Талалай Леонід Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Талалай Леонід Миколайович
Talalay.JPG
Народження 11 листопада 1941(1941-11-11)
  Савинці
Смерть 19 червня 2012(2012-06-19) (70 років)
  Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів українська мова
Рід діяльності письменник і поет
Нагороди та премії
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1993

Леоні́д Микола́йович Талала́й (11 листопада 1941, Савинці Савинського району Харківської області — 19 червня 2012, Київ, похований 6 липня 2012 на Байковому цвинтарі) — український поет, член Національної спілки письменників України (від 1967).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в селянській сім'ї.

1956 року разом із батьками переїхав до Горлівки. Навчаючись, працював теслею, муляром.

1958-го закінчив школу робітничої молоді. По тому служив в армії в Білорусі та Казахстані в ракетних військах, де зазнав опромінення, після чого довго й тяжко хворів.

1971 року закінчив Літературний інститут імені Горького у Москві.

Леонід Талалай вірші складав від п'ятого класу, а 1956 року вперше надрукував вірші в горлівській міській газеті «Кочегарка». Він, разом з Володимиром Демидовим, був одним з визнаних неформальних літературних лідерів міста Горлівки.

1993-го став лауреатом Шевченківської премії, був лауреатом премії імені Володимира Сосюри та Літературної премії «Князь роси» імені Тараса Мельничука. Останні роки жив у Києві.

19 червня 2012 помер внаслідок нещасного випадку.

Питаннями творчості поета займаються С. Негодяєва, І. Прокоф'єв, І. Базилевський.

Родина[ред.ред. код]

Перша дружина Леоніда Талалая — поетеса Раїса Харитонова (нар. 1951). З нею мав прийомну доньку Соломію Талалай (нар. 1990). Друга дружина — поетеса Тетяна Винник (нар. 1984).[1]

Збірки поезій[ред.ред. код]

  • Журавлиний леміш (Донецьк, 1967).
  • Вітрила тривог (1969).
  • Осінні гнізда (1971).
  • Не зупиняйся, мить! (1974).
  • Допоки твій час (1979).
  • Високе багаття (1981).
  • Вода у пригорщі (1981).
  • Глибокий сад (1983).
  • Наодинці зі світом (1986).
  • Луна озвалась на ім'я (1988).
  • Така пора (1989).
  • Вибране (1991).
  • Крилом по землі (1996).
  • Потік води живої (1999).
  • Вибране (2004).
  • Неурахований час (2006)
  • Безпритульна Течія (Букрек, 2011).

Премії[ред.ред. код]

Творчі вечори[ред.ред. код]

18 листопада 2011 року в музеї Тараса Шевченка відбувся творчій вечір, присвячений 70-річчю Леоніда Талалая, де відбулась презентація нової книжки «Безпритульна течія». Ця збірка відкрила серію «Третє тисячоліття: українська поезія». Усі юнацькі бібліотеки України отримали по два примірники цього видання.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. Словникова частина. — Т. 8.
  • Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 421.
  • Письменники Радянської України. — К., 1976. — С. 338.
  • Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 262.
  • Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 293.
  • Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 536—538.

Електронні джерела[ред.ред. код]