Тбілісі
.jpg)
Тбілі́сі (груз. თბილისი, ⓘ — «тепле джерело») — столиця Грузії та найбільше місто в країні. Тбілісі розташоване на річці Мткварі (Кура). Назва Тбілісі вперше згадується у IV столітті. Його появу пов'язують з наявністю в місті теплих сірчаних джерел (груз. ტფილისი [Тпілісі]; тбілі — «теплий»)[5]. У російській мові до 1936 року використовувалася назва Тифліс[6], засвоєна через грецьку літературу. 1936 року як офіційну запровадили форму Тбілісі — назву, що ближча до національного звучання[7].
Муніципалітет Тбілісі займає площу 726 км², кількість його міського населення (разом із 4-ма смт) налічує 1 171 200 мешканців[8].
Історія[ред. | ред. код]
Засноване V століття нашої ери Вахтангом Горгасалі, царем Іберії, Тбілісі стало столицею в VI столітті. Місто є найважливішим промисловим, соціальним і культурним центром Грузії. Воно також є важливим транзитним центром для глобальних енергетичних і торгових проєктів. Стратегічне розташування на перехресті між Європою і Азією, вздовж історичного Шовкового шляху, Тбілісі неодноразово було яблуком розбрату між різними силами на Кавказі. Історію міста можна вивчати за його архітектурою — починаючи з просторого проспекту Руставелі і закінчуючи вузькими вулицями, що збереглися з раннього Середньовіччя в районі Нарікала.
Туристичний потенціал[ред. | ред. код]
На території Тбілісі чимало сірчаних лазень. Температура термальної води становить 37-38°С. Лазні розташовані поблизу набережної, в давньому кварталі Абанотубані. Зали для миття облаштовані під землею, оскільки воду в басейни закачують з гірських глибин.
У Тбілісі розташований один міжнародний аеропорт. Найвідомішими туристичними напрямками Тбілісі є Кафедральний Собор Святої Трійці, Нор Ечміадзін, Джума Мечеть, площа Свободи, кафедральний собор Сіоні, Метехі, Нарікала і ботанічний сад, будівля парламенту Грузії, проспект Руставелі, Тбіліська опера, Анчісхаті, Мтацмінда (Свята Гора), церква Кашветі, Міст Миру. Життя міста було увічнене в живописі Ніко Піросмані і Ладо Гудіашвілі.
Населення[ред. | ред. код]
Населення міста різноманітне, і історично Тбілісі є домом для різних народів і культур, релігій та етнічних груп. Попри те, що переважна більшість населення в Тбілісі є парафіянами Грузинської православної церкви, Тбілісі є одним з небагатьох міст у світі, де синагоги, церкви і мечеті розташовані поруч один з одним, так є в стародавньому районі Абанотубані, розташованому за декілька сотень метрів від церкви Метехі.
| Рік | Населення | Грузини | Вірмени | Росіяни | Осетини | Євреї | Інші |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1817 | ~15 000 | 18,9 % | 75,6 % | 2,1 % | 3,4 % | ||
| 1864 | ~60 100 | 22,2 % | 47,4 % | 20,5 % | 0,7 % | 9,2 % | |
| 1876 | ~91 700 | 24,1 % | 41,0 % | 21,3 % | 0,3 % | 1,2 % | 12,1 % |
| 1897 | 159 590 | 26,3 % | 29,5 % | 28,1 % | 0,5 % | 1,8 % | 13,8 % |
| 1926 | 294 044 | 38,1 % | 34,1 % | 15,6 % | 1,0 % | 3,1 % | 8,1 % |
| 1939 | 519 220 | 44,0 % | 26,4 % | 18,0 % | 1,8 % | 2,7 % | 7,1 % |
| 1959 | 694 664 | 48,4 % | 21,5 % | 18,1 % | 2,2 % | 2,5 % | 7,3 % |
| 1970 | 889 020 | 57,5 % | 16,9 % | 14,0 % | 2,5 % | 2,2 % | 6,9 % |
| 1979 | 1 052 734 | 62,1 % | 14,5 % | 12,3 % | 2,6 % | 1,4 % | 7,1 % |
| 1989 | 1 259 692 | 66,1 % | 12,0 % | 10,0 % | 3,0 % | 1,1 % | 7,8 % |
| 2002 | 1 081 679 | 84,2 % | 7,6 % | 3,0 % | 0,9 % | 0,1 % | 4,2 % |
| 2014 | 1 108 717 | 89,9 % | 4,8 % | 1,2 % | 0,4 % | 0,1 % | 3,6 % |
Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]
Географія[ред. | ред. код]
Тбілісі розташований в Тбіліський улоговині, простягнувшись вузькою смугою майже на 30 км в долині річки Кури і по прилеглих з трьох сторін схилах гір. Висота над рівнем моря — 380—770 метрів. В околицях Тбілісі виділені ділянки з 6-, 7- та 8-бальною сейсмічністю. Зі сходу, півдня та частково із заходу Тбілісі межує з Ґардабанським муніципалітетом, з півночі та решти заходу з Мцхетським муніципалітетом[10].
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат субтропічний напівсухий, з тривалим жарким літом, короткою теплою весною та м'якою, але відносно сухою зимою.
- Середньорічна температура: +13,3 °C
- Середньорічна швидкість вітру: 1,5 м/с
- Середньорічна вологість повітря: 67 %
- Екстремальні значення температур: мінімальне — 24,4 °С (21.01.1883); максимальне — +42,0 °С (17.07.1882).
| Клімат Тбілісі | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 19,5 | 22,4 | 28,7 | 34,4 | 35,1 | 40,2 | 42,0 | 40,6 | 37,9 | 33,3 | 27,2 | 22,8 | 42,0 |
| Середній максимум, °C | 6,6 | 7,7 | 12,6 | 18,9 | 23,1 | 28,1 | 31,2 | 30,9 | 26,4 | 19,8 | 12,8 | 8,4 | 18,9 |
| Середня температура, °C | 2,3 | 3,1 | 7,2 | 12,7 | 17,2 | 21,7 | 24,9 | 24,7 | 20,2 | 14,2 | 7,9 | 3,7 | 13,3 |
| Середній мінімум, °C | −0,8 | 0,0 | 3,2 | 8,4 | 12,4 | 16,5 | 19,8 | 19,5 | 15,4 | 10,4 | 4,9 | 1,3 | 9,3 |
| Абсолютний мінімум, °C | −24,4 | −14,8 | −12,8 | −3,8 | 1,0 | 6,3 | 9,3 | 8,9 | 0,8 | −6,4 | −7,1 | −20,5 | −24,4 |
| Норма опадів, мм | 17 | 19 | 27 | 51 | 47 | 58 | 29 | 48 | 37 | 24 | 29 | 17 | 396 |
| Джерело: Погода та клімат | |||||||||||||
Тваринний світ[ред. | ред. код]
Фауна околиць міста дуже різноманітна, трапляються такі тварини як лисиці, шакали, вовки. Багато плазунів та птахів. У регіоні з метою охорони природних комплексів та збереження біорізноманіття створений Тбіліський національний парк.
У Тбілісі діє зоопарк.
Економіка[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (березень 2018) |
Транспорт[ред. | ред. код]
З 3 квітня 1883 року Тбілісі відкрита єдина трамвайна система в Грузії, у вигляді конки. 4 грудня 2006 року припинила своє існування. У другій половині XX ст. трамвайна мережа налічувала до десяти маршрутів, але згодом система швидко деградувала.
У Тбілісі був створений малосерійний трьохсекційний трамвайний поїзд, за принципом зчленування вагонів за допомогою середньої секції, який отримав назву «Тбілісі»[11]. Він був розроблений і побудований на початку 1960-х років у кількості чотирьох машин на виробничій базі тбіліського управління міського електричного транспорту. У процесі експлуатації були виявлені суттєві недоліки: слабке прискорення, підвищений шум і вібрація, прогин у середній частині трамвая, що зчленовує секції. В результаті експлуатація таких трамваїв була відносно нетривала, хоча, безумовно, зовні машини вийшли дуже симпатичними. Можливо, що передача документації на подальше опрацювання та виготовлення профільних вагонобудівних підприємств (тому ж RVR) дала б цій цікавій ідеї зовсім інше життя.
21 квітня 1937 року в Тбілісі розпочався тролейбусний рух. 1986 року тролейбусна мережа досягла свого максимального розвитку. На той час існували 21 тролейбусних маршрутів загальною протяжністю 215 км, а тролейбусний парк складався з 225 тролейбусів. 1999 року до Тбілісі з Афін надійшли 37 тролейбусів ЗіУ-682, завдяки чому було відновлено кілька тролейбусних маршрутів.
4 грудня 2006 року закриті останні чотири тролейбусних маршрутів (№ 15, 16, 19 та 21), що залишалися курсувати перед закриттям системи. Всі маршрути тролейбусів були замінені на автобусні маршрути:
Будівництво метрополітену в місті почалося у 1952 році, незважаючи на те, що чисельність населення міста була набагато меншою ніж 1 мільйон мешканців. Початкова дільниця з шести станцій була введена в експлуатацію 11 січня 1966 року. Тбіліський метрополітен став четвертим у СРСР (на той час у Радянському Союзі працювало лише три метрополітени у Москві, Ленінграді та Києві).
В Тбілісі діє міжнародний аеропорт та головна залізнична станція Грузинської залізниці, центральний залізничний вокзал Тбілісі-Пасажирський. Перша будівля вокзалу була побудована у 1872 році, після чого двічі повністю перебудовувався у 1952 та 1982—1991 роках. Нині є комбінованим вокзально-торговим центром.
З 30 грудня 1905 року в Тбілісі діє фунікулер, який здійснює перевезення пасажирів з центру міста на гору Мтацмінда. 21 червня 2000 року, після обриву тросу, фунікулер був закритий на тривалу реконструкцію. Фунікулер відновив роботу з 30 січня 2013 року.
Через Тбілісі пролягає газопровід Тбілісі — Кутаїсі.
Культура[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
| |||||||||
Театри[ред. | ред. код]
- Грузинський державний академічний театр імені Шота Руставелі
- Грузинський театр опери і балету імені Паліашвілі
- Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі
- Тбіліський державний вірменський драматичний театр імені П. Адамяна
- Тбіліський російський драматичний театр імені О. С. Грибоєдова
- Театр кіноактора імені Михайла Туманішвілі
- Тбіліський театр музики і драми імені Васо Абашидзе
- Тбіліський державний театр маріонеток імені Резо Габріадзе
- Театр грузинської пантоміми
Музеї[ред. | ред. код]
- Національний музей Грузії
- Державний музей мистецтв Грузії
- Національна картинна галерея Грузії
- Музей радянської окупації
- Державний музей грузинської літератури імені Георгія Леонідзе
- Державний музей театру, музики, кіно і хореографії
- Державний музей шовку Грузії
- Музей грошей Грузії
- Музей історії Тбілісі
- Тбіліський етнографічний музей просто неба
- Музей історії грузинської медицини
- Музей книги
Парки[ред. | ред. код]
Спорт[ред. | ред. код]
У Тбілісі базуються футбольні клуби «Динамо», «Локомотив», «Саско». Найбільш титулованою командою є «Динамо», яка 1981 року стала володаркою Кубка володарів кубків УЄФА, команда також двічі вигравала чемпіонат СРСР (1964 та 1978 рр.) та Кубок СРСР з футболу (1976 та 1979 рр.), 13 разів перемагала в Чемпіонаті Грузії, 9 разів завойовувала Кубок Грузії.
Поріднені міста[ред. | ред. код]
Зв'язки з Україною[ред. | ред. код]
З середини XIX ст. була невелика українська колонія. До Тбілісі часто приїздили на гастролі українські театри, першою з яких стала трупа М. Старицького 1889 року.
1917 у Тбілісі відбувся Український Військовий З'їзд Закавказзя і створено Закавказьку Крайову Українську Раду (видавала свої «Вісті», потім «Українські Вісті Закавказзя»), з 1918 недовгий час діяв український генеральний консулят, а згодом і посольство (посол Іван Красковський).
Тбілісі та Київ є порідненими містами (з 1999 року).
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Омелянович-Павленко Михайло Володимирович — генерал армії УНР.
- Канделакі Тінатін Гівіївна — журналістка і телеведуча.
- Сабін-Гус Юрій Давидович — оперний співак-бас.
- Георгій Лацабидзе — грузинський піаніст-віртуоз.
- Звіад Ратіані — грузинський поет та перекладач.
- Краснобаєв Юрій Михайлович (1938—1987) — співак, лікар, соліст народних колективів — ансамблю пісні і танцю «Трембіта» і оперної студії у м. Чернівці, Україна. Заслужений працівник культури УРСР (1979).
- Кульбакін Степан Михайлович — російський і український мовознавець.
- Аслан Усоян — відомий російський злодій у законі.
- Кюнер Микола Васильович (1877—1955) — російський сходознавець.
- Пітоєв Жорж Іванович — відомий актор, театральний режисер.
- Акопян Рубен Абгарович — доктор технічних наук, один із розробників підвіски сидінь для автобусів ЛАЗ.
- Абрамов Віктор Валер'янович — інженер. Доктор технічних наук. (1961), професор (1963).
- Фоменко Вікторія Вікторівна (* 1970) — українська легкоатлетка; спеціалізувалася в бігу на 100, 200 і 400 метрів; майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики
- Дабагян Арег Вагаршакович (1920— 2005) — радянський і український вчений у галузі кібернетики, механіки, динаміки машин, прикладної теорії коливань і систем управління, заслужений працівник народної освіти України.
- Автанділ Гургенідзе (* 1979) — грузинський художник, монументаліст.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Путівник по Тбілісі видання 1913 року
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тбілісі |
Посилання[ред. | ред. код]
- Ґлданська в'язниця № 8, Тбілісі [Архівовано 29 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Тбілісо — гімн міста Тбілісі (укр. переклад) [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ კონსპექტი საქართველოს ისტორიიდან შედგენილი ა. ქუთათელაძისგან [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.]. რვეული I. თბილისი, სტამბა წიგნების გამომცემელ ქართველთა ამხანაგობისა, 1900. გვერდი 38.
- ↑ მოსე ჯანაშვილი "საქართველოს საქართველოს დედა-ქალაქი ტფილისი" [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]. ქუთაისი, ღამბაშიძის სტამბა, 1899. გვერდი 8.
- ↑ Загальна кількість міського населення муніципалітету (разом із 4-ма смт).
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 26 березня 2011.
- ↑ Велика Радянська енциклопедія, 3-е видання. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 27 липня 2019.
- ↑ Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь, М., «Русские словари», 1998, с. 412 — ISBN 5-89216-029-7
- ↑ Population by cities and boroughs, as of 1 January. geostat.ge (англ.). // Сакстат. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Населення Грузії. Архів оригіналу за 8 лютого 2008. Процитовано 29 грудня 2011.
- ↑ Месторасположение [Архівовано 27 березня 2013 у Wayback Machine.] Муниципальный портал Тбилиси
- ↑ Трамвайний поїзд «Тбілісі» на сайті «Міський електротранспорт»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||
| ||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||||||||
|
|
Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |