Очікує на перевірку

Цивільні втрати у російсько-українській війні (з 2014)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Цивільні втрати внаслідок російського вторгнення в Україну (2014 — дотепер))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цивільні втрати внаслідок російського вторгнення в Україну — жертви серед цивільного населення, що були спричинені російською інтервенцією в Україну.

Станом на 15 серпня 2017 року, за даними ООН, загинуло щонайменше 2803 цивільних осіб (298 пасажирів рейсу MH-17 і 2505 місцевих мешканців) від початку війни на Донбасі у квітні 2014 року.[1] Згідно з даними ООН від липня 2016 року, до 90 % жертв є результатом артилерійських обстрілів житлових районів.[2]

Інциденти

[ред. | ред. код]

2014

[ред. | ред. код]

Першою цивільною жертвою російського вторгнення в Україну став Решат Аметов. Він був викрадений 3 березня 2014 року о 12:00 з мітингу на підтримку України у центрі Сімферополя, вивезений російськими спецслужбами у гори, де його піддавали тортурам і, понівеченого, стратили пострілом у голову. За словами Юрія Бутусова, таким чином російська сторона вчинила акт залякування.[3][4]

7 березня 2014 року в Криму були викрадені Іван Бондарець та Валерій Ващук — два активісти Євромайдану, учасники 40-ї сотні самооборони. Перед зникненням встигнули повідомити, що їх затримала на сімферопольському вокзалі міліція, обшукала, зламала СІМ-карту Валерію й відпустила.[5] До 8:00 ранку перетелефонували до рідних з іншого номера, повідомивши про цей випадок, а з 10:00 ранку зв'язок з ними урвався.[6][7] Станом на 2017 рік не знайдені в живих.[8]

13 березня 2014 року на проукраїнському мітингу в Донецьку був убитий Дмитро Чернявський, активіст «Свободи» з Донеччини.

15 березня 2014 року представники МВС забрали з власної квартири в Криму Василя Черниша, колишнього співробітника СБУ і активіста Автомайдану. Станом на 2017 рік не знайдений в живих.[8]

19 квітня 2014 року в річці Казенний Торець біля смт. Райгородок Слов'янського району Донецької області місцевими рибалками було знайдено тіла депутата горлівської міськради Володимира Рибака і київського студента Юрія Поправки зі слідами численних тортур.[9][10][11][12][13] Володимир Рибак був викрадений бойовиками 17 квітня у Горлівці після його спроб повернути український прапор на будівлю міськради.[14] 28 квітня у річці було виявлене тіло Юрія Дяковського, з ідентичними ознаками насильницької смерті як у Володимира Рибака і Юрія Поправки[15]. Володимир Рибак став першим цивільним, що загинув у війні на Донбасі.

25 квітня 2014 року в Криму міліція забила на смерть Марка Іванюка, 16-річного студента з Рівненської області, що вчився у Криму, ймовірно через його принципову україномовність.[16]

9 травня 2014 року на блокпості на Луганщині за 15 км від КПП «Довжанський», під Свердловськом, проросійські бойовики в упор розстріляли 2 автомобілі Toyota FJ Cruiser,[17] що не зупинилися на огляд. На місці загинули приватні підприємці — Олег та Ірина Бурихіни з Антрациту. Їх 10-річна донька Ліза у важкому стані доправлена до лікарні.[18][19][20]

9 травня 2014 року на виїзді з Дружківки на Донеччині, неподалік Костянтинівки, проросійські бойовики застрелили 44-річного православного священника Павла Жученка, протоієрея УПЦ МП.[21] У тіло влучило 8 куль.[20][22]

11 травня 2014 року четверо чоловік були обстріляні неподалік блокпосту під Брянкою на Лугащині. Двоє загинули на місці.[23]

18 травня 2014 року місцеві ЗМІ повідомили, що у селі Сергіївка під Слов'янськом бойовики вбили місцевого 68-річного фермера за те, що він допомагав продуктами українській армії.[24][25][26]

22 травня 2014 року з'явилася перша цивільна жертва війни в Луганській області. Український блокпост в сел. Старій Краснянці після боїв того дня під Рубіжним закрили для проїзду. Вікторія Сухорученко, 39-річна жителька м. Сватове, спробувала прорватися через блокпост на позашляховику Skoda в Рубіжне: не зупинилася на попереджувальні постріли, після чого загинула після відкриття вогню на ураження.[27][28][29]

2 червня 2014 року внаслідок авіаудару по будівлі Луганської ОДА загинуло 8 чоловік і 11 дістали поранення.

Докладніше: Авіаудар по будівлі Луганської ОДА

2 червня 2014 року в Торезі, мікрорайон «Жилмасив», було скоєно напад на дім місцевого підприємця Анатолія Цакадзе. Дім було обстріляно і підпалено. Цакадзе помер у міській лікарні від вогнепальних поранень.[30][31]

8 червня 2014 р. на свято П'ятидесятниці після богослужіння в приміщення церкви християн віри євангельської «Преображення Господнє» увірвались бойовики Російської православної армії й заарештували дияконів Володимира Величка та Віктора Брадарського, а також двох дорослих синів старшого пастора — Рувима і Альберта Павенків. Сам пастор Олександра Павенко разом із молодшими дітьми виїхав із міста. Терористи звинуватили християн у злочинах проти «ДНР» і підтримці українського війська. Понад місяць родини полонених (дружина і вісім дітей В.Величка, дружина і троє дітей В. Брадарського і дружина Павленка) сподівались на звільнення своїх чоловіків. Але, як згодом з'ясувалось, бойовики ще 9 червня вбили християн після тортур.[32][33][34]

Докладніше: Вбивство п'ятидесятників у Слов'янську

2 липня 2014 року стався обстріл Станиці Луганської. За різними даними тоді загинуло від 9 до 12 мирних мешканців, було поранено від 11 до 16 осіб.

Докладніше: Обстріл Станиці Луганської 2 липня 2014

17 липня 2014 року з території, що контролюється терористами, було збито пасажирський літак Боїнг 777, рейс MH17 «Малайзійських авіаліній» з 298 особами на борту, з яких 80 пасажирів — діти, включаючи 3-х немовлят. Усі пасажири і члени екіпажу загинули.

Докладніше: Збиття Boeing 777 біля Донецька

28 липня 2014 року був страчений у полоні Степан Чубенко, 16-річний футболіст з Краматорська, якого 23 липня викрали на залізничному вокзалі у Донецьку проросійські бойовики батальйону «Керч», коли Степан зійшов з київського поїзда.[35] За даними російських джерел, Степан Чубенко був убитий за наказом Погодіна Вадима Вікторовича («Керч»), а виконавцями були Сухомлинов Максим Вікторович («Буба») і Москальов Юрій Аркадійович («Жора»).[36][37]

28 липня 2014 року через артилерійські удари в центрі Горлівки загинуло 17 цивільних, троє з яких — діти, а ще 43 дістали поранення. У місті оголошено триденний траур.[38][39]

10 серпня 2014 року проросійські бойовики з угрупування «Одесса»[40] викрали і стратили Олену Куліш і Володимира Альохіна з села Переможне Луганської області, що допомагали українській армії.[41][42][неавторитетне джерело]

10 серпня 2014 року в Краснодоні танк проросійських бойовиків наїхав на тролейбус.[43][44][45] Загинуло 6 чоловік — водій, кондуктор і 4 пасажири.[46]

18 серпня 2014 року проросійські бойовики знищили колону біженців неподалік Новосвітлівки і Хрящуватого — цивільні евакуювалися з населених пунктів з поміччю української армії. 17 чоловік загинуло від артилерійського удару систем залпового вогню і мінометів.[47][48][49][50]

Докладніше: Обстріл колони біженців під Новосвітлівкою

20 серпня неподалік Хрящуватого проросійські бойовики обстріляли ще один автомобіль з біженцями, що їхав під білими прапорами. На місці загинув чоловік із п'ятирічною дитиною, його дружина померла від ран. Вогонь вівся з селища Самсонівки.[51]

22 серпня бойовики з угрупування «Одесса» стратили чотирьох членів сім'ї Бочневичів — Сергія, Вікторію, Катерину та Григорія з села Переможне, які допомагали українській армії в Луганському аеропорту. Семеро бойовиків прибули з сусіднього села Першозванівки.[52][53] Діти Сергія Бочневича Микола та Юлія отримали допомогу від держави.[54]

До 1 вересня 2014 року в селі Кримське членами Козачої гвардії було страчено 42-річного депутата сільської ради, майора міліції у відставці Геннадія Дмитровича Хитренка. Казаки розстріляли його з автомата у дворі біля його хати — він неодноразово заявляв, що Кримське залишиться у складі України.[55]

29 вересня 2014 року в окупованому Криму зник 25-річний Едем Асанов. Його знайшли повішеним через тиждень у закинутій будівлі на околиці Євпаторії.[56]

2015

[ред. | ред. код]

Ескалація бойових дій взимку 2015 року вилилася у низку надзвичайно кривавих терактів та обстрілів цивільного населення.

Відеохроніка подій трагедії поблизу м. Волноваха

13 січня 2015 року контрольно-пропускний пункт на автошляху Н20 (Маріуполь — Слов'янськ), поблизу села Бугас Волноваського району Донецької області, був обстріляний проросійськими бойовиками з реактивної системи залпового вогню «Град», унаслідок чого загинуло 13 та поранено 18 цивільних — пасажирів рейсового автобуса «Златоустівка — Донецьк», який в той час проходив паспортну перевірку.[57][58]

Докладніше: Теракт під Волновахою 13 січня 2015

13 січня 2015 року внаслідок обстрілу бойовиками с. Гранітне загинула дворічна дівчинка.[59]

22 січня 2015 року проросійськими військовими здійснено мінометний обстріл зупинки громадського транспорту «Завод Донгормаш» Ленінського району Донецька, внаслідок чого, загинули 8 та поранено 13 мешканців міста.[60][61][62][63]

Докладніше: Обстріл зупинки «Донгірмаш» у Донецьку

24 січня 2015 року проросійським незаконним збройними угруповуванням «ДНР» із лівобережжя річки Кальміус було вчинено серію артилерійських обстрілів по житловому мікрорайону «Східний» міста Маріуполь та блокпостах Збройних сил України, у результаті чого загинули 30 мешканців міста та військовослужбовець, а також 117 осіб поранено. Відповідальність за здійснення терористичних актів в обласному центрі Донецької області офіційно взяв на себе лідер терористичної організації «ДНР» Олександр Захарченко.[64][65][66][67]

Докладніше: Обстріли Маріуполя 24 січня 2015

10 лютого 2015 року проросійські формування завдали артилерійського удару з крупнокаліберної системи залпового вогню, використовуючи касетні боєприпаси, по житловим кварталам Краматорська та військового аеродрому поблизу міста. Загинули 10 цивільних, поранені 64 особи, серед них 5 дітей.[68][69][70]

Докладніше: Обстріли Краматорська 10 лютого 2015

22 лютого 2015 року у Харкові відбувся теракт під час Маршу єдності — урочисту ходу було підірвано вибуховим пристроєм, загинуло 4 людини і 9 чоловік дістали поранення.

Докладніше: Теракт під час Маршу єдності в Харкові (2015)

2017

[ред. | ред. код]

13 травня проросійські бойовики обстріляли Авдіївку, 122-мм артилерійський снаряд влучив у житловий будинок приватного сектора по вул. Сапронова, загинули три жінки і чоловік: Олена Асланова, Ольга Курочкіна, Марія Дика і Олег Борисенко, а син Олени Асланової Артем у стані коми госпіталізований[71][72].

В ніч на 23 серпня члени організації ЛНР розстріляли підприємця з Сорокиного, Богдана Афанасьєва, чия машина не зупинилася на одному з блокпостів.[73]

Повідомляється, що двох затриманих на переході біля Станиці Луганської осіб знаходили забитими насмерть у Луганську.[73]

Хронологія звітів

[ред. | ред. код]

2014

[ред. | ред. код]

3 червня 2014 року у доповіді генерального прокурора Олега Махніцького було зазначено, що всього загинула 181 особа — 59 військовослужбовців і 122 цивільних.[74][75] Він також повідомив, що було викрадено 220 осіб, 15 з яких — іноземці.[76]

10 липня 2014 року заступник міністра охорони здоров'я України повідомив, що за період проведення антитерористичної операції загинули 478 цивільних осіб (з них 30 жінок та 7 дітей), було поранено 1392 людини (з них 108 жінок і 14 дітей).[77]

У звіті за 15 липня 2014 року ОКГП ООН зазначало, що на 10 липня 2014 міністерство охорони здоров'я повідомляло про 478 загиблих цивільних осіб (з них 441 чоловіків, 30 жінок і 7 дітей), а також 1392 поранених. З 10 липня на момент публікації звіту додалося ще 44 смерті (з них двоє — діти), тобто сумарно загинуло 522 осіб.[78]

У статті NY Times за 28 липня 2014 вказувалося, що за даними ООН датованими серединою липня, загинуло 799 цивільних осіб, а 2155 дістали поранення.[79]

Згідно з доповіддю Управління Верховного комісара ООН, станом на 28 липня 2014 року загинуло 1129 і дістало поранення 3442 цивільних.[80]

У доповіді ОКГП ООН за 17 серпня 2014 року зазначено, що сумарне число втрат цивільних та учасників проросійських збройних угрупувань на 17 серпня становить щонайменше 949 убитих і 1727 поранених на Донеччині, і 653 убитих і 1927 поранених на Луганщині. Також, за даними Луганської міської ради, за період 1—28 липня загинуло 93 цивільних і 407 дістали поранення.[81]

2015

[ред. | ред. код]

Станом на 29 вересня 2015 року, за словами Президента України Петра Порошенка, загинуло 6000 цивільних.[82]

Станом на кінець 2015 року, за оцінками ООН, у конфлікті загинуло порядка 2000 цивільних.[83]

50
100
150
200
лют.
берез.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік 2015 року побудований на основі даних ОКГП ООН.[84] Згідно з цими даними, за 10 з половиною місяців війни спостерігачами ООН було зареєстровано 227 смертей цивільних осіб по обидві сторони лінії зіткнення.

2016

[ред. | ред. код]

У промові 28 березня 2016 року Президент України Петро Порошенко повідомив, що 6,5 тисяч цивільних загинуло під час конфлікту.[85]

Згідно з доповіддю ОКГП ООН за червень 2016 року, за найобережнішими підрахунками у конфлікті загинуло щонайменше 2000 цивільних осіб.[86][87]

Доповідь Ради ООН з прав людини від 3 серпня 2016 року наводить дані щодо цивільних жертв: 12 загиблих і 57 поранених у червні 2016, і 8 загиблих і 65 поранених у липні 2016 року.[88] Таким чином кількість жертв за ці два місяці становила в середньому 71 особу на місяць, що у порівнянні з періодом вересня 2015 — травня 2016, коли нараховувалося 34 жертви на місяць, зросла удвічі.[88]

За даними ООН, за 3 місяці спостереження — з середини травня до середини серпня 2016 року, — було зафіксовано 28 смертей цивільних, 160 дістали поранення.[89]

Доповідь за серпень — листопад 2016 року від Ради ООН з прав людини містить інфографіку, на якій відображено смертність цивільних у містечку Фащівка Луганської області, що знаходиться в глибині території ОРДЛО, на рівні з прифронтовим Донецьком.[90]

50
100
150
200
січ.
лют.
бер.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік 2016 року побудований на основі даних ОКГП ООН.[84][91][92][93][вин 1] Згідно з цими даними, за рік війни спостерігачами ООН було зареєстровано 84 смерті цивільних осіб по обидві сторони лінії зіткнення.

2017

[ред. | ред. код]

18 лютого 2017 року Національна поліція повідомила, що за час проведення АТО загинуло 1767 цивільних Донецької та Луганської областей, а 2871 дістали поранення.[94]

6 червня 2017 заступник голови СММ ОБСЄ Александр Хуг повідомив, що з початку року 16 цивільних загинули внаслідок підриву на мінах, і ще 38 через міни дістали травм і поранень.[95]

9 червня 2017 адміністрація Горлівки оприлюднила перелік загиблих мешканців міста за час війни. У списку зазначено 230 імен.[96]

13 червня 2017 звіт ООН зазначав, що за 3 місяці у період 15 лютого—15 травня загинуло 36 цивільних, а ще 157 дістали поранень, що у півтора рази більше за попередній тримісячний період, коли загинуло 23 і було поранено 107 осіб. Загальна кількість втрат цивільних сягнула 2777 осіб з початку конфлікту.[97][98]

17 червня 2017 місія ОБСЄ повідомила, що з початку року загинуло 47 цивільних, а 222 дістали поранення. Більшість жертв були спричинені артилерією.[99]

18 червня 2017 звіт ООН наводить такі числа жертв з початку року: 67 загиблих і 308 поранених. З них від артилерії загинула 31 особа, а дістали поранення 178. Зазначається, що число жертв зросло на 74 % у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.[100]

У період з 16 травня до 15 серпня 2017 року УВКПЛ зафіксувало 161 цивільні жертви: 26 загиблих (11 жінок і 15 чоловіків) та 135 поранених (74 чоловіка, 46 жінок, 9 хлопчиків, 3 дівчинки). Це на 16 відсотків менше, ніж у попередньому звітному періоді (з 16 лютого до 15 травня 2017 року).[1] За весь період конфлікту, з 14 квітня 2014 року до 15 серпня 2017 року загинуло щонайменше 2505 цивільних осіб: 1381 чоловік, 838 жінок, 90 хлопців та 47 дівчат, а також 149 дорослих, стать яких невідома. Окрім цього, 298 цивільних осіб, у тому числі 80 дітей, загинули внаслідок падіння літака «МН-17» 17 липня 2014 року. Загальна кількість цивільних осіб, які були поранені у зв'язку з конфліктом, оцінюється на рівні 7-9 тисяч осіб.[1]

50
100
150
200
січ.
лют.
бер.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік 2017 року побудований на основі даних ОКГП ООН.[93][1]

2018

[ред. | ред. код]

5 березня 2018 року Ірина Геращенко повідомила, що від квітня 2014 року у зоні бойових дій на Донбасі загинуло 138 дітей.[101]

З початку року станом на 27 вересня заступник голови СММ ОБСЄ Александер Гуґ підтвердив 183 цивільних жертви: 34 загиблих та 149 поранених.[102]

2022

[ред. | ред. код]

24 лютого 2022 року РФ почала повномасштабну збройну агресію проти України. В наслідок того, що РФ закрила доступ до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (ТОТ) міжнародним спостерігачам ММПЛУ, СММУ, МКЧХ, дані про втрати є даними верифікованими міжнародними організаціями лише з української сторони[103].

Упродовж року повномасштабної війни — період з 24 лютого 2022-го по 15 лютого 2023-го — жертвами війни стали 8006 загиблих і 13287 поранених цивільних осіб, яких зафіксувала ООН як індивідуальні верифіковані випадки та повідомив очільник УВКПЛ, що зазначив: «І наші дані — лише верхівка айсберга»[104][105].

У період з 24 лютого 2022 року по 22 лютого 2023 року 9655 загиблих цивільних, серед них — 461 дитина, зафіксувала прокуратура України та повідомив очільник Генеральної прокуратури України, що зазначив: «Ми свідомі, що реальна цифра набагато більша»[106][107].

За оцінкою, з березня 2022 року по лютий 2023 року, під час російської окупації Донецької області у масових вбивствах у Маріуполі було щонайменше 8034 смерті людей порівняно з мирним часом лише в одному місті ТОТ, — з доповіді з докладними доказами, що була оприлюднена 8 лютого 2024 року Human Rights Watch, Truth Hounds і SITU Research, за оцінкою, що немає можливості встановити, скільки з тих, хто був похований у місті, були цивільними чи військовими. Розрахунок вівся від кількості могил — 10284 і дослідники наголосили, що люди були, як у окремих могилах, так і в могилах траншейного типу[108], останки загиблих, поховані під завалами, подекуди вивозили разом із будівельним сміттям[109].

За підтвердженими міською владою даними, у зруйнованому й окупованому Росією Маріуполі загинули понад 20 тисяч людей, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міський голова Вадим Бойченко[110].

1000
2000
3000
4000
5000
6000
7000
8000
24—28лют.
бер.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік з 24 лютого 2022 року побудований на основі даних УВКПЛ зі заниженою кількістю втрат цивільних осіб — з огляду на велику кількість наявних повідомлень, які неможливо перевірити через російську відмову в доступі до окупованих Російською Федерацією міст, де на початку збройного нападу у 2022 році велися тривалі інтенсивні бойові дії — як-от у Маріуполі (Донецька область), у Лисичанську, Попасній і Сєвєродонецьку (Луганська область) і відповідних районах[111].

[112]

2023

[ред. | ред. код]

Внаслідок повномасштабної війни у період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2023 року — 9177 загиблих і 15993 поранених цивільних осіб, зафіксувала ООН індивідуальні верифіковані випадки та звітувало УВКПЛ. За даними ООН, реальна кількість втрат серед цивільного населення є значно вище[113][114].

8 липня 2023 року Офіс генерального прокурора України повідомив, що за 500 днів повномасштабної війни Росії проти України — щонайменше 10 500 вбитих мирних українців, серед них майже 500 вбитих дітей[115]. За даними української влади, реальна кількість втрат серед цивільного населення є значно вище.

У листопаді 2023 року відомо про 11 362 загиблих людини, з них 508 дітей, офісу генерального прокурора України. За даними української влади, реальна кількість втрат серед цивільного населення є значно вище[116].

З 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року, ООН відомо про 10 233 загиблих цивільних і ще 19 289 поранених, та понад 100 мирних українців, які загинули в російському полоні, з них — одна дитина. За даними ООН, реальна кількість втрат серед цивільного населення є значно вище[117].

100
200
300
400
500
600
700
800
900
січ.
лют.
бер.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік 2023 року побудований на основі даних УВКПЛ[111].

2024

[ред. | ред. код]

Упродовж двох років російської повномасштабної війни ООН верифікувала 10 582 загиблих цивільних в Україні та зазначила, що реальна кількість є «набагато вищою».[118][119]

До червня 2024 року: «Російські загарбники вбили понад 12 тисяч цивільних, зокрема 551 дитину. Це лише підтверджені дані. У багатьох ситуаціях українська влада не може провести належне розслідування та документування — як у випадку з Маріуполем, де, за оцінками, число загиблих цивільних може вимірюватися десятками тисяч людей.»[120]

Доповідь за липень — у липні в Україні загинуло щонайменше 244 цивільних особи і 1112 отримали поранення, що становить найбільшу кількість жертв серед цивільних осіб з жовтня 2022 року. Велика кількість загиблих та поранених у липні продовжила тенденцію до збільшення кількості жертв серед цивільних осіб з березня 2024 року.

Масштабна скоординована атака російських збройних сил по всій території України, що відбулася 8 липня, призвела до загибелі щонайменше 43 цивільних осіб, у тому числі 5 дітей, та поранення 147 осіб, у тому числі 7 дітей, у Києві, Дніпрі, Кривому Розі (Дніпропетровська область) та Київській області, за даними ООН.[вин 2]

[121]

250
500
750
1000
1250
1500
січ.
лют.
бер.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік 2024 року побудований на основі даних УВКПЛ[111][122].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. ↑ Дані у сусідніх звітах можуть мати розбіжності, бралися найвищі числа.
  2. ↑ Доповідь ММПЛУ за липень 2024 року.
Джерела
  1. ↑ а б в г Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні (16 травня – 15 серпня 2017 року) (PDF) (англ.).
  2. ↑ UN report on 2014-16 killings in Ukraine highlights “rampant impunity” - United Nations in Ukraine. www.un.org.ua (брит.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
  3. ↑ Решат Аметов - перший українець, убитий Росією при вторгненні в Україну (укр.). Процитовано 3 березня 2017.
  4. ↑ Gazeta.ua (3 березня 2017). Три года назад россияне убили первого украинца с момента незаконного вторжения РФ. Gazeta.ua (ru-RU) . Процитовано 3 березня 2017.
  5. ↑ «Ті, що зникли за Крим». Історії п’яти зниклих безвісти. Громадське радіо (укр.). 28 січня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  6. ↑ Ті, що зникли за Крим. Іван Бондарець і Валерій Ващук. ua.missingcrimea.tilda.ws. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  7. ↑ Цензор.НЕТ. Крым: Об этом всем нам надо помнить. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Процитовано 18 березня 2018.
  8. ↑ а б Ті, що зникли. Під грифом “Невідомо”. Українська правда. Процитовано 18 березня 2018.
  9. ↑ У МВС підтвердили смерть викраденого депутата Рибака. ukr.segodnya.ua. Процитовано 9 вересня 2016.
  10. ↑ До вбивства депутата з Горлівки причетні сепаратисти - МВС. Українська правда. Процитовано 17 квітня 2017.
  11. ↑ 24tv.ua. Закатованих поблизу Слов’янська людей топили ще живими - Телеканал новин 24. Телеканал новин 24. Процитовано 17 квітня 2017.
  12. ↑ МВС: дані слідства вказують на причетність сепаратистів до вбивства депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака (ФОТО, ВІДЕО). Міністерство внутрішніх справ України. Процитовано 17 квітня 2017.
  13. ↑ Под Славянском обнаружили тело мужчины, похожего на похищенного сепаратистами депутата Горловского горсовета. Процитовано 9 вересня 2016.
  14. ↑ новостей, Независимое бюро. Незалежне бюро новин | У Горлівці викрадений депутат міськради. nbnews.com.ua. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 4 травня 2017.
  15. ↑ На Донеччині в річці знайшли ще одне тіло чоловіка. На Донеччині в річці знайшли ще одне тіло чоловіка. Процитовано 9 вересня 2016.
  16. ↑ В Крыму забили на смерть украиноязычного 16-летнего парня (рос.). Процитовано 28 квітня 2017.
  17. ↑ Возле Луганска террористы расстреляли семью из трех человек. ЛІГА.Новости. 9 травня 2014. Процитовано 17 квітня 2017.
  18. ↑ Террористы на глазах у семьи расстреляли донецкого фермера. ЛІГА.Новости. 18 травня 2014. Процитовано 17 квітня 2017.
  19. ↑ В Донецкой области террористы расстреляли фермера - СМИ. glavred.info. Процитовано 17 квітня 2017.
  20. ↑ а б ГПУ об убийстве священника боевиками на Донбассе: выпустили 8 пуль. glavred.info. Процитовано 17 квітня 2017.
  21. ↑ На Донбассе застрелен священник УПЦ » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (рос.). Процитовано 17 квітня 2017.
  22. ↑ В Константиновке боевики убили священника: пытался их образумить. glavred.info. Процитовано 17 квітня 2017.
  23. ↑ Экстремисты расстреляли людей за слова "Слава Україні!" - Свобода. ЛІГА.Новости. 11 травня 2014. Процитовано 17 квітня 2017.
  24. ↑ Терористи розстріляли фермера за "зв'язок з Правим сектором". Ще одного полонили. Українська правда. Процитовано 10 вересня 2016.
  25. ↑ InfoResist.org. Подробности того, как на глазах у семьи, расстреляли фермера, зачитав «смертный приговор ДНР». InfoResist (ru-RU) . Процитовано 17 квітня 2017.
  26. ↑ Під Слов'янськом розстріляли фермера за допомогу українським військовим - ЗМІ. Процитовано 10 вересня 2016.
  27. ↑ Алексей Светиков, Третья годовщина начала войны на Луганщине [Архівовано 16 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.) // svsever.lg.ua, 22 травня 2017
  28. ↑ На блокпосту в Рубежном расстреляли джип – погибла женщина. lg.vgorode.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  29. ↑ На блокпосте Старая Краснянка в Луганской области расстреляли тонированную "Шкоду" (видео). podrobnosti. 23 травня 2014. Процитовано 19 грудня 2019.
  30. ↑ Вооруженные люди в Торезе разгромили офис депутата облсовета и убили владельца кафе в Торезе - СМИ. ОстроВ (ru-RU) . Процитовано 29 квітня 2017.
  31. ↑ 7 ДНІВ-УКРАЇНА » Бойовики в Торезі вбили власника кафе і розгромили офіс депутата-регіонала. 7days-ua.com (амер.). Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 29 квітня 2017.
  32. ↑ Боевики замучили в Славянске двух дьяконов и двух сыновей пастора. — 2014. — 17 07.
  33. ↑ Боевики в Славянске замучили двух служителей и двух сыновей пастора. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2017.
  34. ↑ Восхождение. Кто убил четырёх христиан в осаждённом Славянске
  35. ↑ Замученный боевиками «ДНР» 16-летний Степан Чубенко удостоен звания «Народный герой Украины». Сайт Донецка 62.ua. Процитовано 26 квітня 2017.
  36. ↑ ДНР‬. ПРЕДАТЕЛИ. informburo.dn.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  37. ↑ News Portal: ДНР‬. ПРЕДАТЕЛИ. news-portal.dn.ua. Процитовано 3 травня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  38. ↑ Forbes.ua. У Горлівці за добу загинуло 17 мирних громадян. Forbes.ua (рос.). Процитовано 28 квітня 2017.
  39. ↑ У Горлівці за добу загинуло 17 мешканців, серед яких 3 дітей (укр.). Процитовано 28 квітня 2017.
  40. ↑ Будні російського терориста: вербування, зброя, табори підготовки в Ростові (ФОТО). dn.depo.ua. Процитовано 16 грудня 2016.
  41. ↑ Почти через год после расстрела, в Луганске похоронили известную звезду. news-ukraine.com. Процитовано 16 грудня 2016.
  42. ↑ Весёлый ангел из Луганска • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР». antikor.com.ua. Процитовано 16 грудня 2016.
  43. ↑ В Краснодоне боевики на танке врезались в троллейбус (фото). LB.ua. Процитовано 20 квітня 2017.
  44. ↑ В Краснодоне танк боевиков протаранил троллейбус, опубликовано фото. glavred.info. Процитовано 20 квітня 2017.
  45. ↑ InfoResist.org. В Краснодоне танк наехал на троллейбус, погиб водитель. Фото. InfoResist (ru-RU) . Процитовано 20 квітня 2017.
  46. ↑ Ад со всех сторон. Новая газета - Novayagazeta.ru (ru-RU) . Процитовано 20 квітня 2017.
  47. ↑ БОЙОВИКИ РОЗСТРІЛЯЛИ "ГРАДАМИ" КОЛОНУ БІЖЕНЦІВ. Українська правда. Процитовано 17 квітня 2017.
  48. ↑ РНБО: кількість загиблих під Хрящуватим зросла до 17. BBC Україна. Процитовано 17 квітня 2017.
  49. ↑ iacadmin. ЗВЕДЕНІ ДАНІ ІАЦ РНБОУ НА 12:00 – 18 СЕРПНЯ 2014 РОКУ – Інформаційно-аналітичний центр. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  50. ↑ Терористи розстріляли "Градами" колону біженців з Хрящуватого | УкрМонітор. www.ukrmonitor.com (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  51. ↑ iacadmin. ЗВЕДЕНІ ДАНІ ІАЦ РНБОУ НА 12:00 – 21 СЕРПНЯ 2014 РОКУ – Інформаційно-аналітичний центр. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  52. ↑ Стр. 41 Відповідальність за вбивства в Україні з січня 2014 року по травень 2016 року (PDF) (англ.).
  53. ↑ Слідами "коменданта Куликового поля" - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 12 травня 2017.
  54. ↑ Стр. 2 Прикордонник України (PDF) (англ.).
  55. ↑ Сили АТО звільнили село на Луганщині, бойовики вбили депутата. Українська правда. Процитовано 13 вересня 2017.
  56. ↑ Колокольцев, Андрей. Смерть Эдема Асанова: вопросов больше, чем ответов. Крым.Реалии (рос.). Процитовано 14 травня 2017.
  57. ↑ Автобус з цивільними під Волновахою розстріляли задля російських журналістів
  58. ↑ Кількість жертв трагедії під Волновахою зросла до 13, — ЗМІ
  59. ↑ Бойовики вбили 2-річну дівчинку в Гранітному, а кількість жертв під Волновахою зросла до 12
  60. ↑ Донецк, трамвайный вагон № 4115
  61. ↑ Донецк, троллейбус № 1513
  62. ↑ Обстрел остановки в Донецке: погибли семь человек // BBC
  63. ↑ У Донецьку снаряди влучили в зупинку — є загиблі (фото, відео)
  64. ↑ Обстріл Маріуполя: кількість загиблих зростає. BBC. 24.01.15.
  65. ↑ ​Теракт у Маріуполі: Оприлюднено список загиблих та поранених — Українська правда — 24 січня 2015
  66. ↑ Лідер донецьких бойовиків заявив про початок наступу на Маріуполь. Українська правда. 24.01.2015.
  67. ↑ Захарченко публічно оголосив про початок наступу на Маріуполь, а після відхрестився від нього. DT.UA. 25.01.2015. Архів оригіналу за 26 січня 2015. Процитовано 17 квітня 2017.
  68. ↑ Число жертв обстрела Краматорска возросло до 17 человек - облгосадминистрация (рос.). Интерфакс. 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
  69. ↑ Spot report by the OSCE Special Monitoring Mission to Ukraine (SMM): Shelling in Kramatorsk, 10 February 2015 (англ.). Официальный сайт ОБСЕ. 10 лютого 2015. Процитовано 10 лютого 2015.
  70. ↑ Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 18:00 (Kyiv time), 11 February 2015 (англ.). Официальный сайт ОБСЕ. 12 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
  71. ↑ Бойовики обстріляли Авдіївку: 4 мешканців загинуло, 1 поранено
    Внаслідок обстрілу в Авдіївці загинуло 4 людей, ще одна особа отримала осколкове поранення
    Аброськін показав фото обстріляного будинку в Авдіївці
    Трагедія в Авдіївці: Опубліковані фото трьох жінок, загиблих він вибуху 122-мм артснаряда бойовиків
    У Дніпрі рятують цивільного чоловіка з Авдіївки з страшним пораненням
  72. ↑ Обстрел Авдеевки. Установлено предпологаемое место, откуда оккупанты вели огонь - Inform Napalm. Inform Napalm (ru-RU) . 15 травня 2017. Процитовано 15 травня 2017.
  73. ↑ а б Підсумки тижня в "ЛНР": Вбивства "парламентарів"-сепаратистів і відкриття пам'ятників бойовикам. dn.depo.ua. Процитовано 2 жовтня 2017.
  74. ↑ Report on the human rights situation in Ukraine 15 June 2014 (PDF) (англ.).
  75. ↑ Zaxid.net. Через терористичну діяльність на сході України загинула 181 особа, - ГПУ. ZAXID.NET. Процитовано 30 жовтня 2017.
  76. ↑ Жертвами терористів на сході України стали понад 180 осіб, - Махніцький. ipress.ua (англ.). Процитовано 30 жовтня 2017.
  77. ↑ За час проведення АТО загинули 478 мирних жителів. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 4 січня 2017.
  78. ↑ Report on the human rights situation in Ukraine 15 July 2014 (PDF) (англ.).
  79. ↑ Tavernise, Sabrina; Sneider, Noah (28 липня 2014). Enmity and Civilian Toll Rise in Ukraine While Attention Is Diverted. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 4 січня 2017.
  80. ↑ Від початку АТО по 26 липня в Україні загинули 1129 мирних жителів, 3442 людини дістали поранень - четверта доповідь ООН. Інтерфакс-Україна. Процитовано 4 січня 2017.
  81. ↑ Report on the human rights situation in Ukraine 17 August 2014 (PDF) (англ.).
  82. ↑ Війна на Донбасі забрала життя 6 тисяч мирних жителів — Порошенко. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 17 квітня 2017.
  83. ↑ Korrespondent.net. Amnesty: В Україні небезпечно підтримувати Росію. Процитовано 25 жовтня 2016.
  84. ↑ а б Humanitarian Bulletin Ukraine. Issue 13 (PDF) (англ.).
  85. ↑ Порошенко згадав про "русский мир" та назвав кількість військових і мирних жителів, загиблих на Донбасі. Процитовано 25 жовтня 2016.
  86. ↑ Humanitarian Bulletin Ukraine. Issue 11 (PDF) (англ.).
  87. ↑ ООН: на Донбасі в червні - рекордні втрати серед цивільних - 09.07.2016 10:39 — Новини Укрінформ. Процитовано 20 квітня 2017.
  88. ↑ а б Eastern Ukraine casualties highest since August 2015 – Zeid. www.ohchr.org (амер.). Процитовано 2 лютого 2017.
  89. ↑ В ООН назвали жахливі цифри втрат на сході України з початку бойових дій. Експрес - онлайн. Процитовано 20 квітня 2017.
  90. ↑ Report on the human rights situation in Ukraine 16 August to 15 November 2016 (PDF) (англ.).
  91. ↑ Humanitarian Bulletin Ukraine. Issue 14 (PDF) (англ.).
  92. ↑ Humanitarian Bulletin Ukraine. Issue 15 (1 October - 31 December 2016) (PDF) (англ.).
  93. ↑ а б Humanitarian Bulletin Ukraine. Issue 16 (1 January – 28 February 2017) (PDF) (англ.).
  94. ↑ Стало відомо, скільки цивільних загинуло за час АТО. zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  95. ↑ З початку року через підриви на мінах загинуло 16 мирних жителів Донбасу, – ОБСЄ. Новинарня. 6 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  96. ↑ отдел, Информационно-аналитический. О внесении изменений в список погибшего гражданского населения города Горловка для мемориала. admin-gorlovka.ru (ru-ru) . Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 12 червня 2017.
  97. ↑ OHCHR | Conflict in Ukraine enters its fourth year with no end in sight — UN report. www.ohchr.org (амер.). Процитовано 15 червня 2017.
  98. ↑ Ukrainian civilian death toll on the rise in rebel east: UN. France 24 (амер.). 13 червня 2017. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
  99. ↑ Ukraine, OSCE SMM (17 червня 2017). In 2017 conflict in E #Ukraine took 47 lives & injured 222 people. Most cases were due to shelling in populated areas #uncomfortabletruthpic.twitter.com/aUVdhdW0oT. @OSCE_SMM. Процитовано 22 червня 2017.
  100. ↑ OHCHR | Interactive Dialogue on the regular periodic update on Ukraine. www.ohchr.org (амер.). Процитовано 22 червня 2017.
  101. ↑ С начала АТО в Донбассе погибли 2378 украинских военных. ЛІГА.Новости. 5 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  102. ↑ OSCE SMM Ukraine on Twitter. Twitter (укр.). Процитовано 12 жовтня 2018.
  103. ↑ Британія закликала Росію звільнити затриманих українців-співробітників ОБСЄ. Укрінформ. 19 липня 2024.
  104. ↑ Втрати серед цивільних осіб в Україні у період з 24 лютого 2022 року по 15 лютого 2023 року (PDF). Управління верховного комісара ООН з прав людини. 21 лютого 2023.
  105. ↑ Türk, Volker (21 лютого 2023). Türk deplores human cost of Russia’s war against Ukraine as verified civilian casualties for last year pass 21,000 [Тюрк висловлює спочуття про людські втрати у війні Росії проти України, оскільки підтверджені втрати серед мирного населення минулого року перевищили 21 тис.] (Пресреліз) (англ.). Женева: Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Процитовано 23 лютого 2023.
  106. ↑ За рік війни в Україні загинули понад 9,6 тисячі цивільних, серед них — 461 дитина. Укрінформ. 22 лютого 2023.
  107. ↑ Пресконференція Андрія Костіна про роботу прокуратури за рік повномасштабної агресії РФ. Генеральна прокуратура. 22 лютого 2023.
  108. ↑ Лія Русик (8 лютого 2024). «Жодного району, де б не було тіл». 10 тисяч поховань за рік — правозахисники проаналізували злочини Росії в Маріуполі. Суспільне.
  109. ↑ Валентина Левицька (31 січня 2024). Маріуполь в окупації: що насправді відбувається за «пропагандистською вітриною» Росії. Радіо Свобода.
  110. ↑ Мер Маріуполя назвав дані про загиблих у місті. Радіо Свобода. 14 квітня 2023. Процитовано 22 липня 2024.
  111. ↑ а б в УВКПЛ ООН (8 липня 2024). Захист цивільних осіб у збройному конфлікті — червень 2024 р. ООН Україна (резюме). Процитовано 18 липня 2024.
  112. ↑ Скільки людей загинуло у Маріуполі: журналістка розкрила нові дані джерел. Дзеркало тижня. 4 травня 2023.
  113. ↑ Втрати серед цивільних осіб в Україні у період з 24 лютого 2022 року до 30 червня 2023 року (PDF). Управління верховного комісара ООН з прав людини. 7 липня 2023.
  114. ↑ Криштоф Яновські (7 липня 2023). Війна в Україні сягнула ще однієї сумної позначки. Організація Об'єднаних Націй (пресреліз). Процитовано 21 липня 2023.
  115. ↑ За 500 днів війни росіяни вбили щонайменше 10 тис. цивільних українців. Еспресо TV. 8 липня 2023. Процитовано 21 липня 2023.
  116. ↑ Прокурор Юрій Бєлоусов: Коли зайдемо в Маріуполь, побачимо, що воєнних злочинів в рази більше. РБК-Україна. 2 листопада 2023.
  117. ↑ Христина Мельник; Юлія Кузьменко (10 січня 2024). Понад 10 200 цивільних загинуло від початку вторгнення Росії, зокрема одна дитина померла в полоні — ООН. Суспільне.
  118. ↑ УВКПЛ ООН (березень 2024). Дворічний звіт. Захист цивільних осіб: вплив бойових дій на цивільних з 24 лютого 2022 року (PDF). ООН. Процитовано 10 липня 2024.
  119. ↑ ООН верифікувала 10 582 загиблих цивільних в Україні через агресію РФ, але каже, що реальна кількість є «набагато вищою». Радіо Свобода. 22 лютого 2024.
  120. ↑ Генпрокурор Костін підтвердив загибель понад 12 тисяч цивільних унаслідок дій російських військових. Радіо Свобода. 17 червня 2024.
  121. ↑ Ксенія Золотова (9 вересня 2024). Україна другий рік поспіль лідирує за кількістю жертв від касетних боєприпасів у світі, — HRW. Еспресо TV.
  122. ↑ УВКПЛ ООН (11 жовтня 2024). Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, вересень 2024 року (PDF). УВКПЛ ООН (звіт). Процитовано 18 жовтня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цивільні_втрати_у_російсько-українській_війні_(з_2014)&oldid=43708710