Вакарчук Святослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святослав Вакарчук
фотографія
На концерті «Океан Ельзи» в Казані (20 жовтня 2013)
Основна інформація
Дата народження 14 травня 1975(1975-05-14) (39 років)
Місце народження Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР
Роки активності від 1994 до сьогодення.
Країна Україна Україна
Професія музикант
громадський діяч
фізик
Жанр рок
поп-рок
брит-поп
джаз
Колективи Океан Ельзи
Нагороди
Заслужений артист України
twitter.com/s_vakarchuk

Святосла́в Іва́нович Вакарчу́к (* 14 травня 1975, Мукачеве, Закарпатська область) — український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч. Заслужений артист України[1], народний депутат України 6-го скликання (від 2007 до 2008). Кандидат фізико-математичних наук (2009).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у сім'ї львівського професора фізики Івана Вакарчука. Закінчив Львівську лінгвістичну гімназію з поглибленим вивченням англійської мови (колишня школа № 4) зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки, паралельно навчаючись гри на баяні. У шкільні роки брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. 1990 року, після падіння «залізної завіси» Святослав здійснив поїздку до Канади (за міжнародним обміном учні зі США і Канади певний час проживали в Україні, а українські їхали туди), звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.

19911996 — навчався на фізичному факультеті Львівського університету (спеціалізація — теоретична фізика). Друга вища освіта — економіст-міжнародник. 1996 — вступив до аспірантури на кафедрі теоретичної фізики того ж університету.

Гурт «Океан Ельзи», завдяки творчості якого Святослав Вакарчук став відомим співаком та композитором, було створено 1994 року. Святослав став не тільки організатором гурту, але й автором переважної більшості текстів та музики й незмінним лідером «Океану Ельзи». Після закінчення університету Вакарчук міг продовжувати навчання за кордоном, але натомість обрав музичну кар'єру. Гурт до того часу вдало виступив на кількох фестивалях, і Святослав разом з ним поїхав у Київ записувати дебютну платівку («Там, де нас нема», 1998).

Після відходу учасників гурту, які грали разом ще з середини 1990-х, Святослав пише пісню «Дякую». Альбом «Ґлорія» (2005) було записано вже у новому складі «Океану Ельзи».

4 листопада 2008 року у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбувся концерт-презентація нового музичного проекту Святослава Вакарчука «Вночі». На концерті було представлено 11 композицій, які увійшли до однойменного альбому, що складається з різноманітних за жанром, переважно джазових, пісень.[2][3]

Влітку 2009 року захистив дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Тема роботи — «Суперсиметрія електрона в магнітному полі»[4]. Праця над роботою йшла вже багато років, але через постійну зайнятість завершити її вдалося лише 2009 року. Раніше один з альбомів «Океану Ельзи» було названо «Суперсиметрія», а одна з пісень альбому має назву «Susy», що є абревіатурою від supersymmetry.

Вільно говорить українською, польською, англійською, російською мовами.

За оцінкою тижневика «Кореспондент», Святослав Вакарчук входить до першої сотні найвпливовіших і найвідоміших людей в Україні.

Наприкінці 2011 року презентував новий музичний проект «Брюссель», в якому представив пісні, що не вписуються в концепцію гурту «Океан Ельзи». А як музикантів Святослав запросив для роботи над цим альбомом Дмитра Шурова, Макса Малишева, Петра Чернявського та Сергія Бабкіна. Навесні 2012 року було проведено тур проекту «Брюссель».

Зацікавлення[ред.ред. код]

На відкритті стадіону «Арена Дніпро»

Цікавиться японською культурою та буддизмом. Серед письменників відзначає, наприклад, Миколу Гоголя, Івана Франка, Антона Чехова, Федора Достоєвського, Сергія Жадана, Марію Матіос, Любка Дереша, Юрія Андруховича,[5] Юкіо Місіма і Харукі Муракамі. Музичними кумирами вважає, насамперед, легендарних «The Beatles», а також рок-гурти «The Rolling Stones», «Pink Floyd» і «Queen». Дружить із російською співачкою Земфірою. Колись на концертах Вакарчук присвячував їй пісню «Етюд» з платівки «Янанебібув» та пісню «Друг» з альбому «Модель» на концерті 23.11.2012 в клубі «Stadium Live». Коли росіянка мала концерт у Києві 5 березня 2008 року, то заспівала композицію «Океану Ельзи» «Відпусти», а вокаліст гурту потім піднявся на сцену до Земфіри[6]. 11 квітня 2013 року Земфіра на концерті в Києві присвятила пісню «Жить в твоей голове» гурту Океан Ельзи.

Громадянська позиція[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Виступ Святослава Вакарчука на Євромайдані 28 листопада 2013

На виборах 1999 виступав із низкою інших співаків у промотурі на підтримку Леоніда Кучми як кандидата у Президенти. На виборах 2004 року активно підтримував на той момент опозиційного лідера Віктора Ющенка. Святослав Вакарчук був активним учасником Помаранчевої революції, виступав на концертах на підтримку Віктора Ющенка на Майдані Незалежності разом із Русланою, Олегом Скрипкою та іншими музикантами і співаками. Святослав Вакарчук як посол доброї волі Програми Розвитку ООН для молоді в Україні бере участь у багатьох соціальних та культурних проектах.

Після виходу «Глорії» 2005 року, де почали з'являтися певні соціально-політичні уривки та філософські запитання, стає послом доброї волі ООН в Україні. Проводить зустрічі зі студентами по всій Україні.

Усі кошти, отримані від продажу синглу «Веселі, брате, часи настали... (сингл)» (2006), було призначено для дитячого будинку в місті Макіївка.

У парламентських виборах 2006 відкрито не підтримав жодну з політичних сил. Коли після простою та політичної кризи 2007 року було ухвалено рішення провести позачергові вибори до Верховної Ради, то співак увійшов до списку пропрезидентської «Нашої України — Народної самооборони». Водночас він не був членом жодної політичної партії.

Після початку чергового етапу політичної кризи в Україні, 11 вересня 2008 р. співак зняв із себе повноваження депутата.[7] Верховна Рада прийняла складання повноважень нардепа 16 грудня 2008 року.

« Знав, що у Верховній Раді відбуваються складні політичні процеси. Але те, що робиться в цьому скликанні, є боротьбою заради боротьби — й усе [8]  »

На початку 2007 року ініціював соціальний проект «Книга творить Людину», який мав привернути увагу суспільства до теперішньої ситуації у країні, де люди не надто прагнуть інтелектуально збагачуватись.[9] З'явилися рекламні постери і ролики на телебаченні. У телеролику використано музику пісні «Вулиця (може все не так)» з альбому «Модель».

Заснував благодійний фонд «Люди Майбутнього».[10]

Ініціював і профінансував установлення у центрі Львова пам'ятника композиторові Володимиру Івасюку[11].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Автор пісні «Він чекає на неї», виконавцем якої був Олександр Пономарьов.[12] Цю пісню «Океан Ельзи» грав у рамках концертної програми «Тихий Океан» на поч. 2004 року.
  • 2005 року Святослав Вакарчук виграв один мільйон гривень у телешоу «Перший мільйон» — уперше за історію цієї програми в Україні. Виграш Святослав спрямував на благочинність.[13]
  • Святослав Вакарчук свого часу під час одного з чатів (на М1) сказав, що є амбідекстром, тобто особою, яка однаково добре володіє правою та лівою рукою.[14]
  • Зріст Вакарчука — 176 см.

Особисте життя[ред.ред. код]

Перебуває в цивільному шлюбі зі стилісткою та фотографом Лялею (Ларисою) Фонарьовою[15]. У пари одна дитина.[16]

Сольні альбоми[ред.ред. код]

Відеокліпи[ред.ред. код]

  1. 2009 — Не опускай свої очі
  2. 2011 — Airplane (Віктор Придувалов)
  3. 2011 — Адреналін

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України № 1193/2005 від 23 серпня 2005 року
  2. Анти-гламур Святослава Вакарчука
  3. Вакарчук заспівав «Вночі»
  4. Святослав Вакарчук захистив кандидатську з фізики (ua.korrespondent.net, 6 липня 2009)
  5. Вакарчук знає напам'ять усі повісті Гоголя (gazeta.ua, 05 березня 2009)
  6. На киевском концерте Земфира пела песни Вакарчука и говорила о братстве народов(рос.)
  7. Вакарчук склав депутатські повноваження (Утро.ua, 11 вересня 2008)
  8. Вакарчук склав депутатські повноваження (Газета по-українськи, 12 вересня 2008)
  9. Святослав Вакарчук: «Нам потрібно відродити потребу в книжці» («Дзеркало тижня» № 7 (636) 24 лютого — 2 березня 2007)
  10. Книга творить Людину — Людина творить Країну! (Громадський простір, 4 березня 2009)
  11. Святослав Вакарчук профінансував пам'ятник Івасюку у Львові
  12. pisni.org.ua
  13. Вакарчук трішки побув мільйонером
  14. Chat з особистістю — Святослав Вакарчук (канал М1)
  15. http://glianec.com/dity/nevidima-simya-vakarchuka-ridkisni-foto-z-kohanoyu8168.html# Глянець: "Невидима сім'я" Вакарчука: рідкісні фото з коханою
  16. http://archive.wz.lviv.ua/articles/26426 Ляля Фонарьова: «Прихильниці Славка Вакарчука просять його мене покинути…»

Посилання[ред.ред. код]