Мати: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м додано Категорія:Найменування жінок за допомогою HotCat
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Посилання на сторінки неоднозначності
Рядок 1: Рядок 1:
{{Перенаправлено|Мама}}
{{Перенаправлено|Мама}}
{{Otheruses}}
{{Otheruses}}
[[Файл:Andrea Solario 002.jpg|праворуч|thumb|250px|Андреа Соларіо «[[Мадонна (мистецтво)|Мадонна]] з зеленою подушкою», [[1507]], [[Лувр]].]]'''Ма́ти'''<ref>{{СУМ-11|Мати}}</ref><ref name="strukr1">[https://archive.org/stream/strukrainsk/t.1#page/n578/mode/1up Мати, Матєръ, Матєрє; Матка] // [[Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.|Словник староукраїнської мови XIV—XV&nbsp;ст.]]: У 2 т. / Укл.: [[Гринчишин Дмитро Григорович|Д.&nbsp;Г.&nbsp;Гринчишин]] та інш.&nbsp;— Т. 1: А&nbsp;— М.&nbsp;— Київ: [[Наукова думка|«Наукова думка»]], 1977.&nbsp;— С. 580.</ref>, '''ма́ма'''<ref>{{СУМ-11|Мама}}</ref> (англ. ''Mother'')&nbsp;— [[жінка]] стосовно своїх [[дитина|дітей]]. Крім біологічної матері, матір'ю також називають [[жінка|жінку]], що виконує [[Гендерна роль|соціальну роль]] матері: прийомну матір ([[Мачуха|мачуху]]), [[Опіка|опікунку]], [[Усиновлення|усиновлювачку]], матерів у [[Лесбійство|лесбійській]] родині. [[День матері]] світ відзначає щорічно в березні чи травні (в Україні офіційно з [[2000]] року у другу [[Неділя|неділю]] травня<ref name="nakaz">{{cite web|url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/489/99|title=Про День матері|publisher=Верховна Рада України|language=Ukrainian|accessdate=2012-03-09|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130506130532/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/489/99|archivedate=2013-05-06|deadurl=yes}}</ref>). Жінки, які відмовляються від материнства, належать до [[Свідома бездітність|чайлдфрі]].
[[Файл:Andrea Solario 002.jpg|праворуч|thumb|250px|Андреа Соларіо «[[Мадонна (мистецтво)|Мадонна]] з зеленою подушкою», [[1507]], [[Лувр]].]]
[[Файл:Gallen Kallela Lemminkainens Mother.jpg|thumb|[[Акселі Галлен-Каллела]] твір [[мати Леммінкяйнена]] (1897). Мати [[Леммінкяйнен]]а врятувала свого сина з річки Туонела.]]
{{Жінки в суспільстві}}


== Етимологія ==
'''Ма́ти'''<ref>{{СУМ-11|Мати}}</ref><ref name="strukr1"/>, '''ма́ма'''<ref>{{СУМ-11|Мама}}</ref>, ''[[Зменшувальна форма|пестл.]] не́ня<ref>{{СУМ-11|Неня}}</ref> (не́нька<ref>{{СУМ-11|Ненька}}</ref>), ма́мця<ref>{{СУМ-11|Мамця}}</ref>, ма́тінка<ref>{{СУМ-11|Матінка}}</ref> (ма́тіночка<ref>{{СУМ-11|Матіночка}}</ref>), мату́ня<ref>{{СУМ-11|Матуня}}</ref>, мату́ся<ref>{{СУМ-11|Матуся}}</ref>'', [[Архаїзм|заст.]] ''ма́тір''<ref>{{СУМ-11|Матір}}</ref>, {{lang-rus|матєръ, матка}}<ref name="strukr1">[https://archive.org/stream/strukrainsk/t.1#page/n578/mode/1up Мати, Матєръ, Матєрє; Матка] // [[Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.|Словник староукраїнської мови XIV—XV&nbsp;ст.]]: У 2 т. / Укл.: [[Гринчишин Дмитро Григорович|Д.&nbsp;Г.&nbsp;Гринчишин]] та інш.&nbsp;— Т. 1: А&nbsp;— М.&nbsp;— Київ: «[[Наукова думка]]», 1977.&nbsp;— С. 580.</ref><ref>[https://archive.org/stream/kniga1#page/n422/mode/1up Матка] // [[Тимченко Євген Костянтинович|Тимченко Є.]] Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII&nbsp;ст. У 2 кн. / [[Німчук Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Німчук]], Г. I. Лиса (підготували до видання).&nbsp;— Київ–Нью-Йорк, 2002.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— 512 с.&nbsp;— (Пам'ятки української мови . Серія словників).&nbsp;— C. 423.</ref>&nbsp;— [[жінка]] стосовно своїх [[дитина|дітей]].
{{Вставка|Вирівнювання=right|Без розривів=1|Заголовок=Приклади феномену mama and papa|Текст=* mom, mommy, mum, mummy, ma, mam,
mammy, maa, amaa, mata — англійська
і споріднені мови,
* māma (妈妈/媽媽) — китайська,
* máma — чеська,
* maman — французька і перська,
* maadar — дарі,
* մայր [mɑjɹ] — вірменська,
* mamma — італійська та ісландська,
* mãe — португальська,
* ema — естонська,
* má або mẹ — в'єтнамська,
* mam — валлійська,
* ama — баскська,
* eomma (엄마, IPA: ʌmma) — корейська,
* matka — польська і словацька,
* madre — іспанська,
* matrice — албанська,
* modor — давньоанглійська,
* mathrin — давньоірландська,
* matr — санскрит,
* mama — запозичене з англійської в Японії,
* (metér, μητήρ) mitéra, μητέρα чи mána, μάνα — грецька,
* mwt — древньоєгипетська.}}
Українське ''мати'' походить від {{lang-x-slav|*mati}}, [[родовий відмінок|род. відм.]] ''*matere'', що споріднене з {{lang-lt|móté}}, род. відм. ''móters'' («жінка», «дружина»), ''mótina'' («мати»), {{lang-lv|mâte}}, [[прусська мова|прусськ.]] ''mūti'', [[давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''moðer'', {{lang-de|Mutter}}, {{lang-en|mother}}, {{lang-la|māter}}, {{lang-el|μήτηρ}}, {{lang-fa|مادر‎}}, ''madar'', {{lang-sa|मातृ}}, ''matr''. Спільним джерелом є {{lang-x-ie|*māter-}}, утворене від складу ''*ma'' з дитячого мовлення за допомогою суфікса ''*-ter''<ref>{{ЕСУМ3}}</ref> (аналогічно ''[[батько|*pāter-]], [[дочка|*dhughəter-]], [[брат|*bʰrāter-]], [[ятрівка|*i̯enәter-]]'').


Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У [[лінгвістика|лінгвістиці]] цей феномен називається «{{Не перекладено|Мама і папа (мовознавство)|мама і папа|en|Mama and papa}}».
Крім біологічної матері, матір'ю також можуть називати [[жінка|жінку]], що виконує [[Гендерна роль|соціальну роль матері]], прийомну матір або мачуху. З розвитком репродуктивної [[медицина|медицини]], біологічне материнство стало можливо розділити між генетичною матір'ю (з чиєї яйцеклітини розвивається дитина) і сурогатною матір'ю (що виношує і народжує дитину).


[[Зменшувальна форма|Зменшувальні форми]]: ''не́ня<ref>{{СУМ-11|Неня}}</ref> (не́нька<ref>{{СУМ-11|Ненька}}</ref>), ма́мця<ref>{{СУМ-11|Мамця}}</ref>, ма́тінка<ref>{{СУМ-11|Матінка}}</ref> (ма́тіночка<ref>{{СУМ-11|Матіночка}}</ref>), мату́ня<ref>{{СУМ-11|Матуня}}</ref>, мату́ся<ref>{{СУМ-11|Матуся}}</ref>'', [[Архаїзм|заст.]] ''ма́тір''<ref>{{СУМ-11|Матір}}</ref>, {{lang-rus|матєръ, матка}}<ref name="strukr1" /><ref>[https://archive.org/stream/kniga1#page/n422/mode/1up Матка] // [[Тимченко Євген Костянтинович|Тимченко Є.]] Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII&nbsp;ст. У 2 кн. / [[Німчук Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Німчук]], Г. I. Лиса (підготували до видання).&nbsp;— Київ–Нью-Йорк, 2002.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— 512 с.&nbsp;— (Пам'ятки української мови . Серія словників).&nbsp;— C. 423.</ref>.
Матір'ю, яка не є біологічним батьком дитини, також можна назвати матір'ю, наприклад, [[Усиновлення|усиновлювачами]], сурогатними матерями, мачухами (дружиною біологічного батька) або небіологічними батьками дитини в жіночій парі. Сьогодні технологія дозволяє розподіляти функції біологічної матері, щоб генетична мати виробляла яйцеклітину, а вагітна мати народжувала дітей.


Інші значення:
Молочною матір'ю або [[годувальниця|годувальницею]] називають жінку, що вигодовує чужу дитину своїми грудьми. У [[християнство|християнстві]], [[хрещені батьки|хрещена мати]]&nbsp;— жінка по відношенню до того, кого вона хрестила.
*Молочна мати ([[годувальниця]])&nbsp;— жінка, що [[Грудне вигодовування|вигодувує груддю]] чужу дитину.
* Досвітча́на мати&nbsp;— жінка, у хаті якої молодь збиралася на [[досвітки]].
*Весільна (посаджена, посадна) мати&nbsp;— жінка, яка виконує на [[Традиційне українське весілля|весіллі]] роль матері [[Наречений|нареченого]] або [[Наречена|нареченої]].
В релігії:
* Хреще́на (духовна) мати&nbsp;— жінка, яка бере участь в обряді [[хрещення]] новонародженого(-ї) в ролі названої матері.
* Мати Божа, Матір Божа, Богоматір, Мадонна&nbsp;— [[Діва Марія]].
* [[Богиня-мати]], Мати Світу, Велика (Родова) Мати&nbsp;— імена верховної [[Богиня|богині]] в багатьох віруваннях.
Мати як джерело, вихідна форма:


* Материнські клітини в біології,
== Етимологія ==
* [[Материнська плата]] в комп'ютерах,
Українське ''мати'' походить від {{lang-x-slav|*mati}}, [[родовий відмінок|род. відм.]] ''*matere'', що споріднене з {{lang-lt|móté}}, род. відм. ''móters'' («жінка», «дружина»), ''mótina'' («мати»), {{lang-lv|mâte}}, [[прусська мова|прусськ.]] ''mūti'', [[давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''moðer'', {{lang-de|Mutter}}, {{lang-en|mother}}, {{lang-la|māter}}, {{lang-el|μήτηρ}}, {{lang-fa|مادر‎}}, ''madar'', {{lang-sa|मातृ}}, ''matr''. Спільним джерелом є {{lang-x-ie|*māter-}}, утворене від складу ''*ma'' з дитячого мовлення за допомогою суфікса ''*-ter''<ref>{{ЕСУМ3}}</ref> (аналогічно ''[[батько|*pāter-]], [[дочка|*dhughəter-]], [[брат|*bʰrāter-]], [[ятрівка|*i̯enәter-]]'').
* [[Маточний розчин]] у промисловій хімії,
* [[Материнська компанія|Материнські]] і [[Дочірнє підприємство|дочірні]] підприємства в економіці.


== Біологія та психологія материнства ==
Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У [[лінгвістика|лінгвістиці]] цей феномен називається «Мама і тато»{{джерело?}}.


* [[Теорія прив'язності]]
== Біологія материнства ==
* {{Не перекладено|Материнський зв'язок|3=en|4=Maternal bond}}
* "[[Достатньо хороша мати]]" в [[Об'єктна теорія|об'єктній теорії]] [[Мелані Кляйн]] та [[Дональд Віннікот|Дональда Віннікота]]
* Материнство у [[Психоаналіз|психоаналізі]]: [[Едипів комплекс]], [[Архетип матері]].


Аналіз материнства у соціологічно-[[Теорія фемінізму|феміністичному ключі]] почала [[Ненсі Чодороу]] в праці "Відтворення материнства: Психоаналіз і соціологія гендеру" (1978).
== Роль матері ==
Сформована протягом тисячоліть різними суспільствами роль матері традиційно включає догляд за дітьми ([[Грудне вигодовування|вигодовування]], гігієна, дбання про інші фізичні потреби), їх виховання, початкову освіту та психологічне обслуговування.


== {{Не перекладено|Материнське здоров'я|3=en|4=Maternal health}} ==
== Соціологія материнства ==
[[Файл:Maternal mortality rate worldwide.jpg|міні|[[Материнська смертність]], 2002]]
[[Файл:Countries by Birth Rate in 2017.svg|міні|[[Народжуваність]], 2017]]
'''{{Не перекладено|Післяпологова депресія|3=en|4=Postpartum depression}}''' вражає 15 % жінок у будь-який час протягом року після пологів<ref name="Frieder_2019">{{cite journal|vauthors=Frieder A, Fersh M, Hainline R, Deligiannidis KM|date=March 2019|title=Pharmacotherapy of Postpartum Depression: Current Approaches and Novel Drug Development|journal=CNS Drugs|volume=33|issue=3|pages=265–282|doi=10.1007/s40263-019-00605-7|pmc=6424603|pmid=30790145}}</ref><ref>{{cite journal|display-authors=6|vauthors=Gaynes BN, Gavin N, Meltzer-Brody S, Lohr KN, Swinson T, Gartlehner G, Brody S, Miller WC|date=February 2005|title=Perinatal depression: prevalence, screening accuracy, and screening outcomes|journal=Evidence Report/Technology Assessment|issue=119|pages=1–8|doi=10.1037/e439372005-001|pmc=4780910|pmid=15760246}}</ref><ref name="OBOS">The Boston Women's Health Book Collective: Our Bodies Ourselves, pages 489–491, New York: Touchstone Book, 2005</ref>, частіше між першим тижнем та першим місяцем<ref name="NIH2017">{{cite web|title=Postpartum Depression Facts|url=https://www.nimh.nih.gov/health/publications/postpartum-depression-facts/index.shtml|website=NIMH|access-date=11 June 2017|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20170621200731/https://www.nimh.nih.gov/health/publications/postpartum-depression-facts/index.shtml|archive-date=21 June 2017}}</ref>. Призводить до жіночих [[Суїцид|суїцидів]], вбивств та недогляду за дітьми, негативно позначається і на психіці немовлят.<ref>{{cite journal|vauthors=Grace SL, Evindar A, Stewart DE|date=November 2003|title=The effect of postpartum depression on child cognitive development and behavior: a review and critical analysis of the literature|journal=Archives of Women's Mental Health|volume=6|issue=4|pages=263–74|doi=10.1007/s00737-003-0024-6|pmid=14628179|s2cid=20966469}}</ref><ref name="Pearlstein_2009">{{cite journal|vauthors=Pearlstein T, Howard M, Salisbury A, Zlotnick C|date=April 2009|title=Postpartum depression|journal=American Journal of Obstetrics and Gynecology|volume=200|issue=4|pages=357–64|doi=10.1016/j.ajog.2008.11.033|pmc=3918890|pmid=19318144}}</ref> Жорсткіша форма розладу, {{Не перекладено|Післяпологовий психоз|післяпологовий психоз|en|Postpartum psychosis}} (1-2 на 1000 породіль)<ref name="Sey2003">{{cite journal|vauthors=Seyfried LS, Marcus SM|date=August 2003|title=Postpartum mood disorders|journal=International Review of Psychiatry|volume=15|issue=3|pages=231–42|doi=10.1080/09540260305196|pmid=15276962}}</ref>&nbsp;— серед головних причин убивств дітей до 1 року.<ref>{{cite journal|vauthors=Spinelli MG|date=September 2004|title=Maternal infanticide associated with mental illness: prevention and the promise of saved lives|journal=The American Journal of Psychiatry|volume=161|issue=9|pages=1548–57|doi=10.1176/appi.ajp.161.9.1548|pmid=15337641|s2cid=35255623}}</ref>


Причина<ref name="Sey2003" />&nbsp;— комбінація фізичних (гормональні зміни, ускладнення вагітності, [[Депривація сну|нестача сну]]), спадкових ([[Біполярний розлад|біполярні]], [[Депресія|депресивні]] розлади), соціальних та психологічних факторів (нестача підтримки)<ref name="NIH2017" /><ref name="Ste2019">{{cite journal|vauthors=Stewart DE, Vigod SN|date=January 2019|title=Postpartum Depression: Pathophysiology, Treatment, and Emerging Therapeutics|journal=Annual Review of Medicine|volume=70|issue=1|pages=183–196|doi=10.1146/annurev-med-041217-011106|pmid=30691372}}</ref><ref name="Soa2008">{{cite journal|vauthors=Soares CN, Zitek B|date=July 2008|title=Reproductive hormone sensitivity and risk for depression across the female life cycle: a continuum of vulnerability?|journal=Journal of Psychiatry & Neuroscience|volume=33|issue=4|pages=331–43|pmc=2440795|pmid=18592034}}</ref>.<ref name="NIH2017" /> Діагностується, коли зміни настрою та розлади сну і харчування.<ref name="NIH2017" /> Лікується [[Антидепресант|медикаментами]], [[Психотерапія|психотерапією]] та підтримкою матері (їжею, доглядом, виконанням [[Неоплачувана робота|хатньої роботи]], психологічною підтримкою).<ref name="Dennis_2007">{{cite journal|vauthors=Dennis CL, Fung K, Grigoriadis S, Robinson GE, Romans S, Ross L|date=July 2007|title=Traditional postpartum practices and rituals: a qualitative systematic review|journal=Women's Health|language=en-US|volume=3|issue=4|pages=487–502|doi=10.2217/17455057.3.4.487|pmid=19804024|doi-access=free}}</ref>
== Репродуктивні права ==


* '''[[Материнська смертність]]''' (під час нелегальних [[Аборт|абортів]], [[Вагітність|вагітності]], а в основному у [[Пологи|пологах]] і внаслідок втягнення в [[сурогатне материнство]]).
==== Релігія і про-лайф ====
* [[Матрицид]]&nbsp;— убивство матерів. [[Орест]] убив [[Клітемнестра|Клітемнестру]], за що його покарали [[Фурії]].
* [[Сімейне насильство]] щодо матерів і дітей (див. [[Притулок для жінок|Жіночий притулок]]).
* [[Багатодітні матері]], [[Мати-героїня]].

Стимулювання материнства попри відбувається засобами [[Репродуктивний тиск|репродуктивного тиску]], утиску [[Репродуктивні права|репродуктивних прав]] жінок (такими як обмеження доступу до [[Статеве виховання|сексуальної освіти]], [[Контрацепція|контрацепції]] та [[Аборт|абортів]] ([[Рух проти абортів|пролайф]]), примусова вагітність, зокрема, в результаті [[Зґвалтування|згвалтування]]), поширенням [[Гендерні стереотипи|гендерних стереотипів]] про материнство як першочергове або єдине покликання жінки.

== Діяльність матері ==
[[Файл:Gallen Kallela Lemminkainens Mother.jpg|thumb|[[Акселі Галлен-Каллела]], [[Мати Леммінкяйнена]] (1897), що врятувала свого сина з річки Туонела.]]
Власне материнська діяльність (яку не може виконати [[батько]] чи рідня) включає [[Вагітність|виношування]], [[Пологи|народження]] та [[грудне вигодовування]] [[Немовля|немовляти]].

Проте традиційно сформована суспільствами роль матері включає також догляд за дітьми (харчування, гігієна, одяг та дбання про решту фізичних потреб), їх [[виховання]], початкову [[Освіта|освіту]] та [[Психологічна допомога|психологічне обслуговування]].

== Історія прав ==
[[Файл:Non marital by countries.gif|міні|Народження поза шлюбом за країнами, 1980 та 2007]]
Право [[Опіка|опіки]] над власними дітьми матері отримали тільки в ХІХ—ХХ ст. в результаті [[Суфражизм|суфражизму]] (до того діти, як і [[Дружина (жінка)|дружина]], вважались власністю чоловіка).

Поширені в старій історичній літературі уявлення про [[матріархат]] нові області, що постали з розвитком феміністичної науки, такі як [[Гендерні дослідження|гендерні]] (зокрема [[Жіночі дослідження|жіночі]]) дослідження та [[жіноча історія]], відкидають: за сучасними даними, влада жінок у період до ХІХ століття обмежувалася [[Матрилінійність|матрилінійністю]], культами [[Богиня|богинь]], жіночою обрядовістю, а також окремими жінками у владі.<ref>{{Cite web|title=Кого оберігає берегиня, або матріархат як чоловічий винахід|url=https://genderindetail.org.ua/library/ukraina/kogo-oberigae-bereginya-abo-matriarhat-yak-cholovichiy-vinahid-1341287.html|website=Гендер в деталях|accessdate=2021-10-04}}</ref>

== [[Сурогатне материнство]] ==
З поширенням [[Сурогатне материнство|сурогатного материнства]] в цій практиці розрізняють "генетичну матір" (з чиєї [[Яйцеклітина|яйцеклітини]] розвивається [[Плід (анатомія)|плід]]) і "сурогатну" (що [[Вагітність|виношує]] і [[Пологи|народжує]] [[Немовля|дитину]]).

==== Релігія і [[Рух проти абортів|пролайф]] ====
{{розділ без джерел|дата=травень 2018}}
{{розділ без джерел|дата=травень 2018}}
{{нейтральність сумнівна|дата=серпень 2019}}
{{нейтральність сумнівна|дата=серпень 2019}}
Рядок 37: Рядок 97:
Питання етики та моралі не мають суперечити здоровому глузду та бути інструментом до дискримінації.
Питання етики та моралі не мають суперечити здоровому глузду та бути інструментом до дискримінації.


== В міфології та релігії ==
== Образ матері у мистецтві ==
{{Жінки в суспільстві}}
Образ матері широко відображений у піснях українських виконавців:
Мати в багатьох культурах символізує [[життя]], [[святість]], [[вічність]], [[Теплова енергія|тепло]] і [[любов]].<ref>Шейнина Е. Я. Энциклопедия символов. М., 2001;</ref>
* «Мамина світлиця»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=BUQ_cZbVQ_I Василь Зінкевич&nbsp;— Мамина світлиця]</ref> ([[Василь Зінкевич]])

* «Чуєш, мамо»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=uE0v9D9teNo Назарій Яремчук&nbsp;— Чуєш, мамо]</ref> ([[Назарій Яремчук]])
* Космічна '''[[Мати Земля]]''', дружина Неба, мати всього на [[Земля|Землі]], поза [[Добро|добром]] і [[Зло|злом]]. Древньогрецька богиня [[Гея]], що породила [[Титани|титанів]], [[Циклоп|циклопів]], велетів<ref>Н. А. Кун «Легенды и мифы Древней Греции» ГИПП «Янтарный сказ» 2000</ref>, однаково любила всіх. В слов'янській міфології могутня [[Мокош]], розпорядителька доль, входила до Пантеону князя Володимира.<ref>''Калашников В.'' «Боги древних славян»</ref>
* «[[Мам]]»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Xpmf7UQGZjM Скрябін&nbsp;— Мам]</ref> ([[Скрябін (гурт)|Скрябін]])
* Всемогутня '''Мати-Природа''', милостива і жорстока, керувала всім, від чого залежала людина: [[Клімат|кліматом]], [[Погода|погодою]], врожаєм, удачею в полюванні і [[Збиральництво|збиральництві]]. З розвитком релігій подекуди розділилась на покровительок [[Мисливство|мисливства]] (гр. [[Артеміда]]) і [[Землеробство|землеробства]] ([[Деметра]]).
* «[[Мамо]]»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=1Gq7haJy1cQ Анастасія Приходько «Мамо»]</ref> ([[Анастасія Приходько]])
* [[Богиня-мати|'''Богиня-мати''']] — головне жіноче божество в багатьох пантеонах, співвідносне з жіночим творчим началом в природі<ref>{{Книга
* «Мамо»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=_rGLT8RoSKE Аркадій Войтюк&nbsp;— Мамо]</ref> ([[Аркадій Войтюк]])
|ссылка = https://books.google.com/books?id=nI_x-JevyoUC&pg=PA65
* «Мама»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=4_whz4uzWq8 ЯрмаК&nbsp;— Мама]</ref> ([[ЯрмаК]])
|автор = В. С. Никольский
* «Умамы»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=nYUedpGbfqc Потап и Настя&nbsp;— Умамы]</ref> ([[Потап и Настя]]) тощо.
|заглавие = Основы религиоведения
|год = 2005
|место = М.
|издательство = МГИУ
|страницы = 65
|страниц = 356
|isbn = 978-5-276-01023-6
}}</ref>, шлюбом, материнством, домашнім вогнищем: [[Ісіда|Ісида]] ([[Міфологія Стародавнього Єгипту|Древній Єгипет]]), [[Деметра]] ([[Стародавня Греція|Древня Греція]]), [[Гея]] і [[Юнона]] ([[Древній Рим]]), [[Шакті]] і [[Парваті]] ([[індуїзм]]), цариця {{Не перекладено|Махамайя|3=en|4=Maya (mother of the Buddha)}} (мати [[Будда|Будди]]), [[Лада (міфологія)|Лада]] і [[Мокош]] ([[Слов'янська міфологія|слов'янське язичництво]]), [[Діва Марія]] ([[християнство]]).
* Серед '''біблійних матерів''' [[Єва]], мати роду людського, Богородиця, [[Агар (наложниця Авраама)|Агар]] та інші.

{{Не перекладено|Мірра Альфасса|3=en|4=Mirra Alfassa}}, відома як Мати Мірра, — співзасновниця [[Інтегральна йога|Інтегральної йоги]].

== У мистецтві ==
Мати, як найбільш значима особистість у житті кожної людини, широко відображена у мистецтвах народів світу.
[[Файл:Brooklyn Museum 50.124 Mother with Child Lupingu lwa Cibola (3).jpg|міні|Талісман {{Не перекладено|Лулуа|3=en|4=Lulua people}} для захисту жінок, що втратили дітей чи мали [[викидень]], визначна пам'ятка африканського мистецтва]]

=== '''Образотворче мистецтво''' ===
[[Файл:Mary Cassatt - Mother and Child (The Goodnight Hug).jpg|міні|[[Мері Кассат]], Мати та дитина (Обійми на добраніч), 1880-ті.]]
[[Файл:RiesenerMothDoug.jpg|міні|Henri-François Riesener, Мати і донька, між 1816 та 1823.]]
[[Файл:Orestes Pursued by the Furies by William-Adolphe Bouguereau (1862) - Google Art Project.jpg|міні|[[Вільям-Адольф Бугро|Вільям Бугро]]. [[Фурії]] переслідують [[Орест|Ореста]] за вбивство матері [[Клітемнестра|Клітемнестри]]]]

* [[Мадонна (мистецтво)]]

Жінки з дітьми зображені на могильних рельєфах 4-го століття на острові [[Родос]].<ref>{{Google books|plainurl=|id=3fnsWhZkq74C|page=234|title=Women, Crime and Punishment in Ancient Law and Society}}</ref> Картини матерів з дітьми були тривалою традицією у Франції.<ref>{{Google books|plainurl=|title=Intimate Encounters: Love and Domesticity in Eighteenth-century France|id=DQ_8S3iJPa4C|page=87}}</ref>

Материнству, зв'язку матерів та дітей присвятила свої полотна американо-французька [[Імпресіонізм|імпресіоністка]] кінця ХІХ століття [[Мері Кассат]].

=== '''В літературі''' ===

* [[Гі де Мопассан]] «<nowiki/>[[Мати потвор]]<nowiki/>» (1883)
* [[Герман Гессе]] «<nowiki/>[[Нарцис і Ґольдмунд|Нарцис і Гольдмунд]]<nowiki/>» (1930) — про вплив материнства на чоловіків
* [[Самчук Улас Олексійович|Улас Самчук]] «<nowiki/>[[Марія (роман)|Марія»]] (1933) — про [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор]] очима української селянки

* [[Бертольт Брехт]] «<nowiki/>[[Матінка Кураж та її діти]]<nowiki/>» (1941) — образ жіноцтва, що живе в умовах [[Друга світова війна|Другої світової війни]]
* {{Не перекладено|Мати Гуска|3=en|4=Mother Goose}} — персонажка європейської і американської дитячої літератури

=== В кінематографі ===

* {{Не перекладено|Танцюючі матері|3=en|4=Dancing Mothers}} (1926) — німа чорно-біла драма
* [[Шепіт і крик|Шепоти і крики]] (1972) — шведська драма [[Інгмар Бергман|Інгмара Бергмана]] про дочірньо-материнські стосунки та [[Психологічна травма|наслідки]] [[Жіноча часова бідність|конфлікту між кар'єрою і материнством]] і нестачі материнської любові.
* {{Не перекладено|Моя мати любить жінок|3=en|4=My Mother Likes Women}} (2002) — іспанська комедія про сприйняття дорослими доньками [[Лесбійство|лесбійських]] стосунків матері.


== Інше ==
=== В музиці ===
В піснях українських виконавців: «Мамина світлиця»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=BUQ_cZbVQ_I Василь Зінкевич&nbsp;— Мамина світлиця]</ref> ([[Василь Зінкевич]]), «Чуєш, мамо»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=uE0v9D9teNo Назарій Яремчук&nbsp;— Чуєш, мамо]</ref> ([[Назарій Яремчук]]), «[[Мам]]»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Xpmf7UQGZjM Скрябін&nbsp;— Мам]</ref> ([[Скрябін (гурт)|Скрябін]]),«[[Мамо]]»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=1Gq7haJy1cQ Анастасія Приходько «Мамо»]</ref> ([[Анастасія Приходько]]), «Мамо»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=_rGLT8RoSKE Аркадій Войтюк&nbsp;— Мамо]</ref> ([[Аркадій Войтюк]]), «Мама»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=4_whz4uzWq8 ЯрмаК&nbsp;— Мама]</ref> ([[ЯрмаК]]), «Умамы»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=nYUedpGbfqc Потап и Настя&nbsp;— Умамы]</ref> ([[Потап и Настя|Потап і Настя]]).
* '''Весільна (посаджена, посадна) мати'''&nbsp;— жінка, яка виконує на весіллі роль матері нареченого або нареченої
* '''Молочна мати'''&nbsp;— жінка, що вигодувала чужу дитину грудьми, була її [[годувальниця|годувальницею]]
* '''Досвітча́на мати'''&nbsp;— жінка, у хаті якої молодь збиралася на [[досвітки]]
* '''Хреще́на (духовна) мати'''&nbsp;— жінка, яка бере участь в обряді [[хрещення]] новонародженого в ролі названої матері
* '''Мати Божа, Матір Божа, Богоматір'''&nbsp;— [[Діва Марія]]
* '''[[Богиня-мати]], Мати Світу, Велика (Родова) Мати'''&nbsp;— імена верховної богині в багатьох віруваннях


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 71: Рядок 167:
}}
}}
* [[День матері]]
* [[День матері]]
* [[Материнський інстинкт]]
* [[Матріархат]]
* [[Матріархат]]
*[[Матрилінійність]]
* [[Жінка]]
* [[Жінка]]
* [[Дівчина]]
* [[Дівчина]]
* [[Права жінок]]
* [[Батько]]
* [[Неоплачувана робота|Робота з догляду]]
* [[Неоплачувана робота|Робота з догляду]]
*[[Батько]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 87: Рядок 182:
* {{СУМ-11|Мати}}
* {{СУМ-11|Мати}}
* {{СУМ-20|Мати}}
* {{СУМ-20|Мати}}
*Книга [https://genderindetail.org.ua/library/osobiste-yak-politichne/reproduktivni-praktiki/vosproizvodstvo-materinstva-psihoanaliz-i-sotsiologiya-gendera-134724.html Воспроизводство материнства: Психоанализ и социология гендера]. Пер. с англ. – Москва: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2006. - 496 с.{{Ref-ru}} / [[Гендер в деталях]]


{{Родинні зв'язки}}
{{Родинні зв'язки}}
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}{{Перекласти}}

[[Категорія:Сім'я]]
[[Категорія:Материнство| ]]
[[Категорія:Материнство| ]]
[[Категорія:Розвиток людини]]
[[Категорія:Розвиток людини]]
[[Категорія:Найменування жінок]]
[[Категорія:Жіночі сімейні ролі]]
[[Категорія:Сім'я]]

Версія за 02:43, 5 жовтня 2021

Запит «Мама» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мати (значення).
Андреа Соларіо «Мадонна з зеленою подушкою», 1507, Лувр.

Ма́ти[1][2], ма́ма[3] (англ. Mother) — жінка стосовно своїх дітей. Крім біологічної матері, матір'ю також називають жінку, що виконує соціальну роль матері: прийомну матір (мачуху), опікунку, усиновлювачку, матерів у лесбійській родині. День матері світ відзначає щорічно в березні чи травні (в Україні офіційно з 2000 року у другу неділю травня[4]). Жінки, які відмовляються від материнства, належать до чайлдфрі.

Етимологія

Приклади феномену mama and papa
  • mom, mommy, mum, mummy, ma, mam,

mammy, maa, amaa, mata — англійська і споріднені мови,

  • māma (妈妈/媽媽) — китайська,
  • máma — чеська,
  • maman — французька і перська,
  • maadar — дарі,
  • մայր [mɑjɹ] — вірменська,
  • mamma — італійська та ісландська,
  • mãe — португальська,
  • ema — естонська,
  • má або mẹ — в'єтнамська,
  • mam — валлійська,
  • ama — баскська,
  • eomma (엄마, IPA: ʌmma) — корейська,
  • matka — польська і словацька,
  • madre — іспанська,
  • matrice — албанська,
  • modor — давньоанглійська,
  • mathrin — давньоірландська,
  • matr — санскрит,
  • mama — запозичене з англійської в Японії,
  • (metér, μητήρ) mitéra, μητέρα чи mána, μάνα — грецька,
  • mwt — древньоєгипетська.

Українське мати походить від прасл. *mati, род. відм. *matere, що споріднене з лит. móté, род. відм. móters («жінка», «дружина»), mótina («мати»), латис. mâte, прусськ. mūti, дав.-ісл. moðer, нім. Mutter, англ. mother, лат. māter, грец. μήτηρ, перс. مادر‎‎, madar, санскр. मातृ, matr. Спільним джерелом є пра-і.є. *māter-, утворене від складу *ma з дитячого мовлення за допомогою суфікса *-ter[5] (аналогічно *pāter-, *dhughəter-, *bʰrāter-, *i̯enәter-).

Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У лінгвістиці цей феномен називається «мама і папа[en]».

Зменшувальні форми: не́ня[6] (не́нька[7]), ма́мця[8], ма́тінка[9] (ма́тіночка[10]), мату́ня[11], мату́ся[12], заст. ма́тір[13], ст.-укр. матєръ, матка[2][14].

Інші значення:

В релігії:

  • Хреще́на (духовна) мати — жінка, яка бере участь в обряді хрещення новонародженого(-ї) в ролі названої матері.
  • Мати Божа, Матір Божа, Богоматір, Мадонна — Діва Марія.
  • Богиня-мати, Мати Світу, Велика (Родова) Мати — імена верховної богині в багатьох віруваннях.

Мати як джерело, вихідна форма:

Біологія та психологія материнства

Аналіз материнства у соціологічно-феміністичному ключі почала Ненсі Чодороу в праці "Відтворення материнства: Психоаналіз і соціологія гендеру" (1978).

Материнське здоров'я[en]

Материнська смертність, 2002
Народжуваність, 2017

Післяпологова депресія● вражає 15 % жінок у будь-який час протягом року після пологів[15][16][17], частіше між першим тижнем та першим місяцем[18]. Призводить до жіночих суїцидів, вбивств та недогляду за дітьми, негативно позначається і на психіці немовлят.[19][20] Жорсткіша форма розладу, післяпологовий психоз[en] (1-2 на 1000 породіль)[21] — серед головних причин убивств дітей до 1 року.[22]

Причина[21] — комбінація фізичних (гормональні зміни, ускладнення вагітності, нестача сну), спадкових (біполярні, депресивні розлади), соціальних та психологічних факторів (нестача підтримки)[18][23][24].[18] Діагностується, коли зміни настрою та розлади сну і харчування.[18] Лікується медикаментами, психотерапією та підтримкою матері (їжею, доглядом, виконанням хатньої роботи, психологічною підтримкою).[25]

Стимулювання материнства попри відбувається засобами репродуктивного тиску, утиску репродуктивних прав жінок (такими як обмеження доступу до сексуальної освіти, контрацепції та абортів (пролайф), примусова вагітність, зокрема, в результаті згвалтування), поширенням гендерних стереотипів про материнство як першочергове або єдине покликання жінки.

Діяльність матері

Акселі Галлен-Каллела, Мати Леммінкяйнена (1897), що врятувала свого сина з річки Туонела.

Власне материнська діяльність (яку не може виконати батько чи рідня) включає виношування, народження та грудне вигодовування немовляти.

Проте традиційно сформована суспільствами роль матері включає також догляд за дітьми (харчування, гігієна, одяг та дбання про решту фізичних потреб), їх виховання, початкову освіту та психологічне обслуговування.

Історія прав

Народження поза шлюбом за країнами, 1980 та 2007

Право опіки над власними дітьми матері отримали тільки в ХІХ—ХХ ст. в результаті суфражизму (до того діти, як і дружина, вважались власністю чоловіка).

Поширені в старій історичній літературі уявлення про матріархат нові області, що постали з розвитком феміністичної науки, такі як гендерні (зокрема жіночі) дослідження та жіноча історія, відкидають: за сучасними даними, влада жінок у період до ХІХ століття обмежувалася матрилінійністю, культами богинь, жіночою обрядовістю, а також окремими жінками у владі.[26]

Сурогатне материнство

З поширенням сурогатного материнства в цій практиці розрізняють "генетичну матір" (з чиєї яйцеклітини розвивається плід) і "сурогатну" (що виношує і народжує дитину).

Релігія і пролайф

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2018)
Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (серпень 2019)

У сучасному світі з розвитком медицини та науки у цілому з'явилися технології по трансплантації органів. Розроблено методику трансплантації матки для жінок, що не мають такого органа, або мають аномалію розвитку матки, для трансгендерних жінок і для чоловіків, незалежно від їх сексуальної орієнтації, які бажають відчути весь процес виношування немовляти та материнства у цілому. Але при цьому, що є радістю для одних, то є об'єктом ворожнечі для інших, більш консервативно настроєних, релігійних об'єднань.

За словами противників трансплантації матки — материнство дане їхнім божеством і людина не в праві втручатися у, так названий, вищий задум творця, також ними заявлено, що сам «інститут материнства» при цьому просто нівелюється, порушуються права жінки, хоч цілком і не зрозуміло, які саме права порушуються, можливо мова йде про «право на дискримінацію» людей без здорової матки. Бо одна із тезів противників рівності гетеросексуальних та гомосексуальних пар — «гомосексуальні пари стерильні», «не можуть продовжити рід», «якщо станемо всі гомосексуальними, то вимремо». Звісно ці тези позбавлені здорового глузду, особливо остання, але для релігійних організації у погоні за владою та грошима, то є найлегша та найдієвіша, а отже найліпша пропагандична позиція. З іншого погляду — цілком доречна маніпуляція та просто порятунок для тих людей, що хочуть, але не можуть народити дитину через різні вади (аномалії) розвитку матки або її відсутність.

Питання етики та моралі не мають суперечити здоровому глузду та бути інструментом до дискримінації.

В міфології та релігії

Частина серії
Жінки в суспільстві
Символ Венери
Портал Проєкт Стиль

Мати в багатьох культурах символізує життя, святість, вічність, тепло і любов.[27]

Мірра Альфасса[en], відома як Мати Мірра, — співзасновниця Інтегральної йоги.

У мистецтві

Мати, як найбільш значима особистість у житті кожної людини, широко відображена у мистецтвах народів світу.

Талісман Лулуа● для захисту жінок, що втратили дітей чи мали викидень, визначна пам'ятка африканського мистецтва

Образотворче мистецтво

Мері Кассат, Мати та дитина (Обійми на добраніч), 1880-ті.
Henri-François Riesener, Мати і донька, між 1816 та 1823.
Вільям Бугро. Фурії переслідують Ореста за вбивство матері Клітемнестри

Жінки з дітьми зображені на могильних рельєфах 4-го століття на острові Родос.[31] Картини матерів з дітьми були тривалою традицією у Франції.[32]

Материнству, зв'язку матерів та дітей присвятила свої полотна американо-французька імпресіоністка кінця ХІХ століття Мері Кассат.

В літературі

В кінематографі

В музиці

В піснях українських виконавців: «Мамина світлиця»[33] (Василь Зінкевич), «Чуєш, мамо»[34] (Назарій Яремчук), «Мам»[35] (Скрябін),«Мамо»[36] (Анастасія Приходько), «Мамо»[37] (Аркадій Войтюк), «Мама»[38] (ЯрмаК), «Умамы»[39] (Потап і Настя).

Див. також

Шаблон:Інші проекти

Примітки

  1. ↑ Мати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ а б Мати, Матєръ, Матєрє; Матка // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 1: А — М. — Київ: «Наукова думка», 1977. — С. 580.
  3. ↑ Мама // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Про День матері (Ukrainian) . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 9 березня 2012.
  5. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  6. ↑ Неня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Ненька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Мамця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ Матінка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. ↑ Матіночка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. ↑ Матуня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  12. ↑ Матуся // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  13. ↑ Матір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  14. ↑ Матка // Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. У 2 кн. / В. В. Німчук, Г. I. Лиса (підготували до видання). — Київ–Нью-Йорк, 2002. — Кн. 1. — 512 с. — (Пам'ятки української мови . Серія словників). — C. 423.
  15. ↑ Frieder A, Fersh M, Hainline R, Deligiannidis KM (March 2019). Pharmacotherapy of Postpartum Depression: Current Approaches and Novel Drug Development. CNS Drugs. 33 (3): 265—282. doi:10.1007/s40263-019-00605-7. PMC 6424603. PMID 30790145.
  16. ↑ Gaynes BN, Gavin N, Meltzer-Brody S, Lohr KN, Swinson T, Gartlehner G та ін. (February 2005). Perinatal depression: prevalence, screening accuracy, and screening outcomes. Evidence Report/Technology Assessment (119): 1—8. doi:10.1037/e439372005-001. PMC 4780910. PMID 15760246.
  17. ↑ The Boston Women's Health Book Collective: Our Bodies Ourselves, pages 489–491, New York: Touchstone Book, 2005
  18. ↑ а б в г Postpartum Depression Facts. NIMH. Архів оригіналу за 21 June 2017. Процитовано 11 June 2017.
  19. ↑ Grace SL, Evindar A, Stewart DE (November 2003). The effect of postpartum depression on child cognitive development and behavior: a review and critical analysis of the literature. Archives of Women's Mental Health. 6 (4): 263—74. doi:10.1007/s00737-003-0024-6. PMID 14628179. S2CID 20966469.
  20. ↑ Pearlstein T, Howard M, Salisbury A, Zlotnick C (April 2009). Postpartum depression. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 200 (4): 357—64. doi:10.1016/j.ajog.2008.11.033. PMC 3918890. PMID 19318144.
  21. ↑ а б Seyfried LS, Marcus SM (August 2003). Postpartum mood disorders. International Review of Psychiatry. 15 (3): 231—42. doi:10.1080/09540260305196. PMID 15276962.
  22. ↑ Spinelli MG (September 2004). Maternal infanticide associated with mental illness: prevention and the promise of saved lives. The American Journal of Psychiatry. 161 (9): 1548—57. doi:10.1176/appi.ajp.161.9.1548. PMID 15337641. S2CID 35255623.
  23. ↑ Stewart DE, Vigod SN (January 2019). Postpartum Depression: Pathophysiology, Treatment, and Emerging Therapeutics. Annual Review of Medicine. 70 (1): 183—196. doi:10.1146/annurev-med-041217-011106. PMID 30691372.
  24. ↑ Soares CN, Zitek B (July 2008). Reproductive hormone sensitivity and risk for depression across the female life cycle: a continuum of vulnerability?. Journal of Psychiatry & Neuroscience. 33 (4): 331—43. PMC 2440795. PMID 18592034.
  25. ↑ Dennis CL, Fung K, Grigoriadis S, Robinson GE, Romans S, Ross L (July 2007). Traditional postpartum practices and rituals: a qualitative systematic review. Women's Health (амер.). 3 (4): 487—502. doi:10.2217/17455057.3.4.487. PMID 19804024.
  26. ↑ Кого оберігає берегиня, або матріархат як чоловічий винахід. Гендер в деталях. Процитовано 4 жовтня 2021.
  27. ↑ Шейнина Е. Я. Энциклопедия символов. М., 2001;
  28. ↑ Н. А. Кун «Легенды и мифы Древней Греции» ГИПП «Янтарный сказ» 2000
  29. ↑ Калашников В. «Боги древних славян»
  30. ↑ В. С. Никольский. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-276-01023-6.
  31. ↑ Women, Crime and Punishment in Ancient Law and Society, с. 234, на «Google Books»
  32. ↑ Intimate Encounters: Love and Domesticity in Eighteenth-century France, с. 87, на «Google Books»
  33. ↑ Василь Зінкевич — Мамина світлиця
  34. ↑ Назарій Яремчук — Чуєш, мамо
  35. ↑ Скрябін — Мам
  36. ↑ Анастасія Приходько «Мамо»
  37. ↑ Аркадій Войтюк — Мамо
  38. ↑ ЯрмаК — Мама
  39. ↑ Потап и Настя — Умамы

Посилання

Сім'я
Родина
(Дід, Прадід, Прапрадід… / Баба, Прабаба, Прапрабаба… · Двоюрідний дід / Двоюрідна баба) · (Онук/Онука · Двоюрідний онук / Двоюрідна онучка) · Дядина · Тітка (Вуйна · Стрийна) · Дядько (Вуйко · Стрий) · (Небіж / Небога · Братанич / Братаниця · Сестринець / Сестріниця · Двоюрідний небіж / Двоюрідна небога · Троюрідний небіж / Троюрідна небога · Онучатий небіж) · Двоюрідний брат / Двоюрідна сестра · Троюрідний брат / Троюрідна сестра · Останні спільні прабатьки · Близькі члени родини
Свояцтво та Хрещені батьки
Прийомна родина
Спорідненість
Шлюб
Прабатьківство
Відносини
Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
В іншому мовному розділі є повніша стаття Mother(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мати&oldid=33544825