Вернер Карл Гейзенберг
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Гейзенберг Вернер Карл | |
 |
|
| Народився | 5 грудня 1901 Вюрцбург, Німеччина |
| Помер | 1 лютого 1976 Мюнхен, Німеччина |
|---|---|
| Місце проживання | Німеччина |
| Громадянство | Німеччина |
| Галузь наукових інтересів | фізик |
| Відомі учні | |
| Відомий у зв'язку з: | основи квантової механіки, співвідношення невизначеностей, модель Гейзенберга |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізики |
Ве́рнер Карл Ге́йзенберг (нім. Werner Karl Heisenberg) (*5 грудня 1901, Вюрцбург — †1 лютого 1976) — німецький фізик.
Поширене також інше, ближче до німецького оригіналу, прочитання прізвища — Гайзенберґ.
[ред.] З біографії
Вернер Гейзенберг народився в Німеччині, в місті Вюрцбург, де його батько викладав в гімназії грецьку мову. Коли Гейзенберга-старшого запросили до університету, родина переїхала до Мюнхену. Там Вернер вступив у гімназію. Ще з дитинства майбутній вчений відчував великий потяг до знань. Подібно до його батька, він володів неабиякими лінгвістичними здібностями, зачитував трактати англійських філософів, чудово грав на фортепіано та органі, захоплювався спортом. Але більш за все дивували вчителів та сокурсників його математичні здібності.
Після закінчення гімназії Гейзенберг навчався у Мюнхенському університеті, в якому викладав відомий вчений А. Зоммерфельд.
Потім проходив стажування у не менш відомого ученого М.Борна, у Геттігелі. Саме тут у 1925 він виконав одну з своїх найважливіших наукових робіт про інтенсивності спектральних ліній. Це був перший крок на шляху створення нової фізичної теорії — квантової механіки. Теоретична схема Гейзенберга — так звана матрична механіка — дозволяла за допомогою нових математичних способів вирахувати величини безпосередньо вимірювальні в експериментах.
В. Гейзенберг був також учнем видатного датського фізика Н.Бора. Результатом наукових дискусій між ними з питань квантової механіки стало вібкриття Гейзенбергом у 1927 співвідношення невизначеностей. Це співвідношення означає, що зв'язані змінні не можуть бути одночасно виміряні з довільною точністю — твердження, що здається абсолютно незвичним з погляду класичної фізики.
За роботи з квантової механіки В.Гейзенбергу у 1932 була присуджена Нобелівська премія.
Надалі Гейзенбергом був отриманий ще цілий ряд важливих результатів в області теоретичної фізики, що мали велике значення для розвитку квантової механіки атома та атомного ядра, квантової електродинаміки, теорії електронних часток і фізики твердого тіла.
Останні роки життя вчений присвятив створенню єдиної теорії поля з метою об'єднання усіх типів фундаментальних взаємодій і характеристики всіх елементарних частинок.
