Смертність в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Історична динаміка

Історична динаміка природного руху населення України

В середині XIX століття смертність на території українських губерній Російської імперії становила близько 33 випадків на 1000 осіб, що дещо менше ніж у середньому по європейських губерніях імперії.[1]

Внаслідок покращення медичного обслуговування, зменшення дитячої смертності, та смертності від інфекційних хвороб та епідемій, загальний коефіцієнт смертності в Російській імперії зменшувався, і у 1911 році в Європейській частині становив 27 на 1000. В українських губерніях він був ще меншим — у середньому 22 смертельних випадки на 1000 осіб.[1]

Смертність у 2 пол. XIX ст. — поч. XX ст.[1]
1867-
1870 		1871-
1875 		1876-
1880 		1881-
1885 		1886-
1890 		1891-
1895 		1896-
1900 		1901-
1905 		1906-
1910 		1911-
1914 		1867-
1914
Українські губернії 32.0 35.7 31.9 32.5 31.6 31.7 27.6 26.1 26.1 22.7 29.8
Європейська Росія 37.5 37.1 35.7 36.4 34.5 36.2 32.1 31.0 29.5 27.1 33.7
Смертність міського / сільського населення у 2009 р.
Коефіцієнт смертності у районах та містах у 2010 р.

Середня смертність за 1867—1914 рр. в українських губерніях склала 29.8 на 1000 осіб. Вона була вищою у східних та північних губерніях — Харківській (32.7), Чернігівській (31.1). Найнижча смертність в цей період була зафіксована Таврійській губернії (27.6). Нижче середньої була смертність у Полтавській (28.4) та Волинській (29.6) губерніях. Смертність у Херсонській губернії дорівнювала середній (29.8), а в решті губерній (Катеринославській, Подільській, Київській) коливалась в межах 30 — 31.[1]

До 1911 року найбільше зменшилась смертність у лівобережних губерніях — Чернігівській до 19.9, Полтавській до 18.4. В решті губерній смертність була середньою і у 1911 році становила у Херсонській — 23.8, у Харківській — 23.5, у Волинській — 21.1, у Катеринославській — 22.5, у Київській — 22.7, у Подільській — 21.4, у Таврійській — 22.4.[1]

Смертність у Російській імперії мала значні територіальні та етнічні відмінності. Загалом, коефіцієнт смертності збільшувався з півдня на північ, і з заходу на схід. Так, якщо у Курляндській, Ліфляндській губерніях смертність становила 14—17 випадків на 1000 осіб, то в Оренбурзькій та Пермській — 40—42.[1] Крім відмінностей у рівні економічного розвитку, це було спричинено ще й значною відмінністю народів за рівнем смертності. Так у 1896—1897 рр. в Європейській частині Російської імперії смертність серед найбільших релігійних груп становила (випадків на 1000 осіб)[2]

Зменшення смертності дітей було основною причиною поступового скорочення смертності. Лише в окремі роки смертність зростала, що було пов'язано з неврожаєм, епідеміями та війнами. Загалом, найбільше скорочення смертності спостерігалось у 1900—1904, 1907—1908, 1911—1913. Під час війни смертність різко підскочила, внаслідок чого за 1912—1920 рр. на 30% скоротилась тривалість життя.[3]

Швидке зменшення смертності спостерігалось у 1923—1928 роках. Надвисока смертність у 1932 році призвела до того, що тривалість життя в цьому році проти 1928 скоротилася в 3.5 рази (у чоловіків з 45.1 до 11.3, у жінок з 48.5 до 14.3 років). В подальші роки смертність скорочувалась. Під час війни вона знову значно зросла.[3]

Найбільше зменшення смертності, особливо серед працездатного населення, спостерігалось у 1948—1964 роках. Смертність у віці 25-35 років зменшилась у 3 рази, у віці 35-44 роки — у 1.8 рази. В інших вікових групах смертність зменшилась у 1.3 рази.[3]

Кількість смертей на 1 народження у районах та містах ОП в 2010 р.

За 1948—1964 рр. в Україні на 13,4 року збільшилася тривалість життя — у чоловіків до з 53.3 до 68.5, жінок з 62.0 до 74.4 років. На початку 1960-х років тривалість життя в Україні стала вище, ніж в країнах Західної Європи.[3]

У 1958—1960 рр. коефіцієнт смертності опустився до найнижчого показника за всю історію і становив 6,9 на 1000. Смертність в Україні в цей була менше ніж у Великій Британії (11,5), ФРН (12,0), Франції (11,4), США (9,5) та інших країнах Західної Європи та Північної Америки.[3]

З 1960-го року смертність в Україні, як і в цілому Радянському Союзі, почала зростати. За 1960—1985 роки смертність зросла майже вдвічі — з 6.9 до 12.1 на 1000 осіб. Антиалкогольна кампанія 1985 року призвела до незначного скорочення смертності у 1986 році до 11.0, але з 1987 року вона знову почала зростати до 11.6 у 1988 і 12.9 у 1991.

Початок 90-х років ознаменувався стрімким зростанням смертності. З 1991—1995 роки смертність зросла на 20% і досягла 15.4 на 1000. З 1995 року смертність почала повільно зменшуватись. Скорочення смертності тривало до 1998 року. За цей час смертність скоротилась до 14.4 на 1000.[4]

З 1999 року розпочався новий виток збільшення смертності, який продовжувався до середини 2000-х років. У 2005 році смертність досягла позначки у 16.6 смертей на 1000 осіб.[4]

З 2005 року смертність повільно скорочується. У 2009 році вона склала 15.3 на 1000 і в порівнянні з піковим 2005 роком скоротилася на 8%.[4]

Коефіцієнт смертності (на 1000 осіб)[5][4][6]
1860 1878 1898 1911 1926 1940 1950 1955 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2009 2010 2011 2012 2013 2014[7]
33,0 32,0 28,0 23,0 18,1 14,3 8,5 7,4 6,9 7,6 8,9 10,0 11,4 12,1 12,1 15,4 15,4 16,6 15,3 15,2 14,5 14,5 14,6 14,7


2015[7] 2016[7] 2017[7] 2018[7] 2019[7]
14,9 14,7 14,5 14,8 14,7

Поточна ситуація

У 2014 році в Україні[7] померло 632,3 тис. осіб, що становить 14,7 випадків на 1000 осіб. У регіонах показник смертності коливався від 10,4 на 1000 у Києві до 19,2 у Чернігівській області. Найвищі показники смертності характерні для північно-східних районів Чернігівської та Сумської областей, де найбільш виражений процес старіння населення і де коефіцієнт смертності перевищує 25 осіб на 1000.[4]

Смертність сільського населення перевищує смертність міського населення. У 2012 р. середній коефіцієнт смертності у містах був на рівні 13,1 випадків на 1000 осіб (від 9,5 у Рівненській області до 15,8 у Донецькій), тоді як у селах коефіцієнт смертності дорівнював 17,7 осіб на 1000, від 12,1 у Закарпатській області до понад 27,2 у Чернігівській області[8]

Найнижча смертність (менш як 8 — 8 випадків на 1000 осіб) традиційно фіксується у містах Вараш, Теплодар, Нетішин, Южноукраїнськ, Енергодар, які характеризуються низькою питомою вагою населення старшого віку.

Алкогольне отруєння — одна з найпоширеніших причин передчасної смерті українців. Згідно з даними статистики, українці частіше вмирають від отруєння алкоголем і викликаних алкоголізмом хвороб, ніж гинуть в ДТП.

Ризик для чоловіка померти у віці до 60 років — 40 %. Розглянувши долю 100 000 новонароджених українців: За статистикою, 790 осіб помруть у віці до одного року. 10 000 українців не доживуть до 35 років, і 25 000 — до 60 років. З цих 100 000 вісьмох погубить туберкульоз, двоє помруть від наслідків ВІЛ, 184 — від онкологічних захворювань, 16 осіб погубить алкоголь, 12 розіб'ються в ДТП, п'ятеро людей потонуть. Крім того, 12 осіб покінчать життя самогубством. [9]

Практично кожен другий чоловік не має шансів дожити до 65 років, а у жінок ймовірність дожити до 65 років дорівнює 77,3 %.[10] Впродовж останніх років спостерігалося повільне зменшення для чоловічої статі ймовірності дожити до цього віку (2001 р. – 48,8 %, 2005 р.– 45,5 %).[10] У 2006 р. ймовірність для чоловіків померти до досягнення 65-річного віку практично дорівнювала 1/2.[10] Надсмертність чоловіків зростає з віком і в результаті цього у групі населення, які у 2006 році досягли межі 65 років, чоловіків стало менше на 1,3 млн, ніж жінок такого віку.[10] Саме за рахунок надсмертності чоловіків у молодому і середньому віці зросла частка одиноких жінок та вдів.

Більше 90% смертей в Україні спричинені неінфекційними захворюваннями.[11]

Смертність населення України (1990—2019)[8]
Усього померлих Коефіцієнт смертності
(на 1000 осіб)		 Кількість померлих дітей
у віці до 1 року		 Коефіцієнт смертності дітей
(на 1000 живонароджених)
1990 629 602 12,1 8 525 12,8
1991 669 960 12,9 8 831 13,9
1992 697 110 13,3 8 429 14,0
1993 741 662 14,2 8 431 14,9
1994 764 669 14,7 7 683 14,5
1995 792 587 15,4 7 314 14,7
1996 776 717 15,2 6 779 14,3
1997 754 151 14,9 6 282 14,0
1998 719 954 14,4 5 423 12,8
1999 739 170 14,9 5 065 12,8
2000 758 082 15,4 4 606 11,9
2001 745 952 15,3 4 283 11,3
2002 754 911 15,7 4 023 10,3
2003 765 408 16,0 3 882 9,6
2004 761 261 16,0 4 024 9,5
2005 781 961 16,6 4 259 10,0
2006 758 092 16,2 4 433 9,8
2007 762 877 16,4 5 188 11,0
2008 754 460 16,3 5 049 10,0
2009 706 739 15,3 4 801 9,4
2010 698 235 15,2 4 564 9,1
2011 664 588 14,5 4 511 9,0
2012 663 139 14,5 4 371 8,4
2013 662 368 14,6 4 030 8,0
2014[7] 632 667 14,7 3 603 7,7
2015[7] 594 795 14,9 3 318 7,9
2016[7] 583 631 14,7 2 955 7,4
2017[7] 574 123 14,5 2 786 7,6
2018[7] 587 665 14,8 2 397 7,0
2019[7] 581 114 14,7 2 189 7,0
2020[12] 616 835 15,9
Коефіцієнт смертності у районах та містах у 2009 р.
Кількість смертей на 1 народження у районах та містах обл. підпорядкування в 2003 р.

Регіональні відмінності

Коефіцієнт смертності в Україні з 1950 р. (кількість померлих на 1000 населення)[13][14][15][8]
1950 1960 1970 1989 1991 1993 1995 1997 1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2014
Автономна Республіка Крим 7,3 6,3 7,4 9,9 11,1 12,5 14,7 13,1 12,9 14,2 15,2 15,7 15,9 14,6 14,1 13,8
Вінницька область 8,7 7,6 10,4 13,8 15,7 16,7 17,4 17,0 16,5 16,6 17,2 18,2 17,6 16,3 15,6 15,8 15,9
Волинська область 10,0 6,8 8,2 10,7 12,2 13,0 13,7 13,5 13,8 13,9 14,7 15,4 15,0 14,2 13,4 13,2 13,2
Дніпропетровська область 6,6 6,2 8,0 11,5 12,5 14,5 16,0 15,8 15,8 16,0 16,7 17,7 17,6 16,4 15,7 15,5 16,0
Донецька область 8,2 6,0 7,6 11,8 12,8 15,0 17,2 16,4 16,1 16,6 17,4 18,1 18,1 16,8 16,1 16,0 16,6[16]
Житомирська область 8,8 6,7 9,1 12,2 14,1 15,3 16,2 16,2 16,3 16,9 17,7 18,6 18,4 17,0 16,0 16,5 16,8
Закарпатська область 11,5 6,9 8,0 9,1 10,2 10,8 11,8 10,9 11,4 11,4 12,0 13,2 13,3 12,6 11,7 11,8 11,8
Запорізька область 6,7 6,4 8,3 11,4 12,6 14,1 15,5 15,0 15,1 15,8 16,4 16,5 16,7 15,5 15,1 14,9 15,7
Івано-Франківська область 10,9 8,1 8,8 10,2 11,5 11,6 12,0 12,1 12,2 12,5 13,3 13,5 13,6 12,7 12,1 12,6 12,8
Київська область 7,7 7,0 8,8 12,3 14,1 15,6 16,5 15,9 15,9 16,6 17,3 18,4 18,1 16,8 15,7 15,8 16,4
Кіровоградська область 7,8 7,5 10,5 14,4 15,4 17,0 17,9 17,4 17,6 17,5 18,3 18,9 18,5 17,5 16,7 16,8 17,0
Луганська область 8,7 6,3 7,7 11,8 12,9 15,4 16,9 16,8 16,9 17,1 17,8 18,3 17,8 16,9 16,4 16,0 10,2[16]
Львівська область 11,9 7,2 8,2 10,0 11,4 11,6 12,4 12,4 12,5 12,7 13,5 13,8 13,7 13,0 12,3 12,6 12,8
Миколаївська область 7,2 7,1 9,3 11,7 12,8 13,7 15,3 14,8 15,0 15,3 16,5 16,6 16,6 15,7 14,8 14,8 15,2
Одеська область 8,1 7,1 9,3 12,0 13,5 14,1 15,8 14,7 14,4 15,3 16,2 16,7 16,3 15,1 14,2 14,1 14,3
Полтавська область 7,3 7,5 10,3 13,8 15,0 16,8 17,3 17,4 17,3 18,0 18,7 19,0 18,6 17,9 16,5 16,7 17,1
Рівненська область 10,1 6,7 7,9 9,9 11,4 12,3 12,9 12,6 12,8 13,0 13,7 14,2 14,0 13,4 12,3 12,6 12,7
Сумська область 7,8 7,3 10,5 13,7 15,1 17,2 17,2 17,5 17,5 18,1 18,5 19,3 18,7 18,0 16,3 16,9 17,2
Тернопільська область 11,1 7,9 9,6 12,4 13,7 14,0 13,8 14,3 14,4 14,3 14,9 15,1 15,0 14,4 13,7 13,7 14,2
Харківська область 7,3 6,9 9,2 12,3 13,8 15,2 16,6 15,8 15,7 15,8 16,3 16,6 16,3 15,4 14,7 14,5 15,3
Херсонська область 6,7 7,0 8,5 11,0 12,2 13,3 15,3 14,4 15,0 15,6 15,8 16,3 16,3 15,4 14,6 14,9 15,1
Хмельницька область 10,2 7,2 9,6 12,9 14,3 15,4 15,7 16,1 15,4 16,1 16,7 17,4 17,1 16,3 15,2 15,7 15,6
Черкаська область 8,1 7,5 10,6 13,7 15,4 17,0 17,2 17,2 16,7 17,3 17,7 18,6 18,3 17,0 16,3 16,2 16,5
Чернівецька область 10,1 7,0 8,4 10,4 11,8 12,2 12,7 12,7 12,7 12,7 13,7 14,2 13,7 12,9 12,4 12,7 12,8
Чернігівська область 9,4 7,5 10,7 13,9 15,9 17,9 19,0 18,6 19,2 20,0 20,6 21,7 21,5 20,1 18,6 18,7 19,2
місто Київ 6,8 7,5 8,3 9,3 10,5 11,7 10,2 10,1 10,6 10,9 11,4 11,6 10,3 9,8 9,9 10,4
Севастополь (міськрада) 14,3 11,9 12,4 13,5 14,2 15,4 15,5 14,6 14,2 13,9
Україна 8,5 6,9 8,9 11,7 13,0 14,3 15,5 15,0 15,0 15,4 16,1 16,7 16,5 15,4 14,6 14,6 14,7

Вікові коефіцієнти смертності

Коефіцієнти смертності за статтю та віковими групами, 2012 р. (на 100 000 осіб відповідного віку)[17]
Обидві статі чоловіки жінки
0-4 209,6 232,5 185,3
5-9 24,1 26,4 21,6
10-14 25,1 29,7 20,3
15-19 56,8 78,4 34,2
20-24 109,5 164,3 51,9
25-29 167,3 249,1 82,5
30-34 284,8 428,8 139,5
35-39 387,5 582,3 199,2
40-44 500,4 748,3 268,1
45-49 678,0 1055,5 344,1
50-54 948,1 1492,0 493,9
55-59 1383,2 2192,6 761,4
60-64 2012,2 3188,2 1181,5
65-69 2821,1 4422,9 1846,5
70 i старше 7745,2 9192,2 7078,7
Все
населення		 1460,2 1552,6 1381,0

Причини смертності

Основні причини смертності населення України у 2014 р.[18]
кількість померлих,
тис.		 частка
хвороби систем кровообігу 425,6 67,3 %
новоутворення 83,9 13,3 %
зовнішні причини смерті 40,1 6,3 %
хвороби органів травлення 25,2 4,0 %
хвороби органів дихання 14,8 2,3 %
деякі інфекційні та паразитарних хвороб 11,0 1,7 %
інші причини 31,7 5,0 %
всього померлих 632,3 100,0 %

Останніми роками зростає кількість померлих від хвороб систем кровообігу і новоутворень. Зменшується смертність від зовнішніх причин смерті, хвороб органів дихання та інфекційних і паразитарних хвороб.

Смертність населення України за окремими причинами, %[18]
причини смерті 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
хвороби системи кровообігу 62,5 63,4 63,0 63,6 65,2 66,6 66,3 65,8 66,5 67,3
новоутворення 11,7 11,9 11,8 11,8 12,5 12,7 13,4 14,0 13,9 13,3
зовнішні причини смерті 9,0 8,5 8,7 8,1 6,9 6,3 6,4 6,3 6,1 6,3
хвороби органів травлення 4,1 4,0 4,4 4,7 4,3 3,8 3,8 4,2 4,2 4,0
хвороби органів дихання (J00-J99) 3,6 3,3 3,3 3,1 3,0 2,8 2,7 2,6 2,5 2,3
деякі інфекційні та паразитарні хвороби (A00-B99) 2,2 2,2 2,2 2,3 2,1 2,1 2,1 2,1 1,9 1,7
інші причини 7,0 6,7 6,7 6,4 6,0 5,6 5,4 5,0 4,8 5,0

Дитяча смертність

Смертність дітей до 1 року (на 1000 народжених живими)[19]
1898 1908 1925 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2013 2014
235 192 146 30 20 17 20 17 16 13 15 12 10 9,1 8,0 7,7
Смертність дітей віком до 1 року у 2005—2009 рр.

Висока смертність серед дітей була головною причиною надвисокої смертності серед населення в Російській імперії. У 1867—1881 році 58 % всіх смертей припадало на дітей у віці до 5 років, тоді як на осіб старше 55 років припадало лише 16 % смертей. Особливо високою була смертність серед дітей до 1 року. По 50 губерніях Європейської Росії у 1867—1910 вона становила приблизно 260 випадків на 1000 народжених живими.[1]

В українських губерніях ситуації з дитячою смертністю була дещо кращою. Так, у 1867—1881 найбільша смертність серед дітей серед українських губерній спостерігалась у Чернігівській (216 на 1000) і Харківській губерніях (205), а найнижча — у Катеринославській (152) та Таврійській (160). В середньому по губерніях Європейської Росії вона становила 271 на 1000 і збільшувалась з заходу на схід — від 150 у Прибалтійських губерніях до 350 у нечерноземних великороських губерніях.[1]

Дитяча смертність в європейській Росії в 1896—1897 рр. (на 1000 народжених живими)[1]

  • Православні — 283
  • Протестанти — 179
  • Мусульмани — 166
  • Католики — 149
  • Юдеї — 130
Смертність дітей до 1 року у 1867—1910, на 1000 народжених)[1]
Губернія 1867-
1881 		1886-
1897 		1908-
1910
Волинська 204 226 240
Чернігівська 216 232 210
Харківська 211 229 209
Херсонська 205 170 209
Катеринославська 152 188 179
Подільська 169 178 177
Київська 169 187 175
Полтавська 203 205 172
Таврійська 160 179 162
По імперії 271 274 253

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Смертність населення Російської імперії у 1861—1913 рр.
  2. ↑ Новосельский С. А. Смертность и продолжительность жизни в России, с.144
  3. ↑ а б в г д Смертність населення України в трудоактивному віці (рос.)
  4. ↑ а б в г д Демографічні показники населення України 1990–2013 — Держкомстат
  5. ↑ Коефіцієнт смертності в промислово розвинутих країнах
  6. ↑ Естественное движение населения Союза ССР в 1926 г. Том I. Выпуск 2 - ЦСУ СССР. Москва. 1929
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н п без врахування АР Крим і Севастополя
  8. ↑ а б в Демографічний паспорт регіонів України
  9. ↑ Алкогольне отруєння - одна з найпоширеніших причин передчасної смерті.
  10. ↑ а б в г А.Ю.Донцова, А.О.Левченко, доц., канд. екон. наук // Проблеми зменшення середньої тривалості життя в Україні / Кіровоградський національний технічний університет, м. Кіровоград. 2010
  11. ↑ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я НА ПЕРЕХІДНОМУ ЕТАПІ: результати оцінювання та рекомендації для інтеграції охорони психічного здоров’я в систему первинної медичної допомоги та громадські платформи в Україні / МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ КОРПУС ЗА ПІДТРИМКИ ГРУПИ СВІТОВОГО БАНКУ / Розробка концепції, фінансування та підготовка цього звіту була здійснена під керуванням команди Світового банку, за участі Патрісіо В. Маркес, Фон Зао, Олени Дорошенко, Лариси Халецької, Олександри Пуппо, Акосуа Даква. — Київ, Україна. 31 жовтня, 2017
  12. ↑ Кількість померлих за окремими причинами смерті у січні-грудні 2020 року
  13. ↑ Смертність в Україні у 1990—2012 рр.
  14. ↑ «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
  15. ↑ Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
  16. ↑ а б дані можуть бути уточнені
  17. ↑ База даних населення України. Коефіцієнти смертності за статтю та віковими групами (0,1)
  18. ↑ а б Демографічна статистика України з 1990 року
  19. ↑ Коефіцієнт дитячої смертності у промислово розвинутих країнах

Посилання

Джерела

  • Вишневский А. Г., Волков А.Г «Воспроизводство населения СССР» — Москва, 1983
  • Рашин А.Г «Население России за 100 лет (1811—1913 гг.)» — Москва, 1956
  • «Народное хозяйство СССР 1922—1982» (Юбилейный статистический ежегодник) - М., 1982
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смертність_в_Україні&oldid=32811304