Аварійне селище (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аварійне селище
Загальна інформація
50°27′24″ пн. ш. 30°37′43″ сх. д. / 50.45667° пн. ш. 30.62861° сх. д. / 50.45667; 30.62861Координати: 50°27′24″ пн. ш. 30°37′43″ сх. д. / 50.45667° пн. ш. 30.62861° сх. д. / 50.45667; 30.62861
Транспорт
Метрополітен Kiev Metro First Line logo.svg «Чернігівська»
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Карта
Аварійне селище. Карта розташування: Київ
Аварійне селище
Аварійне селище
Аварійне селище (Київ)

Аварі́йне се́лище — історична місцевість, колишнє селище в Дніпровському районі міста Києва. Відоме також під назвою Німецький квартал. Розташоване між вулицями Гната Хоткевича, Червоноткацькою, Мініна і Попудренка.

Історія[ред. | ред. код]

Згадане як Аварійний хутір у 1935 році у зв'язку з його включенням до новоствореного Дарницького району.

Селища Аварійне та повоєнний масив Соцмісто часто розглядають як єдине ціле, хоча це не так. Ці два масиви забудови зводились у різний час, вони мають принципово відмінну забудову.

Довоєнну житлову забудову селища Аварійне було повністю знищено восени 1943 року, тому при відбудові житлового фонду у повоєнний період виникла необхідність нової забудови для робітників ДШК та комбінату «Хімволокно». Роботи по зведенню нового житла здійснювалися силами німецьких військовополонених. Тому окрім серійних проектів 1-207 (для гуртожитків) та 1-228 (для житлових будинків) зустрічаються будинки, що нагадують скоріше приміську забудову міст Німеччини 30-х років ХХ століття.

На початок 1950-х років було забудовано квартали селища — в межах вулиць Попудренка, Червоногвардйської (з 2016 року — вулиця Гната Хоткевича), Червоноткацької та Мініна. Було споруджено близько 40 житлових та декілька громадських будівель, зокрема дитячий садок та лазню. Майже усі ці будинки датуються 1951 роком, хоча спорудження їх, треба розуміти, почалося трохи раніше, на межі 1940-1950-х років.

Більшість будівель було збудовано з цегли або шлакобетону, але декілька, зокрема на вулиці Миколи Лебедєва, 4 та Червоноткацькій, 41-А були збудовані з дерева та потиньковані зверху.

З часом було перероблено фасади будинків на вулиці Краківській, 25, 25-А, 32, Мініна, 19-А, Червоноткацькій, 35 та 43. З'явилися нові будинки — на вулицях Краківській, 22 та Мініна, 14.

До другої половини 2000-х років селище зберігало свій первісний вигляд. З 2008 року забудова селища зноситься задля зведення багатоповерхових житлових будинків.

Упродовж 2008–2017 років було знесено 17 житлових будівель — у березні 2009 року знесено будинки 30, 34 по Краківській вулиці; 12, 14 по Червоногвардйській; 41, 41-А та 43 по Червоноткацькій. 2010 року знесено будинки 12, 14 та 15 по вулиці Миколи Лебедєва. 2012 року знесено будинок 4 по вулиці Миколи Лебедєва. 2013 року знесено будинок 39/2 по Червоноткацькій вулиці. 2014 року знесено будинок 32 по Краківській вулиці та 6-А по Червоногвардйській. У березні 2017 року було зруйновано будинки 27 та 29/8 по Краківській вулиці. 2004 року було знесено будівлю колишнього дитячого садочка на Краківській вулиці, 15. 2009 року було знесено колишню будівлю військового призначення на вулиці Миколи Лебедєва, 19-А. 2010 року зруйновано занедбаний корпус лікарні на вулиці Попудренка, 36-А.

На березень 2017 року у межах Аварійного селища існує 22 житлових та 3 громадських будівлі, зведених у 1-й половині 1950-х років. Також у межах кварталів існує 4 довоєнні будівлі, фасади яких було перероблено.

Забудова Аварійного селища належить до яскравих зразків архітектури початку 1950-х років, є яскравим прикладом повоєнної житлової забудови[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]