Психологія розвитку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Психологія розвитку або вікова психологія — галузь психологічної науки, яка вивчає особливості психічного та особистісного розвитку людини на різних етапах її життя[1]. Психологія розвитку вивчає стадії розвитку, закономірності їх зміни, періодизацію психічного розвитку та розвитку особистості, залежність психічного розвитку від культурно-історичних і соціальних умов тощо.[2]

Історія[ред.ред. код]

Психологія розвитку виникла в 1882 році. Її поява пов'язана з виходом книги видатного німецького фізіолога і психолога Вільгельма Прейера[en] «Душа дитини», присвяченої дитячій психології. У 20 рр. XX століття психологія розвитку визначалась як самостійна наука.

Витоки психології розвитку як науки:

  • Розвиток філософських теорій
  • Відкриття еволюційної біології в 19 ст.
  • Соціально-історичні зміни
  • Розвиток природничих і гуманітарних наук

Теорії розвитку[ред.ред. код]

Вільям Крейн виділяє такі основні теорії розвитку[3]:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. ISBN 978-617-571-040-0.
  2. Вісник психології і соціальної педагогіки — Психологія розвитку
  3. У. Крейн, «Теории развития», 2002