Томас Транстремер
Томас Транстремер | ||||
---|---|---|---|---|
Tomas Gösta Tranströmer | ||||
Ім'я при народженні | швед. Tomas Gösta Tranströmer | |||
Народився | 15 квітня 1931 Стокгольм, Швеція | |||
Помер | 26 березня 2015 (83 роки) Стокгольм, Швеція ·інсульт[1] | |||
Поховання | Кладовище Катаріниd[2][3] | |||
Громадянство | Швеція | |||
Діяльність | поет | |||
Сфера роботи | поезія[4] і психологія[4] | |||
Alma mater | Стокгольмський університет і Södra Latind | |||
Мова творів | шведська | |||
Роки активності | з 1954 | |||
Magnum opus | Східні озераd, «Живим і мертвим»d і Гондола сумуd | |||
Конфесія | атеїзм | |||
У шлюбі з | Моніка Бледd | |||
Діти | Емма Транстремерd і Паула Транстремерd | |||
Премії | Нобелівська премія з літератури (2011) | |||
Сайт: tomastranstromer.net | ||||
| ||||
Томас Транстремер у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
То́мас (Ту́мас) Є́ста Транстре́мер (швед. Tomas Gösta Tranströmer[6]; 15 квітня 1931, Стокгольм — 26 березня 2015) — видатний шведський поет XX століття, лауреат Нобелівської премії з літератури 2011 року «за стислі та пронизливі образи, які дали читачам свіжий погляд на реальність».[7][8]
Світова культурна громадськість розглядає Транстремера нарівні з Еммануїлем Сведенборгом, Августом Стріндбергом та Інгмаром Бергманом, як одного з тих, хто виходить за рамки вузько-національного і становить так зване обличчя національного шведського світосприйняття в загальному світовому та інтернаціональному контексті.
Томас Транстремер здобув середню освіту в Південній латинській школі в Стокгольмі і отримав диплом психолога в Стокгольмському університеті в 1956 році. Додатково вивчав історію, релігію і літературу.
За основною професією — лікар-психолог, працював спочатку у в'язниці для неповнолітніх, згодом — з інвалідами, які втратили працездатність унаслідок трудового каліцтва, ув'язненими і наркоманами. Професійний піаніст.
Найвпливовіший скандинавський поет останніх десятиліть.
Почав писати в 13 років. Свій перший збірник віршів «Сімнадцять віршів» (швед. 17 dikter) опублікував у 1954 році. 1993 року видав свою коротку автобіографію «Спогади споглядають на мене» (швед. Minnena ser mig). Інші поети, особливо «політичних» 1970-х, звинуватили Транстремера у відстороненні від власної традиції і політичних процесів. Проте поет працював у межах модерністських, експресіоністських і сюрреалістичних тенденцій в поезії ХХ століття. Його ясні, прості картинки з повсякденного життя і природи показують містичну проникливість універсальних аспектів людського розуму.
На початку 1990-х років був вражений інсультом, від чого у нього відняло праву частину тіла, мову і здатність володіти пером. Але він навчився писати лівою рукою і навіть став виконувати музику для «лівої руки» на фортепіано, часто написану спеціально для нього сучасними західними композиторами.
Томас Транстремер — автор 12 книг віршів і прози. Твори поета перекладено 60 мовами. Його остання робота, збірка віршів «Велика таїна» (швед. Den stora gåtan), була опублікована у 2004 році.
6 жовтня 2011 року Нобелівський комітет оголосив про присудження Нобелівської премії з літератури Томасу Транстремеру.
Окрім того, Транстремер був нагороджений Поетичною премією видавництва Бонніер, Міжнародною премією в галузі літератури (Нойштадт), Премією Петрарки (Німеччина), Золотим вінком Струзьких вечорів поезії, Шведською премією Міжнародного поетичного форуму та ін.
Майже все життя провів у місті Вестерос. Останні роки жив разом із дружиною Монікою в Стокгольмі.
- 17 dikter (1954) — «Сімнадцять віршів»;
- Hemligheter på vägen (1958) — «Тайни на шляху»;
- Den halvfärdiga himlen (1962) — «Незавершене небо»;
- Klanger och spår (1966) — «Звуки й сліди»;
- Mörkerseende (1970) — «Той, хто бачить у темряві»;
- Stigar (1973) — «Стежки»;
- Östersjöar (1974) — «Східні озера»;
- Sanningbarriären (1978) — «Бар'єр істини»;
- Det vilda torget (1983) — «Пустельний майдан»;
- För levande och döda (1989) — «Живим і мертвим»;
- Minnena ser mig (1993) — «Спогади споглядають на мене»;
- Den stora gåtan (2004) — «Велика таїна».[9]
|
|
- ↑ Muere el poeta sueco Tomas Transtromer, premio Nobel de Literatura — 2015.
- ↑ http://www.finngraven.se/(S(3k11h4ntd2xnyb4ujv5bzhb1))/DisplayInfo.aspx?id=4363391 — FinnGraven.se.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Автентична вимова цього імені й прізвища на сайті «Forvo»
- ↑ Swedish Poet Wins Nobel Prize for Literature — NYTimes.com The New York Times Company. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 6 жовтня 2011.
- ↑ The Nobel Prize in Literature 2011 — Press. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 6 жовтня 2011.
- ↑ Голобородько, Я. Ю. «Альтер-простори Тумаса Транстрьомера.» Вісник НАН України (2012). ст.65[недоступне посилання]
- «Свіже відчуття дійсності»: стаття Лева Грицюка про Тумаса Транстрьомера [Архівовано 7 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- На 84-му році помер лауреат Нобелівської премії Томас Транстремер
- Транстремер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.