Очікує на перевірку

Су-35

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Су-35
Су-35
Перший політ:Су-27М: 28 червня 1988
Су-35С: 19 лютого 2008
Прийнятий на озброєння:12 лютого 2014
Розробник:Росія ДКБ Сухого
Виробник:Росія КНААПО
Всього збудовано:124 станом на серпень 2021
Роки виробництва:Су-27М: 1987—1995
Су-35С: 2007–нині
Базова модель:Су-27
Модифікації:Су-35БМ
Су-37
Конструктор:ДКБ Сухого
Екіпаж:1 особа
Крейсерська швидкість:800–950 км/год
Максимальна швидкість (МШ):2500 км/год
Бойовий радіус:1600 км
Довжина:22,18 м
Висота:6,43 м
Споряджений:25700 кг
Двигуни:АЛ-31Ф, АЛ-35МЛ
Гарматне озброєння:1 × 30-мм авіаційна гармата ГШ-30-1, 150 патронів
Маса підвісних елементів:8000 кг
Су-35 у Вікісховищі
Якщо Ви шукаєте статтю про оновлений багатоцільовий винищувач Су-35 (заводський шифр Т-10БМ) — див Су-35С.

Су-35 (Су-27М, заводський шифр Т-10М) (за кодифікації НАТО: Flanker-E) — радянський/російський багатоцільовий винищувач четвертого покоління[1][2]. Розроблений в ДКБ Сухого як подальший розвиток Су-27. Генеральний конструктор Су-35 — Михайло Петрович Симонов. Перший політ здійснений 28 червня 1988 року (прототип Т-10М-1). Виліт першого серійного літака відбувся 1 квітня 1992 року. У першій половині 1990-х років було випущено 12 прототипів, згодом програма була припинена на користь розробки Су-37 (згодом і ця програма була згорнута у зв'язку з катастрофою дослідного екземпляра). У 2005 році вирішено відновити розроблення Су-35, оновлений винищувач одержав індекс Су-35БМ. Серійний винищувач для ПКС Росії має назву Су-35С.

Модифікації

[ред. | ред. код]

Модифікації Су-35 (в порядку їх появи):

  • Су-35 (перший політ 28 червня 1988);
  • Су-37 (перший політ 2 квітня 1996 року);
  • Су-35УБ (перший політ 7 серпня 2000 року)[3];
  • Су-35БМ (перший політ 19 лютого 2008 року).

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Су-35, вид зверху

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість:
    • На висоті: 2500 км/год (2,35 М)
    • Біля землі: 1400 км/год (1,17 М)
  • Крейсерська швидкість: 800–950 км/год (0,75–0,9 М)
  • Дальність польоту:
    • Без дозаправки: 3400 км
    • З однією дозаправкою: 6300 км
    • Бойовий радіус: 1600 км
  • Практична стеля: 18000 м
  • Швидкопідйомність: 19500 м/хв
  • Максимальне експлуатаційне перевантаження: +9 g
  • Навантаження на крило:
    • При нормальній злітній масі: 414 кг/м²
    • При максимальній злітній масі: 548 кг/м²
  • тягооснащеність:
    • При нормальній злітній масі: 0,97
    • При максимальній злітній масі: 0,74

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • Гарматне: 1 × 30-мм авіаційна гармата ГШ-30-1, 150 патронів
  • Бойове навантаження: 8000 кг
  • Точки підвіски: 12
    • Підвісні озброєння: можлива підвіска 8 УРВВ — Р-27РЕ, Р-27ТЕ, Р-77), а також малої дальності і ближнього бою (Р-73, Р-73М, Р-60М) і 6 УРВП С-25ЛД, Х-29, Х-59М, Х-31А і П, а також бомб — КАБ-500Кр, ФАБ-500, ФАБ-250, ОФАБ-100 і НАР С-8, С-13, С-25.

Зразки Су-35

[ред. | ред. код]

Су-35

[ред. | ред. код]
Т-10М-1 в експозиції Центрального музею ВВС
  • Т-10М-1 (б/н 701) — перший дослідний екземпляр Су-35 (1988)[4]. Створений на базі серійного Су-27. Перший політ 28 червня 1988 року. У другій половині 1990-х, після завершення випробувань, переданий до експозиції Центрального музею ВВС в Моніно.
  • Т-10М-2 (б/н 702) — другий дослідний екземпляр (1989 рік). Створений на базі серійного Су-27.
  • Т-10М-3 (б/н 703) — головний передсерійний зразок. Перший політ 1 квітня 1992 року. Літак взяв участь в міжнародному авіасалоні в Фарнборо в 1992 році, в I Міжнародному авіаційно-космічному салоні МАКС-1993 в Жуковському. У липні 2003 року передано до складу АГВП «Російські витязі» і отримав новий б/н 1[3].
  • Т-10М-4 (б/н 704) — зразок для статичних випробувань.
  • Т-10М-5 (б/н 705) — дослідний екземпляр. Створений на базі серійного Су-27.
  • Т-10М-6 (б/н 706) — дослідний екземпляр. Створений на базі серійного Су-27. У 1992 році на аеродромі Мачуліщі (Білорусь) був представлений міністрам оборони країн СНД.
  • Т-10М-7 (б/н 707) — дослідний екземпляр. Створений на базі серійного Су-27.
  • Т-10М-8 (б/н 708) — передсерійний екземпляр.
  • Т-10М-9 (б/н 709) — передсерійний екземпляр. Створений за зразком Т-10М-8.
  • Т-10М-10 (б/н 710) — передсерійний екземпляр. Створений за зразком Т-10М-8.
  • Т-10М-11 (б/н 711) — передсерійний екземпляр. Створений за зразком Т-10М-8. Зроблено в 1993 році. Спочатку був підготовлений для участі в тендері ВПС ОАЕ. Після тендера[5] літак став літаючою лабораторією з відпрацювання двигунів з системою управління вектором тяги і отримав нову назву — Су-37. Літак брав участь в міжнародному авіасалоні в Фарнборо в 1996 році, в міжнародному авіасалоні в Ле Бурже в 1997 році, в III Міжнародному авіаційно-космічному салоні МАКС-1997, а також в авіашоу в Кубинці, Тушино і т. д. У 2001 на літак були встановлені звичайні двигуни АЛ-31Ф, модернізована система управління і нова кабінна індикація[3]. 19 грудня 2002 літак під управлінням льотчика-випробувача Юрія Ващука зазнав аварію за 80 км від аеродрому Раменське[6][7].
  • Т-10М-12 (б/н 712) — передсерійний екземпляр. Створений за зразком Т-10М-8. У липні 2003 року передано до складу АГВП «Російські витязі» і отримав новий б/н 2[3].
  • 12-02 (б/н 86) — серійний літак. Побудований в 1995 році, в 1996 переданий в Ахтубінськ. У липні 2003 року передано до складу АГВП «Російські витязі» і отримав новий б/н 3[3].
  • 12-03 (б/н 87) — серійний літак. Побудований в 1995 році, в 1996 переданий в Ахтубінськ. У липні 2003 року передано до складу АГВП «Російські витязі» і отримав новий б/н 4[3].
  • 12-04 (б/н 88) — серійний літак. Побудований в 1995 році, в 1996 переданий в Ахтубінськ. У липні 2003 року передано до складу АГВП «Російські витязі» і отримав новий б/н 5[3].

Су-35УБ

[ред. | ред. код]
Прототип винищувача Су-35УБ (б/н 801)
  • Т-10УБМ (б/н 801) — двомісний варіант Су-35. Створений на базі серійного Су-30МКК[3].

За ідеєю конструкторів, літак увібрав у себе найкраще, що було досягнуто на Су-30МК і Су-37. І це сталося — за проектом Су-35УБ відрізнявся від Су-30МКК двигунами, наявністю ПГО і досконалішої бортової РЛС, а від Су-30МКІ — двигунами і кілями збільшеної висоти, товщини і площі (як на Су-35 і Су-30МКК), що дозволяло збільшити дальність польоту в порівнянні з Су-30МКІ. Встановлення досконалішого обладнання, зокрема, бортову РЛС Н011М, дозволить застосовувати на Су-35УБ всю номенклатуру серійних і перспективних ракет і бомб класів «повітря — повітря» і «повітря — поверхня».

Літак має 12 точок підвіски озброєння, оснащений системою дозаправлення паливом у повітрі і найсучаснішою авіонікою.

Цікаво, що вперше на КНААПО проектування Су-35УБ і випуск робочих креслень велися зі значним використанням комп'ютерних технологій. Перший політ дослідного літака відбувся у 2000 році. Очікується, що після проведення першого циклу заводських льотних випробувань нову дослідну машину продемонструють на одному з міжнародних авіасалонів у 2001 році.

1 листопада 2000 південнокорейські льотчики завершили в підмосковному Жуковському льотні випробування багатоцільового винищувача Су-35. Всебічну оцінку Су-35 проводила група з 5 південнокорейських льотчиків, які зробили протягом місяця 18 польотів на двомісному навчально-бойовому винищувачі Су-35УБ. Разом з ними в повітря піднімалися льотчики-випробувачі «ДКБ Сухого» Ігор Вотінцев, В'ячеслав Авер'янов та Ігор Соловйов. У ході випробувань порівнювалися заявлені АНПК «Сухой» ЛТХ літака з його реальними пілотажними можливостями.

Цей літак був показаний в російському фільмі «Дзеркальні війни. Віддзеркалення перше» — у зйомках використовувався літак Су-35УБ, № 801.

Су-35БМ

[ред. | ред. код]
Су-35С — оновлена версія Су-35
Докладніше: Су-35БМ

Т-10БМ — оновлений Су-35. На відміну від більш ранніх Су-35, у Су-35БМ відсутнє переднє горизонтальне оперення і посилений планер, а також повністю замінена авіоніка літака. На прототипи і серійні літаки встановлюються нові двигуни «Виріб 117с» покоління 4 + +, що дозволяють літаку розвивати надзвукову швидкість без використання форсажу. Двигуни оснащені керованим вектором тяги, що, за словами Михайла Погосяна, незважаючи на відсутність переднього горизонтального оперення, має наблизити маневрені можливості машини до рівня Су-37. Перший політ 19 лютого 2008 року, серійне виробництво почалося в 2010 році, до 2015 замовлено 48 літаків[8].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)
дата приналежність місце жертви подробиці
1 26.04.2009 ВПС Росії Росія Хабаровський край — технічна несправність[9]
2 31.12.2017 ПКС Росії Сирія Латакія, Сирія — знищений мінометним обстрілом по авіабазі «Хмеймім»[10]
3 ПКС Росії Сирія Латакія, Сирія —
4 04.09.2020 ПС КНР КНР Гуансі, КНР — відомо про ймовірну катастрофу Су-35[11]
5 31.07.2021 ПКС Росії Росія Сахалінська область — технічна несправність[12]
Втрати під час вторгнення в Україну
6 04.03.2022 ПКС Росії Україна Чернігів, Чернігівська область — збитий з ПЗРК «Ігла-1»[13]
7 24.03.2022 ПКС Росії Україна Ізюм, Харківська область 1 полонений збитий в бою, відео опубліковане 28.03.22[14]
8 03.04.2022 ПКС Росії 1 полонений збитий з землі[15][16]
9 19.07.2022 ПКС Росії Україна Нова Каховка, Херсонська область — збитий у ході бойових дій[17][18][19]
10 04.02.2023 ПКС Росії Україна Херсонська область — відео із збитим раніше Су-35С оприлюднене 04.02.23[20][21][22]
11 13.05.2023 ПКС Росії Росія Брянська область 2 загиблих знищений у небі Стародубщини[23][24][25]
12 21.05.2023 ПКС Росії Україна Чорне море 2 загиблих знищено літак Су-35 під час здійснення ним авіабомбових ударів[26][27][28]
13 29.09.2023 ПКС Росії Україна Токмак, Запорізька область 1 загиблий в ніч з 28 на 29 вересня російська ППО збила свій винищувач Су-35С[29]
14 06.10.2023 ПКС Росії Україна поблизу Маріуполя, Донецька область — збитий російською ППО[30]
15 17.02.2024 ПКС Росії Україна Донецька область пілот вижив згідно публікаціями у російських ЗМІ[31] заявлене українською стороною знищення (1 з 3) підтверджене публікаціями у російських ЗМІ[31]
16 19.02.2024 ПКС Росії Україна Азовське море 1 загиблий

Оператори

[ред. | ред. код]
  • Росія РФ — 98 літаків, станом на грудень 2020 року[32].
  • КНР КНР — в 2017 році КНР було придбано 10 літаків Су-35С (у вересні 2018 року це спричинило включення Департаменту розвитку обладнання Китаю (EDD) та його керівника до санкційного списку США)[33].
  • Іран Іран — 24 літаків, приблизна кількість станом на кінець 2023 року (імовірно, партія виготовлена для Єгипту, але внаслідок російського повномасштабного вторгнення передана Ірану в 2023 році)[34].

Скасовані постачання

[ред. | ред. код]
  • Єгипет Єгипет у 2022 році скасував плани придбання винищувачів Су-35 через російське вторгнення в Україну[35].
  • Індонезія Індонезія — 11 винищувачів планувалося поставляти з 2019 в обмін на каву і пальмову олію, однак через російське вторгнення 2022 року контракт був скасований[36][35].
  • Бразилія Бразилія — Су-35 був включений в число учасників тендеру на постачання 36 винищувачів,[37] однак не увійшов до «короткого списку» (до нього потрапили F/A-18, Rafale і JAS 39 Gripen) і вибув з тендеру[38].
  • Лівія Лівія  — 16 квітня 2008 року в Триполі підписаний контракт на постачання 12 літаків, однак контракт був скасований після скидання режиму Муаммара Каддафі[39][40].

Російська Федерація

[ред. | ред. код]

3 серійних машини передано в 1996 році, 2 передсерійні передані в 2003 році зі складу ДКБ Сухого. Всі літаки Су-35 Військово-повітряних сил Росії в наш час[коли?] знаходяться у складі авіаційної групи вищого пілотажу «Російські витязі».
У травні 2009 року голова уряду Росії Володимир Путін заявив, що до 2015 року для ВПС Росії буде вироблено 48 оновлених винищувачів Су-35С[41]. Контракт на поставку у війська 48 літаків Су-35С Міноборони РФ підписало на МАКС-2009[42].

Контракт на поставку 48 винищувачів був оголошений у 2009 році та виконаний в кінці 2015-го, тоді ж був підписаний другий контракт ще на 50 літаків, який був виконаний наприкінці 2020 року[32].

31 липня 2021 року відбувся курйозний інцидент з Су-35С зі складу 23-го винищувального авіаційного полку ВКС Росії на аеродромі Комсомольська-на-Амурі. Винищувач розбився на Сахаліні як безпілотний літальний апарат, що набрав майже 13 км висоти та літав до закінчення палива 1 годину 13 хвилин, після чого впав[43].

4 березня 2022 року в боях за Чернігів на околицях міста за допомогою ПЗРК «Ігла-1» 1985 року випуску капітан Чижиков Сергій став першим, хто збив Су-35. 26 грудня 2022 року у ЗСУ заявили, що Росія планує обміняти дві ескадрильї літаків Су-24 та Су-35 на дешеві дрони Shahed, оскільки не може застосовувати свою авіацію в українському небі[44].

13 травня 2023 року літак Су-35 зазнав катастрофи в результаті збиття неподалік російсько-українського кордону поблизу с. Шкрябіне Стародубського району Брянської області (РФ), пілот — загинув[45][46]. 27 листопада 2023 року командування ПС ЗСУ підтвердило, що Су-35, а також два Мі-8МТПР-1, один Мі-8 і один Су-34 були збиті українськими підрозділами ЗРК Patriot за п'ять хвилин «завдяки нестандартним рішучим діям» у рамках «блискучої операції під керівництвом командувача Повітряних сил»[47]. Також повідомлено про збиття ЗРК Patriot ще одного Су-35 на Чорним морем біля Одеси «через деякий час після подій у Брянській області»[47].

Іран

[ред. | ред. код]

Восени 2022 року командувач Повітряними силами Ірану повідомив про рішення віддати перевагу придбанню Су-35 перед запланованим раніше Су-30[48].

Наприкінці грудня 2022 року були поширені повідомлення західної розвідки про плани росії передати Ірану винищувачі Су-35 в обмін на військову допомогу. Адміністрація Президента США Джозефа Байдена звинуватила Росію в наданні передової військової техніки Ірану, включно з системами протиповітряної оборони, гелікоптерами та винищувачами[48].

Нарешті, 18 квітня 2023 року стало відомо про прибуття перших трьох літаків до Ірану[48][49].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Су-35
Відео

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Су-35 - Многоцелевой истребитель. Новый оборонный заказ. Стратегии (ru-RU) . 10 березня 2018. Процитовано 27 січня 2021.
  2. ↑ Fighter Generations. Air Force Magazine (амер.). Процитовано 26 січня 2021.
  3. ↑ а б в г д е ж и Андрій Фомін.Су-35. За крок від п'ятого покоління [Архівовано 31 березня 2010 у Wayback Machine.] (PDF-файл, 2,6 МБ)
  4. ↑ А. Фомін Су-27. Історія винищувача.
  5. ↑ У тендері (традиційно для ОАЕ) перемогли французькі виробники.
  6. ↑ У Підмосков'ї розбився літак Су-35
  7. ↑ КБ «Сухий» створює «Термінатора» з штучним інтелектом
  8. ↑ .ru/10/01/29/909812526.html Прем'єрний політ пройшов успішно[недоступне посилання з липня 2019]
  9. ↑ Истребитель Су-35 разбился из-за отказа тормозной системы. lenta.ru. Процитовано 8 січня 2021.
  10. ↑ Хмеймим попал под огонь. Коммерсантъ. Процитовано 9 січня 2021.
  11. ↑ Kitching, Chris (4 вересня 2020). Chinese fighter jet 'in fiery crash' as Taiwan denies shooting down plane. mirror (англ.). Процитовано 29 вересня 2023.
  12. ↑ У Росії впав винищувач Су-35. Мілітарний (рос.). Процитовано 1 серпня 2021.
  13. ↑ У Чернігові мобілізований ветеран Чижиков збив російський літак, який бомбив місто. ФОТО. novynarnia.com (укр.). 4 березня 2022. Процитовано 27 травня 2024.
  14. ↑ "Приятно посмотреть": появилось видео, как горит сбитый российский Су-35 под Изюмом. www.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
  15. ↑ 32f — Postimages. postlmg.cc. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  16. ↑ Oryx. Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  17. ↑ 1008 — Postimages. postlmg.cc. Процитовано 20 липня 2022.
  18. ↑ В районе Новой Каховки сбит российский истребитель Су-35 – Воздушные силы ВСУ. Интерфакс-Украина (рос.). Процитовано 20 липня 2022.
  19. ↑ https://twitter.com/iaponomarenko/status/1549461215721783296. Twitter (укр.). Процитовано 20 липня 2022.
  20. ↑ https://twitter.com/GuyPlopsky/status/1623044437457903618. Twitter (укр.). Процитовано 8 лютого 2023.
  21. ↑ https://twitter.com/666_mancer/status/1624399953228402689. Twitter (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  22. ↑ https://twitter.com/666_mancer/status/1625386166814969856. Twitter (укр.). Процитовано 14 лютого 2023.
  23. ↑ https://twitter.com/666_mancer/status/1659293897053335565. Twitter (укр.). Процитовано 19 травня 2023.
  24. ↑ https://twitter.com/666_mancer/status/1674018822414639105. Twitter (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
  25. ↑ https://twitter.com/oryxspioenkop/status/1502605989400489990. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
  26. ↑ ЗСУ знищили над морем російський літак Су-35. espreso.tv (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
  27. ↑ https://twitter.com/666_mancer/status/1660629431742808064. Twitter (укр.). Процитовано 23 травня 2023.
  28. ↑ https://twitter.com/666_mancer/status/1661066684977889298. Twitter (укр.). Процитовано 24 травня 2023.
  29. ↑ Під Токмаком окупанти "дружнім вогнем" збили свій Су-35: фото і відео. Апостроф (укр.). Процитовано 29 вересня 2023.
  30. ↑ Вдруге за тиждень: окупанти збили власний Су-35. Мілітарний (укр.). 6 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  31. ↑ а б Росіяни підтвердили втрату винищувача Су-35С на Східному напрямку. Мілітарний (укр.). Процитовано 19 лютого 2024.
  32. ↑ а б ВКС Росії отримали всі 50 Су-35С за контрактом 2015 року. Ukrainian Military Pages. 25 листопада 2020.
  33. ↑ США запровадили санкції проти Китаю через купівлю російських літаків і ракет. Оборонно-промисловий кур'єр. 21 вересня 2018.
  34. ↑ Іран підтвердив отримання від РФ не лише Су-35, а й ударних вертольотів Ми-28. Defense Express.
  35. ↑ а б Донбас.Реалії; Стрижова, Ольга (13 березня 2023). Су-35: что это за самолет, который нужен Ирану и который умеет сбивать Украина. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 8 липня 2024.
  36. ↑ Индонезия в обмен на Су-35 намерена поставлять кофе и пальмовое масло.
  37. ↑ 06/17/fighter/Бразилія оголосила новий тендер на постачання винищувачів
  38. ↑ Винищувач Су-35 вибув з бразильського тендера
  39. ↑ Russia 'to arm Libya's Haftar in $2bn weapons deal'.
  40. ↑ АРМС-ТАСС (21.04.2008// 10:23). Загальна вартість запланованих до підписання з Лівією контрактів на поставку російських озброєнь може скласти від 2,3 до 3 млрд дол - «Джейнс» (російською) . Архів оригіналу за 01.06.2012. Процитовано 13 травня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  41. ↑ Парк "сушок "розширюється Авіапорт. Ру
  42. ↑ Юрій Барсуков (23 серпня '09 17:34). МАКС зібрав $ 10 млрд (російською) . ТОВ "Інфокс-Інтерактив" 2009 р. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 23 серпня 2009.
  43. ↑ Подробиці аварії Су-35С на Сахаліні. Цензор. 7 серпня 2021. (рос.)
  44. ↑ bbodnar813 (26 грудня 2022). РФ хоче обміняти Су-24 та Су-35 на Шахеди – ЗСУ. Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
  45. ↑ З'явилися кадри моменту падіння другого винищувача у Брянській області (ВІДЕО). 13.05.2023, 21:57
  46. ↑ Мали бомбити Україну: що відомо про літаки та вертольоти, які впали на Брянщині. // Автор: Альона Захарова. 14.05.2023, 17:45
  47. ↑ а б Речник ПС Юрій Ігнат: Цієї зими Росія буде застосовувати дрони в рази більше, ніж ракети. ВЕЛИКЕ ІНТЕРВ’Ю. novynarnia.com (укр.). 27 листопада 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  48. ↑ а б в Іран почав отримувати російські винищувачі Су-35. Мілітарний. 18 квітня 2023.
  49. ↑ Схоже Іран почав отримувати Су-35 з РФ: чому це значно змінює баланс сил у регіоні. Defense Express. 18 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Су-35&oldid=43684927