Бабаї
| смт Бабаї | |||
|---|---|---|---|
| |||
 Ресторанний комлекс Сковорода
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Харківська область | ||
| Район | Харківський район | ||
| Рада | Бабаївська селищна рада | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Облікова картка | Бабаї | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1647 | ||
| Статус | із 1938 року | ||
| Площа | 5,81 км² | ||
| Населення | ▼ 6677 (01.01.2018)[1] | ||
| Густота | 1149,2 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 62403 | ||
| Телефонний код | +380 57 | ||
| Географічні координати | 49°53′44″ пн. ш. 36°11′33″ сх. д. / 49.89556° пн. ш. 36.19250° сх. д.Координати: 49°53′44″ пн. ш. 36°11′33″ сх. д. / 49.89556° пн. ш. 36.19250° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 119 м | ||
| Водойма | р. Уда
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Покотилівка | ||
| До станції: | 4 км | ||
| До райцентру: | |||
| - фізична: | 9 км | ||
| - залізницею: | 12 км | ||
| - автошляхами: | 12,8 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - фізична: | 9 км | ||
| - залізницею: | 12 км | ||
| - автошляхами: | 12,8 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 62403,Харківська обл., Харківський р-н, смт Бабаї, майдан Михайлівський, 2 | ||
| Голова селищної ради | Мороз Олександр Васильович | ||
| Карта | |||
  Бабаї | |||
 Бабаї  Бабаї | |||
| |||
|
| |||
Бабаї́ — селище міського типу Харківського району Харківської області України. Населення — 6,9 тисяч осіб (1959), 7,3 тисяч осіб (2001).
Географічне розташування
Селище міського типу Бабаї знаходиться на правому березі річки Уда, вище за течією примикає смт Покотилівка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване смт Хорошеве, на протилежному березі — місто Харків. До селища примикає село Затишне. Поруч проходять автомобільна дорога М18 (Харківська окружна дорога, E105) і залізниця Харків — Красноград, на якій розташована станція Покотилівка. До селища примикає лісовий масив (дуб).
Походження назви
Назва утворена, словотворчим засобом флексії множини, від прізвища одного з перших росіян-поселенців Федіра Климентійовича Бабая[2][3].
Історичні відомості
Перша згадка про це поселення у писемних джерелах датується 1647 роком. Хоч довгий час панувала версія про 1643 рік, але ця дата виявилася опечаткою у документі. Тоді ж на землях, відведених біля річки Уди чугуївським боярським дітям, поселяються росіяни, з-поміж яких був Федір Клементійович Бабай. Початково це поселення було селом росіян, але пізніше їх не стало, і Бабаї стало селом українців[4].
1650 року побудований перший храм Архангела Михаїла (не зберігся). Село також називалося Архангельським на честь храму.
Від 50-х років 17 століття входило до Харківського полку. Під час гайдамацького руху 50-70-х років 18 століття місцеві жителі підтримали козацько-селянські загони, що діяли біля Бабаїв.
В 1774 році у бабаївського священика Я. Правицького деякий час жив письменник і філософ Григорій Сковорода (тут він закінчив писати свої «Байки Харківські»). Неподалік у Бабаївському лісі розташоване джерело, назване на честь Сковороди.
За даними на 1864 рік у казенному селі Харківського повіту, мешкало 1129 осіб (552 чоловічої статі та 577 — жіночої), налічувалось 166 дворових господарств, існували православна церква, школа, винокурний, пивоварний, цегельний, овчинний та лісопильний заводи[5].
Станом на 1914 рік село було центром Бабаївської волості, кількість мешканців зросла до 3370 осіб[6].
Статус селище міського типу надано 1938 року.
Промисловість
У селі за радянської влади були побудовані: авторемонтний завод, промислова артіль (промартіль), господарство радгоспу.
Пам'ятки
- Джерело ім. Г. С. Сковороди — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.
- Маєток Щербініна, флігель, колишній будинок священика Я. Правицького — пам'ятка історії та культури Слобожанщини (йому понад 200 років). Історики припускають, що тут зупинявся рідний брат Пушкіна Лев Сергійович, друг поета барон Дельвіг і навіть сам Олександр Сергійович. Довгий час в цьому будинку жив Григорій Сковорода, тут він написав свої «Байки харківські»[7]. На 2021 рік споруда перебуває в напівзруйнованому стані. Волонтери й місцеві мешканці домагаються реставрації будівлі і надання статусу національної пам'ятки. На відновлення споруди з обласного бюджету кошти виділялися, але місцева влада не встигла їх реалізувати, і вони повернулися в обласний бюджет[8].
Соціальна сфера
Середня школа. Протягом 1964—1967 років у цій школі працював вчителем біології та хімії відомий український зоолог Альфред Дулицький.
Персоналії
- У Бабаях зберігся будинок, у якому деякий час проживав видатний український філософ, поет, демократ, гуманіст і просвітитель Григорій Сковорода[7].
- У 1890 році село відвідав відомий американський мандрівник Томас Стівенс, про що написав у книзі «Через Росію на мустангу» (англ. Through Russia on a Mustang).[9]
- Бондаренко Олександр Степанович (1893—1941) — радянський науковець, віце-президент ВАСГНІЛ.[10]
- Воронченко Ігор Олександрович (нар. 22 серпня 1964) — віце-адмірал Військово-Морських Сил ЗС України. Командувач ВМС України (з 2016).
- Мойсеєнко Варфоломій Явтухович (24 серпня 1894 — † 12 січня 1962) — підполковник Армії УНР.[11]
- Клавдія Шульженко (11(24) березня 1906 — †17 червня 1984)[12]: за 2 км від Бабаїв у бік залізниці (ст. Покотилівка) зберігся (?, напевно був у 1964-66 роках) будинок, де жила Клавдія Шульженко, і потім там жила її рідня.
- Катерина Монзуль - українська футбольна арбітриня. Перша жінка-арбітр в Україні, яка потрапила в елітну категорію арбітрів та арбітринь ФІФА та перша арбітриня, яка обслуговувала матчі прем'єр-ліги України.
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ http://dalizovut.narod.ru/filaret/fila2_08.htm Бабаи
- ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
- ↑ Кисиленко В.Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2021. – С.179-186
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ а б Чистилін В. Подорож до Сковороди // «Історична правда», 3 грудня 2020
- ↑ Історична спадщина. Коли відновлять садибу Сковороди на Харківщині?. Радіо Свобода. 07 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
- ↑ Through Russia on a mustang. archive.org. Процитовано 24 серпня 2017.
- ↑ Биографическая энциклопедия РАСХН, ВАСХНИЛ (рос.)
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 284 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ В Харкові з 1995 р. існує «Музей видатних харків'ян ім. К. І. Шульженко».
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Слюсарський А. Г. Слобідська Україна. — Х., 1954.
- Історія міст і сіл УРСР. Харківська область. — К., 1967.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. — К., 1987. (рос.)
- Бабаї: Збірник архівних документів і матеріалів. — Х., 1996.
- С любовью о малой родине. Поселок Бабаи: страницы истории и современность : [сб. очерков] / Н.Приз, О. Пересада, Н. Рубан, В. Булат. – Х. : Золотые страницы, 2015. – 296 с. + 1 DVD. – ISBN 966-400-350-3. (рос.)
Посилання
- БАБАЇ, смт // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
| ||||||||||||||||
| ||||||||
|
|
Це незавершена стаття про Харківську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |