Жінки в геології

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інге Леманн, відкривачка Земного ядра, 1932
Частина серії
Жінки в суспільстві
Символ Венери
Портал Проєкт Стиль

Історія праці жінок у галузі геології довга, але вони, як правило, недостатньо представлені.

В епоху до XVIII століття хімічна та геологічна науки не достатньо досліджені, тому ранні геологи/ні були, незалежно від статі, неофіційними спостерігач(к)ами та колекціонер(к)ами. Визначні приклади цього періоду — Гільдегарда Бінгенська, котра писала твори про каміння, і Барбара Утманн[en], що керувала гірничими роботами після смерті чоловіка. Крім того, аристократки подеколи мали наукові колекції гірських порід чи корисних копалин[1].

У XIX столітті з'явився новий професійний клас геологічних вчених, який включав і жінок. У цей період Англія мала ряд значущих для геології дослідниць[2].

У 1977 році була створена Асоціація геологинь для підтримки їх у галузі, оскільки вони залишалися недостатньо представленими. З того часу досягнуті успіхи, хоча проблема висвітлення залишається гострою.

Хронологія жінок у геології[ред. | ред. код]

  • 1642: Мартіна де Бертеро, перша відома жінка-мінералог, була ув'язнена у Франції за підозрою у чаклунстві[3].
  • 1824: Емма Віллард опублікувала Древню географію як доповнення до Системи універсальної географії Вудбриджа[4].
  • 1833: Мері Остін Холлі[en] досліджує і публікує про ґрунти, водні ресурси, корисні копалини та гори регіону Техасу[5].
  • 1841: Орра Уайт Хічкок, Сара Холл і місіс Брукс серед перших жінок, що ілюстрували геологічні публікації[6].
  • 1865: Елізабет Карне обрано першою жінкою-стипендіаткою Королівського геологічного товариства Корнуолла.[7]
  • 1866 рік: роботи місіс Майерс, Кейт Ендрюс та Гаррієт Хантсман з'являються відповідно до звітів про дослідження штату Іллінойс, Огайо та Канзас.
  • 1889: Мері Емілі Холмс стала першою жінкою-стипендіаткою Геологічного товариства Америки.[8]
  • 1893: Флоренція Баском стала другою жінкою, яка здобула ступінь доктора геології в США, і першою жінкою, яка отримала ступінь докторки наук з університету Джона Хопкінса.[9][10] Геологи вважають її «першою жінкою-геологом у цій країні [Америка]».[11]
  • 1896: Флоренція Баском стала першою жінкою, яка працювала в Геологічній службі Сполучених Штатів.[12][13]
  • 1901: Флоренція Баском стала першою жінкою-геологом, яка представила документ перед Геологічною службою Вашингтона.[14]
  • 1909: Аліса Вілсон стала першою жінкою-геологом, найнятою Геологічною службою Канади.[15][16] Її вважають першою канадською жінкою-геологинею.[17]
  • 1919: Жінці вперше було дозволено стати стипендіаткою Лондонського геологічного товариства.[18][19]
  • 1924: Флоренція Баско стала першою жінкою, обраною до Ради Геологічного товариства Америки.
  • 1936: Інге Леманн виявила, що Земля має міцне внутрішнє ядро, відмінне від розплавленого зовнішнього ядра.[20]
  • 1938: Аліса Вілсон стала першою жінкою-членом Королівського товариства Канади.
  • 1942: американська геолог Маргеріт Вільямс стала першою афро-американською жінкою, яка отримала ступінь докторки геології в США. Вона здобула ступінь «Історія ерозії в дренажному басейні Анакостії» в Католицькому університеті.[21][22]
  • 1943: Ейлін Гуппі отримала звання помічниці геолога, тому стала першою випускницею жіночої геології, призначеною до наукових співробітників Британської геологічної служби[23].
  • 1955: Мойра Данбар стала першою жінкою-глаціологом, яка вивчала морський лід з канадського льодоруба.[24][25][26]
  • 1963: Ельза Г. Вілмундардоттір закінчила навчання в Стокгольмському університеті і стала першою жінкою-ісландською геологом.[27]
  • 1966: Ейлін Гуппі стала першою жінкою-співробітником Британської геологічної служби, яка отримала ступінь MBE.[28]
  • 1967: Сью Арнольд стала першою жінкою Британської геологічної служби, яка вирушила в море на дослідному судні[23].
  • 1969: Беріс Кокс стала першою жінкою-палеонтологом у Британському геологічному обстеженні[23].
  • 1971: Одрі Джексон стала першою польовою геологом в Британському геологічному обстеженні[23].
  • 1975: Жінкам-офіцерам Британської геологічної служби більше не довелося звільнятися після одруження[23].
  • 1977: засновано Асоціацію жінок-геологів.[29]
  • 1980: Геохімікиня Кацуко Сарухасі стала першою жінкою, обраною до Наукової ради Японії.[30]
  • 1982: Джанет Уотсон стала першою жінкою-президентом Лондонського геологічного товариства.[31]
  • 1983: Геологиня Судіпта Сенгупта (і морська біолог Адіті Пант) стали першими двома індійськими жінками, які приєдналися до експедиції по Антарктиці.[32]
  • 1991: Доріс Малкін Кертіс стала першою жінкою-президентом Геологічного товариства Америки.[33]
  • 1991: Індійська геолог Судіпта Сенгупта стала першою жінкою-вченою, яка отримала премію Шанті Свароп Бхатнагар у категорії наук про Землю.[34][35]
  • 1995: опублікована геоморфологія карсту у Китаї та навколишнього середовища від Марджорі Світін[en]; це перший всебічний західний огляд карсту Китаю.[36][37]
  • 1995: Джейн Плант[en] стала першою жінкою заступницею директора Британської геологічної служби[23].
  • 2010: Марсія Макнатт стала першою жінкою-директором Геологічної служби США.
  • 2014: Морін Раймо стала першою жінкою, яка отримала медаль Волластона, найвищу нагороду Лондонського геологічного товариства.[38][39]
  • 2016: Геофізикиня Марсія Макнатт стала першою жінкою-президентом Американської національної академії наук.[40]

Відомі геологині[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ Kölbl-Ebert, M. (September 2001). On the origin of women geologists by means of social selection: German and British comparison. Episodes. 24 (3): 182—193. doi:10.18814/epiiugs/2001/v24i3/005. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.(англ.)
  2. ↑ Creese, Mary R. S.; Creese, Thomas M. (5 січня 2009). British women who contributed to research in the geological sciences in the nineteenth century. The British Journal for the History of Science. 27 (1): 23. doi:10.1017/S0007087400031654.(англ.)
  3. ↑ Rayner-Canham, Marelene F.; Rayner-Canham, Marelene; Rayner-Canham, Geoffrey (2001). Women in Chemistry: Their Changing Roles from Alchemical Times to the Mid-twentieth Century (англ.). Chemical Heritage Foundation. с. 7. ISBN 9780941901277.
  4. ↑ Willard, Emma, 1787-1870. (1852). Ancient geography : as connected with chronology and preparatory to the study of ancient history. W.J. Hamersley. OCLC 8028952.
  5. ↑ Holley, Mary Austin, 1784-1846. (2005). Texas : observations, historical, geographical and descriptive : in a series of letters, written during a visit to Austin's colony, with a view to a permanent settlement in that country, in the Autumn of 1831. Brown University Women Writers Project. OCLC 176859903.
  6. ↑ Women of science : righting the record. Bloomington: Indiana University Press. 1990. ISBN 0253332648. OCLC 19130838.
  7. ↑ Hardie-Budden, Melissa. Elizabeth Catherine Thomas Carne: A 19th century Hypatia (англ.).
  8. ↑ Edwin Butt Eckel (1982). The Geological Society of America: Life History of a Learned Society. Geological Society of America. с. 36. ISBN 978-0-8137-1155-3. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  9. ↑ Florence Bascom papers, 1883-1938. Dla.library.upenn.edu. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 28 липня 2018.
  10. ↑ Clary, R.M. Great expectations: Florence Bascom (1842–1945) and the education of early US women geologists. Geological society of London Publications. Special Publications. Процитовано 10 жовтня 2017.
  11. ↑ Schneidermann, Jill (July 1997). A Life of Firsts: Florence Bascom (PDF). GSA Today. Geological Society of America. Архів оригіналу (PDF) за 4 вересня 2017.
  12. ↑ The Stone Lady, Florence Bascom (U.S. National Park Service). Nps.gov. 18 червня 1945. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 28 липня 2018.
  13. ↑ Schneidermann, Jill (July 1997). A Life of Firsts: Florence Bascom (PDF). GSA Today. Geological Society of America. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2021.
  14. ↑ irishawg (20 серпня 2016). Women in Geoscience Series – Irish Association for Women in Geosciences. Irishawg.wordpress.com. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018.
  15. ↑ Alice Wilson. science.ca. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 8 серпня 2018.
  16. ↑ 66. Ottawa Geology (1946). Science.gc.ca. 3 березня 2017. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 8 серпня 2018.
  17. ↑ James-Abra, Erin. Alice Wilson (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 23 серпня 2018.
  18. ↑ Geological Society of London Celebrates the First Female Fellows - Scientific American Blog Network. Blogs.scientificamerican.com. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 27 березня 2019.
  19. ↑ The first female Fellows and the status of women in the Geological Society of London | Geological Society, London, Special Publications. Sp.lyellcollection.org. 21 серпня 2009. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 27 березня 2019.
  20. ↑ Edmond A. Mathez, ред. (2000). EARTH: INSIDE AND OUT. American Museum of Natural History. Архів оригіналу за 30 квітня 2008.
  21. ↑ Williams, Marguerite. A History of Erosion in the Anacostia Basin. World Cat. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.
  22. ↑ Women's History Month – Marguerite Thomas Williams. University of the District of Columbia (амер.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 24 вересня 2018.
  23. ↑ а б в г д е Rod Bowie, Records Centre Manager, National Geological Records Centre, British Geological Survey, Keyworth. Freedom and Equality-Women in Geology (англ.). British Geological Survey, Natural Environment Research Council. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 23 травня 2018.
  24. ↑ Hulbe, Christina L. (2010). Women in glaciology, a historical perspective (PDF). Journal of Glaciology. 56 (200): 944—964. Bibcode:2010JGlac..56..944H. doi:10.3189/002214311796406202. Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2018. Процитовано 21 березня 2020.
  25. ↑ Thomas, Campbell (12 січня 2000). Moira Dunbar. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 23 серпня 2018.
  26. ↑ 80th Anniversary: Northern Exposure - History - The Royal Canadian Geographical Society. www.rcgs.org. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 23 серпня 2018.
  27. ↑ Jóhannesson, Guðni A. (2008). Elsa Guðbjörg Vilmundardóttir. www.mbl.is (icelandic) . Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 8 жовтня 2018.
  28. ↑ Plant, J. A.; Hackett, D.; Taylor, B. J. (1994). The role of women in the British Geological Survey. Geology Today. 10 (4): 151—156. doi:10.1111/j.1365-2451.1994.tb00893.x.
  29. ↑ Iowa State University (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019. Процитовано 8 серпня 2018.
  30. ↑ Hughes, Amani (22 березня 2018). Katsuko Saruhashi honoured by Google: Who is the geochemist celebrated in today's Doodle?. Express.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
  31. ↑ Ogilvie, M.B.; Harvey J.D. (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science:L-Z. Taylor & Francis. с. 1350—1351. ISBN 978-0-415-92040-7. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 13 лютого 2010.
  32. ↑ IANS (22 грудня 2013). India's Antarctica station at par with world: Geologist Sudipta Sengupta (Interview). Business Standard India. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  33. ↑ Margaret W. Rossiter (21 лютого 2012). Women Scientists in America: Forging a New World Since 1972. JHU Press. с. 249–. ISBN 978-1-4214-0233-8. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  34. ↑ Shanti Swarup Bhatnagar Prize: Sudipta Sengupta. ssbprize.gov.in. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 7 жовтня 2018.
  35. ↑ Shanti Swarup Bhatnagar Awardees | Women in Science | Initiatives | Indian Academy of Sciences. www.ias.ac.in (англ.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 7 жовтня 2018.
  36. ↑ Kennedy, Barbara (18 січня 1995). OBITUARIES: Marjorie Sweeting. The Independent. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 21 березня 2020.
  37. ↑ Karst in China - Its Geomorphology and Environment | Marjorie M. Sweeting. Springer. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  38. ↑ Climate Scientist Is First Woman to Win Geology's Storied Wollaston Medal. Lamont -Doherty Earth Observatory. 4 березня 2014. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
  39. ↑ The Geological Society. Geolsoc.org.uk. 24 серпня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 14 серпня 2018.
  40. ↑ Science Editor-in-Chief Marcia McNutt Elected President of the National Academy of Sciences. AAAS - The World's Largest General Scientific Society (англ.). 16 лютого 2016. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  41. ↑ Barr, Stephen (4 грудня 1995). Bureau Of Mines Feeling Shafted. The Washington Post.
  42. ↑ Tait, Mike (5 лютого 2002). President of the American Association of Petroleum Geologists to visit Aberdeen University. www.abdn.ac.uk. Архів оригіналу за 27 січня 2005. Процитовано 21 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жінки_в_геології&oldid=40982810