Космізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Космі́зм (від грец. kosmos— організований світ, або грец. kosma — прикраса) — філософсько-культурна течія початку XX століття та світогляд, в основу яких покладено уявлення про космічне призначення людини, «громадянина Всесвіту». Космізм поєднує східні релігійні течії та православне богослів'я, ставлячи однією з провідних ідей створення «земного раю» за допомогою науки і розвитку технологій.

Іноді під космізмом розуміються всі філософські течії, які розглядають взаємовплив космосу і людини. В такому контексті космізмом є численні вчення від Платона до Соловйова.

Російсько-український космізм став однією з основ сучасного трансгуманізму. Його засновником вважається російський релігійний мислитель і філософ-футуролог Микола Федоров[1].

Історія[ред.ред. код]

Один з найбільш яскравих представників космізму і його зачинатилем вважається Микола Федорович Федоров (1829–1903). У своїй роботі «Філософія спільної справи» він виклав ідею необхідності втручання людини для подальшого існування всесвіту. За цією роботою, у всесвіті переважає хаос, який веде до руйнування. Зупинити цей процес можна, перетворюючи світ на основі з'єднання науки і релігійної віри, подолання «небратських» відносини між людьми, об'єднання їх навколо проекту «Спільної Справи». Вирішення цієї задачі передбачає наукове управління природою, подолання обмежень в часі й просторі та досягнення безсмертя. Федоров висловив ідею щодо можливості воскресіння всіх коли-небудь померлих людей на основі використання наукових досягнень.

Продовжувачем ідей космізму став Костянтин Ціолковський (1857–1935). В його працях існують думки про космос як живе, одухотворене ціле, населене високорозвиненими живими істотами, яким в процесі біологічної та технічної еволюції врешті стануть і люди.

Іншим відомим представником є Володимир Вернадський (1863–1945). Він розробив теорію біосфери як сукупності живої речовини, що покриває Землю. Введення поняття живої речовини дало природничо основу для вивчення життя, що розуміється їм як космічне явище. Вернадський зробив висновок про зародження ноосфери — сфери розуму, або керованої на основі науки природи.

Космічні концепції українських філософів[ред.ред. код]

Космізм у поглядах Вернадського[ред.ред. код]

Космізм у поглядах Ціолковського[ред.ред. код]

Космізм у поглядах Бердника, Руденка[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Турчин, Алексей (2013). Футурология. XXI век: бессмертие или глобальная катастрофа? (російська). Москва: БИНОМ. Лаборатория знаний. 

Посилання[ред.ред. код]

  • Космизм / Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов, 1998 г.
  • Космизм / Русская философия: словарь/Под общ. ред. М. А. Маслина / В. В. Сапов. — М.: Республика, 1995
  • Космизм / В.Зорин. «Евразийская мудрость от а до Я», толковый словарь
  • Космизм русский / Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов, 1998 г.
  • Русский космизм / Толковый словарь обществоведческих терминов. Н. Е. Яценко. 1999
  • «Идеи космизма в педагогическом сознании»  Ш. А. Амонашвили, доктор психологических наук, профессор, Почетный академик Российской академии образования, Руководитель Международного центра гуманной педагогики при Международном Центре Рерихов.
  • «Философия космизма: от древности до наших дней»  Железняк Г. В., директор Харьковского планетария им. Ю. А. Гагарина.

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Космос Це незавершена стаття про космос або космічний політ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.