Кавія свійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кавія гвінейська)
Перейти до: навігація, пошук
Кавія свійська
Мурчаки
Мурчаки
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Родина: Кавієві (Caviidae)
Підродина: Caviinae (Caviinae)
Рід: Кавія (Cavia)
Вид: C. porcellus
Біноміальна назва
Кавія гвінейська
(L, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Cavia porcellus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Guinea pig
EOL logo.svg EOL: 326924
ITIS logo.svg ITIS: 584713
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 10141
Fossilworks: 233628

Кавія свійська (звичайна), морська свинка або мурча́к[1] (лат. Cavia porcellus) — ссавець з групи гризунів родини кавієві (Caviidae) роду кавія (Cavia).

Історія[ред.ред. код]

Вперше мурчаки були приручені близько 5000 р. до н. е. гірськими племенами Андів, які їх вирощували для того, щоб їсти. До Європи «морська свинка» потрапила через океан з Північної Америки.

Вид описаний як «Cavia porcellus», що дослівно означає «кавія порося». Кавії відомі тільки в культурі, у природних умовах цей вид невідомий. Припускається, що пращуром одомашненої форми є вид Cavia tschudii — кавія гірська.

В наш час мурчаки продовжують бути священним звіром серед індіанських племен півдня Америки. Індіанці використовують їх як певного роду дарунки. Мурчаки також використовувалися і для різних релігійних обрядів.

Нині мурчаки слугують хатніми тваринами.

Назва[ред.ред. код]

Первинно цих гризунів називали «заморськими», чим підкреслювали їхнє далеке походження. «Свинками» та «мурчаками» їх назвали за здатність видавати звуки, схожі на хрюкання чи мурчання.[2]

В різних країнах морську свинку називають по різному.

Країна Назва
Португалія Porgumho da India
Нідерланди Indiaamsoh varken
Бельгія Cochon des montagnes
Італія Porcellino d'India
Іспанія el Conejillo de Indias, Cobaya
Польща Kawia domowa
Угорщина Tengerimalac
Естонія Merisiga
Швеція Marsvin
Ірландія Muc ghuine
Німеччина Meerschweinchen
Англія Guinea Pig
Японія Morumotto
Франція Cochon d'Inde, Cobaye

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Довжина тіла в залежності від породи, 25 — 35 см. Хвіст, як правило відсутній. Дорослий мурчак-самець важить 800—1500 г, а самка — 600—1200 г. Природне забарвлення брунатнувато-сіре, зі світлішим черевцем. Використовуються як лабораторні тварини. Виведено багато порід, що різняться структурою, довжиною і забарвленням хутра. Породи хатніх мурчаків поділяються на групи: короткошерсті (селф, агуті і багато інших), довгошерсті (шелті, текселей, перуанська, Меріно та інші), жорсткошерсті (абіссінці, американські тедді, рекси і т. д.), безшерсті (Болдуін). Будова тіла хатніх мурчаків значно відрізняється від будови тіла їхніх диких родичів.

Місце походження: Перу. Воліють населяти відкриті простори передгірних районів. Живуть невеликими групами в норах, які виривають самі, або займають чужі. Тварини сутінкові.

Харчування[ред.ред. код]

Морська свинка, як різновид гризуна, потребує злакової їжі. Можна придбати готовий корм у магазині.

Якісне сіно — основний корм морських свинок. Воно повинно бути у них у вільному доступі як взимку, так і влітку. За причини особливої будови травної системи, свинки споживають їжу часто і маленькими порціями. Сіно сприяє нормалізації роботи травного тракту, окрім того, багато в чому завдяки сіну належним чином сточуються зуби. На другому місці зерновий корм або комбікорм — спеціальні суміші для свинок, що продаються у зоомагазинах і на зооринках. В залежності від виробника він може включати в себе пшеницю, ячмінь, овес, просо, кукурудзу, горох, арахіс, насіння соняшника, зерновий гранулят та вітамінно-смакові добавки. Морським свинкам не властиво переїдання. Слід уважно читати рекомендації по годівлі вказані на упаковках з готовим кормом. Комбікорм потрібно розводити зерновим або готовим гранульованим кормом, слідуючи процентному співвідношенню.

Зазвичай зернові корми дають морським свинкам двічі на день невеликими порціями (одна-дві столові ложки). Вагітних і годуючих самок годують 3-4 рази на добу. Щоб забезпечити морську свинку необхідними вітамінами, треба додавати в її раціон свіжі овочі і фрукти (буряк, огірок, морква та ін.). Попередньо овочі і фрукти необхідно мити. Морських свинок не можна годувати картоплею, цибулею, бобами. Всі види капусти, моркву, огірки, буряк, яблука та банани можна давати. Також морських свинок можна годувати різноманітними травами і зеленню. Але пам'ятайте, що не можна збирати трави біля узбіч доріг та в місцях вигулу собак. Проте не слід годувати морськиих свинок великими порціями капусти, це може викликати бродіння, і здуття живота. Не слід давати капусту вагітним морським свинкам. У деяких свинок, навіть мала кількість капусти може викликати здуття живота. Якщо ви будете давати морській свинці терту моркву, то незабаром вам доведеться нести її до ветеринара для підрізання різців. Якщо ви не хочете робити неприємно морській свинці, пам'ятайте, що не можна давати їм терті овочі. Не варто захоплюватися соковитими кормами, це призводить до відростання різців. Солодкі фрукти / ягоди (наприклад, грушу) свинкам давати не варто. Влітку свинок годують травою. Взимку, восени — сіно. Так само, удома можна пророщувати овес, пшеницю. Одна з особливостей організму морської свинки в тому, що аскорбінова кислота в ньому не виробляється. Влітку звірята отримують її з соковитими кормами, а в холодну пору року аскорбінову кислоту додають у їжу або воду. Морським свинкам потрібно щодня давати, як мінімум, 5 мг вітаміну С з питною водою. Так як аскорбінова кислота легко вступає в хімічні реакції, розчин необхідно міняти щодня. У середньому, на добу свинка повинна споживати не менше 20 мг вітаміну С.

У клітках морських свинок обов'язково повинна бути встановлена поїлка з чистою водою — навіть якщо здається, що тварина не п'є. Якщо в клітці проживає одна свинка, то обсяг поїлки повинен бути 250 мл. Вагітні та годувальниці самки п'ють більше рідини. У напувалку щоденно слід додавати вітамін С. Воду потрібно міняти щодня, адже додавання вітамінів сприяє появі бактерій.

Морські свинки — травоїдні, тому продукти тваринного походження (в тому числі молоко) їм давати не варто. Дорослі морські свинки не засвоюють лактозу, що може привести до розладу травлення. Не слід так само годувати морських свинок сирим або смаженим м'ясом, вареними овочами, кашами.

Не треба забороняти морським свинкам поїдати послід. Вітаміни груп В і К засвоюються у них тільки при повторному проходженні по травному тракту. Таким чином, поїдання посліду необхідно морським свинкам, щоб бути здоровими.

Догляд[ред.ред. код]

Морські свинки — ідеальні домашні тварини, навіть маленькі діти можуть легко доглядати за ними. Не рекомендується заводити свинок дітям молодше 7 років. Дитина легко може травмувати тварину. Морські свинки практично ніколи не кусаються, вони дуже довірливі і добродушні. Морських свинок можна привчити відгукуватися на кличку. Вони зустрічають господарів радісним свистом. Муркочуть і видають різні звуки при доторканні. Люблять сидіти на руках. Для морських свинок небезпечні падіння навіть з маленької висоти.

Якщо свинка живе у вас на кухні і коли ви дістаєте який-небудь продукт (особливо які їм не можна), свинка починає пищати, просячи її пригостити. Тварина просить не те, що ви дістали, воно просто хоче їсти. Не варто плутати звуки морських свинок. Морські свинки видають різні звуки. Кожен звук має своє позначення. Вагітні свинки або свинки, які довгий час знаходяться без самця, коли самець поруч, видають звук, що нагадує спів птаха. Можуть «цвірінькати» від 2-15 хвилин, зазвичай в темну пору доби. Проте, це досить рідкісне явище.

Маленькі морські свинки жалібно попискують в пошуку матері. Гучний свист показує, що тварина голодна і таким чином просить їжі. Якщо ви хочете розуміти морську свинку, намагайтеся не тільки прислухатися, але й придивлятися до неї, часто звірятко висловлює свої бажання, не тільки характерними звуками, але і певними рухами тіла. Для підстилки краще всього використовувати пресовані тирсу або стружку середньої фракції. Деякі свинки часто жують тирсу, що може викликати запор у тварини. Також тирса хвойних порід може викликати алергію у свинок (проявляється чханням, тварина часто чухається). В наш час[Коли?] у зоомагазинах продається маса видів підстилки для гризунів.

Тривалість життя морських свинок в середньому — близько 5-7 років. При належному догляді і умовах утримання, морські свинки доживають до 15-річного віку. Коли морські свинки задоволені або почувають себе дуже добре, то видають звуки, схожі на муркотіння. У жодному разі не можна годувати морську свинку молочаєм, адже так вона дістає інтоксикацію. У більшості випадків свинки помирають

Трубкозуб Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]