Сунки
село Сунки | |||
---|---|---|---|
| |||
село та околиці | |||
Країна | Україна | ||
Область | Черкаська область | ||
Район | Черкаський район | ||
Тер. громада | Березняківська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA71080030040067353 | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 17 століття[1] | ||
Населення | 1328 (на 2001 рік) | ||
Площа | 0 км² | ||
Густота населення | 0 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 20741 | ||
Телефонний код | +380 4733 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°13′25″ пн. ш. 31°59′34″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 31.99278° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
173 м | ||
Водойми | річка Сунка | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | с. Березняки | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Су́нки — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Березняківської сільської громади. У селі за даними перепису 2001 року мешкало 1328 людей.
У селі бере початок річка Сунка.
У 1909 році у глинищі копаючи пісок для гончарювання селянин Іван Бердник знайшов кістки мамонта. Знахідку оглянув граф Олексій Бобринський зафотографувавши їх на місці[2].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Сунківської волості Черкаського повіту Київської губернії, мешкало 2358 осіб, налічувалось 381 дворове господарство, існували православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 3 водяних і 17 вітряних млинів[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3236 осіб (1591 чоловічої статі та 1645 — жіночої), з яких 3225 — православної віри[4].
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 1 288 | 96,99 % |
Російська | 37 | 2,79 % |
Інше | 3 | 0,22 % |
Разом | 1 328 | 100,00 % |
На початку XIX ст. село Сунки належало відомому учаснику війни 1812 р. генералу Раєвському, в середині XIX ст. — Соф'ї Раєвській, а з 1900 р. — володарка села княгиня Наталія Григорівна Яшвіль (1862—1939).
Саме тут видатний російський художник Михайло Нестеров, котрий прожив у Сунках дев'ять років, написав відомий портрет княгині Н. Г. Яшвіль, що нині міститься у Київській національній картинній галереї, а також майже всі етюди до стінописів Марфо-Мар'їнської обітелі у Москві.
У минулому село — один з найбільших та найцікавіших центрів черкаського народного гончарства: горщики, макітри, глечики та глиняні іграшки постачались до Сміли, Черкас та Києва. Село мало декілька ремісничих династій гончарів:
- Гнатенки
- Дем'яненки
- Дорошенки
- Мартиненки
- Сухих та ін.
За часів СРСР гончарне ремесло занепало. Старовинні зразки гончарства можна побачити у сільському музеї, для якого виділено дві кімнати в Будинку культури.
Також село пишається династіями майстринь-вишивальниць: їхні роботи були представлені на виставках у Києві, Москві, Петербурзі, а найкращі з них навіть були нагороджені бронзовою та золотою медалями на всесвітній виставці у Парижі.
Поблизу села розташовано гідрологічний заказник місцевого значення Сунківський та ландшафтний заказник Сунківський-1.
В с. Сунки школа існує з 1863 року. Спочатку вона називалася церковно–приходською з чотирирічним навчанням. Сьогодні в школі є 11 класів, в яких навчається 105 учнів . Працює педагогічний колектив із 21 вчителів (9 випускників цієї школи). Сьогодні школа називається: СУНКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І — ІІІ СТУПЕНІВ СМІЛЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Також існує дитсадок: Дошкільний навчальний заклад № 27 «Ромашка» с. Сунки.
- Погода в селі Сунки [Архівовано 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
- «Село Сунки: живописец Нестеров и княгиня Яшвиль», газета «Антенна» # 34, 27.08.2008[недоступне посилання з червня 2019]
- «Сунки — Зелене серце України», офіційний вебсайт села [Архівовано 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Стаття в ЭСБЕ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Журнал «Другого» [Архівовано 26 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт школи [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ УРЕ. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Дописи. с.Сунки. Рада. газета 1909 № 176 с.4. (українська) . 5.08.1909. Архів оригіналу за 30 березня 2020.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Sunki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 589. (пол.)
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |