Томас Транстремер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Транстремер
Tomas Gösta Tranströmer
Т. Транстремер на Міжнародній конференції письменників і літературних перекладачів у Стокгольмі (29 червня 2008)
Ім'я при народженнішвед. Tomas Gösta Tranströmer
Народився15 квітня 1931(1931-04-15)
Стокгольм, Швеція
Помер26 березня 2015(2015-03-26) (83 роки)
Стокгольм, Швеція
·інсульт[1]
ПохованняКладовище Катаріниd[2][3]
ГромадянствоШвеція Швеція
Діяльністьпоет
Сфера роботипоезія[4] і психологія[4]
Alma materСтокгольмський університет і Södra Latind
Мова творівшведська
Роки активностіз 1954
Magnum opusСхідні озераd, «Живим і мертвим»d і Гондола сумуd
Конфесіяатеїзм
У шлюбі зМоніка Бледd
ДітиЕмма Транстремерd і Паула Транстремерd
Премії Нобелівська премія з літератури (2011)
Сайт: tomastranstromer.net

CMNS: Томас Транстремер у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

То́мас (Ту́мас) Є́ста Транстре́мер (швед. Tomas Gösta Tranströmer[6]; 15 квітня 1931(19310415), Стокгольм — 26 березня 2015) — видатний шведський поет XX століття, лауреат Нобелівської премії з літератури 2011 року «за стислі та пронизливі образи, які дали читачам свіжий погляд на реальність».[7][8]

Світова культурна громадськість розглядає Транстремера нарівні з Еммануїлем Сведенборгом, Августом Стріндбергом та Інгмаром Бергманом, як одного з тих, хто виходить за рамки вузько-національного і становить так зване обличчя національного шведського світосприйняття в загальному світовому та інтернаціональному контексті.

Біографія

[ред. | ред. код]

Томас Транстремер здобув середню освіту в Південній латинській школі в Стокгольмі і отримав диплом психолога в Стокгольмському університеті в 1956 році. Додатково вивчав історію, релігію і літературу.

За основною професією — лікар-психолог, працював спочатку у в'язниці для неповнолітніх, згодом — з інвалідами, які втратили працездатність унаслідок трудового каліцтва, ув'язненими і наркоманами. Професійний піаніст.

Творчість

[ред. | ред. код]

Найвпливовіший скандинавський поет останніх десятиліть.

Почав писати в 13 років. Свій перший збірник віршів «Сімнадцять віршів» (швед. 17 dikter) опублікував у 1954 році. 1993 року видав свою коротку автобіографію «Спогади споглядають на мене» (швед. Minnena ser mig). Інші поети, особливо «політичних» 1970-х, звинуватили Транстремера у відстороненні від власної традиції і політичних процесів. Проте поет працював у межах модерністських, експресіоністських і сюрреалістичних тенденцій в поезії ХХ століття. Його ясні, прості картинки з повсякденного життя і природи показують містичну проникливість універсальних аспектів людського розуму.

На початку 1990-х років був вражений інсультом, від чого у нього відняло праву частину тіла, мову і здатність володіти пером. Але він навчився писати лівою рукою і навіть став виконувати музику для «лівої руки» на фортепіано, часто написану спеціально для нього сучасними західними композиторами.

Томас Транстремер — автор 12 книг віршів і прози. Твори поета перекладено 60 мовами. Його остання робота, збірка віршів «Велика таїна» (швед. Den stora gåtan), була опублікована у 2004 році.

6 жовтня 2011 року Нобелівський комітет оголосив про присудження Нобелівської премії з літератури Томасу Транстремеру.

Окрім того, Транстремер був нагороджений Поетичною премією видавництва Бонніер, Міжнародною премією в галузі літератури (Нойштадт), Премією Петрарки (Німеччина), Золотим вінком Струзьких вечорів поезії, Шведською премією Міжнародного поетичного форуму та ін.

Майже все життя провів у місті Вестерос. Останні роки жив разом із дружиною Монікою в Стокгольмі.

Книги

[ред. | ред. код]
Томас Транстремер (праворуч) та іраксько-шведський художник Модхир Ахмед (березень 2007)
  • 17 dikter (1954) — «Сімнадцять віршів»;
  • Hemligheter på vägen (1958) — «Тайни на шляху»;
  • Den halvfärdiga himlen (1962) — «Незавершене небо»;
  • Klanger och spår (1966) — «Звуки й сліди»;
  • Mörkerseende (1970) — «Той, хто бачить у темряві»;
  • Stigar (1973) — «Стежки»;
  • Östersjöar (1974) — «Східні озера»;
  • Sanningbarriären (1978) — «Бар'єр істини»;
  • Det vilda torget (1983) — «Пустельний майдан»;
  • För levande och döda (1989) — «Живим і мертвим»;
  • Minnena ser mig (1993) — «Спогади споглядають на мене»;
  • Den stora gåtan (2004) — «Велика таїна».[9]

Переклади українською

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Muere el poeta sueco Tomas Transtromer, premio Nobel de Literatura — 2015.
  2. http://www.finngraven.se/(S(3k11h4ntd2xnyb4ujv5bzhb1))/DisplayInfo.aspx?id=4363391FinnGraven.se.
  3. Find a Grave — 1996.
  4. а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Автентична вимова цього імені й прізвища на сайті «Forvo»
  7. Swedish Poet Wins Nobel Prize for Literature — NYTimes.com The New York Times Company. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 6 жовтня 2011.
  8. The Nobel Prize in Literature 2011 — Press. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 6 жовтня 2011.
  9. Голобородько, Я. Ю. «Альтер-простори Тумаса Транстрьомера.» Вісник НАН України (2012). ст.65[недоступне посилання]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]