Вакарчук Святослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святослав Вакарчук
фотографія
На концерті «Океан Ельзи» в Казані (20 жовтня 2013)
Основна інформація
Дата народження 14 травня 1975(1975-05-14) (38 років)
Місце народження УРСР Мукачеве, Закарпатська область, УРСР
Роки активності від 1994 до сьогодення.
Країна Україна Україна
Професія фізик, музикант
Жанр рок, поп-рок, брит-поп, джаз
Колективи «Океан Ельзи»
Нагороди
Заслужений артист України

Святосла́в Іва́нович Вакарчу́к (* 14 травня 1975, Мукачеве, Закарпатська область) — український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч. Заслужений артист України[1], народний депутат України 6-го скликання (від 2007 до 2008). Кандидат фізико-математичних наук (2009).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у сім'ї львівського професора фізики Івана Вакарчука. Закінчив Львівську лінгвістичну гімназію з поглибленим вивченням англійської мови (колишня школа № 4) зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки, паралельно навчаючись грі на баяні. У шкільні роки брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. У 1990 році, після падіння «залізної завіси» Святослав здійснив поїздку до Канади (за міжнародним обміном учні зі США і Канади певний час проживали в Україні, а українські їхали туди), звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.

19911996 — навчався на фізичному факультеті Львівського університету (спеціалізація — теоретична фізика). Друга вища освіта — економіст-міжнародник. 1996 — вступив в аспірантуру на кафедрі теоретичної фізики того ж університету.

Гурт «Океан Ельзи», завдяки творчості якого Святослав Вакарчук став відомим співаком та композитором, було створено 1994 року. Святослав став не тільки організатором гурту, але й автором переважної більшості текстів та музики й незмінним лідером «Океану Ельзи». Після закінчення університету Вакарчук міг продовжувати навчання за кордоном, але натомість вибрав музичну кар'єру. Гурт до того часу вдало виступив на кількох фестивалях, й Святослав разом з ним поїхав до Києва записувати дебютну платівку («Там, де нас нема», 1998).

Після відходу учасників гурту, які грали разом ще з середини 1990-х, Святослав пише пісню «Дякую». Альбом «Ґлорія» (2005) було записано вже у новому складі «Океану Ельзи».

Слухачі помічали певну схожість Вакарчука з культовим Джимом Моррісоном — захриплий вокал, експресивність на сцені та вигляд типової рок-зірки — кумира молоді.[2]

4 листопада 2008 року у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбувся концерт-презентація нового музичного проекту Святослава Вакарчука «Вночі». На концерті було представлено 11 композицій, які увійшли до однойменного альбому, що складається з різноманітних за жанром, переважно джазових, пісень.[3][4]

Влітку 2009 року захистив дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Тема роботи — «Суперсиметрія електрона в магнітному полі»[5]. Праця над роботою йшла вже багато років, але через постійну зайнятість завершити її вдалося лише 2009-го. Раніше один з альбомів «Океану Ельзи» був названий «Суперсиметрія», а одна з пісень альбому має назву «Susy», що є абревіатурою від supersymmetry.

Вільно говорить українською, польською, англійською, російською мовами.

За оцінкою тижневика «Кореспондент», Святослав Вакарчук входить до першої сотні найвпливовіших і найвідоміших людей в Україні.

Наприкінці 2011 року презентував новий музичний проект «Брюссель» в якому представив пісні, що не вписуються в концепцію гурту «Океан Ельзи». А як музикантів Святослав запросив для роботи над цим альбомом Дмитра Шурова, Макса Малишева, Петра Чернявського та Сергія Бабкіна. Весною 2012 року був проведений тур проекту «Брюссель».

Інтереси[ред.ред. код]

На відкритті стадіону «Арена Дніпро»

Цікавиться японською культурою та буддизмом. Серед письменників виділяє, наприклад, Миколу Гоголя, Івана Франка, Антона Чехова, Федора Достоєвського, Сергія Жадана, Марію Матіос, Любка Дереша, Юрія Андруховича,[6] Юкіо Місіма і Харукі Муракамі. Музичними кумирами вважає, насамперед, легендарних «The Beatles», а також рок-гурти «The Rolling Stones», «Pink Floyd» і «Queen». Дружить із російською співачкою Земфірою. Колись на концертах Вакарчук присвячував їй пісню «Етюд» з платівки «Янанебібув» та пісню «Друг» з альбому «Модель» на концерті 23.11.2012 в клубі «Stadium Live». Коли росіянка мала концерт у Києві 5 березня 2008 року, то заспівала композицію «Океану Ельзи» «Відпусти», а вокаліст гурту потім піднявся на сцену до Земфіри[7]. 11 квітня 2013 року Земфіра на концерті в Києві присвятила пісню «Жить в твоей голове» гурту Океан Ельзи.

Громадянська позиція[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Виступ Святослава Вакарчука на Євромайдані 28 листопада 2013

На виборах 1999 виступав із низкою інших співаків у промотурі на підтримку Леоніда Кучми як кандидата у Президенти. На виборах 2004 року активно підтримував на той момент опозиційного лідера Віктора Ющенка. Святослав Вакарчук був активним учасником Помаранчевої революції, виступав на концертах на підтримку Віктора Ющенка на Майдані Незалежності разом з Русланою, Олегом Скрипкою та іншими музикантами і співаками. Святослав Вакарчук як посол доброї волі Програми Розвитку ООН для молоді в Україні бере участь у багатьох соціальних та культурних проектах.

Після виходу «Глорії» у 2005 році, де почали з'являтися певні соціально-політичні уривки та філософські запитання, стає послом доброї волі ООН в Україні. Проводить зустрічі із студентами по всій Україні.

Всі кошти, отримані від продажу синглу «Веселі, брате, часи настали... (сингл)» (2006), було призначено для дитячого будинку в місті Макіївка.

У парламентських виборах 2006 відкрито не підтримує жодну з політичних сил. Коли після простою та політичної кризи 2007 року було ухвалено рішення провести позачергові вибори до Верховної Ради, то співак увійшов до списку пропрезидентської «Нашої України — Народної самооборони». Водночас він не є членом жодної політичної партії.

Після початку чергового етапу політичної кризи в Україні, 11 вересня 2008 р. співак зняв з себе повноваження депутата.[8] Верховна Рада прийняла складання повноважень нардепа 16 грудня 2008 року.

« Знав, що у Верховній Раді відбуваються складні політичні процеси. Але те, що робиться в цьому скликанні, є боротьбою заради боротьби — й усе [9]  »

На початку 2007 року ініціював соціальний проект «Книга творить Людину», який мав привернути увагу суспільства до теперішньої ситуації у країні, де люди не надто прагнуть інтелектуально збагачуватись.[10] З'явилися рекламні постери і ролики на телебаченні. У телеролику використано музику пісні «Вулиця (може все не так)» з альбому «Модель».

Заснував благодійний фонд «Люди Майбутнього».[11]

Ініціював і профінансував установлення у центрі Львова пам'ятника композиторові Володимиру Івасюку[12].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Автор пісні «Він чекає на неї», виконавцем якої був Олександр Пономарьов.[13] Цю пісню «Океан Ельзи» грав у рамках концертної програми «Тихий Океан» на поч. 2004 року.
  • У 2005 році Святослав Вакарчук виграв один мільйон гривень у телешоу «Перший мільйон» — уперше за історію цієї програми в Україні. Виграш Святослав спрямував на благодійність.[14]
  • Святослав Вакарчук свого часу під час одного з чатів (на М1) сказав, що є амбідекстром, тобто особою, яка однаково добре володіє правою та лівою рукою.[15]
  • Зріст Вакарчука — 176 см.

Сольні альбоми[ред.ред. код]

Відеокліпи[ред.ред. код]

  1. 2009 — Не опускай свої очі
  2. 2011 — Airplane (Віктор Придувалов)
  3. 2011 — Адреналін

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України № 1193/2005 від 23 серпня 2005 року
  2. Okean Elzy (nuta.pl)
  3. Анти-гламур Святослава Вакарчука
  4. Вакарчук заспівав «Вночі»
  5. Святослав Вакарчук захистив кандидатську з фізики (ua.korrespondent.net, 6 липня 2009)
  6. Вакарчук знає напам'ять усі повісті Гоголя (gazeta.ua, 05 березня 2009)
  7. На киевском концерте Земфира пела песни Вакарчука и говорила о братстве народов(рос.)
  8. Вакарчук склав депутатські повноваження (Утро.ua, 11 вересня 2008)
  9. Вакарчук склав депутатські повноваження (Газета по-українськи, 12 вересня 2008)
  10. Святослав Вакарчук: «Нам потрібно відродити потребу в книжці» («Дзеркало тижня» № 7 (636) 24 лютого — 2 березня 2007)
  11. Книга творить Людину — Людина творить Країну! (Громадський простір, 4 березня 2009)
  12. Святослав Вакарчук профінансував пам'ятник Івасюку у Львові
  13. pisni.org.ua
  14. Вакарчук трішки побув мільйонером
  15. Chat з особистістю — Святослав Вакарчук (канал М1)

Посилання[ред.ред. код]