Президент Європейської комісії
| Президент Європейської комісії | |
|---|---|
 | |
| Тип | президент[d] |
| Член | Європейська комісія |
| Місце | Будівля Барлемон, Брюссель, Бельгія |
| Номінує | Європейська рада на основі останніх Європейських виборів |
| Призначає | Європейський парламент |
| Термін каденції | П'ять років |
| Твірний інструмент | Договори Європейського Союзу |
| Створення | 1 січня 1958 |
| Перший на посаді | Вальтер Гальштайн |
| Заступник | Віце-президент Європейської комісії[en] |
| Платня | € 24.422,80 на місяць |
| Вебсайт | ec.europa.eu/president |
.jpg)
Президент Європейської комісії[1][2] (англ. President of the European Commission, фр. Président de la Commission européenne, нім. Präsident der Europäischen Kommission) — вища виборча посада голови Європейської комісії, виконавчого органа Європейського Союзу, з деякими законодавчими можливостями. Президент Європейської комісії бере участь у самітах Великої сімки (G7). Формально президент призначається міністерством Ради Європейського союзу (на практиці, Європейською радою — главами держав-членів) на 5 років. Кандидатура схвалюється Європейським парламентом (парламент може висловлювати недовіру роботі Комісії). Президент у такому випадку набирає інших Європейських комісарів. Перед моментом прийняття комісарами своїх справ, вони зобов'язані виступити перед Європейським парламентом.
Нинішній склад Європейської комісії був затверджений Європейським парламентом 27 листопада 2019 року.[3] Замість попереднього президента Європейської комісії Жозе Мануела Дурау Баррозу на цю посаду на п'ятирічний термін було призначено Жана-Клода Юнкера. 16 липня 2019 року на посаду президента Європейської комісії була обрана Урсула фон дер Ляєн (приступила до виконання обов'язків 1 грудня 2019 року).
Критерії
Кандидат, обраний Радою, часто є національним політиком, але це не є обов'язковою вимогою. Обрання президента залежить від результатів останніх парламентських виборів (тобто це має бути кандидат від європейської партії-переможниці, або ж, принаймні, хтось із родини політиків.
Інші критерії включають в себе такі фактори: область Європи, в якій проживає кандидат, політична впливовість кандидата, у Франції знання французької мови є обов'язковим. Важливим фактором є рівень інтеграції політика, а також те, чи має кандидат членство Євросоюзу та Шенгенську згоду.
Строк повноважень
Президент обирається на поновлюваний термін строком на п'ять років. Його правління вважається дійсним через п'ять місяців після виборів до Європейського парламенту. Даний закон було затверджено Маастрихським договором (до якого комісія мала строк повноважень строком на чотири роки). Вибори відбуваються в червні кожні п'ять років (в роки, які закінчуються на 4 і 9).
Президента та його комісію може бути відсторонено від посади шляхом голосування Парламенту. На сьогодні Парламент не вчиняв таким чином. Але у 1999 році мало відбутися голосування Парламенту у зв'язку з фінансовими махінаціями. Аби уникнути відсторонення від посади, комісія самостійно подала у відставку.
Президіум
Жак Делор вдихнув нове життя в Європейську Комісію після періоду «євросклерозу». Комісія почала відновлюватися під керівництвом президента Жака Делора. Його було визнано як успішного Президента, який надав Комісії динамічності та спрямованості. Жак Делор почав своє правління тоді, коли Комісія була у жахливому стані. Не дивлячись на це, маловідомий (за межами Франції) міністр фінансів та колишній євродепутат, став орієнтиром для організації. Він першим об'єднав Європу, створивши єдиний ринок, а також, будучи обраним вдруге, він почав переконувати європейців, що потрібно розвивати економічний та валютно-політичний союз. Завдяки праці Делора було збільшено повноваження парламенту, чиєю підтримкою він користувався. Тим не менш, наступні комісії вже не користувалися такою підтримкою, а тому в 1999 році парламент скористався своїми повноваженнями і змусив Комісію піти у відставку.
Президенти Європейської комісії
_(cropped).jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки
- ↑ Служити Європі. Популярно про установи Європейського Союзу. / Представництво Європейської комісії в Україні, Білорусі і Молдові. — К.: К. І. С., 2000. — 40 с.
- ↑ Фонтен П. Європа у 12 уроках. — К.: Представництво Європейського Союзу в Україні, 2013. — 86 с. ISBN 978-92-9238-120-2 doi: 10.2871/58805
- ↑ Approval of the European Commission 2019-2024. European Commission - European Commission (англ.). Процитовано 1 грудня 2019.
- ↑ а б Дострокова відставка Комісії Сантера і створення тимчасової Комісії Маріна.
- ↑ Термін сплив 31 жовтня 2004 року, виконував обов'язки до 22 листопада 2004 року у зв'язку із затримкою в призначенні Комісії Баррозу.
Посилання
- Офіційний сайт Президента Європейської комісії.
- Повноваження Президента Європейської комісії.
- Організація Європейської комісії.
 Карл Негаммер • .svg){kind=small} Александер де Кроо •  Димитр Главчев •  Кіріакос Міцотакіс •  Метте Фредеріксен •  Крістен Міхал •  Саймон Гарріс •  Педро Санчес •  Джорджа Мелоні •  Нікос Христодулідіс •  Евіка Сіліня •  Ґітанас Науседа •  Люк Фріден •  Роберт Абела •  Дік Схоф •  Олаф Шольц •  Дональд Туск •  Луїш Монтенегру •  Клаус Йоганніс •  Роберт Фіцо •  Роберт Голоб •  Віктор Орбан •  Петтері Орпо •  Емманюель Макрон •  Андрей Пленкович •  Петр Фіала •  Ульф Крістерссон |
Вальтер Гальштайн (1958—1967) • Жан Рей (1967—1970) • Франко Марія Мальфатті (1970—1972) • Сіко Мансголт (1972—1973) • Франсуа-Ксав'є Ортолі (1973—1977) • .svg){kind=small} Рой Дженкінс (1977—1981) • Гастон Торн (1981—1985) • Жак Делор (1985—1995) • Жак Сантер (1995—1999) • Мануель Марін (в.о., 1999) • Романо Проді (1999—2004) • Жозе Мануел Баррозу (2004—2014) • Жан-Клод Юнкер (2014—2019) • Урсула фон дер Ляєн (з 2019) |  | ||
