Дочинець Мирослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мирослав Іванович Дочинець
Народження 3 вересня 1959(1959-09-03) (58 років)
  м.Хуст, Закарпатська область, УРСР
Громадянство Україна Україна
Мова творів українська
Рід діяльності журналіст
Нагороди та премії

 

Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2014
Сайт: facebook.com/mido.mukachevo
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Мирослав Іванович Дочинець (3 вересня 1959, місто Хуст Закарпатської області) — український письменник і журналіст. Член Асоціації українських письменників (з 2003 року).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї вчителів. Батько Іван Юрійович закінчив із відзнакою філософський факультет Київського університету, але мусив учителювати в школі-інтернаті й ПТУ, оскільки відбув шість років ГУЛАГу за націоналізм. Мати викладала географію.

Друкуватися почав з шостого класу в дитячих виданнях. Був переможцем конкурсів юних літераторів.

1977 року вступив на факультет журналістики Львівського університету. Під час навчання був членом редколегії університетської багатотиражної газети «За радянську науку», згодом — редактором газети «Джерела». Професійну журналістську роботу розпочав 1982 року в газеті «Молодь Закарпаття».

1990 року заснував у Мукачеві газету «Новини Мукачева». У цей час також працював власним кореспондентом газет «Карпатський край», «Срібна земля», «Фест». Друкувався у всесоюзних та республіканських часописах «Комсомольская правда», «Известия», «Україна», «Людина і світ», «Ранок», «Радянська жінка», «Літературна Україна», «Молодь України».

1998 року заснував у Мукачеві видавництво «Карпатська вежа», в якому як головний редактор і директор підготував і видав упродовж п'яти років понад 100 видань.

Одружений, має дітей, внуків. Вирощує фруктовий сад із близько 200 дерев, різні сорти винограду. Спорудив два будинки: один для сім'ї, а інший — для творчості. «... Щоб час від часу усамітнюватися, писати там і бути ближчим до природи... А ще для того, щоб можна було приймати там своїх дітей і онуків. У мене немала родина!»[1]

Звання, премії[ред.ред. код]

Творчість[ред.ред. код]

Автор книг:

  • «Гірчичне зерно» (1989),
  • «Оскал собаки» (1991),
  • «Мукачево і мукачівці» (1994),
  • «Мункачі з Мукачева» (1995),
  • «Роса на фігових листках» (1995),
  • «Він і вона» (1996),
  • «Дами і Адами» (2002),
  • «Гра в ляльки. Жіночі історії» (2003),
  • «Куфрик з фіглями» (2003),
  • «Карпатський словоблуд» (2004, у співавторстві),
  • «Енциклопедія Мукачева в іменах» (2006, у співавторстві з Василем Пагирею) та інших.
  • «Руки і душа та інші невигадані жіночі історії» (2011), ISBN 966-8269-06-3
  • «Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона — як жити довго в щасті і радості» (2010, книжка ввійшла до шістки найпопулярніших видань за рейтингом «Книжка року-2010»)
  • «Вічник. Сповідь на перевалі духу» (2012, Книга висунута НСПУ (2011 р.) на здобуття Національної премії Т. Г. Шевченка)
  • «Бранець Чорного лісу» (2012)
  • «Криничар» (2012)
  • «Горянин. Води Господніх русел» (2013)
  • «В'язень замку Паланок» (2013)
  • «Світован. Штудії під небесним шатром» (2014)

Про свою творчість Дочинець каже таке: «Кожного разу, починаючи книгу, до кінця я навіть не знаю, чим вона закінчиться. Чесне слово! Я живу серед своїх героїв, вони ведуть мене за собою та щоразу чогось вчать. Тобто кожен роман — це конспект певного духовного піднесення».

Часто порівнюваний із бразильським письменником Пауло Коельйо. Сам Дочинець запевнив, що змирився із цим порівнянням. «Хоча, на мій погляд, порівняння — це завжди смішно. Тим більше, у світі творення, де кожна людина настільки індивідуальна!».

Що ж до враження від творчості бразильця Дочинець сказав: «Я не знайшов там риси, які мушу знайти у кожній книзі... Це ж такий собі легкостравний літературний коктейльчик із різних вчень, релігій та духовних систем. І все це упаковано в якусь таку пригодницьку історійку для дуже посереднього читача».

Література[ред.ред. код]

  • Закарпаття. Хто є хто: Присвячується 60-річчю возз'єднання Закарпаття з Україною. — К., 2005. — Випуск 2. — С.147.
  • Бродик З. Дочинець Мирослав // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. — Випуск 14. — Львів, 2007. — С. 128—129.
  • Дочинець Мирослав Іванович, Пагиря Василь Васильович, «Енциклопедія Мукачева в іменах». — Мукачево: Карпатська вежа", 2006. — С. 280. : портр.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Це смішно, але я пишу... для себе» // Бондаренко Богдан. «Експрес», 20-27 лютого 2014 року
  2. Указ Президента України від 6 листопада 2014 року № 855/2014 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  3. Золоті письменники України. Нагороджені
  4. Порошенко назвав лауреатів «Української книжки року». Zaxid.net. 22.05.2017

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg «Бог не знайшов іншого інструменту, як дати нам свої знання через слово», — Мирослав Дочинець // Телекомпанія TV-4, 24 березня 2015
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Мирослав Дочинець. Повне інтерв'ю // Телекомпанія TV-4, 24 березня 2015