Фагот (ПТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9К111 «Фагот»
AT-4 Spigot
«Фагот» на озброєнні БТ «Донбас»
«Фагот» на озброєнні БТ «Донбас»
Тип ПТРК
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні 1970
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник КБ Приладобудування, м. Тула
Варіанти ракет:
* 9М111-2
* 9М111М
Характеристики
Темп вогню 3 п/хв
Дальність вогню
Ефективна 70-2000 м

Фагот (ПТРК) у Вікісховищі

9К111 «Фагот» (за класифікацією НАТО — AT-4 Spigot) — радянський переносний протитанковий ракетний комплекс з напівавтоматичним командним наведенням по дротах.[1] Здатен уражати цілі на дальностях до 2 км, а ракетою 9М113 — до 4 км.

Комплекс був розроблений в КБ Приладобудування, м. Тула ​​і поступив на озброєння Збройних сил СРСР у 1970 році. Незабаром ракету модернізували з присвоєнням індексу 9М111-2. 1975 року вийшов модернізований варіант ракети 9М111М зі збільшеною дальністю польоту і підвищеною бронебійністю.

Склад комплексу[ред. | ред. код]

До складу комплексу 9К111-1 "Фагот " входять:

  • складна переносна пускова установка 9П135 (9П135М, 9П135М-1) з апаратурою управління 9С451, приладом наведення ракети 9Ш119М1 і механізмом пуску 9П155 на станку 9П56 (9П56М);
  • ракети 9М111 (9М111-2) або 9М113 (9М113-2) в транспортно-пускових контейнерах;
  • ЗІП
  • перевірочна апаратура та інша допоміжна техніка.

Ракета 9М111[ред. | ред. код]

  •  Дальність стрільби: 70 — 2000 м
  •  Скорострільність: 3 постр. / Хв.
  •  Середня швидкість польоту ракети: 183 м/с (659 км/год)
  •  Максимальна швидкість польоту: 240 м/с (864 км/год)
  •  Час польоту на максимальну дальність: 11 с
  •  Розміри ракети, мм:
    •  калібр (діаметр корпусу): 120
    •  довжина: 863
    •  розмах крил: 369
  •  Розміри контейнера, мм:
    •  довжина: 1 098
    •  ширина: 150
    •  висота: 205
  •  Маса ракети в ТПК: 13 кг.
  •  Маса ракети без ТПК: 11,3 кг
  •  Вага кумулятивною бойовою частини: 2,5 кг
  •  Бронебійність: до 600 мм
  •  Бронебійність (під кутом 60 °): 200 мм

Модифікації ракет[ред. | ред. код]

  • 9М111 «Фагот» (класифікація НАТО: AT-4 Spigot і AT4A Spigot A) — базова версія, на озброєнні з 1970 року. Калібр ракети 120 мм
  • 9М111-2 «Фагот» класифікація НАТО: AT-4B Spigot B) — ракета з модернізованою ДУ. Калібр ракети 120 мм. Максимальна дальність стрільби — 2500 м. Бронебійність БЧ — до 460 мм гомогенної броні.
  • 9М111М «Факторія / Фагот-М» (класифікація НАТО: AT-4C Spigot C) — змінена конструкція корпусу і воронки бойової частини для розміщення заряду збільшеної маси і бронебійності. Максимальна дальність стрільби — 2500 м
  • 9М113 — Калібр ракети 135 мм. Максимальна дальність стрільби — 75-3000 м. Бронебійність кумулятивної БЧ — до 600 мм.
  • 9М113М — Калібр ракети 135 мм. Дальність стрільби — 75-4000 м. Бронебійність тандемно-кумулятивної БЧ — до 800 мм за ДЗ.

Пускові пристрої[ред. | ред. код]

  • 9П135 — маса ПП 22,5 кг. Може використовуватися тільки з ракетами серії 9М111 «Фагот».
  • 9П135М — може застосовуватися для стрільби і наведення як ракет 9М111 «Фагот», так і 9М113 «Конкурс».
  • 9П135М1 — модернізована версія 9П135.
  • 9П135М2 — модернізована версія 9П135.
  • 9П135М3 — надійшла на озброєння на початку 1990-х років. Має 13 кг тепловізор з дальністю наведення до 2500 м (вночі).
  • 9С451М2 — розроблюваний ПП з нічним прицілом забезпеченим системою автоматичного затемнення.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Катери проєкту 03160 «Раптор» були використані під час російського вторгнення з лютого 2022 року. Зокрема, в березні 2022 року пара катерів «Раптор» спробувала висадити десант з моря в Маріуполі. Однак, бійці полку «Азов» змогли з другого пострілу з ПТРК «Фагот» підбити один з катерів. Підбитий катер був відбуксований другим в невідомому напрямку[2].

Війна в Південній Осетії[ред. | ред. код]

Комплекс 9К111 «Фагот» продавався в багатьох країнах світу і використовувався в різноманітних локальних конфліктах. Так, в 2004 году була затримана машина з «Фаготом» в Південній Осетії.[3] "Фагот" активно використовувався під час Війни в Південній Осетії, зокрема під час битви в селі Нікозі.[4]

Громадянська війна в Ємені[ред. | ред. код]

В серпні 2015-го року було продемонстровано відео, на якому в ході збройного конфлікту в Ємені, повстанцям-хуситам вдається знищити за допомогою ПТРК «Фагот» танки американського виробництва M1 Abrams збройних сил Саудівської Аравії.[5]

Війна на Донбасі (2014 - 2022)[ред. | ред. код]

Сирійська війна (з 2011)[ред. | ред. код]

Громадянська війна в Лівії[ред. | ред. код]

Оператори[ред. | ред. код]

Поточні[ред. | ред. код]

Колишні[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Designations of Soviet and Russian Military Aircraft and Missiles. www.designation-systems.net. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 31 січня 2021.
  2. Полк "Азов" влучним пострілом примусив росіян відмовитись від десанту під Маріуполем. Defense Express. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  3. Саакашвили запретил движение. Российская газета (рос.). Процитовано 21 травня 2022.
  4. https://utro.ru/author/Юрий%20КОТЕНОК, Юрий КОТЕНОК:. Записки с кавказской войны. utro.ru. Процитовано 21 травня 2022.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 21 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Pirat coraz bliżej. polska-zbrojna.pl. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 31 січня 2021.
  7. PORS SPIKE MR/LR. www.slovenskavojska.si. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 31 січня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ангельский Р. Д. Отечественные противотанковые комплексы : иллюстрированный справочник. — М. : ACT, 2002. — 192 с. — (Военная техника). — 10000 экз. — ISBN 5-17-011744-2.
  • Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественного ракетного оружия 1918—2002 / под общей ред. А. Е. Тараса. — Минск : Харвест, 2003. — 544 с. — (Библиотека военной истории). — 5100 экз. — ISBN 985-13-0949-4.
  • Карпенко А. В. Российское ракетное оружие 1943—1993. — СПб. : Пика, 1993. — 180 с.

Посилання[ред. | ред. код]