Острог (окольний град): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
доповнення |
уточнення |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Спочатку за часів [[Київська Русь|Київської Русі]] острогом називалася сама «стругана» огорожа з гострих кілків і тину, що влаштовувалася під час облоги ворожих міст на території Київської Русі<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника. |
Спочатку за часів [[Київська Русь|Київської Русі]] острогом називалася сама «стругана» огорожа з гострих кілків і тину, що влаштовувалася під час облоги ворожих міст на території Київської Русі<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника. |
||
Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного |
Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих [[Тераса (архітектура)|терас]], тобто рублених [[Зруб (архітектура)|вінців]]. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу і була оточена з зовнішнього боку ровом. Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися башти. Для нагляду за навколишньою місцевістю використовувалися вежі. Висота частоколу — 4-6 метрів (2-3 [[Сажень|сажнів]]). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)<ref>[http://www.staraya-mayna.ru/istorija/ История Старой Майны]</ref>. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною — слобода. Управлявся острог наказним воєводою. |
||
Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб<ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/907258 Толковый словарь Ушакова: Острожек]</ref>. Острогами або острожку в літописах називалися також [[ |
Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб<ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/907258 Толковый словарь Ушакова: Острожек]</ref>. Острогами або острожку в літописах називалися також [[гуляй-город]]и або [[Облогова вежа|рухомі вежі]] з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений воєнний стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Версія за 10:43, 5 вересня 2020
Острог — фортифікаційна споруда (опорний пункт), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений частоколом із загострених зверху колод (колів) висотою 4 — 6 метрів.
Історія
Спочатку за часів Київської Русі острогом називалася сама «стругана» огорожа з гострих кілків і тину, що влаштовувалася під час облоги ворожих міст на території Київської Русі[1]. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника.
Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих терас, тобто рублених вінців. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу і була оточена з зовнішнього боку ровом. Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися башти. Для нагляду за навколишньою місцевістю використовувалися вежі. Висота частоколу — 4-6 метрів (2-3 сажнів). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)[2]. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною — слобода. Управлявся острог наказним воєводою.
Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб[3]. Острогами або острожку в літописах називалися також гуляй-городи або рухомі вежі з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений воєнний стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною.
Див. також
Примітки
- ↑ Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ История Старой Майны
- ↑ Толковый словарь Ушакова: Острожек
Посилання
Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)