод у Східній Пруссії, коли померло 250 000 осіб або 41 % населення[48] Королівство Пруссія 250 000
1709–1710 Французьке королівство[49]
1722 Аравійський півострів[50]
1727–1728 Голод в англійській області Мідлендс[51] Англія (Королівство Великої Британії)
1738–1756 Голод у Західній Африці, коли померла половина населення м. Тімбукту[52] Західна Африка, нині — Малі
1740–1741 Великий ірландський Голод[en] Ірландське королівство
1750–1756 Голод у регіоні Senegambia[53]
1764 Голод у Неаполітанському королівстві[54] Неаполітанське королівство
1769–1773 Голод в Бенгалії 1769—1773,[55] 10 million dead (one third of population) Індія, Бангладеш (нині) 10 мільйонів
1770–1771 Голод в Чехії Богемське королівство від 250 000 до 500 000
1771–1772 Голод у Курфюрстві Саксонія на півдні Німеччини[джерело?] Курфюрство Саксонія
1773 Голод у Швеції[джерело?] Швеція
1779 Голод у Рабаті Марокко[56]
1780-ті роки Великий голод у Теммей[en] Японія 20 000 — 920 000
1783 Голод в Ісландії, що почався через виверження вулкана Лакі. Через це виверження померла п'ята частина населення Ісландії[57] Данія-Норвегія
1783–1784 Голод Чаліса[en] на Півдні Індії Індія 11 мільйонів[58]
1784 Великий голод по всій території Єгипту[59] Єгипетський еялет (Османська імперія)
1784–1785 Голод у Тунісі, який забрав життя майже п'ятої частини всіх тунісців[джерело?] Туніс (Османська імперія)
1788 Два роки напередодні Французької революції ставались погані врожаї та суворі зими, можливо, через сильний Ель-Ніньйо цикл[60] або через виверження у 1783 році вулкана Лакі в Ісландії[61][62] Французьке королівство
1789 Голод в Ефіопії[en], коли постраждала північні міста Амхара та Тиграй
1789–1792 Доджі Бара голод[en] або Череп голод[en] Індія 11 мільйонів
1810, 1811, 1846 та 1849 роки Чотири голоди в Китаї Китай 45 мільйонів.[63]
1811–1812 Величезний голод в Мадриді[64] Іспанія 20 000[65]
1815 Виверження вулкана Тамбора в Індонезії. Це стало причиною голоду, через який померли десятки тисяч людей Індонезія (Британська імперія) 10 000
1816–1817 Рік без літа — рік, коли була дуже холодна погода Європа та Північна Америка 65 000
1830–1833 Загинуло 42 % населення Кабо-Верде (Португальське королівство) 30 000[66]
1830-ті роки Великий Голод Темпо Японія
1837–1838 Аграрний голод[en] Індія 1 мільйон
1845–1857 Картопляний голод у Хайленді[en] Шотландія (Велика Британія)
1845–1849 Великий голод в Ірландії, через який загинуло більше 1 мільйона осіб і більше 1,5-2 млн емігрували[67] Ірландія (Велика Британія) 1,5 мільйони
1846 Голод привів до селянських повстань, відомих як «Марія та Фонті» на півночі Португальського королівства [джерело?] Португальське королівство
1849–1850 голод та Гробоган в центральній частині острова Ява, викликаний чотирма підряд неврожаями через посуху. Індонезія (Нідерландська імперія) 83 000[68]
1850–1873 В результаті імперіалізму, двох опіумних воєн та Тайпінського повстання і посухи почався голод. В результаті цього населення за правління Династії Цін зменшилось більш ніж на 60 мільйонів[69] Китай 60 мільйонів
1860–1861 Великий голод в Доаб[en] у північно-західних провінціях Британської Індії Британська Індія 2 мільйони
1866 Голод в Орісса[en] Індія 1 мільйон[70]
1866–1868 Голод у Фінляндії[ru]. Близько 15 % населення померло Фінляндія, північна Швеція 150 000+
1869 Голод в Раджпутана[en] Британська Індія 1,5 мільйони[70]
1870–1871 Великий перський Голод[fa] Персія 2 мільйони[71]
1873–1874 Голод в Анатолії, викликаний посухою і повенями[72][73] Османська імперія
1873–1874 Голод у Біхар[en] Британська Індія
1876–1879 Голод в Британській Індії, Китаї, Бразильській імперії, в Північній Африці та інших країнах. Під час голоду в північному Китаї[en] померло 13 мільйонів осіб[74] Британська політика разом із посухами привели до загибелі людей в Індії[75][76]. Голод в Китаї був результатом посухи під впливом Південного Ель-Ніньйо[en][77]. Британська Індія, Китай, Бразильська імперія, Північна Африка та інші країни. 18,25 мільйона в Північному Китаї та Британській Індії. 8,2 мільйона померло під час Великого голоду в Британській Індії.
1878–1880 Голод на Острові Святого Лаврентія, Аляска[78] Сполучені Штати Америки
1879 Голод в Ірландії. На відміну від попередніх голодовок, цей голод в основному викликав недоїдання через брак продовольства, що не привело до великої смертності Ірландія (Велика Британія)
1888–1889 Голод в Оріссі, Ганджа та Північному Біхарі Британська Індія
1888–1892 Великий Ефіопський голод[en] Голод в Ефіопії. Близько третини населення загинули.[79][80] Умови погіршилися спалахами холери у 1889—1892 роках, а також епідеміями тифу та віспи у 1889—1890 роках. Ефіопська імперія
1891–1892 Голод у Росії (1891—1892) Російська імперія 375 000—500 000[81][82]
1896–1897 Голод на півночі Китаю через Їхетуа́нське повста́ння Китай
1896–1902 Серія голодів в Британській Індії через посуху та британської політику[76][83][84] Британська Індія 6 мільйонів (Британські території), велика смертність в князівствах країни.
1904–1906 Голод в Іспанії.[85][86][87] Королівство Іспанія
1907, 1911 голоди в східно-центральній частині Китаю Китай 25 мільйонів[88]
1914–1918 Великий голод у Лівані[en], а саме в Мутасаррифаті Гірського Лівану. Голод[en] під час Першої світової війни був викликаний діями військ Антанти та Османської імперії через блокаду їжі та появу сарани в результаті чого загинуло до 200 000 осіб. За оцінками, померла половина населення гірського Лівану[89] Ліван 200 000
1916–1917 Голод, викликаний британською блокадою Німецької імперії в Першій світовій війні Німецька імперія
1916–1917 Зимовий голод в Російській імперії[джерело?] Російська імперія
1917–1919 Голод у Персії[en]. 1/4 населення, що живе на півночі Ірану померла від голоду[90][91]. За свідченням Мохаммада Голі Маджа померло 8-10 мільйонів із загальної чисельності населення в 19 мільйонів осіб. Інші оцінюють загальну кількість населення лише 11 мільйонів, ставлячи під сумнів цифри Маджа[92][93]. Перський уряд заявив, що голод був викликаний політикою Великої Британії (це заперечується). Урядову цифру про смерть 8-10 мільйонів підтверджують документи із американських архівів. Персія Близько 8-10 мільйонів[94]
1918–1919 Голод в Руанда-Урунді, в результаті чого багато людей емігрувало до Конго Німецька Східна Африка
1917–1921 Серія голодів у Туркестані. Під час більшовицької революції загинуло близько шостої частини населення[95] Туркестан
1921-1922 Голод на Поволжі Російська СФРР 5 мільйонів[96]
1921–1922 Голод у Татарстані. Татарська АРСР (Російська СФРР
1921–1923 Голод в Україні Українська СРР
1924–1925 Голод серед компактного проживання поволзьких німців у Російській РФСР. Померла третина всього населення[97] АРСР німців Поволжя, (Російська СФРР, Радянський Союз)
1928–1929 Голод в Руанда-Урунді, в результаті чого багато людей емігрувало до Конго Руанда-Урунді (Бельгія)
1928–1930 Голод[en] на півночі Китаю. Посуха привела до смерті 3 мільйонів людей. Республіка Китай 3 мільйони
1932–1933 Голод у СРСР (1932—1933) та Голодомор в Українській СРР СРСР та Українська СРР 7-10 мільйонів в Українській СРР, мільйони людей в інших українських регіонах Радянського Союзу[98]
1936 Республіка Китай 5 мільйонів[99]
1940–1948 Голод в Марокко через недоліки в політиці Франції.[100] Марокко (Французька колоніальна імперія) 200 000
1940–1945 Голод у Варшавському гетто, а також інших гетто та концтаборах (примітка: цей голод був наслідком навмисної відмови в їжі для жителів гетто з боку нацистів). Третій Рейх
1941–1944 900-денна Блокада Ленінграда нацистськими військами призвела в місті до голоду. Ленінградці взимку 1941—1942 років голодували, замерзали та вмирали. Всього постраждало близько одного мільйона людей, коли маршрути поставок в місто були відрізані, а температура впала до -40 °C.[101] СРСР 1 мільйон
1941–1944 Великий голод у Греції[ru], викликаний окупацією Греції[102][103] Грецька держава 300 000
1942–1943 Китайський голод[en] Хенань, Республіка Китай 2-3 мільйони
1943 Голод у Бенгалії Бенгалія, Британська Індія 1,5-7 мільйонів
1943-44 Голод в Рузагаюра[en] в Руанда-Урунді, в результаті чого багато людей емігрували до Бельгійського Конго Руанда-Урунді (Бельгія) 36 000 - 50 000
1944–1945 Ява під японською окупацією Ява, Японська імперія 2,4 мільйони[104]
1944 Голландський голод під час Другої світової війни Нідерланди 20 000
1945 В'єтнамський голод[en] Японська імперія 400 000 — 2 мільйони
1946—1947 голод в Україні Українська РСР (СРСР) 1 — 1,5 мільйони[105][106]
1958 Голод в Ефіопії[en] Ефіопська імперія 100 000
1959–1961 Великий китайський Голод. За даними державної статистики, налічувалося 15 мільйонів випадків смерті. Китайська Народна Республіка 15–43 мільйони[107]
1966–1967 Неврожай та посуха призвели до нестачі харчів. Це посилилося обмеженнями торгівлі рису в Азійському регіоні Індонезія 50 000[108]
1967–1970 Біафри голод, викликаний нігерійською блокадою Нігерія
1968–1972 Посуха в Сахель[en] привела до голоду, який вбив 1 мільйон осіб[109] Мавританія, Малі, Чад, Нігер і Буркіна-Фасо 1 мільйон
1972–1973 Голод в Ефіопії[en] викликаний посухою та недоліками в управлінні державою. Нездатність уряду впоратися з цією кризою призвело до падіння влади імператора Хайле Селассіє I, а потім і тимчасового військового уряду Дерг Ефіопська імперія 60 000[110]
1974 Голод у Бангладеш[en] Бангладеш 27 000
1975–1979 Червоні кхмери. За оцінками, 2 мільйони мешканців Камбоджі померли через умисні вбивства, примусову працю та голод Камбоджа 2 мільйони
1980–1981 Голод через посуху та конфлікти[110] Уганда 30 000[110]
1984–1985 Голод в Ефіопії[en] через посуху, Громадянську війну в Ефіопії та військової політики, яку проводить уряд Ефіопії Соціалістична Ефіопія 300 000–1 200 000
1991–1992 Голод в Сомалі, що почався через посуху та громадянську війну[110] Сомалі 300 000[110]
1996 Голод у Північній Кореї[111][112] Учені оцінюють кількість загиблих від голоду в 600 000 людей (за іншими оцінками від 200 тисяч до 3,5 мільйонів).[113] КНДР 200 000 — 3,5 мільйони.
1998 Голод в Судані[en], що почався в результаті громадянської війни і посухи Судан 70 000[110]
1998–2000 Голод в Ефіопії[en]. Ситуація була ускладнена ефіопо-еритрейським конфліктом Ефіопія
1998–2004 Друга конголезька війна. Померло 3,8 мільйона осіб, в основному від голоду і хвороб Демократична Республіка Конго 3,8 мільйона
2005–2006 Продовольча криза у Нігері[en]. Щонайменше, три мільйони постраждали в Нігері та 10 мільйонів по всій Західній Африці Нігер і Західна Африка
2011–2012 Голод на Сомалійському півострові, викликаний посухою[114] Сомалі
2012 Голод у Західній Африці, викликаний Посуха в Сахель[en][115] Сенегал, Гамбія, Нігер, Мавританія, Малі та Буркіна-Фасо
2017 Голод у Південному Судані, викликаний громадянською війною та економічним колапсом[115]. 100 тисяч людей зіткнулись з голодуванням, а ще більше 1 мільйона опинились на межі голоду Судан, Ємен, Сомалі та північна Нігерія
2020-сьогодні Голод на півночі Ефіопії[en] викликаний громадянською війною, посухою, інфляцією та саранчаними роями.

Смертність 437-914 людей на день (на Університет Гента Жовтень 2022 р.)

Ефіопія (Тиграй, Амхара, Афар) 150 000 – 200 000+

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mallory, Walter H.; Vinacke, Harold M.; King-Hall, Stephen (1 січня 1927). Review of China: Land of Famine., ; Проблеми промислового розвитку в Китаї,; Китай сьогодні. Журнал Королівського інституту міжнародних відносин. 6 (3): 185—187. doi:10.2307/3014847. JSTOR 014847.
  2. ↑ Heaven, Observe!. Time.com. 6 лютого 1928. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 13 серпня 2014. [Архівовано 2012-11-05 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Голодомор в історії. Thefreelibrary.com. 8 березня 2004. Процитовано 13 серпня 2014.
  4. ↑ Poor studies will always be with us. Telegraph.co.uk. 9 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
  5. ↑ Лівій, Від заснування міста 4.12
  6. ↑ Dave Stutz. A Brief History of Population. Stutzfamily.com. Процитовано 13 серпня 2014.
  7. ↑ Syed, Muzaffar Husain; Akhtar, Syed Saud; Usmani, B. D. (14 вересня 2011). Коротка історія Ісламу. Vij Books India Pvt Ltd. ISBN 9789382573470.
  8. ↑ Thomas F. Glick. Ісламізація та християнізація Іспанії в ранньому середньовіччі. Libro.uca.edu. Процитовано 13 серпня 2014.
  9. ↑ The Great Maya Droughts: Water, Life, and Death. 1 квітня 2001. ASIN 0826327745. {{cite book}}: Перевірте значення |asin= (довідка)
  10. ↑ Дев'яте століття. Orlok.com. Процитовано 13 серпня 2014.
  11. ↑ Ембрі A.:Енциклопедія азійської історії — Том 2 — Сторінка 82: "Бунти між 875 і 884 рр., які спустошили майже все, за винятком сучасних провінцій Китаю… що почались через голод та надмірне оподаткування
  12. ↑ Orient/West — Том 7 — Сторінка 104 «Центральний уряд перебував у 875 під загрозою знищення повсталими селянами, повстання яких отримало достатній імпульс, щоб зруйнувати всю імперію у 884 Все це прискорило падіння імперії. А місцевий сюзеренітет і … повстання сприяли початку посухи та голоду»
  13. ↑ Treadgold, Warren T. (1997). Історія Візантійського держави і суспільства. Stanford University Press. с. 480. ISBN 978-0-8047-2630-6.
  14. ↑ Kazhdan, Aleksandr Petrovich; Wharton, Annabel Jane (1985). Зміни у візантійській культурі в одинадцятому та дванадцятому століттях. University of California Press. с. 27. ISBN 978-0-520-05129-4.
  15. ↑ [1] [Архівовано 27 травня 2011 у Wayback Machine.]
  16. ↑ [2] [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за травень 9, 2009. Процитовано травень 5, 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ а б Davis, L."Natural Disasters" — Page 120
  19. ↑ The Encyclopædia Britannica — Том 9 — Сторінка 64
  20. ↑ FAEC – FEARFUL FAMINES OF THE PAST.
  21. ↑ Farris, William Wayne (2009). Японія 1600: соціально-економічна історія. University of Hawaii Press. с. 116. ISBN 978-0-8248-3379-4.
  22. ↑ Ó Gráda, 2009, с. 17
  23. ↑ Portugal > Історія і події. Portugal-info.net. 18 квітня 2007. Процитовано 13 серпня 2014.
  24. ↑ Collapse: Каньйон Чако. Learner.org. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014. [Архівовано 2014-08-17 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Великий Голод і чорна смерть. Vlib.us. Процитовано 13 серпня 2014.
  26. ↑ Проекти та заходи: 14 століття. Norfolkesinet.org.uk. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 13 серпня 2014.
  27. ↑ Shankarlal C. Bhatt (2005). Земля і люди індійських штатах і союзних територіях: в 36 томах. Уттар-Прадеш. Gyan Publishing House. с. 21. ISBN 978-81-7835-384-5. Процитовано 23 квітня 2015.
  28. ↑ [3] [Архівовано 1 липня 2007 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Ласкаво просимо до минулого людства. Thamesandhudsonusa.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 13 серпня 2014.
  30. ↑ Trigger, Bruce G. (2003), Розуміння ранніх цивілізацій: порівняльне дослідження, Cambridge University Press, с. 387, ISBN 978-0-521-82245-9
  31. ↑ Davíd Carrasco (1998), Повсякденне життя ацтеків: люди Сонця і Землі, Greenwood Publishing Group, с. 199, ISBN 978-0-313-29558-4
  32. ↑ David Vassberg. Земля і суспільство в Золоте століття Кастилії. Libro.uca.edu. Процитовано 13 серпня 2014.
  33. ↑ Дослідження Голодомору (PDF). Процитовано 13 серпня 2014.
  34. ↑ Борис Федорович Годунов. Answers.com. Процитовано 13 серпня 2014.
  35. ↑ Росія до Петра Великого. Fsmitha.com. Процитовано 13 серпня 2014.
  36. ↑ Хронологія історії Японіїу. Shikokuhenrotrail.com. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 13 серпня 2014. [Архівовано 2012-06-25 у Wayback Machine.]
  37. ↑ Rotberg, Robert I.; Rabb, Theodore K. (14 липня 2014). Клімат і історія: Дослідження з історії міждисциплінарних. Princeton University Press — через Google Books.
  38. ↑ а б Ang, A.Overpopulated Philippines — Page 67
  39. ↑ BBC – Northern Ireland – A Short History. Bbc.co.uk. Процитовано 13 серпня 2014.
  40. ↑ The 17th Century. Ayton.id.au. Процитовано 13 серпня 2014.
  41. ↑ Italian States in the Seventeenth Century. History.wisc.edu. Архів оригіналу за 21 вересня 2003. Процитовано 13 серпня 2014.
  42. ↑ Dyson, Stephen L; Rowland, Robert J (2007). Archaeology and history in Sardinia from the Stone Age to the Middle Ages: shepherds, sailors & conquerors. Philadelphia: UPenn Museum of Archaeology, 2007. p. 136. ISBN 1-934536-02-4.
  43. ↑ Cullen, K."Famine in Scotland: The 'ill Years' of the 1690s"
  44. ↑ Appleby, Andrew B. (1980), Epidemics and Famine in the Little Ice Age, Journal of Interdisciplinary History, The MIT Press, 10 (4): 643—663, doi:10.2307/203063, JSTOR 203063.
  45. ↑ Ó Gráda, Cormac; Chevet, Jean-Michel (2002), Famine And Market In Ancient Régime France, The Journal of Economic History, 62 (3): 706—733, doi:10.1017/S0022050702001055, PMID 17494233.
  46. ↑ Finland timeline. Worldatlas.com. Процитовано 13 серпня 2014.
  47. ↑ а б Sharma, S.:Rice: Origin, Antiquity and History «1702-1704 famine in Deccan killed two million people…»-pg.246
  48. ↑ The Dimension of Famine (PDF). Процитовано 13 серпня 2014.
  49. ↑ The Little Ice Age in Europe. .sunysuffolk.edu. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 13 серпня 2014. [Архівовано 2008-08-22 у Wayback Machine.]
  50. ↑ Climatic fluctuation and natural disasters in Arabia between mid-17th and early 20th Centuries. Springerlink.com. 1 вересня 1995. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 13 серпня 2014. [Архівовано 2020-03-24 у Wayback Machine.]
  51. ↑ Appleby, Andrew B. (1 січня 1980). Epidemics and Famine in the Little Ice Age. The Journal of Interdisciplinary History. 10 (4): 643—663. doi:10.2307/203063. JSTOR 203063.
  52. ↑ Len Milich: Anthropogenic Desertification vs ‘Natural’ Climate Trends. Ag.arizona.edu. 10 серпня 1997. Процитовано 13 серпня 2014.
  53. ↑ Searing, James F. (2003), West African Slavery and Atlantic Commerce: The Senegal River Valley, 1700–1860, Cambridge University Press, с. 132, ISBN 978-0-521-53452-9
  54. ↑ Naples and Sicily – Britannica Online Encyclopedia. Britannica.com. 16 червня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
  55. ↑ Famine (). Encyclopedia.jrank.org. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
  56. ↑ The locust plague. Ub.es. Процитовано 13 серпня 2014.
  57. ↑ Haze Famine (Icelandic history). Britannica.com. Процитовано 13 серпня 2014.
  58. ↑ Grove, Richard H. (2007), The Great El Nino of 1789–93 and its Global Consequences: Reconstructing an Extreme Climate Event in World Environmental History, The Medieval History Journal, 10 (1&2): 80, doi:10.1177/097194580701000203
  59. ↑ Icelandic Volcano Caused Historic Famine In Egypt, Study Shows. ScienceDaily. Процитовано 13 серпня 2014.
  60. ↑ Grove, Richard H. (1998), Global Impact of the 1789–93 El Niño, Nature, 393 (6683): 318—319, doi:10.1038/30636.
  61. ↑ Wood, C. A. (1992), The climatic effects of the 1783 Laki eruption, у Harrington, C. R. (ed.) (ред.), The Year Without a Summer?, Ottawa: Canadian Museum of Nature, с. 58—77
  62. ↑ Neumann, J. (1977), Great Historical Events that were Significantly Affected by the Weather: 2, The Year Leading to the Revolution of 1789 in France, Bulletin of the American Meteorological Society, 58 (2): 163—168, doi:10.1175/1520-0477(1977)058<0163:GHETWS>2.0.CO;2, ISSN 1520-0477.
  63. ↑ Fearfull Famines of the Past. Mitosyfraudes.org. Процитовано 13 серпня 2014.
  64. ↑ Carr, Raymond (2001), Spain: a history, Oxford University Press, с. 203, ISBN 978-0-19-280236-1
  65. ↑ Reader, John (2005), Cities, Atlantic Monthly Press, с. 243, ISBN 978-0-87113-898-9
  66. ↑ Ó Gráda, 2009, с. 22
  67. ↑ The Great Famine in Ireland, 1845–1849. Ego4u.com. 10 грудня 2010. Процитовано 13 серпня 2014.
  68. ↑ Elson, R.E. (1985) ‘The Famine in Demak and Grobogan in 1849–50: Its Causes and Circumstances’, Review of Indonesian and Malayan Affairs, 19(1)pp.39-85.
  69. ↑ [4] [Архівовано 13 квітня 2008 у Wayback Machine.]
  70. ↑ а б Imperial Gazetteer of India vol. III (1907), The Indian Empire, Economic (Chapter X: Famine, pp. 475–502, Published under the authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press. P. 486–487, 1 map, 552.
  71. ↑ Okazaki, Shoko (1 січня 1986). The Great Persian Famine of 1870–71. Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London. 49 (1): 183—192. JSTOR 617680.
  72. ↑ Zürcher, Erik Jan (2004), Turkey: a modern history (вид. 3), I.B.Tauris, с. 72, ISBN 978-1-85043-399-6
  73. ↑ Mitchell, Stephen (1995), Anatolia: land, men, and Gods in Asia Minor (вид. reprint), Oxford University Press, с. 145, ISBN 978-0-19-815029-9
  74. ↑ Ó Gráda, Cormac (2009). Famine: A Short History. Princeton University Press. с. 245. ISBN 978-0-691-12237-3.
  75. ↑ Roy, Tirthankar (2006), The Economic History of India, 1857—1947, 2nd edition, New Delhi: Oxford University Press. p 361
  76. ↑ а б Famines and Land Assessments in India by RC Dutt.
  77. ↑ «Ó Gráda, C.: Famine: A Short History [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.]». Princeton University Press
  78. ↑ The St. Lawrence Island Famine and Epidemic, 1878–80, Arctic Anthropology
  79. ↑ Serrill, Michael S. (21 грудня 1987). Famine Hunger stalks Ethiopia once again – and aid groups fear the worst. Time.com. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2014. [Архівовано 2009-02-11 у Wayback Machine.]
  80. ↑ El Niño and Drought Early Warning in Ethiopia. Архів оригіналу за 11 вересня 2007. Процитовано 26 листопада 2016.
  81. ↑ The History of International Humanitarian Assistance. Iupui.edu. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 13 серпня 2014.
  82. ↑ Spiridovich, Alexander. Revolutionary movement in Russian. Ed. 2. (рос.)
  83. ↑ Imperial Gazetteer of India vol. III (1907), The Indian Empire, Economic (Chapter X: Famine, pp. 475—502), Published under the authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press. Pp. xxx, 1 map, 552.
  84. ↑ Dyson, 1991a, с. 15
  85. ↑ «The terrible drought and famine of 1905 brought the strikes to an end….After the famine of 1905 anarchism seemed to disappear in the south of Spain. Only a few groups remained in the towns.» Gerald Brenan, The Spanish Labyrinth.Cambridge : Cambridge University Press, 1990 (pp. 175, 178).
  86. ↑ R. J. Harrison, «The Spanish Famine of 1904—1906». Agricultural History Vol. 47, No. 4 (Oct., 1973), pp. 300—307
  87. ↑ «A debilitating famine, caused by a persistent drought which lasted from the spring of 1904 until summer 1906, bringing death and starvation to the South, raised the expectations of agrarian reformers that the Madrid authorities would vote additional funds for that region.» Joseph Harrison and Alan Hoyle; Spain's 1898 Crisis: Regenerationism, Modernism, Post-Colonialism. Manchester University Press ; Manchester, UK. 2000 (p.58).
  88. ↑ Encyclopedia of Disaster Relief. SAGE Publications, Inc. Процитовано 8 вересня 2015.
  89. ↑ Basckin, Deborah (25 листопада 2014). Six unexpected WW1 battlegrounds. BBC News Magazine. BBC News. Процитовано 26 листопада 2014.
  90. ↑ Global Connections . Timeline. Pbs.org. Процитовано 13 серпня 2014.
  91. ↑ Kenneth Pollack (2004). The Persian Puzzle: Deciphering the Twenty-five-Year Conflict Between the United States and Iran. Random House Publishing Group. с. 25.
  92. ↑ Floor, Willem (1 січня 2005). Review of The Great Famine and Genocide in Persia, 1917–1919. Iranian Studies. 38 (1): 192—196. JSTOR 4311715.
  93. ↑ Messkoub, Mahmood (1 січня 2006). Social Policy in Iran in the Twentieth Century. Iranian Studies. 39 (2): 227—252. JSTOR 4311815.
  94. ↑ http://english.khamenei.ir/news/2197/8-10-million-Iranians-died-over-Great-Famine-caused-by-the-British . Permanent Archived Link
  95. ↑ [5] [Архівовано 12 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  96. ↑ [6] [Архівовано 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  97. ↑ [7] [Архівовано 28 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  98. ↑ The Ukrainian Holodomor – Was it a Genocide?. Faminegenocide.com. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2014.
  99. ↑ [8] [Архівовано 25 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  100. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 26 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-01-13 у Wayback Machine.]
  101. ↑ [9] [Архівовано 1 березня 2013 у Wayback Machine.]
  102. ↑ Famine and Death in Occupied Greece, 1941–1944. Cup.cam.ac.uk. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 13 серпня 2014. [Архівовано 2012-07-23 у Archive.is]
  103. ↑ Surviving Hitler and Mussolini: daily life in occupied Europe, by Robert Gildea, Anette Warring, Olivier Wieviorka, Berg Publishers 2007
  104. ↑ Van der Eng, Pierre (2008). Food Supply in Java during War and Decolonisation, 1940–1950. (MPRA Paper No. 8852) pp.35-38. Mpra.ub.uni-muenchen.de.
  105. ↑ The 1947 Soviet famine and the entitlement approach to famines, Cambridge Journal of Economics
  106. ↑ Ganson, Nicholas (2009). The Soviet Famine of 1946–47 in Global and Historical Perspective. New York: Palgrave Macmillan. ISBN 0-230-61333-0. Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 26 листопада 2016. [Архівовано 2009-09-06 у Wayback Machine.]
  107. ↑ Peng Xizhe (彭希哲), "Demographic Consequences of the Great Leap Forward in China's Provinces, " Population and Development Review 13, no. 4 (1987), 639-70.
    For a summary of other estimates, please refer to this link
  108. ↑ Van der Eng, Pierre (2012) «All Lies? Famines in Indonesia during the 1950s and 1960s?» Asian Historical Economics Conference, Hitotsubashi University, Tokyo (Japan), 13–15 September 2012. https://crawford.anu.edu.au/pdf/events/2012/20120916-Famine-in-Indonesia-1950s-60s.pdf [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  109. ↑ Famine Casts Its Grim Global Shadow [Архівовано 13 серпня 2013 у Wayback Machine.], TIME
  110. ↑ а б в г д е Ó Gráda, 2009, с. 24
  111. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2014-01-06 у Wayback Machine.]
  112. ↑ [10] [Архівовано 1 червня 2009 у Wayback Machine.]
  113. ↑ Bruce Cumings: We look at it and see ourselves. Lrb.co.uk. Архів оригіналу за 29 червня 2009. Процитовано 13 серпня 2014.
  114. ↑ United Nations News Centre – UN declares famine in another three areas of Somalia. Un.org. 3 серпня 2011. Процитовано 13 серпня 2014.
  115. ↑ а б Sahel Famine Crisis. UNICEF. Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 29 серпня 2013. [Архівовано 2012-10-05 у Wayback Machine.]

Див. також

[ред. | ред. код]
Жертви Великого голоду в Ірландії в 1845—1849

Інші статті

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Список голодів

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Список голодів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_голодів&oldid=43861200