Кіт лісовий
| Кі́т лісови́й | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Felis silvestris (Schreber, 1775) | ||||||||||||||||||||||
![П'ять підвидів кота лісового (Felis silvestris) згідно з дослідженнями ДНК (2007).[2]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Felis-silvestris2.png) П'ять підвидів кота лісового (Felis silvestris) згідно з дослідженнями ДНК (2007).[2] | ||||||||||||||||||||||
|
Дивись текст статті
| ||||||||||||||||||||||
|
Кі́т лісови́й (Felis silvestris) — вид хижих ссавців з роду Кіт (рід) (Felis) родини Котових (Felidae). Один з 5-ти видів роду. В Україні рідкісний ссавець, що підлягає охороні.
Зміст
Морфологія[ред. | ред. код]
Загалом подібний до свійського кота, але відрізняється дещо більшими розмірами (довжина тіла до 90 см) і відносно коротким притупленим хвостом, покільцьованим кількома (частіше 3-4) темними смугами. Кінчик хвоста чорний. Підошви лап чорні. Очі блакитні або сірі. Рінарій червоно-рожевий (кольору «сирого м'яса»). Череп крупний, довжиною 90-110 мм, звичайно без носового прогину.
Таксономічна характеристика[ред. | ред. код]
Єдиний представник роду Felis у фауні України, один з 4 видів цього роду, відомих у світовій фауні. Може формувати гібриди при паруванні зі свійськими котами.
Поширення та чисельність[ред. | ред. код]
Поширення[ред. | ред. код]
Сучасний ареал займає лісові області Середньої та Південної Європи, Малої Азії та Кавказу. Україна є східним кордоном номінативної форми лісового кота. У XVII—XVIII ст. вид траплявся в Карпатах, на Волині та Сумщині.[4] Кіт лісовий поширений в Українських Карпатах, на Закарпатті (Виноградівський, Берегівський, Воловецький, Тячівський, Перечинський райони). Невелика популяція кота лісового виявлена в Чернівецькій області (Сторожинецький, Глибоцький райони), на Волині, та в Одеській області. Протягом першого десятиліття ХХІ ст. ареал розширився — вид виявлено в Миколаївській області та навіть на Черкащині.[3]
Окремі деталі поширення і природної історії кота лісового в Європі викладено на сторінці «Кіт лісовий європейський».
Місця перебування[ред. | ред. код]
Селиться в горах, у глухих дубових, дубово-грабових, букових і мішаних, рідко ялинових лісах (висота 300–900 м), у плавнях в очеретяних заростях, часто влаштовує лігва на плавучих острівцях.
Чисельність[ред. | ред. код]
В Україні карпатська популяція сягає чисельності 300–400 особин, на Поділлі — кілька десятків особин. Є одиничні особини в плавнях Дунаю та Дністра.
Причини зміни чисельності[ред. | ред. код]
Інтенсивне вирубування лісу, різке скорочення площ старих листяних лісів, особливо дібров, створення штучних лісових насаджень і активне рекреаційне використання лісів, знищення особин виду під час відстрілу бродячих домашніх котів, застосування мисливських капканів. Серед несприятливих кліматичних факторів важливе значення має глибина снігового покриву.
Особливості біології[ред. | ред. код]
Веде прихований спосіб життя. Селиться поодинці. Активний у сутінках та вночі. Теплолюбна тварина. Водиться в місцях, що добре прогріваються сонцем, з густим травостоєм, старими дуплистими деревами, в чагарнику. Виводкові лігва влаштовує в дуплах дерев, розколинах скель, під купами сушняку і колод, у норах борсука та лисиць, зрідка — на горищах лісових будинків, в очеретяних заростях. Живиться переважно мишовидними гризунами, рідше птахами, плазунами, у крайніх випадках — трупами тварин. Самка раз на рік (квітень — травень) після 63-68 денної вагітності народжує 2-4 (зрідка 5) сліпих малят, які тримаються біля неї до вересня — жовтня. Вороги і конкуренти — рись, лисиця звичайна, вовк, куницеві, бродячі собаки, великі хижі птахи. Значної шкоди чистоті виду завдають бродячі коти, які, паруючись з дикими, дають гібриди.
Розмноження у неволі[ред. | ред. код]
У зоопарках Європи розмножується. Наразі факти розмноження в зоопарках України невідомі.
Заходи охорони[ред. | ред. код]
Занесений до Червоної книги Української РСР (1980), Червоної книги України (1996, 2009). Охороняється кіт лісовий в заповідниках Карпатському біосферному, Дунайському біосферному, заповідниках, у Карпатському національному природному парку. Як вид, що підлягає особливій охороні, включено до списку CITES та Бернської конвенції.
Для збереження кота лісового необхідно заборонити відстріл бродячих свійських котів у місцях існування виду, інтенсифікувати боротьбу з браконьєрством та посилити контроль за дотриманням правил утримання псів; створити заказники в місцях розмноження виду.
Підвиди[ред. | ред. код]
Найбільші 5 підвидів:[2]
- Felis silvestris silvestris (Європа й Туреччина).
- Felis silvestris lybica (Північна Африка, Близький Схід й Західна Азія, до Аральського моря).
- Felis silvestris cafra (Південна Африка).
- Felis silvestris ornata (Пакистан, північно-східна Індія, Монголія й Північний Китай).
- Felis silvestris bieti (Китай).
- Felis silvestris catus (Земля).
Інші раніше окремі підвиди наразі включені в:
- Африканський підвид
- Felis silvestris cafra (Південна Африка)
- Felis silvestris foxi (Західна Африка)
- Felis silvestris griselda (Центральна Африка)
- Felis silvestris lybica Африканський дикий кіт (Північна Африка)
- Felis silvestris ocreata (Схід Центральної Африки)
- Felis silvestris mellandi (Захід Центральної Африки)
- Азійський підвид
- Felis silvestris caudata (терени біля Каспійського моря)
- Felis silvestris ornata Індійська пустельна кішка (Індія й Іран)
- Felis silvestris bieti Китайська гірська кішка
- Європейський підвид
- Felis silvestris cretensis (Крит) (зникли, хоча деякі випадків спостереження було зареєстровано).
- Felis silvestris caucasica Кавказький дикий кіт (Кавказ and Туреччина)
- Felis silvestris grampia Шотландський дикий кіт (північ і захід Шотландії)
- Felis silvestris jordansi Балеарський дикий кіт (Балеарські острови)
- Felis silvestris reyi Корсиканський дикий кіт (Корсика) (Можливо вимерла)
- Felis silvestris silvestris Європейський дикий кіт (Європа)
- Інші підвиди:
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Cat Specialist Group (2002). Felis silvestris. 2006. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 5 May 2006. Database entry includes justification for why this species is of least concern
- ↑ а б Driscoll, CA, et al. (2007-06-28). The Near Eastern Origin of Cat Domestication. Science 317 (5837): 519–523. PMID 17600185. doi:10.1126/science.1139518.
- ↑ а б Zagorodniuk I., Gavrilyuk M., Drebet M., Skilsky I., Andrusenko A., Pirkhal A. Wildcat (Felis silvestris Schreber, 1777) in Ukraine: modern state of the populations and eastwards expansion of the species // Біологічні студії. Studia Bilogica. — 2014. — Vol. 8, N 3. — P. 233–254.
- ↑ Шквиря М. Г., Шевченко Л. С., Потіш Л. А. Кіт лісовий // Червона книга України / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 545.
Джерела[ред. | ред. код]
| ||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
