Історія математики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Математика (грец. μάθημα — наука, знання, вивчення) — наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння — геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.

Галузь знань, відома як історія математики, займається дослідженням походження та розвитку математичних відкриттів та методів, а також математичних праць минулого. Слово математика походить від грецького слова μάθημα (мàтема), що означає «пізнання» чи «вивчення»; математик, μαθηματικός (математикóс), — «людина, охоплена жадобою пізнання». Нині цей термін позначає цілком визначену область знань, пов'язану із дослідженням задач про кількість, просторові форми, процеси розвитку та формальні структури, в основі якого лежать точні означення та строгі дедуктивні методи.

Математика у первісному суспільстві[ред.ред. код]

Уже в найперших писемних знахідках зустрічаються знаки, що свідчать про математичні знання та вимірювання часу на основі спостереження за небесними світилами. Доісторичні артефакти, виявлені в Африці та Франції, вказують на здійснення перших спроб квантифікації часу. Існує припущення, що відліком часу займалися жінки, які реєстрували місячні цикли або фази місяця. Паралельно розвивалися уявлення про число: вірогідно, спостерігаючи за групами (стадами) тварин, люди почали розрізняти поняття «один», «два» та «багато». Саме такі кількісні уявлення донині збереглися у зулусів, африканських пігмеїв та ще ряду племен — австралійських, бразильських тощо. Пізніше числа об'єднувались у групи, утворюючи більші одиниці лічби; зазвичай використовували пальці однієї чи обох рук, або ж рук і ніг, що давало лічбу з основою 5, 10 або 20. Записи велись позначенням одиниць, зарубками, камінцями тощо.

Математика найдавніших цивілізацій[ред.ред. код]

Найдавніші відомості про використання математики — господарські задачі в Стародавньому Єгипті (Папірус Рінда, Московський папірус, Шкіряний сувій єгипетської математики) та Вавилонії (Математичні тексти Суз). Вона використовувалась для календарних обрахунків, розподілу врожаю, організації суспільних робіт, збирання податків.

Антична Греція[ред.ред. код]

Найзначніша роль в розвитку західної математики належать античній грецькій цивілізації.

Індійські математики[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Арабська цивілізація[ред.ред. код]

Християнське середньовіччя[ред.ред. код]

Відродження[ред.ред. код]

17 століття[ред.ред. код]

18 століття[ред.ред. код]

19 століття[ред.ред. код]

20 століття[ред.ред. код]

Історики математики[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Даан-Дальмедико А., Пейффер Ж. Пути и лабиринты. Очерки по истории математики: Пер. с франц.—М.:"Мир", 1986. 432 с., ил.
  • Стройк Д. Я. Краткий очерк истории математики. Пер. с немец.—М.:"Наука", 1984. 283 с., ил.

Див. також[ред.ред. код]