Новоекономічне
смт Новоекономічне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Покровський район |
Громада | Гродівська селищна громада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засноване | 1768 |
Статус | із 1956 року |
Площа | км² |
Населення | ▼ 2803 (01.01.2021)[1] |
Поштовий індекс | 85340-85342 |
Телефонний код | +380 623 |
Географічні координати | 48°19′40″ пн. ш. 37°19′55″ сх. д.H G O |
Висота над рівнем моря | 137 м |
Водойма | р. Казенний Торець, Сінна
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Красноармійськ |
До станції: | 13,2 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 13,6 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 49,8 км |
- автошляхами: | 60 км |
Селищна влада | |
Адреса | 85345, смт Новоекономічне, пр. Центральний, 7, тел. 5-37-2-42 |
Голова селищної ради | Хлопяник Тетяна Миколаївна |
Карта | |
Новоекономічне у Вікісховищі |
Новоекономі́чне — селище міського типу Покровського району Донецької області, підпорядковане Новоекономічній селищній раді.
Загальні відомості
Відстань до райцентру становить близько 13 км і проходить автошляхом Н32. Розташоване на річці Казенний Торець за 60 км від Донецька.
Землі смт межують із територією м. Мирноград Мирноградської міської ради Донецької області.
Поруч розташовані шахта «Стаханова» та групова збагачувальна фабрика «Комсомольська».
Історичні відомості
У балці Каракубовій, вона ж Дякова, і в теперішній час Орловська був хутір запорізького козака Аула. Хутір був на кордоні Самарської і Кальміуської паланки.[2]
Хутір, як і вся місцевість краю в 1768 році постраждав від кримських татар, які діяли під верховенством хана Гірея.
Ієрей Михайло в 1779 році прибув до табору влаштованому на річці Торець, де греками-переселенцями в Бахмутському повіті населена слобідка Каракоба. Слобідка Карáкоба перебувала на західній околиці сучасного села Новоекономічне і відома зараз під назвою «Забіток».[3]
За даними на 1859 рік у казенному селі Новоекономічне (Коракова) Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 1862 особи (941 чоловічої статі та 921 — жіночої), налічувалось 278 дворових господарств, існували православна церква[4].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Ново-Економічне (Коракове) Гришинської волості мешкало 2350 осіб, налічувалось 411 дворових господарств, існували православна церква, школа, арештантський будинок, винний склад, 6 лавок й 2 бондарні, відбувались 2 ярмарки на рік[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3339 осіб (1678 чоловічої статі та 1661 — жіночої), з яких 3321 — православної віри[6].
У 1908 році в селі Гродівської волості мешкало 5521 особа (2712 чоловічої статі та 2809 — жіночої), налічувалось 583 дворових господарства[7].
Див. також: шахти Новоекономічного
Кургани
Біля Новоекономічного знаходяться численні кургани бронзового віку, кінець ІІІ — початок I тисячоліття до н. е[8]
Населення
За даними перепису 2001 року населення смт становило 3474 особи, з них 9,12 % зазначили рідною мову українську, 90,62 % — російську, 0,03 % — білоруську та молдовську мови[9].
Динаміка зміни населення Новоекономічного за роками[10]:
Панорама
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- ↑ http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=33&t=2671
- ↑ http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=33&t=2672
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 907) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 15-8)
- ↑ Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 27 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
- ↑ Наведено за даними державної служби статистики України.
Джерела
- Новоекономічне — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |