Ґінкго дволопатеве: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
першоджерело, доповнення, структурування, -сумнівне
Рядок 5: Рядок 5:
| status = EN
| status = EN
| status_system = iucn2.3
| status_system = iucn2.3
| status_ref =<ref name="iucn">{{IUCN2006|assessors=Sun|year=1998|id=32353|title=''Ginkgo biloba''|downloaded=11 May 2006}} Listed as Endangered (EN B1+2c v2.3)</ref>
| status_ref =<ref name="iucn">{{IUCN|32353|Ginkgo biloba}} Listed as Endangered (EN B1+2c v2.3); accessed 21.12.2016</ref>
| image = GINKGOBAUM-2.jpg
| image = GINKGOBAUM-2.jpg
| image_caption =
| image_caption =
Рядок 29: Рядок 29:
}}
}}


'''Гінкго, гінкго дволопатеве''' (''Ginkgo biloba'')&nbsp;— [[Реліктові види|реліктова рослина]] і [[Монотипія (систематика)|єдиний вид]] [[рід (біологія)|роду]] Гінкго, що є єдиним представником [[родина (біологія)|родини]] [[Гінкгові]], яка, в свою чергу, є єдиною у класі Ginkgoopsida, хоча відомо, що в родині було ще близько 18 видів.<ref name="Б42">[http://bio.1september.ru/view_article.php?ID=200304201 С.&nbsp;В.&nbsp;Мельникова
'''Гінкго, гінкго дволопатеве''' (''Ginkgo biloba'')&nbsp;— [[Реліктові види|реліктова рослина]], [[Монотипія (систематика)|єдиний сучасний вид]] [[рід (біологія)|роду]] Гінкго, що є єдиним представником [[родина (біологія)|родини]] [[Гінкгові]], яка, в свою чергу, є єдиною у класі Ginkgoopsida. Викопних видів у родині відомо близько 18<ref name="Б42">[http://bio.1september.ru/view_article.php?ID=200304201 С.&nbsp;В.&nbsp;Мельникова. «Динозавр на подоконнике» // Журнал «Биология», №&nbsp;42 (714), 8-15.11.2003 {{ref-ru}}]</ref>.
«Динозавр на подоконнике» // Журнал «Биология», №&nbsp;42 (714), 8-15.11.2003 {{ref-ru}}]</ref>


== Еволюційна історія ==
⚫
== Поширення ==
[[Файл:Gingko_fossile-jurassique_0.png|міні|ліворуч|200пкс|Скам'яніле листя ''Ginkgo sp.'', [[Англія]], [[Йоркшир]].]]
[[Файл:Gingko_fossile-jurassique_0.png|міні|ліворуч|200пкс|Скам'яніле листя ''Ginkgo sp.'', [[Англія]], [[Йоркшир]].]]
Це [[дерево]]&nbsp;— одне з найстаріших дерев нашої планети, що збереглося до наших днів. Виникло від первісних [[Голонасінні|голонасінних]] дерев приблизно 300&nbsp;млн років тому, і є пращуром [[Сосна|сосни]] та [[Ялина|ялини]]. Гінкго&nbsp;— єдиний нині живий представник «перехідної ланки» між [[папороті|папоротями]] й [[хвойні|хвойними]]. Замість [[хвоя|хвої]] у нього віялоподібні листки. Найдавніші зі знайдених викопних решток належать до [[пермський період|пермського періоду]] [[палеозойська ера|палеозойської ери]] (близько 286–245&nbsp;млн років тому). На той час існували принаймні два види гінкго. У середньому [[юрський період|юрському періоді]] (187–163&nbsp;млн років тому) було 5&nbsp;— 6 видів, а найбільше поширення вони мали в [[крейдяний період|крейдяному періоді]] [[мезозойська ера|мезозойської ери]] (144&nbsp;— 66,4&nbsp;млн років тому)&nbsp;— не менше 11 видів гінкго, які росли в [[Азія|Азії]], [[Європа|Європі]] та [[Північна Америка|Північній Америці]] й навіть у [[Гренландія|Гренландії]]. Процвітанню гінкго сприяли існуючі тоді на Землі гігантські [[рептилія|рептилії]] і [[динозавр]]и, які допомагали поширювати насіння.<ref name="Б42"></ref>
Це [[дерево]]&nbsp;— одне з найстаріших дерев нашої планети, що збереглося до наших днів. Виникло від первісних [[Голонасінні|голонасінних]] дерев приблизно 300&nbsp;млн років тому. Гінкго&nbsp;— єдиний нині живий представник «перехідної ланки» між [[папороті|папоротями]] й [[хвойні|хвойними]]{{джерело}}. Кілька [[Молекулярна філогенетика|молекулярних]] досліджень вказують на те, що найближчими родичами гінкго серед сучасних рослин є [[саговникоподібні]], хоча станом на 2016 це питання лишається дискусійним<ref name=Rui_Guan_2016/>. Найдавніші зі знайдених викопних решток належать до [[пермський період|пермського періоду]] [[палеозойська ера|палеозойської ери]] (близько 286–245&nbsp;млн років тому). На той час існували принаймні два види гінкго. У середньому [[юрський період|юрському періоді]] (187–163&nbsp;млн років тому) було 5&nbsp;— 6 видів, а найбільше поширення вони мали в [[крейдяний період|крейдяному періоді]] [[мезозойська ера|мезозойської ери]] (144&nbsp;— 66,4&nbsp;млн років тому)&nbsp;— не менше 11 видів гінкго, які росли в [[Азія|Азії]], [[Європа|Європі]] та [[Північна Америка|Північній Америці]] й навіть у [[Гренландія|Гренландії]]. Процвітанню гінкго сприяли існуючі тоді на Землі гігантські [[рептилія|рептилії]] і [[динозавр]]и, які допомагали поширювати насіння.<ref name="Б42"></ref>


До [[четвертинний період|четвертинного періоду]] (1,6&nbsp;млн років тому) з усіх видів залишився тільки один вид. Приблизно 7&nbsp;млн років тому гінкго зник у Північній Америці, дещо пізніше&nbsp;— 2,5&nbsp;млн років тому&nbsp;— в Європі.
До [[четвертинний період|четвертинного періоду]] (1,6&nbsp;млн років тому) з усіх видів залишився тільки один вид. Приблизно 7&nbsp;млн років тому гінкго зник у Північній Америці, дещо пізніше&nbsp;— 2,5&nbsp;млн років тому&nbsp;— в Європі.


⚫
== Поширення ==
В Україні гінкго можна зустріти у містечку [[Гоща]] [[Рівненська область|Рівненської області]]<ref>«Там, де пригощають» // Журнал «[[Український тиждень]]» 24-30 травня 2013 №&nbsp;20, стор. 49</ref>, у містах [[Ужгород]]і і [[Мукачево]]му [[Закарпатська область|Закарпатської області]], в [[Краснокутський дендрологічний парк|Краснокутському дендрологічному парку]]<ref>[http://discover-ukraine.info/ru/places/eastern-ukraine/kharkiv/142 Краснокутський дендрологічний парк на сайті «Discover Ukraine» {{ref-ru}}]</ref>, в містечку [[Коломия|Коломиї]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] та в містах [[Донецьк]]у, [[Львів|Львові]], [[Сквира|Сквирі]] [[Київська область|Київської області]], у місті [[Корсунь-Шевченківський]], с.Михайлівка Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл., [[Черкаська область]], в [[Одеса|Одесі]], а також у [[Київ|Києві]]. Відступаючи з Києва у 1943&nbsp;р., німці, серед інших трофеїв, вивезли з ботанічного саду жіночий екземпляр гінкго дволопатевого, що на десятиліття загальмувало розмноження в Києві цих реліктових дерев.<ref name="КПІ">[http://kpi.ua/831-10 Ровесник динозаврів у КПІ]</ref>. Сьогодні гінкго настільки поширилось в культурі, що важче знайти місцевість, де його нема, аніж де воно є.
У природі гінкго збереглося лише в Китаї, але завдяки людині поширилося й багатьма іншими країнами. В Україні воно вперше з'явилося у 1818 році у [[Нікітський ботанічний сад|Нікітському ботанічному саду]] в [[Ялта|Ялті]]. Крім того, його можна зустріти у містечку [[Гоща]] [[Рівненська область|Рівненської області]]<ref>«Там, де пригощають» // Журнал «[[Український тиждень]]» 24-30 травня 2013 №&nbsp;20, стор. 49</ref>, у містах [[Ужгород]]і і [[Мукачеве|Мукачевому]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]], в [[Краснокутський дендрологічний парк|Краснокутському дендрологічному парку]]<ref>[http://discover-ukraine.info/ru/places/eastern-ukraine/kharkiv/142 Краснокутський дендрологічний парк на сайті «Discover Ukraine» {{ref-ru}}]</ref>, в містечку [[Коломия|Коломиї]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] та в містах [[Донецьк]]у, [[Львів|Львові]], [[Сквира|Сквирі]] [[Київська область|Київської області]], у місті [[Корсунь-Шевченківський]], с.Михайлівка Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл., [[Черкаська область]], в [[Одеса|Одесі]], а також у [[Київ|Києві]]. Відступаючи з Києва у 1943&nbsp;р., німці, серед інших трофеїв, вивезли з ботанічного саду жіночий екземпляр гінкго дволопатевого, що на десятиліття загальмувало розмноження в Києві цих реліктових дерев.<ref name="КПІ">[http://kpi.ua/831-10 Ровесник динозаврів у КПІ]</ref>. Сьогодні гінкго настільки поширилось в культурі, що важче знайти місцевість, де його нема, аніж де воно є.


Гінкго дволопатеве є пам'яткою природи світового значення і занесене до [[Червона книга|Червоної книги світу]]. Наприклад, в Україні існує [[Дерева Гінкго (Харків)|ботанічна пам’ятка природи]] у [[Харкові]] з цими деревами.
Гінкго дволопатеве є пам'яткою природи світового значення і занесене до [[Червоний список Міжнародного союзу охорони природи|Червоної книги МСОП]] як [[Види під загрозою вимирання|вид, що перебуває під загрозою вимирання]]. В Харкові існує [[Дерева Гінкго (Харків)|ботанічна пам’ятка природи]] з цими деревами.
<center><gallery>
<center><gallery>
Файл:Гінкго більоба 01.jpg|<center>Гінкго, м.&nbsp;Одеса, сквер ім.&nbsp;[[Мечников Ілля Ілліч|І.&nbsp;І.&nbsp;Мечнікова]]</center>
Файл:Гінкго більоба 01.jpg|<center>Гінкго, м.&nbsp;Одеса, сквер ім.&nbsp;[[Мечников Ілля Ілліч|І.&nbsp;І.&nbsp;Мечнікова]]</center>
Рядок 47: Рядок 47:
</gallery></center>
</gallery></center>


== Історія ==
== Історія розповсюдження ==
[[Файл:Ginkgo biloba SZ136.png||міні|ліворуч|200пкс|''Ginkgo biloba'' з книги ''Flora Japonica, Sectio Prima'', [[1870]]]]
[[Файл:Ginkgo biloba SZ136.png||міні|ліворуч|200пкс|''Ginkgo biloba'' з книги ''Flora Japonica, Sectio Prima'', [[1870]]]]
Гінкго вважалось вимерлим до 1691&nbsp;р., доки його не виявили в [[Японія|Японії]]. Релікт знайшов у м. [[Наґасакі]] лікар [[Голландія|голландського]] посольства Кемпфер. Виявилося, що в Китаї з давніх часів гінкго вирощували біля храмів як декоративну і [[лікарські рослини|лікарську рослину]]. Пізніше з Китаю насіння дерева потрапили до Японії і [[Корея|Кореї]]. Кемпферу гінкго зобов'язане своєю назвою. «Ґін» в перекладі з [[японська мова|японської]]&nbsp;— [[срібло]]. [[Плід]] гінкго чимось нагадує [[абрикос]]. Тому Кемпфер назвав знайдене ним дерево «сріблястим абрикосом»&nbsp;— «гінкго», запозичивши його з жаргону японських торговців насінням дерева. Пізніше [[Лінней Карл|Карл Лінней]] заносить цю назву до наукової класифікації. Кемпфер привіз насіння рослини до Голландії, і в ботанічному саду міста [[Утрехт]]а з них виросло перше в Європі дерево гінкго. З 1754&nbsp;р. гінкго культивується в [[Королівські ботанічні сади в К'ю|Королівських ботанічних садах в К'ю]] у [[Великобританія|Великобританії]]. Перше насіння було доставлене туди з Японії. Саме з цього саду ведуть своє походження практично всі європейські дерева гінкго. З 1784 дерева гінкго ростуть у [[ботанічний сад Вільгельма Гамільтона|ботанічному саду Вільгельма Гамільтона]] поблизу [[Філадельфія|Філадельфії]] в [[США]].<ref name="Б42"></ref>
Гінкго вважалось вимерлим до 1691&nbsp;р., доки його не виявили в [[Японія|Японії]]. Релікт знайшов у м. [[Наґасакі]] лікар [[Голландія|голландського]] посольства Кемпфер. Виявилося, що в Китаї з давніх часів гінкго вирощували біля храмів як декоративну і [[лікарські рослини|лікарську рослину]]. Пізніше з Китаю насіння дерева потрапили до Японії і [[Корея|Кореї]]. Кемпферу гінкго зобов'язане своєю назвою. «Ґін» в перекладі з [[японська мова|японської]]&nbsp;— [[срібло]]. [[Плід]] гінкго чимось нагадує [[абрикос]]. Тому Кемпфер назвав знайдене ним дерево «сріблястим абрикосом»&nbsp;— «гінкго», запозичивши його з жаргону японських торговців насінням дерева. Пізніше [[Лінней Карл|Карл Лінней]] заносить цю назву до наукової класифікації. Кемпфер привіз насіння рослини до Голландії, і в ботанічному саду міста [[Утрехт]]а з них виросло перше в Європі дерево гінкго. З 1754&nbsp;р. гінкго культивується в [[Королівські ботанічні сади в К'ю|Королівських ботанічних садах в К'ю]] у [[Великобританія|Великобританії]]. Перше насіння було доставлене туди з Японії. Саме з цього саду ведуть своє походження практично всі європейські дерева гінкго. З 1784 дерева гінкго ростуть у [[ботанічний сад Вільгельма Гамільтона|ботанічному саду Вільгельма Гамільтона]] поблизу [[Філадельфія|Філадельфії]] в [[США]].<ref name="Б42"></ref>
Рядок 62: Рядок 62:
|caption2 = Жіночі зачатки
|caption2 = Жіночі зачатки
}}
}}
У [[1986]]&nbsp;р. ботанік Хіразе дослідив процес [[запилення]] гінкго. Чоловічі дерева «цвітуть» у середині травня, їх [[пилок]] потрапляє на насінний зачаток жіночих рослин і проростає в пилкову трубку з двома [[сперматозоїд]]ами. Але [[запліднення]] насіння бруньки одним із сперматозоїдів проходить лише пізньої осені, і вже в насіннєплоді, який упав на землю. Це єдине у світі дерево, яке запліднюється під час падіння [[Плід|плодів]], а не за допомогою [[вітер|вітру]] та [[комахи|комах]], як інші рослини. Також гінкго&nbsp;— перша [[голонасінні|голонасінна]] рослина, у якої були виявлені рухливі сперматозоїди. При заплідненні в [[яйцеклітина|яйцеклітину]] проникає тільки головка спермія. В результаті злиття ядер сперматозоїда і яйцеклітини утворюється [[диплоїд]]ний набір [[хромосома|хромосом]] (n = 24). Після цього розвивається жовте, схоже на сливу насіння довжиною близько 2,5&nbsp;см. Зовні плід оточений товстою соковитою м'ясистою оболонкою. Неприємний аромат оболонки плодів пояснюється присутністю великої кількості [[масляна кислота|масляної кислоти]]. Плід&nbsp;— [[кістянка]].
У 1986&nbsp;р. ботанік Хіразе дослідив процес [[запилення]] гінкго. Чоловічі дерева «цвітуть» у середині травня, їх [[пилок]] потрапляє на насінний зачаток жіночих рослин і проростає в пилкову трубку з двома [[сперматозоїд]]ами. Але [[запліднення]] насіння бруньки одним із сперматозоїдів проходить лише пізньої осені, і вже в насіннєплоді, який упав на землю. Це єдине у світі дерево, яке запліднюється під час падіння [[Плід|плодів]], а не за допомогою [[вітер|вітру]] та [[комахи|комах]], як інші рослини. Також гінкго&nbsp;— перша [[голонасінні|голонасінна]] рослина, у якої були виявлені рухливі сперматозоїди. При заплідненні в [[яйцеклітина|яйцеклітину]] проникає тільки головка спермія. В результаті злиття ядер сперматозоїда і яйцеклітини утворюється [[диплоїд]]ний набір [[хромосома|хромосом]] (n = 24). Після цього розвивається жовте, схоже на сливу насіння довжиною близько 2,5&nbsp;см. Зовні плід оточений товстою соковитою м'ясистою оболонкою. Неприємний аромат оболонки плодів пояснюється присутністю великої кількості [[масляна кислота|масляної кислоти]]. Плід&nbsp;— [[кістянка]].


Опалі плоди швидко зігнивають, сповнюючи повітря їдким запахом. Через це жіночі рослини не використовують для культурних насаджень. Але в [[Корея|Кореї]], Японії та Китаї жіночі дерева навпаки вважаються кращими, тому що вони дають їстівні плоди.<ref name="КПІ"></ref>
Опалі плоди швидко зігнивають, сповнюючи повітря їдким запахом. Через це жіночі рослини не використовують для культурних насаджень. Але в [[Корея|Кореї]], Японії та Китаї жіночі дерева навпаки вважаються кращими, тому що вони дають їстівні плоди.<ref name="КПІ"></ref>
Рядок 68: Рядок 68:
Рослина досягає зрілості і починає плодоносити у 25&nbsp;— 30 років, до того часу важко визначити її [[стать]]. Через це у Китаї гінкго називають «King Sun Shu»&nbsp;— «дід й онук», оскільки зібрати перші плоди з дерева, посадженого дідом, зможе лише його онук.
Рослина досягає зрілості і починає плодоносити у 25&nbsp;— 30 років, до того часу важко визначити її [[стать]]. Через це у Китаї гінкго називають «King Sun Shu»&nbsp;— «дід й онук», оскільки зібрати перші плоди з дерева, посадженого дідом, зможе лише його онук.


Гінкго примітне незвичайно стійкістю до патогенів та рослинноїдних тварин, яку забезпечують різноманітні хімічні сполуки<ref name=Rui_Guan_2016/>.
В Україні вперше з'явилося у [[1818]] році у [[Нікітський ботанічний сад|Нікітському ботанічному саду]] в м. [[Ялта|Ялті]].


=== Геном ===
=== Геном ===
Геном гінкго має значний обсяг із великою кількістю повторів. Приміром, дерево має аномально велике число генів, що захищають рослину від стресових станів, патогенів і шкідників. За оцінками дослідників, геном гінкго приблизно в 3,5 рази довший за людську ДНК, і при цьому він на 76,5% складається з повторюваних елементів.<ref>{{Cite news|url=http://www.5.ua/nauka/vcheni-rasshyforvaly-henom-roslyny-zdatnoi-perezhyty-atomnyi-vybukh-131731.html|title=Вчені расшифорвали геном рослини, здатної пережити атомний вибух|language=uk-UA|work=5 канал|accessdate=2016-12-20}}</ref>
[[Геном]] гінкго має значний обсяг із великою кількістю повторів. Зокрема, там аномально багато копій генів, що беруть участь у хімічному захисті рослини від стресових станів, патогенів і шкідників. За оцінками дослідників, геном гінкго має розмір 10,61 млрд [[Пара основ|пар основ]] (приблизно в 3,3 рази більший за [[Геном людини|людський]]), і при цьому він на 76,6&nbsp;% складається з повторюваних елементів, переважно [[довгі кінцеві повтори|довгих кінцевих повторів]]. Виявлено сліди повногеномного подвоєння, що сталося 70-150 млн років тому, вже після виокремлення еволюційної лінії предків гінкго<ref name=Rui_Guan_2016>{{cite journal |title=Draft genome of the living fossil ''Ginkgo biloba'' |authors=Rui Guan, Yunpeng Zhao, He Zhang et al. |journal=GigaScience |date=2016 |doi=10.1186/s13742-016-0154-1}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://ria.ru/science/20161121/1481821294.html|title=Генетики расшифровали ДНК растения, способного пережить атомный взрыв |publisher=ria.ru|date=21.11.2016}}</ref>.


== Застосування ==
== Застосування ==
Це дерево дуже перспективне для озеленення південних міст України. Воно чудово витримує умови промислової загазованості, невибагливе до ґрунтів, стійке проти [[мікоз|грибкових]] та [[вірус]]них захворювань, майже не пошкоджується комахами. Це дерево довговічне. Окремі його екземпляри живуть 2000 років, підіймаючись за цей час у висоту до 40&nbsp;м, при товщині стовбура&nbsp;— 1&nbsp;м.
Це дерево дуже перспективне для озеленення південних міст України. Воно чудово витримує умови промислової загазованості, невибагливе до ґрунтів, стійке проти [[мікоз|грибкових]] та [[вірус]]них захворювань, майже не пошкоджується комахами. Це дерево довговічне. Окремі його екземпляри живуть 2000 років, підіймаючись за цей час у висоту до 40&nbsp;м при товщині стовбура 1&nbsp;м.


За словами радника [[Черновецький Леонід Михайлович|мера Києва]] І. Добруцького, планується замінити гінкго дволопатевим усі [[Гіркокаштан звичайний|каштани]] у столиці України<ref>http://kyiv.pravda.com.ua/news/4ab7700e92e55/</ref>. Однак Хрещатик засадили іншими деревами&nbsp;— каштанами різних видів.
2009 року влада Києва, за словами радника [[Черновецький Леонід Михайлович|мера]] І. Добруцького, планувала замінити гінкго дволопатевим усі [[Гіркокаштан звичайний|гіркокаштани]] в місті<ref>[http://kyiv.pravda.com.ua/news/4ab7700e92e55/ Замість каштанів у Києві посадять гінкго-білоба?] // Українська правда. Київ. 21.09.2009</ref>. Однак Хрещатик засадили іншими деревами&nbsp;— гіркокаштанами різних видів.


В Японії і Китаї насіння гінкго вважають делікатесом і розводять як плодове дерево.
В Японії і Китаї насіння гінкго вважають делікатесом і розводять як плодове дерево.
Рядок 95: Рядок 95:
Препарати з гінкго відновлюють погіршені в результаті вікових змін [[пам'ять]], [[слух]], [[зір]], мовні й рухові функції, усувають [[циркуляторна недостатність|циркуляторну недостатність]] (включаючи [[атеросклероз|атеросклеротичне]] й вікове походження), відновлюють еластичність і міцність [[Кровоносні судини|судин]], запобігає [[тромбоз]]ам мозкових і коронарних судин, сприяють нормалізації [[метаболізм]]у тканин [[Головний мозок|мозку]], поліпшують живлення [[серце]]вого [[м'яз]]а, допомагають зберегти цілісність і проникність [[клітина|клітинної]] стінки, запобігти приступам [[астма|астми]], мають заспокійливу й антиспазматичну дії.
Препарати з гінкго відновлюють погіршені в результаті вікових змін [[пам'ять]], [[слух]], [[зір]], мовні й рухові функції, усувають [[циркуляторна недостатність|циркуляторну недостатність]] (включаючи [[атеросклероз|атеросклеротичне]] й вікове походження), відновлюють еластичність і міцність [[Кровоносні судини|судин]], запобігає [[тромбоз]]ам мозкових і коронарних судин, сприяють нормалізації [[метаболізм]]у тканин [[Головний мозок|мозку]], поліпшують живлення [[серце]]вого [[м'яз]]а, допомагають зберегти цілісність і проникність [[клітина|клітинної]] стінки, запобігти приступам [[астма|астми]], мають заспокійливу й антиспазматичну дії.


За даними Європейської організації охорони здоров'я, препарати з гінкго лікарі виписують своїм пацієнтам особливо охоче й часто.
За даними Європейської організації охорони здоров'я, препарати з гінкго лікарі виписують своїм пацієнтам особливо охоче й часто{{прояснити}}.


Найбільші у світі [[плантації]] гінкго розташовані в Південній [[Каліфорнія|Каліфорнії]]. Щорічно понад 1,1 тис. т сухого листя [[експорт]]ується до [[Європа|Європи]]. Невеликі плантації гінкго є також у [[Франція|Франції]]. Переробляють листя і виготовляють екстракт у [[Німеччина|Німеччині]], [[Швеція|Швеції]], [[Ірландія|Ірландії]] й Франції.<ref name="КПІ"></ref>
Найбільші у світі [[плантації]] гінкго розташовані в Південній [[Каліфорнія|Каліфорнії]]. Щорічно понад 1,1 тис. т сухого листя [[експорт]]ується до [[Європа|Європи]]. Невеликі плантації гінкго є також у [[Франція|Франції]]. Переробляють листя і виготовляють екстракт у [[Німеччина|Німеччині]], [[Швеція|Швеції]], [[Ірландія|Ірландії]] й Франції.<ref name="КПІ"></ref>
Рядок 102: Рядок 102:
Гінкго дволопатеве є [[символи префектури Токіо|деревом-символом]] [[японія|японської]] столиці [[Токіо]]<ref name="СТ">{{cite web |url=http://www.metro.tokyo.jp/PROFILE/mon.htm|title=Символи Токіо|author=Офіційна сторінка метрополії Токіо|work=|publisher=|accessdate=2011-11-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdlOTQXL|archivedate=2013-06-25}}</ref>.
Гінкго дволопатеве є [[символи префектури Токіо|деревом-символом]] [[японія|японської]] столиці [[Токіо]]<ref name="СТ">{{cite web |url=http://www.metro.tokyo.jp/PROFILE/mon.htm|title=Символи Токіо|author=Офіційна сторінка метрополії Токіо|work=|publisher=|accessdate=2011-11-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdlOTQXL|archivedate=2013-06-25}}</ref>.


У Китаї дерева гінкго старші за 100 років заносять в особливі охоронні списки. Існує традиція висаджувати гінкго з нагоди народження дитини, весілля, новосілля тощо.<ref name="КПІ"></ref>
У Китаї дерева гінкго, старші за 100 років, заносять в особливі охоронні списки. Існує традиція висаджувати гінкго з нагоди народження дитини, весілля, новосілля тощо.<ref name="КПІ"/>


У [[Німеччина|Німеччині]], крім інших, гінкго має назву «дерево Ґете». Ця назва зобов'язана своїм походженням [[вірш]]у [[Йоганн Вольфганг фон Ґете|Йоганна Вольфганга фон Ґете]] «Ginkgo biloba». Його було написано в 1815&nbsp;р. (опубліковано в 1819&nbsp;р. у так званій «книзі Зулейки») і присвячено коханій поета&nbsp;— Маріанні фон Віллемер (Зулейці). У вірші листок гінкго є поетичним образом уявлення автора про те, що двоє можуть становити єдине ціле.<ref name="КПІ"></ref>
У [[Німеччина|Німеччині]], крім інших, гінкго має назву «дерево Ґете». Ця назва зобов'язана своїм походженням [[вірш]]у [[Йоганн Вольфганг фон Ґете|Йоганна Вольфганга фон Ґете]] «Ginkgo biloba». Його було написано в 1815&nbsp;р. (опубліковано в 1819&nbsp;р. у так званій «книзі Зулейки») і присвячено коханій поета&nbsp;— Маріанні фон Віллемер (Зулейці). У вірші листок гінкго є поетичним образом уявлення автора про те, що двоє можуть становити єдине ціле.<ref name="КПІ"></ref>
Рядок 112: Рядок 112:


== Посилання ==
== Посилання ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3251/ginkgo-dvolopateve Гінкго дволопатеве] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3251/ginkgo-dvolopateve Гінкго дволопатеве] // [[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://www.logos.biz.ua/proj/ginkgo/ ТОВ "Видавничий центр «Логос Україна». Анатолій Терещук «Гінкго-цілитель. Українські народні звичаї»]
* [http://www.logos.biz.ua/proj/ginkgo/ ТОВ "Видавничий центр «Логос Україна». Анатолій Терещук «Гінкго-цілитель. Українські народні звичаї»]
⚫
* [http://www.conifers.org/gi Гінкго] в базі даних The Gymnosperm Database
* [http://web.archive.org/web/19981203033358/http://www.xs4all.nl/~kwanten Інформація про гінкго різними мовами]
⚫
* [http://www.conifers.org/gi/gi/index.htm База даних Gymnosperm]
* [http://www.ucmp.berkeley.edu/seedplants/ginkgoales/ginkgo.html Інформація від Каліфорнійського музею палеонтології]
* [http://www.ucmp.berkeley.edu/seedplants/ginkgoales/ginkgo.html Інформація від Каліфорнійського музею палеонтології]
* [http://www.phytochemicals.info/ginkgo.php Хімічні речовини гінкго]
* [http://www.phytochemicals.info/ginkgo.php Хімічні речовини гінкго]

Версія за 01:40, 21 грудня 2016

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гінкго дволопатеве (значення).
Гінкго дволопатеве
Час існування: Еоцен - сучасність[1]

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Ginkgophyta
Клас: Ginkgoopsida
Родина: Гінкгові (Ginkgoaceae)
Рід: Гінкго (Ginkgo)
Вид: G. biloba
Біноміальна назва
Ginkgo biloba
L., 1771
Посилання
Вікісховище: Ginkgo
Віківиди: Ginkgo biloba
EOL: 1156278
IPNI: 262125
ITIS: 183269
МСОП: 32353
NCBI: 3311
The Plant List: kew-334053

Гінкго, гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba) — реліктова рослина, єдиний сучасний вид роду Гінкго, що є єдиним представником родини Гінкгові, яка, в свою чергу, є єдиною у класі Ginkgoopsida. Викопних видів у родині відомо близько 18[3].

Еволюційна історія

Скам'яніле листя Ginkgo sp., Англія, Йоркшир.

Це дерево — одне з найстаріших дерев нашої планети, що збереглося до наших днів. Виникло від первісних голонасінних дерев приблизно 300 млн років тому. Гінкго — єдиний нині живий представник «перехідної ланки» між папоротями й хвойними[джерело?]. Кілька молекулярних досліджень вказують на те, що найближчими родичами гінкго серед сучасних рослин є саговникоподібні, хоча станом на 2016 це питання лишається дискусійним[4]. Найдавніші зі знайдених викопних решток належать до пермського періоду палеозойської ери (близько 286–245 млн років тому). На той час існували принаймні два види гінкго. У середньому юрському періоді (187–163 млн років тому) було 5 — 6 видів, а найбільше поширення вони мали в крейдяному періоді мезозойської ери (144 — 66,4 млн років тому) — не менше 11 видів гінкго, які росли в Азії, Європі та Північній Америці й навіть у Гренландії. Процвітанню гінкго сприяли існуючі тоді на Землі гігантські рептилії і динозаври, які допомагали поширювати насіння.[3]

До четвертинного періоду (1,6 млн років тому) з усіх видів залишився тільки один вид. Приблизно 7 млн років тому гінкго зник у Північній Америці, дещо пізніше — 2,5 млн років тому — в Європі.

Поширення

У природі гінкго збереглося лише в Китаї, але завдяки людині поширилося й багатьма іншими країнами. В Україні воно вперше з'явилося у 1818 році у Нікітському ботанічному саду в Ялті. Крім того, його можна зустріти у містечку Гоща Рівненської області[5], у містах Ужгороді і Мукачевому Закарпатської області, в Краснокутському дендрологічному парку[6], в містечку Коломиї Івано-Франківської області та в містах Донецьку, Львові, Сквирі Київської області, у місті Корсунь-Шевченківський, с.Михайлівка Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл., Черкаська область, в Одесі, а також у Києві. Відступаючи з Києва у 1943 р., німці, серед інших трофеїв, вивезли з ботанічного саду жіночий екземпляр гінкго дволопатевого, що на десятиліття загальмувало розмноження в Києві цих реліктових дерев.[7]. Сьогодні гінкго настільки поширилось в культурі, що важче знайти місцевість, де його нема, аніж де воно є.

Гінкго дволопатеве є пам'яткою природи світового значення і занесене до Червоної книги МСОП як вид, що перебуває під загрозою вимирання. В Харкові існує ботанічна пам’ятка природи з цими деревами.

Історія розповсюдження

Ginkgo biloba з книги Flora Japonica, Sectio Prima, 1870

Гінкго вважалось вимерлим до 1691 р., доки його не виявили в Японії. Релікт знайшов у м. Наґасакі лікар голландського посольства Кемпфер. Виявилося, що в Китаї з давніх часів гінкго вирощували біля храмів як декоративну і лікарську рослину. Пізніше з Китаю насіння дерева потрапили до Японії і Кореї. Кемпферу гінкго зобов'язане своєю назвою. «Ґін» в перекладі з японської — срібло. Плід гінкго чимось нагадує абрикос. Тому Кемпфер назвав знайдене ним дерево «сріблястим абрикосом» — «гінкго», запозичивши його з жаргону японських торговців насінням дерева. Пізніше Карл Лінней заносить цю назву до наукової класифікації. Кемпфер привіз насіння рослини до Голландії, і в ботанічному саду міста Утрехта з них виросло перше в Європі дерево гінкго. З 1754 р. гінкго культивується в Королівських ботанічних садах в К'ю у Великобританії. Перше насіння було доставлене туди з Японії. Саме з цього саду ведуть своє походження практично всі європейські дерева гінкго. З 1784 дерева гінкго ростуть у ботанічному саду Вільгельма Гамільтона поблизу Філадельфії в США.[3]

Опис

Гінкго — це єдине унікальне дерево, що являє собою один вид, один рід і одну родину. Рослина є реліктовою та ендемічною. Рослина роздільностатева.

Дерево має конусоподібний брунатно-сірий стовбур, довгі вигнуті гілки. Стовбур гінкго в основному складається з деревини і нагадує за будовою стовбури сучасних хвойних, але, на відміну від них, не має смоляних ходів у деревині і не утворює смоли. Гінкго має дуже просту судинну систему: головна судина ділиться на дві. Такий малюнок судин характерний тільки для гінкго. Листки світло-зелені, (у молодому віці восьмилопатеві, потім лопаті зростаються, і їх залишається всього дві) з оригінальним жилкуванням — жилки віялом розходяться від черешка. Розмножується насінням та вегетативно за допомогою живцювання. Найкраще проводити живцювання навесні до розпускання листя в утеплених парниках.

Чоловічі мікроспорангії
Жіночі зачатки

У 1986 р. ботанік Хіразе дослідив процес запилення гінкго. Чоловічі дерева «цвітуть» у середині травня, їх пилок потрапляє на насінний зачаток жіночих рослин і проростає в пилкову трубку з двома сперматозоїдами. Але запліднення насіння бруньки одним із сперматозоїдів проходить лише пізньої осені, і вже в насіннєплоді, який упав на землю. Це єдине у світі дерево, яке запліднюється під час падіння плодів, а не за допомогою вітру та комах, як інші рослини. Також гінкго — перша голонасінна рослина, у якої були виявлені рухливі сперматозоїди. При заплідненні в яйцеклітину проникає тільки головка спермія. В результаті злиття ядер сперматозоїда і яйцеклітини утворюється диплоїдний набір хромосом (n = 24). Після цього розвивається жовте, схоже на сливу насіння довжиною близько 2,5 см. Зовні плід оточений товстою соковитою м'ясистою оболонкою. Неприємний аромат оболонки плодів пояснюється присутністю великої кількості масляної кислоти. Плід — кістянка.

Опалі плоди швидко зігнивають, сповнюючи повітря їдким запахом. Через це жіночі рослини не використовують для культурних насаджень. Але в Кореї, Японії та Китаї жіночі дерева навпаки вважаються кращими, тому що вони дають їстівні плоди.[7]

Рослина досягає зрілості і починає плодоносити у 25 — 30 років, до того часу важко визначити її стать. Через це у Китаї гінкго називають «King Sun Shu» — «дід й онук», оскільки зібрати перші плоди з дерева, посадженого дідом, зможе лише його онук.

Гінкго примітне незвичайно стійкістю до патогенів та рослинноїдних тварин, яку забезпечують різноманітні хімічні сполуки[4].

Геном

Геном гінкго має значний обсяг із великою кількістю повторів. Зокрема, там аномально багато копій генів, що беруть участь у хімічному захисті рослини від стресових станів, патогенів і шкідників. За оцінками дослідників, геном гінкго має розмір 10,61 млрд пар основ (приблизно в 3,3 рази більший за людський), і при цьому він на 76,6 % складається з повторюваних елементів, переважно довгих кінцевих повторів. Виявлено сліди повногеномного подвоєння, що сталося 70-150 млн років тому, вже після виокремлення еволюційної лінії предків гінкго[4][8].

Застосування

Це дерево дуже перспективне для озеленення південних міст України. Воно чудово витримує умови промислової загазованості, невибагливе до ґрунтів, стійке проти грибкових та вірусних захворювань, майже не пошкоджується комахами. Це дерево довговічне. Окремі його екземпляри живуть 2000 років, підіймаючись за цей час у висоту до 40 м при товщині стовбура 1 м.

2009 року влада Києва, за словами радника мера І. Добруцького, планувала замінити гінкго дволопатевим усі гіркокаштани в місті[9]. Однак Хрещатик засадили іншими деревами — гіркокаштанами різних видів.

В Японії і Китаї насіння гінкго вважають делікатесом і розводять як плодове дерево.

Насіння гінкго під назвою «срібний мигдаль» чи «білі горішки» можна купити в магазинах Китаю і Японії. Смак насінин солодкуватий — щось середнє між печеною картоплею й каштаном. Їдять його підсмаженим, висушеним або печеним, використовують як приправу до страв з овочів, рису, грибів. Насіння гінкго містить тільки 3% жирів, багато білка, крохмалю й нікотинової кислоти. Воно вивозиться з Китаю в інші східні країни, де продається в спеціалізованих супермаркетах, магазинах і «зелених крамницях». Плоди гінкго використовують у східній медицині.

Його деревина м'яка, піддатлива, легко обробляється. Її використовують для створення дерев'яних скульптур і предметів для чайної церемонії. З деревини виготовляють також папір. Деревина гінкго стійка до вогню. Під час пожежі в 1923 р. у Токіо дерево гінкго вижило, у той час як інші дерева були знищені вогнем.

Гінкго використовують також для вирощування у формі «бонсай».

Медичне застосування

Перші згадування про лікувальні властивості листя гінкго білоба зустрічаються в стародавніх рецептах традиційної китайської медицини, написаних за 2800 років до н. е.

Чай з листя рекомендували при кашлі, ядусі, для якнайшвидшого відновлення сил у період видужання.

Сьогодні медикаменти, розроблені на основі листя гінкго, входять до багатьох засобів сучасної медицини.

Препарати з гінкго відновлюють погіршені в результаті вікових змін пам'ять, слух, зір, мовні й рухові функції, усувають циркуляторну недостатність (включаючи атеросклеротичне й вікове походження), відновлюють еластичність і міцність судин, запобігає тромбозам мозкових і коронарних судин, сприяють нормалізації метаболізму тканин мозку, поліпшують живлення серцевого м'яза, допомагають зберегти цілісність і проникність клітинної стінки, запобігти приступам астми, мають заспокійливу й антиспазматичну дії.

За даними Європейської організації охорони здоров'я, препарати з гінкго лікарі виписують своїм пацієнтам особливо охоче й часто[прояснити].

Найбільші у світі плантації гінкго розташовані в Південній Каліфорнії. Щорічно понад 1,1 тис. т сухого листя експортується до Європи. Невеликі плантації гінкго є також у Франції. Переробляють листя і виготовляють екстракт у Німеччині, Швеції, Ірландії й Франції.[7]

У культурі

Гінкго дволопатеве є деревом-символом японської столиці Токіо[10].

У Китаї дерева гінкго, старші за 100 років, заносять в особливі охоронні списки. Існує традиція висаджувати гінкго з нагоди народження дитини, весілля, новосілля тощо.[7]

У Німеччині, крім інших, гінкго має назву «дерево Ґете». Ця назва зобов'язана своїм походженням віршу Йоганна Вольфганга фон Ґете «Ginkgo biloba». Його було написано в 1815 р. (опубліковано в 1819 р. у так званій «книзі Зулейки») і присвячено коханій поета — Маріанні фон Віллемер (Зулейці). У вірші листок гінкго є поетичним образом уявлення автора про те, що двоє можуть становити єдине ціле.[7]

Дерево гінкго в квітні, червні, жовтні й листопаді.
Шенбрунн, Відень, Австрія

Джерела

  1. ↑ Mustoe, G.E. (2002). Eocene Ginkgo leaf fossils from the Pacific Northwest. Canadian Journal of Botany. 80 (10): 1078—1087. doi:10.1139/b02-097.
  2. ↑ Ginkgo biloba: інформація на сайті МСОП (англ.) Listed as Endangered (EN B1+2c v2.3); accessed 21.12.2016
  3. ↑ а б в С. В. Мельникова. «Динозавр на подоконнике» // Журнал «Биология», № 42 (714), 8-15.11.2003 (рос.)
  4. ↑ а б в Rui Guan, Yunpeng Zhao, He Zhang та ін. (2016). Draft genome of the living fossil Ginkgo biloba. GigaScience. doi:10.1186/s13742-016-0154-1.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. ↑ «Там, де пригощають» // Журнал «Український тиждень» 24-30 травня 2013 № 20, стор. 49
  6. ↑ Краснокутський дендрологічний парк на сайті «Discover Ukraine» (рос.)
  7. ↑ а б в г д Ровесник динозаврів у КПІ
  8. ↑ Генетики расшифровали ДНК растения, способного пережить атомный взрыв. ria.ru. 21.11.2016.
  9. ↑ Замість каштанів у Києві посадять гінкго-білоба? // Українська правда. Київ. 21.09.2009
  10. ↑ Офіційна сторінка метрополії Токіо. Символи Токіо. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 16 листопада 2011.

Посилання

Галерея

  • Плоди і листя гінкго
    Плоди і листя гінкго
  • Листя гінкго
    Листя гінкго
  • Гінкго в с. Радзейовіце
    Гінкго в с. Радзейовіце
  • Спорангії
    Спорангії
  • Сім'язачатки
    Сім'язачатки
  • Дозрівання насіння
    Дозрівання насіння
  • Плід у розрізі
    Плід у розрізі
  • Насіння
    Насіння
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґінкго дволопатеве
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґінкго_дволопатеве&oldid=19387383