Єврейські містечка
Єврейські містечка (у множині: їдиш שטעטלעך штетлех (schtetlech/shtetlekh) від їдиш שטעטל штетл (schtetl/shtetl), зменшувальна форма від їдиш שטאט штот (schtot/shtot) «місто») — невеликі міста з переважно єврейським ашкеназі населенням. Існували переважно у 16-19 століттях і в перший половині 20 століття у центральний та східній Європі.
Слово «штетл» використається в якості метафори традиційного способу життя східноєвропейських євреїв 19-го століття. Єврейські містечка зображуються як соціально стабільні і незмінні, незважаючи на зовнішні впливи або напади.
Історія [ред.]
У 11 столітті почалася міграція євреїв до Центральної Європи, які прибували із Західної Європи, втікаючи від релігійних переслідувань. У 15 столітті почалася масова міграція євреїв-ашкеназі із Німеччини, Австрії та Богемії у Східну Європу, де Річ Посполита приймала до себе колоністів, а галицькі князі запрошували євреїв брати активну участь у розбудові нових міст. У другій половині 16 століття у цих нових містах з'являються єврейські громади.
Єврейська забудова велася в спеціально виділених кварталах — гетто. У більшості міст того часу за магдебурзьким правом передбачалося роздільне проживання етнічно-релігійних громад і територія міст була поділена між цими громадами. До кінця 16 століття у містах з'являються єврейські вулиці, відділені мурами, ровами та брамами від решти міста. Забудова єврейського містечка територіально формувалась, як правило, навколо синагоги.
У кінці 16 та у 17 столітті з ростом чисельності єврейського населення з'явилися поселення і за межами гетто. На той час окремі міста забороняли євреям поселятися, проте у 17 столітті ці обмеження поступово зникають. Татарські напади, епідемії, Північна війна призвели до економічної кризи і щоб стимулювати економіку в кінці 17 — на початку 18 століття власники міст надавали євреям все більше привілеїв.
За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені у праві проживання в містах, а з другого боку не мали права на сільськогосподарську діяльність. Саме тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало саме в містечках.
Голокост привів до зникнення більшості єврейських містечок. Вони повністю зникли після масового виїзду євреїв в Сполучені Штати і в Ізраїль.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- Rachel Ertel, Shtetl, la bourgade juive de Pologne de la tradition à la modernité, Payot, 1982
- Архітектурно-просторовий уклад єврейських дільниць у містах та містечках Галичини у кінці XVIII — на початку XX століть Х.С. Бойко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2000
- Архітектурно-просторова організація єврейських містобудівних комплексів XV поч. XX ст. у структурі історичних поселень Поділля М.В. Поліщук; Нац. акад. образотворч. мистец. і архіт. — К., 2002.
