Чистякове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Торез)
Перейти до: навігація, пошук
Чистякове
Emblem torez.png Flag of Torez.svg
Герб Чистякового Прапор Чистякового
Центр міста (перехрестя вул. Піонерської та Ніколаєва)
Центр міста (перехрестя вул. Піонерської та Ніколаєва)
Чистякове
Чистякове на мапі України
Чистякове на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область (Окремі райони Донецької та Луганської областей)
Район Чистяковська міська рада
Код КОАТУУ 1414700000
Засноване 1778
Колишня назва Олексіївка, Олексієве-Леонове, Чистякове, Торез
Статус міста з 1932 року
Населення 55 924 (1.1.2015)[1]
Площа 105 км²
Густота населення 761,5 осіб/км²
Поштові індекси 86600-86690
Телефонний код +380-6254
Координати 48°02′01″ пн. ш. 38°37′17″ сх. д. / 48.03361° пн. ш. 38.62139° сх. д. / 48.03361; 38.62139Координати: 48°02′01″ пн. ш. 38°37′17″ сх. д. / 48.03361° пн. ш. 38.62139° сх. д. / 48.03361; 38.62139
Висота над рівнем моря 262 м
Водойма р. Орлова, р. Севастьянівка, о. Кар'єр
Міста-побратими місто Салломін, Торез (Франція)
День міста остання неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Торез
До обл./респ. центру
 - фізична 56,6 км
 - залізницею 121 км
 - автошляхами 70 км
До Києва
 - фізична 648 км
 - залізницею 793 км
 - автошляхами 770 км
Міська влада
Адреса Чистяковська (у 2014 р. - Торезька) міська рада прийняла рішення про саморозпуск у зв'язку з окупацією міста

Commons-logo.svg Чистякове у Вікісховищі

Чистяко́ве — місто обласного значення в Донецькій області (з 2015 року входить до складу ОРДЛО), розташоване в східній частині Донбасу; 55924 мешканців (01.01.2015 р.). Перейменоване в 1964 році з історичної назви Чистякове на Торез на честь французького комуністичного діяча, голови Компартії Франції Моріса Тореза. Відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», місту була повернена історична назва Чистякове постановою Верховної Ради України від 12 травня 2016, яка набула чинності 22 травня[2][3].

Місто засновано у 1770-их pp. як слобода під назвою Олексіївка1840 — Олексієве-Леонове, з 1868 до 1964 — Чистякове, з 1964 до 2016 — Торез), яка входила до складу Таганрозького округу Області Війська Донського (Російська імперія). Початок кам'яновугільної промисловості у Чистяковому припадає на 1860-ті роки, її значне зростання на 1900-ті і пізніше на 1930-ті роки. Чистякове стало містом у 1932 році.

Входить до складу Шахтарської агломерації.

Історія[ред.ред. код]

XVIII—XIX століття[ред.ред. код]

Населений пункт був утворений в 1778 році як невелике поселення біля злиття річок Севастянівки й Орлової (басейн Міуса) кріпаками-втікачами з різних губерній. До 1800 року в слободі Олексіївка, заснованій генерал-лейтенантом С. Леоновим проживало 225 чоловік.

Станом на 1873 рік у слободі Олексієве-Леонове-Чистякове Андріївської волості Міуського (пізніше — Таганрізького) округу Області Війська Донського мешкало 1570 осіб, налічувалось 214 дворових господарств й 3 окремих будинки, 77 плугів, 190 коней, 320 пар волів, 1124 вівці[4].

Із 60-х років XIX століття — центр видобутку кам'яного вугілля. З другої половини XIX століття поселення носило назву Чистякове за прізвищем власника помістя — Таганрозького купця Чистякова.

У 1875 році частину землі разом з садибою Чистякова придбав харківський купець 1-ї гільдії О. К. Алчевський. У 1877 році О. К. Алчевський разом з поміщиком Іловайським був засновником Олексіївського гірничопромислового акціонерного товариства (ОГПО) і передав суспільству як пай ряд своїх придбань, в тому числі і маєток в Чистяковому. Тоді працювали шахти «Наклонна» і «Галерея». ОГПО з 1907 року перейменовано в «Надія». У 1909 році в Чистяковському гірському районі видобули 4 700 тис. пудів вугілля, у 1916 році — 76 800 тис. пудів вугілля.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2335 осіб (1175 чоловічої статі та 1160 — жіночої), з яких 2334 — православної віри[5].

У 1901 році було розпочато будівництво залізниці від ст. Дебальцеве до ст. Іловайське, яка пройшла в 3-х кілометрах від Чистякового та вступила в експлуатацію в 1904 році. Будівництво гілки Чистяково-Бесчинська було розпочато в 1907 році і через два роки закінчено.

Пуск в експлуатацію цієї магістралі сприяв бурхливому будівництву нових шахт і підвищення видобутку вугілля в районі. У ці роки в Чистяковому були побудовані шахти Ново-Олександрівка та Московсько-Донецьке гірське товариство, а також з'явилися приватні шахти Дронова, Кошелева, Гольдштейна, Зелькіна, Коновалова, Попова, Когана, Бродського, Воскресенського, Леонова, Філонова, Крештаповіча, Чередниченко, Кольберга і багато інших.

ХХ століття[ред.ред. код]

Лютнева революція 1905 року стала поштовхом до активних дій робітничого та гірняцького населення Чистякового. На початку березня 1905 року на більшості шахт пройшли масові мітинги, на яких було обрано рудничні комітети, які були оголошені народною владою.

У 1916 році в поселенні почала діяти Чистяковська рада робітничих депутатів, яка разом з рудкомами здійснювала робочий контроль за виробництвом і розподілом продукції. В кінці травня 1917 року за Раді робітничих депутатів і ряді рудничних комітетів були створені технічні, контрольні продовольчі комісії, які домагалися забезпечення нормальної роботи шахт і безперебійного постачання продовольства.

Становлення окупаційної радянської влади у 1917-1918 роках викликало опір частини населення, організації «контрреволюціонерів» (часто спільно з білокозаками) діяли в багатьох районах Донбасу. З 16 грудня 1917 року до 10 січня 1918 року Чистякове було під «владою» білокозаків. Навесні 1918 того над Донецьким басейном нависла нова загроза австро-німецької окупації, а з боку Дону готувався до наступу козацький отаман Краснов. Чистякове знову було захоплено білокозаками, а в кінці грудня 1919 року окуповане військами Першої Кінної Армії.

3 квітня 1920 року Чистякове стало повітовим центром, в 1924 році — центром Чистяковського району, для керівництва промисловістю району були створені кущові управління.

У березні 1932 районний центр Чистякове отримав, ранг міста обласного підпорядкування. У його склад увійшли селища шахт Червона Зірка, № 2, 7, 9-10, 27, імені Л. І. Лутугіна, імені Кисельова, залізничних станцій Чистякове, Дронове і Воскресенська.

У 1934 році було закінчено будівництво аероклубу Тсоавіахіму зі злітно-посадковою смугою. Вивчення авіаційної науки і техніки почалося з організації планерного гуртка, потім з'явилися літаки У-2. Більшість випускників аероклубу під час ІІ світової війни стали військовими льотчиками.

У 1935–1939 роках були пущені в експлуатацію ще 3 великі шахти: № 7-біс, 10-біс і 17-біс.

Станом на 1 січня 1941 року населення міста (включаючи населені пункти району) становило 59997 осіб.

У 1940-x роках утворено 3 районних ради міста Чистякового (ліквідовані в 1959 році):

З 1941 по 1943 роки місто знаходилося під окупацією країн нацистського блоку.

16 липня 1964 року Чистякове перейменовано на Торез на честь генерального секретаря Французької комуністичної партії Моріса Тореза.

ХХІ століття[ред.ред. код]

Період російсько-терористичної окупації (з 2014 р.)[ред.ред. код]

Незаконні збройні формування (пл. Леніна, 13 жовтня 2014 року)

В результаті Війни на Сході України та російської інтервенції місто з червня 2014 року окуповане терористичною організацією «Донецька народна республіка» та ЗС РФ. У зв'язку з міграцією населення на територію, що підконтрольна українській владі, та до Росії, чисельність мешканців міста значно скоротилося.

У Чистяковому набув розвитку колабораціоністський рух серед місцевого населення — створені «органи правопорядку ДНР», окупаційна «адміністрація міста», призначений «військовий комендант», організовані «поліція», «податкова служба», «пенсійний фонд», «служба з надзвичайних ситуацій», «органи соціального захисту» та ін. Переважна кількість службовців органів законної влади після окупації продовжили працювати на посадах, що утворені ТО «ДНР».

З серпня 2014 року в місті з перебоями працює мобільний зв'язок, не функціонують установи банків та банкомати, поштові відділення, у листопаді 2014 року з території міста остаточно евакуйовані владні установи та офіційні правоохоронні органи, припинена виплата пенсій, заробітних плат та соціальної допомоги.

24 вересня 2015 року на військовому полігоні біля Чистякового під час влаштованих окупантами «танкових змаганнях» стався вибух, в результаті якого є загиблі та постраждалі з числа глядачів [1].

З 22 травня 2016 року місто називається Чистякове.

Демографія[ред.ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1923 1095
1926 1936 +76.8%
1939 49 451 +2454.3%
1956 78 000 +57.7%
1959 91 549 +17.4%
1970 92 897 +1.5%
1979 87 209 −6.1%
1989 88 049 +1.0%
2001 72 346 −17.8%
2005 66 446 −8.2%
2010 60 032 −9.7%
2014 56 993 −5.1%
Монумент Батьківщині —- Матері

Станом на 01.01.2010 р. чисельність наявного населення м. Чистякове (разом з підпорядкованими населеними пунктами) становила 82,9 тис. ос. У порівнянні з січнем 2009 р. вона зменшилася на 813 осіб.

У 2009 році народилося 770 осіб. Померло 1605 ос., у тому числі дітей у віці до 1 року — 13. Природний спад населення в 2009 році становив 835 ос. Кількість шлюбів в 2009 році було 505, кількість розлучень — 261.

Основним чинником скорочення чисельності населення залишається його природне зменшення (в 2009 р. Перевищення кількості померлих над кількістю народжених у 2,1 рази)[6]. Протягом 2009 року спостерігалося міграційний приріст населення. Прибулих на територію міста було на 21 людину більше, ніж вибуло.

Кількість прибулих на постійне проживання зменшилася на 1,1 %, вибулих — зменшилося на 20,2 % в порівнянні з міграційним рухом 2008.[7]

Національний склад населення Чистяковської міськради за переписом 2001 року[8]

чисельність частка, %
українці 48 807 50,8
росіяни 43 354 45,1
білоруси 1 230 1,3
татари 1 222 1,3
вірмени 227 0,2
греки 141 0,1

За даними перепису 2001 року населення міста становило 72745 осіб, із них 17,03 % зазначили рідною мову українську, 81,83 %— російську, 0,18 %— білоруську, 0,11 %— вірменську, 0,03 %— молдовську, 0,01 %— болгарську та грецьку, а також німецьку, угорську, гагаузьку, польську, румунську та єврейську мови[9].

Транспорт та телекомунікації[ред.ред. код]

Автовокзал (вул. Поповича)
Вид на мікрорайони № 3-4 та шахту «Прогрес»

Чистякове розташоване на автодорозі Н21 СтаробільськЛуганськХрустальнийДонецьк, має розгалужену мережу зовнішнього та внутрішнього сполучення. В місті працює 18 маршрутів громадського (автомобільного) транспорту. Тісні транспортні зв'язки з розташованими поблизу містами Сніжним і Шахтарськом. З автовокзалу (вул. Поповича) до окупації у 2014 році здійснювалися постійні рейси до Харкова, Слов'янська, Дніпра, Запоріжжя, Бердянська, Маріуполя. Після окупації, з 2014 року зберіглися пасажирські перевезення з містами окупованої частини Донбасу (Сніжним, Шахтарськом, Донецьком, Луганськом, Хрестівкою, Амвросієвкою), окупованої АР Крим (через територію РФ) та містами Росії (Ростов-на-Дону, Таганрог, Москва тощо).

Міський автобусний транспорт

Маршрути Чистяковського автобуса:

  • 1 «Залізничний вокзал — ЦЗФ Кіселевська»
  • 2 «Мікрорайон № 3 — ЦЗФ Кіселевська»
  • 3 «ЦЗФ Кіселевська — Селище ш-ти Лісова»
  • 4 «Мікрорайон № 3 — Селище ш-ти ім. Кіселєва»
  • 5 «Мікрорайон № 3 — Селище ш-ти Донецька»
  • 7 «Мікрорайон № 3 — вул. Тульська»
  • 8 «Автостанція — вул Крупської»
  • 8-А «Мікрорайон № 3 — вул. Крупської»
  • 9 «Автостанція — вул. Крупської — ЦЗФ Кіселевська»
  • 10-А «Мікрорайон № 3 — Міська лікарня № 5 — Залізничний вокзал»
  • 10-Б «Мікрорайон № 3 — Міський цвинтар — Залізничний вокзал»
  • 12 «Автостанція — Селище ш-ти 7-біс»
  • 23 «Автостанція — Шахтоуправління Волинське»
  • 26 «Автостанція — Селище ш-ти Лісова»
  • 26-А «Автостанція — Клуб шахти № 3-біс»
  • 27 «Мікрорайон № 3 — Селище ш-ти Об'єднана»
  • 30 «Автостанція — Шахтоуправління Торезьке»
  • 31 «Автостанція — с. Петрівське»

Залізничний транспорт

Залізничні вокзали:

Залізничні станції та зупинні пункти:

  • станція Дронове
  • станція Воскресенська
  • З.п. 33 км.

Міські служби таксі

  • «Астра», «Пакард», «Форсаж», «Альянс».

Телекомунікації

Телебачення:

Зв'язок та інтернет:

Населені пункти Чистяковської міської ради[ред.ред. код]

Економіка і фінанси[ред.ред. код]

За 2012 рік підприємствами міста реалізовано товарів на суму 1363,9 млн. ₴ (з них у вугільній галузі — 1202,2 млн. ₴). Обсяг реалізованих послуг в 2012 році підприємствами та установами м. Чистякового становить 33420,2 тис. ₴. Товарообіг — 287 млн. ₴. [1]

Промисловість[ред.ред. код]

КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (Амбулаторія № 1) по вул. 50 років СРСР
Міський Палац культури ім. В. Маяковського

На території міста розташовані та до окупації міста функціонували 18 промислових підприємств. В економіці міста були представлені всі галузі індустріального краю: машинобудування, кольорова металургія, деревообробна, харчова промисловість, виробництво будматеріалів. Вугільна промисловість є пріоритетною галуззю в місті, її представляють державне підприємство «Торезантрацит», 3 шахти і збагачувальна фабрика приватної форми власності. У структурі промислової продукції міста вугільна галузь займає близько 80 %.

Серед провідних підприємств міста (до 2014 року[10]) можна виділити наступні:

  • Державне підприємство «Торезантрацит», яке є керуючою компанією наступних підприємств: ВО «Шахта Прогрес», ВО «Шахтоуправління ім. Л. І. Лутугіна», ВО «Шахтоуправління Волинське», ВО "Центральна збагачувальна фабрика «Торезька», ВО «Ремонтно-механічний завод».
  • Завод залізобетонного шахтного кріплення (ЗБШК)
  • Електротехнічний завод
  • Збагачувальна фабрика «Червона зірка» (ПАТ)
  • ЗАТ "Центральна збагачувальна фабрика «Донецька»"
  • ПАТ «Торезька харчосмакова фабрика»
  • ПАТ «Тормаш» (машинобудівний завод)
  • Шахта «Тера» (ТОВ «Вуглересурс»)
  • ТОВ «Торезький завод наплавочних твердих сплавів» (кольорова металургія)
  • Торезький кар'єр (ПАТ)
  • ВАТ фірма «Карбід» (кольорова металургія)
  • ДВАТ «Торезьке шахтопрохідне управління з буріння стволів та свердловин» (в стадії ліквідації)
  • Підприємство ВК № 28
  • Шахтарська дирекція з ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація», розташована в м. Чистяковому.

Мікрорайони та частини міста[ред.ред. код]

Схематичний план міста Чистякове
  • Центр міста (вулиці: Піонерська, Ніколаєва, Енгельса, Сизранцева, 50 років СРСР, Пушкіна, пров. Арсенальний, пр. Гагаріна, б-р Ілліча та ін.)
  • Мікрорайони № 1, 2, 3, 4 (вул. Енгельса, Громова)
  • Південна Група («Шанхай», вул. Широка, Кірова, Івана Франка, Севастопольська, Котовського)
  • Центральне селище (вул. Леніна, Чайковського, Бородіна, Ціолковського, Короленка)
  • Мікрорайон «30 років Перемоги» (розм. — «Квартал»)
  • Селище шахти № 7 (вул. Залізнична, 20 річниці Жовтня, Сеченова, Котляревського, Чорноморська).
  • Червона Зірка (вул. Бірлевої, Кіма, Менжинського, Шостакової)
  • Житловий массив (вул. Вишинського, Миру, Космонавтів, Кошового, Лесі Українки, Молодіжна)
  • Лутугінський пагорб (сел. шахти ім. Лутугіна, вул. Свободи, Трудова, Профспілкова, Крупської, Тельмана)
  • Сімнадцята (сел. шахти «Донецька») (просп. Гагаріна, Недобера, Жуковського, Панаса Мирного, Олімпійська)
  • ЖД (від рос. — залізниця) (вул. Вокзальна, Камінська, 9 січня, Деповська, пров. Паровозний, Поштовий).
  • Дев'ята (сел. колишньої шахти № 9-10 «Об'єднана») (вул. П'ятницького, Алмазна, Маяковського, Заньковецької, Сиваченка)
  • П'ятихатки (Максимова Балка)

Центральне селище[ред.ред. код]

«Центральне селище» (рос. Центральный посёлок, розмовне — «ЦП») — історична частина міста Чистякове, розташована на його південному сході. Є одним із перших централізованих утворень на території Чистякового. До 1932 року (коли Чистякове отримало статус міста) Центральне селище виконувало роль інфраструктурного центру Чистякового і прилеглих шахтних селищ.

Міська інфраструктура[ред.ред. код]

Телебачення та преса:

Палац дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська)
Храм Св. Пророка Іллі (вул. Космонавтів)
Центральний міський парк ім. 50-річчя Перемоги
Маркет на бульварі Ілліча

Освіта:

  • Навчально-консультативний центр НТУ «ХПІ» (Мікрорайон 2)
  • Факультет Харківського інституту економіки та менеджменту (б-р Ілліча) — з 2014 р. не функціонує у зв'язку з окупацією міста
  • Академічний коледж Донецького державного університету управління (вул. Піонерська)
  • Ммедичне училище (4-й мікрорайон)
  • ВПТУ ім. О. Стаханова (вул. Леніна)
  • Професійний ліцей (вул. Бірлевої)
  • Гірничий технікум ім. А. Ф. Засядька (вул. Шестакової)
  • НКЦ Донбаської державної машинобудівної академії (вул. Шестакової)
  • Палац дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська)
  • КУ «Дитяча та юнацька спортивна школа» (вул. Енгельса)
  • Станція юних техніків (вул. Миру)
  • Гуманітарна гімназія (вул. Енгельса)
  • 15 середніх шкіл
  • 16 дошкільних закладів

Медична сфера:

  • КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (вул. 50 років СРСР) у складі: — Амбулаторій № 1, 5 (вул. 50 років СРСР); — Амбулаторії № 2 (вул. Т.Бірлевої) — Амбулаторії № 3 (вул. Леніна) — Амбулаторії № 4 (вул. Інтернаціональна) — Амбулаторії № 6 (вул. Курська) — Амбулаторії № 7 (вул. Ніколаєва)
  • Чистяковська центральна міська лікарня (мікрорайон-4)
  • Центральна консультативна поліклініка для дорослих ЦМЛ (вул. Ніколаєва)
  • Центральна поліклініка для дітей ЦМЛ (вул. Ніколаєва)
  • Пологове відділення та сімейний центр ЦМЛ (мікрорайон-4)
  • Чистяковська міськлікарня № 2 (вул. П.Ангеліної)
  • Чистяковська міськлікарня № 5 (вул. 50 років СРСР)
  • Чистяковська міська станція швидкої допомоги (мікрорайон-4)

Міська система охорони здоров'я працює в єдиному медичному просторі, функціонує 4 міжрайонних відділення (урологічне, офтальмологічне, отоларингологічне та регіональний перинатальний центр).

Заклади культури:

  • Централізована бібліотечна система у складі 7 бібліотек
  • 4 клубні заклади (ПК ім. Маяковського, БК ім. Кірова, Клуб «Комсомолець», клуб шахти «Прогрес»)
  • 3 громадські музеї
  • на обліку знаходиться 32 пам'ятника культури та історії.

Маркети та супермаркети:

  • Супермаркет «АТБ-маркет» (мікрорайон-1) — з 2014 р. не функціонує у зв'язку з окупацією міста
  • Супермаркет «АТБ-маркет» (пр. Гагаріна, зуп. «Музей») — з 2014 р. не функціонує у зв'язку з окупацією міста
  • Супермаркет «АТБ-маркет» (мікр. «30 р. Перемоги») — з 2014 р. не функціонує у зв'язку з окупацією міста
  • Супермаркет «Кураж» (мікрорайон-1)
  • Маркет «Гастроном» (вул. Енгельса)
  • Маркет «Україна» (вул. Кринична)
  • Маркет «Брусниця» (мікр. «30 р. Перемоги»)
  • ТЦ «Кулінарія» (б-р Ілліча)
  • ТЦ «7 квартал» (одяг, меблі, книги, оптика та ін.) (вул. Ніколаєва)
  • Центральний універмаг (б-р Ілліча).

Розваги:

  • Басейн «Art-pool» (вул. Ніколаєва)
  • Стадіон «Комсомолець» (вул. Ніколаєва)
  • Кінотеатр «Art-tema» (б-р Ілліча)
  • Ресторанно-розважальний центр «Шалена Ніч» (пров. Арсенальний) — з 2014 р. не функціонує у зв'язку з окупацією міста
  • Ресторан «Україна» (б-р Ілліча)
  • Нічний клуб та ресторан «Максимум» (вул. Енгельса)
  • Кафе «Алекс» (вул. Леніна)
  • Кафе «555» (вул. Піонерська)
  • Кафе «Українська кухня» (пр. Гагаріна)
  • Ресторан та лаундж-бар «Бульвар» (б-р Ілліча)
  • Луна-парк «Art-land» (вул. Піонерська)
  • та інші.

Офіційні органи влади та місцевого самоврядування (не функціонують з 2014 р. у зв'язку з окупацією міста)[ред.ред. код]

Органи місцевого самоврядування:

Правоохоронні органи:

  • МВ ГУМВС (ГУНП) України в Донецькій області (вул. Енгельса, 126)
  • МРВ СБУ (вул. Дзержинського, 1)
  • Відділ ДСНС України в Донецькій області (вул. Енгельса, 132)
  • Міський суд Донецької області (вул. Пушкіна, 15)
  • Прокуратура м. Тореза (вул. Пушкіна, 17) — ліквідована, як самостійний орган в ході реформи Прокуратури України
  • Відділ Кримінально-виконавчої інспекції (пр. Гагаріна, 2)

Інші установи:

  • Державна податкова інспекція (вул. Ніколаєва, 40)
  • Управління Пенсійного фонду Україні (бульвар Ілліча, 8)
  • Міський Центр зайнятості (бульвар Ілліча, 8)

Визначні місця, пам'ятки та події[ред.ред. код]

У місті Чистяковому Донецької області на обліку перебуває 32 пам'ятки історії та монументального мистецтва.

Монумент шахтарям-випробувальникам вугільного комбайну «Донбас» (пр. Гагаріна)

Див. Список культових споруд м. Чистякового

На честь міста Чистякове названі топоніми: вул. Чистяківська та пров. Чистяківський у м. Києві, вул. Торезька у с. Велика Шишівка (Шахтарський район) та вул. Торезька у місті Чистяковому.

Працює меморіальний музей засновника стаханівського руху О. Г. Стаханова.

Кімната-музей Моріса Тореза та дружби міст-побратимів Тореза і Соломіна (Франція) діє у Палаці дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська).

17 липня 2014 року неподалік Чистякового сталася авіакатастрофа «Боїнга 777» Малайзійських авіаліній.

Фотогалерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року, Київ-2015 (pdf)
  2. Офіційний портал Верховної Ради України
  3. UNIAN
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 232)
  5. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-48)
  6. 1 апреля 1956
  7. http://media.ukr-info.net/smi/view_article.cgi?sid=47&nid=3487&aid=37976
  8. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
  10. З 2014 року підприємства, установи та організації, які не зареєстровані у встановленому законом порядку на території України (підконтрольній уряду території), визнані такими, що здійснюють діяльність поза правовим полем України

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Додаткові джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]