Борну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борну

1380 – 1893 Flag
Борну в 1750 році


Площа 129 499 км²
Населення 5 000 000
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Борну
Політичні структури Сахеля
XI-XIII ст.
Імперія ГанаКанемТекрур
XIII-XVIII ст.
Джолоф (Волоф) • Імперія МаліІмперія Сонгаї
МосиМіста-держави хаусаБагірмі
ВаданДарфурський султанатСеннар
БорнуСокотоМасинаТакедда
XIX-XX ст.
(Колонії)
Британська колонія Нігерія
Судан (колонія)Французька Західна Африка
Французька Екваторіальна Африка
XX ст.
(Незалежні держави)
СенегалМавританіяБуркіна-Фасо
МаліНігеріяНігер
КамерунЧадСуданЕритрея


Борну (Борно) — доколоніальна держава XIV–XIX століть у Сахарській зоні Сахель, в Африці, на межі нинішніх територій Нігерії, Нігеру і Чаду.

Вперше згадується в арабських хроніках у XIV столітті. Успадкувавши значною мірою населення і територію від держави Канем, Борну займало територію по обидві сторони озера Чад площею близько 250 тисяч км². У XV ст. зуміло за правління Алі-Гаджи повернути частину володінь Канем.

Столицею держави спочатку було місто Нгазаргаму, а потім — Кука (Кукава) з населенням 60 тисяч чоловік у середині XIX століття. найбільшого піднесення досягла за правління Ідріса III. Населення сповідувало іслам, на початку XIX століття в Борну до влади прийшли ісламські радикальні елементи і держава оголосила джихад, ведучи кровопролитні релігійні війни зі своїми сусідами.

Основним предметом вивозу для Борну протягом сторіч були раби, а також худоба. Завозились метали, цукор, сіль і зерно. Платіжним засобом були мушлі каурі, 4000 яких дорівнювали 1 талеру Марії Терезії.

У 1893 році Борну було завойоване суданським работорговцем Рабіх аз-Зубайром. У 1900 році французькі війська завдали загонам Рабіха аз-Зубайра нищівної поразки, після чого його держава перестала існувати і в 1901 році була розділена між Великою Британією, Францією і Німеччиною.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ольдерогге Д. А. «Западный Судан в XV–XIX вв. Очерки по истории и истории культуры», Москва — Ленинград, 1960.

Посилання

[ред. | ред. код]