Харківська операція (1942): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
шаблони цитування
цей профіль і пов'язані відео більше недоступні на Ютуб
Рядок 1: Рядок 1:
{{Battle-stub}}
{{Battle-stub}}
{{Otheruses|Харківська операція}}
{{Otheruses|Харківська операція}}
{{External media
|video1=[http://www.youtube.com/watch?v=bkFarTjkXjk Битва за Харків 1942 у німецькій кінохроніці]
}}
[[Файл:Kharkov2.jpg|thumbnail|300px|right||Радянські військовополоненні, Харків, літо 1942 (David M. Glantz, ''Kharkov 1942'')]]
[[Файл:Kharkov2.jpg|thumbnail|300px|right||Радянські військовополоненні, Харків, літо 1942 (David M. Glantz, ''Kharkov 1942'')]]
'''Ха́рківська опера́ція''', або '''Друга харківська битва''' — бойові дії [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного]] і правого крила [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південного]] фронтів проти німецьких військ [[група армій «Південь»|групи армій «Південь»]], проведені [[12 травня|12]]—[[29 травня]] [[1942]] року з метою відвоювання [[Харків|Харкова]] і створення сприятливих умов для подальшого наступу на [[Дніпро (місто)|Дніпро]].
'''Ха́рківська опера́ція''', або '''Друга харківська битва''' — бойові дії [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного]] і правого крила [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південного]] фронтів проти німецьких військ [[група армій «Південь»|групи армій «Південь»]], проведені [[12 травня|12]]—[[29 травня]] [[1942]] року з метою відвоювання [[Харків|Харкова]] і створення сприятливих умов для подальшого наступу на [[Дніпро (місто)|Дніпро]].

Версія за 15:40, 17 травня 2019

Радянські військовополоненні, Харків, літо 1942 (David M. Glantz, Kharkov 1942)

Ха́рківська опера́ція, або Друга харківська битва — бойові дії Південно-Західного і правого крила Південного фронтів проти німецьких військ групи армій «Південь», проведені 1229 травня 1942 року з метою відвоювання Харкова і створення сприятливих умов для подальшого наступу на Дніпро.

21-ша, 28-ма, 38-ма армії Південно-Західного фронту прорвали оборону противника північніше і південніше міста і до 19 травня розвинули наступ, але противникові вдалося вийти в тил головного ударного угруповання радянських військ, оточити його на Барвінківському виступі і майже повністю ліквідувати. Невдале закінчення операції спричинене помилками командування Південно-Західного напрямку і фронту в оцінці загальної оперативно-стратегічної обстановки і в організації наступу. З'єднання обох фронтів зазнали великих втрат, позбулися оперативного плацдарму на Сіверському Донці і не змогли здійснити влітку намічені на цьому напрямку наступальні операції.

Загальні втрати радянських військ становили 277 190 військовослужбовців, з них 170 958 убитими, зниклими безвісти або захопленими у полон та 106 232 поранених. Середньо-добові втрати становили 15 399 військовослужбовців[1].

Серед загиблих було багато радянських генералів — заступник командувача військами Південно-Західного фронту генерал-лейтенант Федір Костенко, командувач 6-ю армією генерал-лейтенант Оксентій Городнянський, командувач 57-мою армією генерал-лейтенант Кузьма Подлас, генерал-майор Андрій Анісов, генерал-майор артилерії Федір Маляров, командувач армійською групою генерал-майор Леонід Бобкін, командир 47-ї стрілецької дивізії генерал-майор Пилип Матикін, командир 270-ї стрілецької дивізії генерал-майор 3акі Кутлін, командир 337-ї стрілецької дивізії генерал-майор Ілля Васильєв.

Див. також

Література

Примітки

  1. Россия и СССР в войнах XX века. — Москва : Олма-пресс, 2001.

Джерела та література

Посилання