Нарис з філософії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наступний нарис надається як огляд і тематичний посібник з філософії:

Філософія — дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики та фундаментальні принципи реальності й пізнання, буття людини, відносини людини і світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах.[1] Також під філософією розуміють форму людського мислення, теоретичну форму світогляду.

Слово «філософія» походить з дав.-гр. φιλοσοφία, що літерально означає: «любов до мудрості».[2][3][4]

Розділи філософії[ред. | ред. код]

Галузі філософії та їх підгалузі, які використовуються в сучасній філософії, є наступними:

Естетика[ред. | ред. код]

Естетика — філософська наука, що вивчає природу (функції, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості (діяльності людини і суспільства, буття), наука про прекрасне.

Епістемологія[ред. | ред. код]

Епістемологія — це галузь філософії, що вивчає джерело, природу та достовірність знань.

Етика[ред. | ред. код]

Етика — вивчення цінностей та моралі.

  • Прикладна етика — філософський розгляд з моральної точки зору конкретних питань у приватному та суспільному житті, які є предметом морального засудження. Таким чином, це спроби використовувати філософські методи для визначення морально правильного способу дій у різних сферах людського життя
    • Біоетика — аналіз спірних етичних питань, що виникають у зв'язку із досягненнями у галузі медицини.
    • Екологічна етика — вивчає етичні питання, що стосуються нелюдського світу. Вона впливає на широкий спектр дисциплін, зокрема екологічне право, екологічну соціологію, екотеологію, екологічну економіку, екологію та екологічну географію.
    • Медична етика — вивчає етичні питання, що стосуються медицини та медичних досліджень
    • Професійна етика — етика підвищення професіоналізму
  • Дескриптивна етика — вивчення уявлень людей про мораль
  • Етика дискурсу — відкриття етичних принципів через вивчення мови
  • Формальна етика — виявлення етичних принципів за допомогою застосування логіки
  • Нормативна етика — вивчення етичних теорій, що описують, як люди повинні діяти
  • Метаетика — галузь етики, яка прагне зрозуміти природу етичних властивостей, тверджень, установок та суджень

Логіка[ред. | ред. код]

Логіка — систематичне вивчення форми достовірних висновків та міркувань.

Метафізика[ред. | ред. код]

Метафізика — займається поясненням фундаментальної природи буття та світу.

  • Космологія — дослідження природи та походження всесвіту.
  • Онтологія — філософське дослідження природи буття, становлення, існування або реальності, а також основних категорій буття та їх відносин.
  • Філософія простору і часу — галузь філософії, що займається питаннями онтології, епістемології та характеру простору та часу.

Філософські традиції за регіонами[ред. | ред. код]

Регіональні варіанти філософії.

Африканська філософія[ред. | ред. код]

Східна філософія[ред. | ред. код]

Докладніше: Східна філософія

Західна філософія[ред. | ред. код]

Докладніше: Західна філософія

Історія філософії[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія філософії

Історія філософії у конкретних контекстах часу та простору.

Хронологія філософії[ред. | ред. код]

Антична та класична філософія[ред. | ред. код]

Докладніше: Антична філософія

Філософії в період античної історії стародавнього світу.

Давньогрецька та давньоримська філософія[ред. | ред. код]

Класична китайська філософія[ред. | ред. код]

Класична індійська філософія[ред. | ред. код]

Середньовічна та посткласична філософія[ред. | ред. код]

Філософії у період посткласичної історії.

Християнська філософія[ред. | ред. код]

Ісламська філософія[ред. | ред. код]

Єврейська філософія[ред. | ред. код]

Посткласична китайська філософія[ред. | ред. код]

Сучасна та новітня філософія[ред. | ред. код]

Докладніше: Сучасна філософія

Течії філософії в епоху модерну.

Філософія Відродження[ред. | ред. код]

Рання сучасна філософія[ред. | ред. код]

Сучасна філософія[ред. | ред. код]

Докладніше: Сучасна філософія

Філософська література[ред. | ред. код]

Довідкові праці[ред. | ред. код]

  • Encyclopedia of Philosophy — одна з основних англійських енциклопедій із філософії. Друге видання за редакцією Дональда Борхерта було опубліковано у десяти томах у 2006 році компанією Thomson Gale. Томи 1-9 містять статті, розташовані в алфавітному порядку.
  • Internet Encyclopedia of Philosophy — вільна онлайн-енциклопедія з філософських тем та філософів, заснована Джеймсом Фізером у 1995 році. В даний час головними редакторами є Джеймс Фізер (професор філософії Університету Теннессі в Мартіні) та Бредлі Дауден (професор філософії Каліфорнійського державного університету в Сакраменто). До штату також входять численні редактори напрямків, а також волонтери.
  • Routledge Encyclopedia of Philosophy — енциклопедія філософії під редакцією Едварда Крейга, вперше опублікована видавництвом Routledge в 1998 (ISBN 978-0415073103). Спочатку вона була опублікована в 10 томах у друкованому вигляді та у вигляді CD-ROM, а в 2002 році стала доступною в Інтернеті за підпискою. Онлайнова версія регулярно оновлюється новими статтями та змінами у існуючих статтях. У ньому беруть участь 1300 авторів, які надали понад 2000 наукових статей.
  • Стенфордська філософська енциклопедія — поєднує в собі онлайнову енциклопедію з філософії та рецензовану публікацію оригінальних статей з філософії у вільному доступі для користувачів інтернету. Кожна стаття написана та підтримується експертом у цій галузі, зокрема професорів з багатьох академічних інститутів у всьому світі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Новейший философский словарь:3-е изд., исправл. — Мн.: Книжный Дом. 2003.— 1280 с. — (Мир энциклопедий). [Архівовано 7 березня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Philosophia, Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, at Perseus
  3. Online Etymology Dictionary
  4. Визначення філософії таке: "1. наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. Форма суспільної свідомості, яка дає теоретичне розв'язання питань світогляду; виробляє загальний погляд на світ і місце людини в ньому 2. теоретичні, методологічні принципи, що лежать в основі якої-небудь науки, галузі знань тощо 3. абстрактні міркування відносно чого-небудь". Горох — українські словники