Джин (напій)
| Джин | |
 | |
| Названо на честь | Женевер |
|---|---|
| Об'ємна частка спирту | 37,5 % (V/V) |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 43 709 |
| Код у Гармонізованій системі | 220850[1] |
 Джин у Вікісховищі | |
Джин (англ. gin) — міцний алкогольний напій із вмістом спирту не менше 37,5% об'єму, отриманий в результаті перегонки настоянки з ягід ялівцю на зерновому спирті.
Джин виник як лікарський напій, що виготовлявся монахами та алхіміками по всій Європі, зокрема в південній Італії, Фландрії та Нідерландах, для забезпечення aqua vitae з дистилятів винограду та зерна. Джин став популярним в Англії після представлення женеверу, голландського та бельгійського напою, який спочатку теж вживався як ліки. Згодом джин став національним алкогольним напоєм Англії.
Сьогодні джин виробляється різними способами з широкого спектру рослинних інгредієнтів, що породжує низку різних стилів і брендів. Окрім ялівцю джин, як правило, ароматизовують трав’яним, пряним, квітковим чи фруктовим ароматами або ж їх комбінацією. Його зазвичай вживають у суміші з тонічною водою у вигляді джин-тоніку. Джин також часто використовують як базовий алкоголь для виробництва ароматизованих лікерів на основі джину, наприклад, тернового джину, який традиційно виготовляють із додаванням фруктів, ароматизаторів і цукру.
Слово джин запозичене з англ. gin, яке є скороченою формою старішого англійського слова genever[2], пов’язаного із французькою (фр. genièvre) та нідерландською (нід. jenever) назвами схожого ялівцевого напою. Зрештою, всі вони походять від лат. juniperus, що на означає ялівець[3].
Своєю появою джин зобов'язаний поширенню на Британських островах наприкінці XVII сторіччя голландського напою, відомого під назвою женевер, який англійці іменували також «голландською доблестю». У 1688 році голландський статхаудер став англійським королем Вільгельмом III. Він не лише зробив жорсткішим ембарго на ввезення французьких товарів (зокрема й вина), а й привіз з собою до Лондона рецепт женеверу.
Щоправда, англійським виробникам дотримуватися оригінальної рецептури було важко. Технологія була спрощена, а новій напій отримав назву gin — джин.
Перевагою джину була низька ціна, що дозволило купувати напій навіть бідним. Завдяки доступності напою Англія в середині XVIII століття занурилася в «лихоманку джину». Тисячі людей пиячили день і ніч, божеволіли, втрачали людську подобу, грабували і продавали останнє лише для того, аби придбати чергову порцію питва. Зупинити алкогольне безумство вдалося лише поступово, завдяки запровадженню високих податків на виробництво джина — внаслідок чого він суттєво подорожчав — та появі альтернативи (насаперед якісних сортів пива, насамперед портеру, та витриманого коньяку)[4].
У 1832 винайдений процес вертикальної перегонки, а пізніше в XIX столітті був створений лондонський сухий джин. Так джин став більш шановним напоєм, який часто стали вживати з тоніком на основі хініну. Тонік міг протидіяти малярії, але потрібно було приховати смак хініну, що в ньому містився, і саме джин був для цього прекрасним засобом. Згодом вигадали багато інших коктейлів на основі джину, серед яких мартіні. Джин у формі секретно виробленого самогону був поширеним напоєм у магазинах, котрі незаконно торгували спиртними напоями під час сухого закону в США через відносну простоту основних методів його виробництва. Він залишився основою багатьох коктейлів і після скасування сухого закону.
Коли бідняки перестали пити джин через його ціну, цим напоєм раптом зацікавилися аристократи. Хоча, справа тут не тільки в ціні; оскільки якість джина помітно покращилася з часом, він став чистішим, набув легкості при питті і позбувся солодкуватого смаку.
Оскільки джин часто вживається з тоніком, сиропами, соками, то його виробники почали знижувати міцність своїх напоїв до 35 %, а іноді навіть і до 10 %. Це негативно позначилося на ароматичній гамі. Тому в 1960-х роках був прийнятий європейський закон, який постановив, що джин не може мати міцність нижче 37,5 %.
У місті Хассельт (Бельгія) розташовується Національний музей джину.
- ↑ UN Comtrade Commodity Classifications
- ↑ Gin | Meaning of Gin by Lexico. web.archive.org. 22 березня 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 20 грудня 2022.
- ↑ Genever | Meaning of Genever by Lexico. web.archive.org. 21 грудня 2019. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2022.
- ↑ Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.162-163
|
Це незавершена стаття про алкогольні напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |