Орден мечоносців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб Ордену («Балтійський гербовник», 1882).
Печатка ордену.

О́рден мечено́сцівчернечий лицарський орден Католицької Церкви у 12021237 роках. Заснований в Ризі Теодоріхом Торейдським з метою поширення, утвердження й захисту християнства в Лівонії. Названий за гербом ордену, який носили лицарі на своїх плащах, — червоним мечем із червоним хрестом. Схвалений Папою Римським Інокентієм III. Затверджений папською буллою 1210 року[1]. Складався, переважно, з німецьких лицарів. На відміну від інших лицарських орденів, що були самостійними, зберігав залежність від Ризького єпископа.

Назва[ред.ред. код]

  • Бра́тство во́їнів Христа у Лівонії (лат. Fratres militiæ Christi de Livonia)) — офіційна назва.
  • Орден братів-меченосців (нім. Schwertbrüderorden)
  • Орден меченосців
  • Меченосці

Історія[ред.ред. код]

Орден керувався статутом ордену тамплієрів. Члени ордену поділялися на лицарів, священиків і службовців. Лицарі найчастіше походили з сімей дрібних феодалів (найчастіше з Саксонії). Форменим одягом їм служив білий плащ з червоними хрестом і мечем. Службовці (зброєносці, ремісники, слуги, посильні) набиралися з вільних людей і городян. Главою ордену був магістр, найважливіші справи ордену вирішував капітул.

Першим магістром ордену був Винно фон Рорбах (1202 - 1209), другим і останнім - Фольквін фон Вінтерштайн (1209 - 1236).

На захоплених територіях мечоносці будували замки. Замок був центром адміністративної одиниці - кастелатури. За домовленістю 1207 2/3 захоплених земель залишалися під владою ордена, інша частина передавалася єпископам Ризькому, Езельському, Дерптському і Курляндському.

Хронологія[ред.ред. код]

Лицарі орденів: Тевтонського (ліворуч) і Меченосців (праворуч).

Примітки[ред.ред. код]

  1. [http://www.junik.lv/ ~ link/livonia/chronicles/henricus/foot-note/foot-note21-30.htm # 27

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]