Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка»
Головний вхід до парку
Головний вхід до парку
48°27′47″ пн. ш. 35°04′23″ сх. д. / 48.46333333002777266° пн. ш. 35.07305556002777536° сх. д. / 48.46333333002777266; 35.07305556002777536Координати: 48°27′47″ пн. ш. 35°04′23″ сх. д. / 48.46333333002777266° пн. ш. 35.07305556002777536° сх. д. / 48.46333333002777266; 35.07305556002777536
Розташування: Україна Україна
Дніпро, пл. Шевченка, 1
Площа: 36 га
Заснований: 1790-ті
Керівна
організація:
Дніпровська міська рада
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка». Карта розташування: Дніпропетровська область
Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка»
Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка»

Парк імені Тараса Шевченка у Вікісховищі?

Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка  (від заснування і до 1925 Потьомкінський сад) — центральний і найстаріший парк Дніпра, пам'ятка садово-паркового мистецтва. Парк складається з материкової частини та Монастирського острова.

Історія[ред. | ред. код]

До заснування Катеринослава, у другій половині ХVIII сторіччя, територія сучасного парку належала відставному осавулові колишнього запорозького війська Лазареві Глобі. За словами історика Дмитра Яворницького, колишній козак переїхав до Половиці з Нового Кодака, посадив тут перші дерева, а на березі Дніпра звів водяний млин.

У 1787 починається забудова Катеринослава, і Глоба продає свою землю князю Григорію Потьомкіну, який розпочинає тут будівництво свого палацу. На прилеглій території британський садівник В. Гульд насаджує для князя сад в англійському стилі з екзотичними рослинами, ананасовою та лавровою галереями.

Після смерті Потьомкіна палац швидко занепадає, утім усиллями міської влади сад підтримувався у належному стані. У 1887 сад стає епіцентром святкування сторіччя Катеринослава. До початку ХХ сторіччя Потьомкінський сад залишається улюбленим місцем прогулянок містян.

У 1925 році розпочинається реконструкція парку, що отримав нову назву – парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Колишній Потьомкінський палац було переобладнано на Будинок відпочинку імені Ілліча. У 1935 на східній ділянці парку будується Зелений театр.

Після війни починається нова масштабна реконструкція парку – його територію збільшено за рахунок частини площі Шевченка, відбудовується палац, прокладаються нові алеї, встановлюється чавунна огорожа в стилі ампір. На центральній алеї парку зводиться пам'ятник Сталіну (демонтовано у 1961).

У 1957 році до території парку додається Монастирський острів, з'єднаний із материком пішохідним мостом. У 1959 на центральній алеї острова відкрито новий, найбільший в Україні, пам'ятник Шевченкові (замість старого, спорудженого 1949-го на материковій частині – п'єдестал від нього зберігся до наших днів).

За проектом Павла Нірінберга у 1977 в парку збудовано літній театр. У 1979 на дніпровських схилах материкової частини парку відкривається ресторан "Маяк", а у 1986 на Монастирському острові починає роботу Дніпропетровський акваріум прісноводних риб. У радянські часи на східній частині острова було обладнано міський пляж, з'єднаний із Соборною горою канатною дорогою (закрита на початку 2000-х).

Храм святителя Миколая, зведений на території парку у 1999 році, став одним із символів Дніпра. У 2006 відбулася реконструкція оглядового майданчика парка, встановлено каскадний фонтан. У 2013 проведено капітальний ремонт пам'ятника Тарасу Шевченку та відкрито фонтан-водоспад "Поріг Ревучий".

Влітку 2017-го у західній частині парку (на місці амфітеатру, знищеного ще під час Другої світової) силами волонтерів зведено публічний простір "Stage:Сцена". Будівництво почалося у червні в рамках фестивалю "Конструкція". До початку осені на "Сцені" відбулися кілька десятків музичних, танцювальних, лекційних та інших заходів.[1]

Галерея[ред. | ред. код]

Візитівки парку[ред. | ред. код]

Монастирський острів: храм і водоспад

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]