Урсула Ле Гуїн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Урсула Ле Гуїн
англ. Ursula Kroeber Le Guin
Урсула Ле Гуїн у 2004 році
Урсула Ле Гуїн у 2004 році
При народженні Урсула Крьобер-Ле Гуїн
Дата народження 21 жовтня 1929(1929-10-21) (87 років)
Місце народження Берклі
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Гарвардський університет і Колумбійський університет
Мова творів англійська
Рід діяльності 1960-ті — до тепер
Жанр наукова фантастика, фентезі
Чоловік Шарле Ле Гуїн[d]
Нагороди Margaret Edwards Award[d], Премія Прометея, зал слави[d], Grand Prix de l'Imaginaire, Премія Г'юґо за найкраще оповідання, Премія Г'юґо за найкращу коротку повість, Janet Heidinger Kafka Prize[d], Премія «Прометей», PEN/Malamud Award[d], премія Джеймса Тіптрі-молодшого[d], премія Джеймса Тіптрі-молодшого[d], Премія Локус за найкраще оповідання[d], премія Джеймса Тіптрі-молодшого[d], Премія Локус за найкраще оповідання[d], Премія Локус за найкраще оповідання[d], Премія «Г'юґо» за найкращий роман, Премія «Г'юґо» за найкращий роман, Премія «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман[d], Премія Неб'юла за найкращий роман, Премія Неб'юла за найкращий роман, Премія Неб'юла за найкращий роман, Pilgrim Award[d], World Fantasy Award for Life Achievement, Премія Неб'юла за найкращий роман, Всемирная премия фэнтези за лучшую повесть, Премія Г'юґо за найкращу повість, Endeavour Award[d], Endeavour Award[d], Премія Локус за найкращий роман[d], Премія Локус за найкращий роман[d], Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта, Премия «Небьюла» за лучшую короткую повесть[d], Премія «Локус» за найкращий роман фентезі[d], Премія Неб'юла за найкраще оповідання, Медаль Джона Ньюбері, Премія «Локус» за найкращий роман фентезі[d], Всесвітня премія фентезі за найкращий роман і Library of Congress Living Legend[d][1]
Премії премія Г'юго
премія Неб'юла
премія Локус
Офіційний веб-сайт
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Урсула Крьобер-Ле Гуїн (англ. Ursula Kroeber Le Guin[2]) (21 жовтня 1929, Берклі, Каліфорнія) — відома американська письменниця-фантаст, літературний критик та перекладач фантастики.

Урсула Ле Гуїн писала також нефантастичні романи, вірші, дитячі книги, есе про літературу, однак найбільшої популярності набула як автор романів і повістей у жанрах наукової фантастики та фентезі. Книги Ле Гуїн завжди чудові за стилем, в них авторка звертається до конфліктів і взаємодії різних культур, даосизму, анархізму, психологічних і соціальних тем. У пізніших роботах вона торкається також феміністської тематики. Авторка є однією з найавторитетніших фантастів, лауреатом кількох найвищих нагород в області наукової фантастики і фентезі (премія Г'юго, премія Неб'юла, премія Локус).

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася 1929 року в Берклі, штат Каліфорнія, у родині відомого антрополога Альфреда Луї Крьобера і письменниці Теодори Крьобер[3]. Перше оповідання написала у віці 11 років (журнал Astounding Science Fiction повернув оповідання авторці, відмовившись друкувати його). У 1951 році здобула ступінь бакалавра в коледжі Редкліф, у наступному 1952 році захистила магістерську роботу в Колумбійському університеті на тему «Романтична література Середньовіччя та Відродження», спеціалізувалася на середньовічній романській літературі[4]. Під час навчання у Франції познайомилася з істориком Шарлем Ле Ґуїном, одружилася з ним в 1953 році. Ранні твори, дія яких відбувається у вигаданій центральноєвропейській країні Орсинії, стилістично не належали до фантастики і не публікувалися, але мали значний вплив на подальшу творчість, зокрема збірку оповідань «Орсинійські історії» і роман «Малафрена». Першим опублікованим оповіданням Ле Ґуїн було «Квітень в Парижі» («April in Paris»), журнал «Fantastic», 1962. Відтоді Ле Ґуїн регулярно публікує фантастичні оповідання та повісті. Популярність приходить до неї в 1969 році після публікації роману «Ліва рука пітьми», який здобув обидві найвищі премії англомовної фантастики — «Х'юго» та «Небюла».

Сім'я[ред.ред. код]

У 1953 році, під час поїздки до Франції, Урсула зустріла свого майбутнього чоловіка, історика Чарльза Ле Ґуїна. Вони одружилися в тому ж році у Парижі[5].

Ле Ґуїн має двох дочок і сина. З 1958 року мешкає у місті Портленд, штат Орегон[6].

Творчість[ред.ред. код]

Ле Ґуїн відрізняється від інших письменників-фантастів насамперед гуманітарним ухилом, акцентом на соціологію й антропологію. Це особливо помітно в науково-фантастичних книгах так званого Хайнського циклу, об'єднаних темою культурної взаємодії планет у далекому майбутньому. Найпоказовішим щодо цього є роман «Обділені» з підзаголовком «Неоднозначна утопія», який розповідає про цивілізацію, засновану на анархізмі.

Незважаючи на фантастичні деталі, книги Ле Ґуїн — завжди про людину. Романи Хайнського циклу розповідають про конфлікти, взаємодію і взаємопроникнення відмінних одна від одної культур. Найчастіше ці культури мають незвичайні, часом екзотичні риси, і обігруючи цю незвичайність, авторка показує нам деякі сторони нашої власної культури. Прикладом може бути глибоке дослідження впливу статі на особистість, життя і сприйняття людини в книзі «Ліва рука Пітьми», герой якої — людина з планети, жителі якої можуть змінювати стать.

Світи Ле Ґуїн переконливі, детальні, населені персонажами, головне в яких — їхні незмінні людські риси. На відміну від багатьох інших фантастів, сюжети її книг — це дорослішання, подолання себе, пізнання або входження в іншу культуру, пошук відповіді на якесь питання в собі, а не перетворення світу поза собою.

Так, наприклад, романи циклу про Земномор'я — «Чарівник Земномор'я» (1968), «Гробниці Атуану» (1971), «Останній берег» (1972) тощо — які стали класикою фентезі, можна читати як притчі про дорослішання, про зустріч з іншим, про життя і смерть, про злагоду з самим собою.

Бібліографія[ред.ред. код]

Цикл про Земномор'я[ред.ред. код]

Повісті[ред.ред. код]

Оповідання[ред.ред. код]

  • Звільняюче закляття (The Word of Unbinding), 1975
  • Правило імен (The Rule of Names), 1975
  • Збірка «Земноморські оповідання» (Tales from Earthsea), 2001

Екранізації[ред.ред. код]

Хайнський цикл (НФ)[ред.ред. код]

Повісті[ред.ред. код]

  • Планета Роканнона (Rocannon's World), 1966
  • Планета вигнання (Planet of Exile), 1966
  • Місто ілюзій (City of Illusions), 1967
  • Ліва рука пітьми (The Left Hand of Darkness), 1969 (відзначена преміями «Х'юго» і «Небюла»)
  • Без майна (The Dispossessed: An Ambiguous Utopia), 1974 відзначена преміями «Х'юго» і «Небюла»)
  • Слово для світу — ліс (The Word for World is Forest), 1976 (відзначена премією «Х'юго»)
  • Око чаплі (The Eye of the Heron), 1982
  • Тлумачі (The Telling), 2000

Оповідання[ред.ред. код]

  • Збірник «Чотири шляхи до прощення» (Four Ways to Forgiveness), 1995
  • Збірник «День народження світу» (The Birthday of the World), 2002

Інша проза[ред.ред. код]

Повісті[ред.ред. код]

  • Різець небесний (The Lathe of Heaven), 1971
  • Малафрена (Malafrena), 1979
  • Завжди повертаючись додому (Always Coming Home), 1985
  • Подарунки (Gifts), 2004

Збірки оповідань[ред.ред. код]

  • Дванадцять румбів вітру (The Wind's Twelve Quarters), 1975
  • Орсиніські оповідання (Orsinian Tales), 1976
  • Роза вітрів (The Compass Rose), 1982
  • Дівчиська бізонів, і інші парфуми тварин (Buffalo Gals, and Other Animal Presences), 1987
  • Морський шлях (Searoad), 1991
  • Рибалка з Внутрішнього Моря (A Fisherman of the Inland Sea), 1994
  • Відімикаючи повітря та інші оповідання (Unlocking the Air and Other Stories), 1996
  • Зміна світів (Changing Planes), 2003

Дитячі книги[ред.ред. код]

Кішкокрилі[ред.ред. код]

  • Кішкокрилі (Catwings), 1988
  • Кішкокрилі повертаються (Catwings Return), 1989
  • Чудесний Олександр і Кішкокрилі (Wonderful Alexander and the Catwings), 1994
  • Як Джейн залишилася одна (Jane on Her Own), 1999

Інше[ред.ред. код]

  • Далеко звідусіль (Very Far Away from Anywhere Else), 1976
  • Юшка (Fish Soup), 1992
  • На рудій кобилі (A Ride on the Red Mare's Back), 1992

Критика, есе[ред.ред. код]

  • Мова ночі (The Language of the Night), 1979, 1992
  • Танці на краю світу (Dancing at the Edge of the World), 1989
  • Штурвал ремесла (Steering the Craft), 1998 (about writing)
  • Уявна хвиля (The Wave in the Mind), 2004

Поезія[ред.ред. код]

  • «Дикий вівс та вогнеквіти» (Wild Oats and Fireweed), 1988
  • «Вихідний з павичами» і інші вірші (Going Out with Peacocks and Other Poems), 1994

Переклади[ред.ред. код]

  • Дао Де Цзин, переклад і коментарі, 1997
  • Анхеліка Городішер. «Кальпа Імперії». Переклад з ісп. (Kalpa Imperial), 2003
  • Габріела Містраль. Обране. Переклад з ісп. (Selected Poems of Gabriela Mistral).

Екранізації[ред.ред. код]

Переклади українською мовою[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. https://www.loc.gov/about/awards-and-honors/living-legends/ursula-leguin/
  2. Ursula K. Le Guin:. How to pronounce me. Архів оригіналу за 2013-06-01. Процитовано 2013-06-01. 
  3. Spivack, Charlotte (1984). Ursula K. Le Guin. Boston: Twayne Publishers. ISBN 0805773932. 
  4. ФЕНТЕЗІ З ЖІНОЧИМ ІМ'ЯМ
  5. Baker, Jeff (February 27, 2010). Northwest Writers at Work: Ursula K. Le Guin is 80 and taking on Google. OregonLive. The Oregonian. Процитовано 11 August 2015. «She met Charles Le Guin.» 
  6. 2014 PSU directory listing for Charles Leguin (sic). 

Джерела[ред.ред. код]

  • Н.І. Криницька. «Правило імені» у земноморському циклі Урсули Ле Ґуїн: Антропонімія як онтопоетичний засіб.
  • The Encyclopedia of Fantasy
  • The Visual Encyclopedia of Science Fiction
  • The Encyclopedia of Science Fiction[en]

Посилання[ред.ред. код]