Аварійне селище (Київ)
| Аварійне селище Київ | ||||
   Верхній ряд: Вулиця Олександра Лазаревського 14-А, Стара та нова забудова на вулиці Юрія Поправки. Нижній ряд: Вулиця Гетьмана Павла Полуботка 44. | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°27′24″ пн. ш. 30°37′43″ сх. д. / 50.45667° пн. ш. 30.62861° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
| Район | Дніпровський | |||
| Адмінодиниця |
Київ  | |||
| Головні вулиці | Гната Хоткевича, Червоноткацькою, Мініна і Гетьмана Павла Полуботка. | |||
| Відкритий | 1935 (Перша згадка) | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |
 «Чернігівська» | |||
| Карта | ||||
  Аварійне селище Аварійне селище (Київ) | ||||
 Аварійне селище у Вікісховищі | ||||
Аварі́йне се́лище — історична місцевість, колишнє селище в Дніпровському районі міста Києва. Відоме також під назвою Німецький квартал. Розташоване між вулицями Гната Хоткевича, Вінстона Черчилля, Олександра Лазаревського та Гетьмана Павла Полуботка.
У 1931 році селище на цьому місці облаштовувалось як евакуаційний пункт для постраждалих від повені на Дніпрі жителів Микілької слобідки, коли вода піднялася на 8 метрів та затопила прибережні території. Постраждалі від аварії тепер жили на новому безпечному місці.
Назва також походить від того, що тут з другої половини 1930-х рр. тут мешкали працівники аварійних бригад Шерстьбуд (з 1935 — Київхімволокна) та Шовкобуд (з 1947 — Дарницького шовкового комбінату).
Ще одна назва, «Німецький квартал», з'явилася після відбудови наприкінці 1940-х — на початку 1950-х рр. старих аварійних будинків, знищених унаслідок німецько-радянської війни. Ці будинки зводили німецькі полонені, тому й ще одна назва.
Більш того, на початку 1950-х років, коли забудова вже сформувалася, сюди поселили аварійну бригаду заводу № 1000 («Радикал»), що був відомий, як найбільший виробник дусту, тому тут іноді відбувалися викиди забрудень. Заселення бригади дало другий привід називати селище Аварійним[1].
Згадане як Аварійний хутір у 1935 році у зв'язку з його включенням до новоствореного Дарницького району.
Селища Аварійне та повоєнний масив Соцмісто часто розглядають як єдине ціле, хоча це не так. Ці два масиви забудови зводились у різний час, вони мають принципово відмінну забудову.
Довоєнну житлову забудову селища Аварійне було повністю знищено восени 1943 року, тому при відбудові житлового фонду у повоєнний період виникла необхідність нової забудови для робітників ДШК та комбінату «Хімволокно». Роботи зі зведення нового житла здійснювалися силами німецьких військовополонених. Тому окрім серійних проєктів 1-207 (для гуртожитків) та 1-228 (для житлових будинків) зустрічаються будинки, що нагадують скоріше приміську забудову міст Німеччини 30-х років XX століття.
На початок 1950-х років було забудовано квартали селища — в межах вулиць Гетьмана Полуботка, Хоткевича, Черчилля та Лазаревського. Було споруджено близько 40 житлових та декілька громадських будівель, зокрема дитячий садок та лазню. Майже усі ці будинки датуються 1951 роком, хоча спорудження їх, треба розуміти, почалося трохи раніше, на межі 1940-1950-х років.
Більшість будівель було збудовано з цегли або шлакобетону, але декілька, зокрема на вулиці Юрія Поправки, 4 та Вінстона Черчилля, 41-А були збудовані з дерева та потиньковані зверху.
З часом було перероблено фасади будинків на вулиці Краківській, 25, 25-А, 32, Олександра Лазаревського, 19-А, Вінстона Черчилля, 35 та 43. З'явилися нові будинки — на вулицях Краківській, 22 та Олександра Лазаревського, 14.
До другої половини 2000-х років селище зберігало свій первісний вигляд. З 2008 року забудова селища зноситься задля зведення багатоповерхових житлових будинків.
Упродовж 2008—2017 років було знесено 17 житлових будівель — у березні 2009 року знесено будинки 30, 34 по Краківській вулиці; 12, 14 по Гната Хоткевича; 41, 41-А та 43 по Вінстона Черчилля. 2010 року знесено будинки 12, 14 та 15, 2012 року — будинок 4 по вулиці Юрія Поправки. 2013 року знесено будинок 39/2 по Вінстона Черчилля вулиці. 2014 року знесено будинок 32 по Краківській вулиці та 6-А по Гната Хоткевича. У березні 2017 року було зруйновано будинки 27 та 29/8 по Краківській вулиці. 2004 року було знесено будівлю колишнього дитячого садочка на Краківській вулиці, 15. 2009 року було знесено колишню будівлю військового призначення на вулиці Юрія Поправки, 19-А. 2010 року зруйновано занедбаний корпус лікарні на вулиці Гетьмана Павла Полуботка, 36-А.
На березень 2017 року у межах Аварійного селища існує 22 житлових та 3 громадських будівлі, зведених у 1-й половині 1950-х років. Також у межах кварталів існує 4 довоєнні будівлі, фасади яких було перероблено.
Забудова Аварійного селища належить до яскравих зразків архітектури початку 1950-х років, є яскравим прикладом повоєнної житлової забудови[2].
Розробники використовували селище Аварійне як прототип селища Лиманськ для всесвітньо відомої комп'ютерної гри S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо[1].
-
Вулиця Гната Хоткевича, 6 -
Вулиця Гетьмана Павла Полуботка, 44 -
Вулиця Гетьмана Павла Полуботка, 46/2 -
Вулиця Олександра Лазаревського, 14-А -
Стара та нова забудова вулиці Юрія Поправки
- ↑ а б Поселок Аварийный: полигон для Сталкера. project.weekend.today. Процитовано 23 травня 2026.
- ↑ Невідоме Лівобережжя, 2017, с. 111–112..
- Вишневская Светлана. Осколок советского Киева: экспедиция на Соцгород // Сайт «Наш Киев». — 2012. — 4 декабря. (рос.)
- Мельничук Григорий. Жители Дарницы отстаивают домики, построенные еще немцами [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.] // domik.ua. — 2011. — 11 марта. (рос.)
- Ребрий Анна. Ностальгия по прошлому: исчезающий Киев // Сайт «Наш Киев». — 2009. — 12 августа. (рос.)
- Степанец Кирилл. Поселок Аварийный [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.] // Заметки Прохожего Киевлянина. — 2013. — 31 июля. (рос.)
- Олександр Сіренко і Кирило Степанець про історію Аварійного [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст. / Кирило Степанець, Олександр Михайлик, Семен Широчин. — К. : [б. в.], 2017. — 232 с.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
- Посёлок Аварийный (аварийщиков). Непарадный Сталианс. Малоэтажная городская архитектура СССР.
- Дух та атмосфера Аварійного селища добряче передала Анжела Черкашина у двох своїх маленьких відео-есе Ukrainian parking та Ukrainians love gardening,
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
