Єврейські містечка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Єврейські містечка (у множині: їдиш שטעטלעך штетлех (schtetlech/shtetlekh) від їдиш שטעטל штетл (schtetl/shtetl), зменшувальна форма від їдиш שטאט штот (schtot/shtot) «місто») — невеликі міста з переважно єврейським ашкеназі населенням. Існували переважно у 16-19 століттях і в перший половині 20 століття у центральний та східній Європі.

Слово «штетл» використається в якості метафори традиційного способу життя східноєвропейських євреїв 19-го століття. Єврейські містечка зображуються як соціально стабільні і незмінні, незважаючи на зовнішні впливи або напади.

Історія[ред.ред. код]

Розселення євреїв на території України, кінець XIX ст.

У 11 столітті почалася міграція євреїв до Центральної Європи, які прибували із Західної Європи, втікаючи від релігійних переслідувань. У 15 столітті почалася масова міграція євреїв-ашкеназі із Німеччини, Австрії та Богемії у Східну Європу, де Річ Посполита приймала до себе колоністів, а галицькі князі запрошували євреїв брати активну участь у розбудові нових міст. У другій половині 16 століття у цих нових містах з'являються єврейські громади.

Єврейська забудова велася в спеціально виділених кварталах — гетто. У більшості міст того часу за магдебурзьким правом передбачалося роздільне проживання етнічно-релігійних громад і територія міст була поділена між цими громадами. До кінця 16 століття у містах з'являються єврейські вулиці, відділені мурами, ровами та брамами від решти міста. Забудова єврейського містечка територіально формувалась, як правило, навколо синагоги.

У кінці 16 та у 17 столітті з ростом чисельності єврейського населення з'явилися поселення і за межами гетто. На той час окремі міста забороняли євреям поселятися, проте у 17 столітті ці обмеження поступово зникають. Татарські напади, епідемії, Північна війна призвели до економічної кризи і щоб стимулювати економіку в кінці 17 — на початку 18 століття власники міст надавали євреям все більше привілеїв.

За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені у праві проживання в містах, а з другого боку не мали права на сільськогосподарську діяльність. Саме тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало саме в містечках.

Голокост привів до зникнення більшості єврейських містечок. Вони повністю зникли після масового виїзду євреїв в Сполучені Штати і в Ізраїль.

Статистика[ред.ред. код]

Міста українських губерній РІ з понад 25% єврейськомовного населення у 1897 році:

Місто Населення Єврейськомовного
населення
Частка
Златопіль 8 122 6 373 78,47%
Бердичів 53 351 41 125 77,1%
Радомишль 10 906 7 468 68,5%
Острог 14 749 9 185 62,3%
Луцьк 15 804 9 396 59,5%
Володимир-Волинський 9 883 5 837 59,1%
Бар 9 982 5 764 57,7%
Умань 31 016 17 709 57,1%
Летичів 7 248 4 105 56,6%
Балта 23 363 13 164 56,3%
Старокостянтинів 16 377 9 164 56,0%
Рівне 24 573 13 704 55,8%
Новоград-Волинський 16 904 9 363 55,4%
Могилів 22 315 12 188 54,6%
Хмільник 11 657 5 979 51,3%
Хотин 18 398 9 210 50,1%
Дубно 14 257 7 096 49,8%
Проскурів 22 855 11 369 49,7%
Сквира 17 958 8 905 49,6%
Ковель 17 697 8 502 48,0%
Липовець 8 658 4 117 47,6%
Заславль 12 611 5 991 47,5%
Кременчук 63 007 29 577 46,9%
Овруч 7 393 3 441 46,5%
Житомир 65 895 30 572 46,4%
Гайсин 9 374 4 322 46,1%
Кам'янець-Подільський 35 934 16 112 44,8%
Дубоссари 12 089 5 326 44,1%
Тараща 11 259 4 906 43,6%
Ямпіль 6 605 2 819 42,7%
Брацлав 7 863 3 275 41,7%
Літин 9 420 3 828 40,6%
Мелітополь 15 489 6 214 40,1%
Пирятин 8 022 3 193 39,8%
Переяслав 14 614 5 737 39,3%
Васильків 13 132 5 140 39,1%
Стара Ушиця 4 176 1 584 37,9%
Єлисаветград 61 488 23 256 37,8%
Звенигородка 16 923 6 368 37,6%
Вінниця 30 563 11 456 37,5%
Вознесенськ 15 748 5 879 37,3%
Черкаси 29 600 10 916 36,9%
Кременець 17 704 6 476 36,6%
Катеринослав 112 839 39 979 35,4%
Нова Ушиця 6 371 2 214 34,8%
Новгород-Сіверський 9 182 2 941 32,0%
Козелець 5 141 1 632 31,7%
Чернігів 27 716 8 780 31,7%
Золотоноша 8 739 2 765 31,6%
Прилуки 18 532 5 719 30,9%
Одеса 403 815 124 511 30,8%
Верхньодніпровськ 6 701 2 061 30,8%
Канів 8 855 2 710 30,6%
Ольгопіль 8 134 2 465 30,3%
Лубни 10 097 3 001 29,7%
Остер 5 370 1 596 29,7%
Чигирин 9 872 2 921 29,6%
Херсон 59 076 17 162 29,1%
Городня 4 310 1 248 29,0%
Вербовець 2 311 661 28,6%
Ромни 22 510 6 341 28,2%
Олександрівськ 18 849 5 248 27,8%
Лохвиця 8 911 2 465 27,7%
Павлоград 15 775 4 353 27,6%
Тирасполь 31 616 8 568 27,1%
Олександрія 14 007 3 687 26,3%
Сосниця 7 087 1 840 26,0%
Глухів 14 828 3 837 25,9%
Хорол 7 997 2 042 25,5%

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]