Портал:Біологія океану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розділ Вікіпедії: Біологія океану
Проєкт  |  Портал



редагувати
  Біологія океану

Біоло́гія океа́ну (морська біологія, біологічна океанологія, біологічна океанографія) — наука, розділ біології і океанології, що вивчає життя морських організмів (біоти) і їх екологічні взаємодії. Біологія океану — частина гідробіології. Біологією океану також називають саму сукупність живих організмів, що мешкають в Світовому океані або пов'язаних з океаном.

Життя знаходиться в океані від поверхні до найбільших глибин. По типах місцепроживань розрізняють пелагічні організми, що населяють товщу води (планктон і нектон), і організми, що населяють дно океану (бентос). У океані мешкають представники майже всіх класів тварин, а багато класів відомо тільки в океані..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Вибрана стаття

Альбатро́си або Альбатро́сові (Diomedeidae) — родина морських птахів ряду буревісникоподібних (Procellariiformes), широко поширених у Південному океані (води навколо Антарктиди) і в північній частині Тихого океану. На півночі Атлантики вони відсутні, проте на підставі викопних залишків можна припустити, що раніше вони зустрічалися і там. Альбатроси вважаються одними з найкрупніших літаючих птахів, а у мандрівного (Diomedea exulans) і південного королівського альбатросів (Diomedea epomophora) розмах крил досягає рекордної величини — до 3,7 м і навіть більше[1]. У забарвленні оперення у більшості альбатросів переважають чорні, білі й бурі кольори. Ніздрі містяться по боках дзьоба, кожна в окремій трубочці. Крила вузькі й довгі..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Вибране зображення
редагувати
  Біолого-океанологічна термінологія
Океанічні області

Абіса́ль (грец. άβυσσος — безодня) — зона чи простір морського дна, частина бенталі, яка відповідає ложу океану (з глибинами понад 2000 м) з відносно малою рухомістю води, постійною температурою (нижче 2 °C) та характерною відсутністю світла. Абісаль займає ~75 % площі дна океанів і вважається однією з найбільших екологічних одиниць. Життя представлене мікроорганізмами-хемотрофами та тваринами. Нерідко виділяють ультраабісаль — зона на глибинах понад 6000 м.

Характеризується відсутністю сонячного світла, слабкою рухливістю водних мас, постійно низькою температурою, обмеженістю джерел харчування, бідністю тваринного світу..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис океанології. Зоологи та Зоогеографи океану

Сергій Миколайович Скадовський (* 31 серпня (12 вересня) 1886, Білозерка, нині Херсонської області — 2 травня 1962, Москва) — радянський гідробіолог, творець еколого-фізіологічного напряму в гідробіології, доктор біологічних наук, професор (1935).

Походить з Херсонської гілки роду Скадовських. Батько — Скадовський Микола Львович, український художник, ініціатор і співзасновник Товариства періодичних виставок південно-російських художників в Одесі, помер, коли Сергієві не виповнилося ще й шести років. Мати вдруге вийшла заміж за відомого невропатолога і психолога Григорія Россолімо..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис біології океану. Ботаніки та геоботаніки океану

Леонтій Григорович Раменський (4 (16) червня 1884, Петербург, — 27 січня 1953, Москва) — радянський ботанік і географ, лукознавець, доктор біологічних наук (1935). Член КПРС з 1946.

Закінчив університет Петрограду (1916). У 1911—1928 роках працював в наукових установах Воронезької губернії, з 1928 року — в Державному луговому інституті. Вивчав природні кормові угіддя низки районів СРСР і в 1932 очолив їх інвентаризацію в масштабі всієї країни. Розробив уявлення про єдину типологію земель, розвивав екологічний напрям в геоботаніці, вніс багато нового в її теорію (вчення про безперервність рослинного покриву і про екологічну індивідуальність видів). Роботи Раменського з теорії фітоценозів отримали широке визнання. Був піонером вживання кількісних методів при геоботанічних дослідженнях (проєктивне покриття, стандартні екологічні шкали). Один з основоположників вчення про морфологію географічного ландшафту.

У 1908 в складі ботанічного відділу взяв участь в Камчатської експедиції Ф. П. Рябушинського, досліджував болота і озера, вивчав мохи і водорості, збирав колекції матеріалів по цих групах, допомагав вести метеорологічні спостереження, зробив докладний опис озер Ближнього, Далекого, Ничикінського і Халактирського, а також Паратунської тундри.

Спільно з іншими учасниками експедиції обстежив Тар'їнскую бухту, Паратунську долину і Паратунські ключі, Коряцька сопку, Авачинську тундру і околиці Халактирского озера..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис біології океану. Біогеоценологи та екологи океану

Джеймс Френсіс Кемерон (англ. James Francis Cameron; нар. 16 серпня 1954, м. Капускейсінг, провінція Онтаріо, Канада) — американський кінорежисер канадського походження. Один з найуспішніших режисерів світу: 7 його картин зібрали понад 5,6 млрд доларів США. Він зняв два найкасовіші фільми в історії кінематографу: Титанік (1997), котрий отримав 11 премій Оскар, (в тому числі найкращий режисер, продюсер і монтажник отримав Кемерон) і Аватар (2010), котрий отримав 3 премії Оскар і зібрав в світовому прокаті понад 2,7 млрд доларів. Він також є автором інших культових стрічок Термінатор (1984), Чужі (1986), Безодня (1989) та Термінатор 2 (1991) — і творцем образу Термінатора.

У жовтні 2013 року новий вид жаб Pristimantis jamescameroni з Венесуели був названий на його честь, в знак визнання його залуг в захисті довкілля, на додаток до його публічної промоції веганізму.[2][3][4]. ...26 березня 2012 року Джеймс Кемерон здійснив занурення на дно Маріанського жолоба на одномісному батискафі Deepsea Challenger, що був розроблений і побудований на його замовлення. Він став третьою людиною, яка туди добралася. В ході занурення він досягнув дна на глибині в 10 тис. 898 метрів. Кемерон взяв зразки порід і живих організмів і провів кінозйомку, використовуючи 3D камери.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані водорості Світового океану

Зелені водорості (Chlorophyta або Chlorophycota, Chlorophycophyta) — група еукаріотичних організмів, що налічує приблизно 20 000 видів[5], та зазвичай класифікується як відділ царства Зелені рослини ( чи Chlorobionta NCBI, класифікація Бремера[6]). Вперше класифікація на рівні відділу виділена за забарвленням А. Пашером (Pasher) в 1914 році[7]. Історично вона класифікувалася до підцарства Нижчі рослини царства Рослини та, пізніше, царства Найпростіші. Проте, перш за все сам поділ є штучним та базується на комплексі ознак (морфологічних, цитологічних, біохімічних та даних молекулярної біології). За деякими даними, Chlorophyta відносять до нетаксономічної категорії — супергрупи Архепластид (Archaeplastida)[8]. Вважається, що Вищі рослини походять від Chlorophyta. ::::::::::::::::читати далі


редагувати
  Обрані квіткові Світового океану
Квітка Вікторії амазонської (Victoria amazonica) в Adelaide Botanic Garden, Південна Австралія

Лата́ття (Nymphaéa) — рід водяних рослин родини Лататтєві (Nymphaeaceae).

Листки з плівчастими ланцетними прилистками. Чашечка чотирилиста. Пелюстки численні, звичайно трохи довші за чашолистки, білі. Поверхня плода вкрита рубцями. Насіння і міцні кореневища цього роду у вареному вигляді їстівні. Насіння у сухому стані містить до 47% крохмалю. Підсушені кореневища містить до 20% крохмалю, 5-6% глюкози, багато дубильних кислот.

В Індії лотос теж вважався священним. Стародавні індуси представляли землю у вигляді квітки лотоса. Бог індусів Брама, як і єгипетський бог Озіріс, зображується лежачим на листі лотоса; храми, присвячені їм, також прикрашаються лотосами. У міфі індусів богиня родючості Лакшмі перепливає океан на квітці лотоса. «Квіти лотоса — корабель, на якому потопаючий серед океану життя може знайти порятунок». Лотос розводять в Індії та Китаї, висіваючи насіння в мул ставків і каналів.

Один з видів (Nelumbo nucifera) священного лотоса Єгипту та Індії зростає не тільки в цих країнах. Листя ціього лотоса, що мають вид перекинутих ковпачків на довгих черешках, що стирчать з води, і його великі рожеві і пурпурні квітки можна побачити в гирлі Волги, у районі Астрахані, в дрібних затонах Каспійського моря, в гирлах річок Кури й Тереку в Закавказзі. Лотос росте і на Далекому Сході. ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані трави Світового океану
Ряска мала

Гідатофі́ти (Від грец. Hydor, родовий відмінок hydatos — вода і phyton — рослина) — водні рослини, цілком або більшою своєю частиною занурені у воду (на відміну від гідрофітів, занурених у воду тільки нижньою частиною).

Одні з них не прикріплені коренями до ґрунту (наприклад, ряска, елодея), інші — прикріплені (наприклад, латаття). За способом розвитку різняться:

  • Гідатофіти справжні — рослини, занурені у воду, ріст і розвиток яких відбуваються тільки у воді (наприклад, види куширу);
  • аерогідатофіти занурені — рослини, цілком занурені у воду, зростання у яких відбувається у воді, а запилення квіток — над водою (наприклад, у валіснерії спіральної);
  • аерогідатофіти плаваючі — рослини, у яких частина листя і стебел занурена у воду, а частина — плаваюча; запилення квіток відбувається.::::::::::::::::читати далі
редагувати
  Обрані мангрові дерева та чагарники Світового океану

Різофора (Rhizophora) — невеликий рід мангрових дерев і чагарників родини різофорових, що складається з 6 різних видів. Назва походить з двох грецьких слів, що визначають основну характеристику рослин даного роду: ῥιζο, rhizo — «корінь», і φορός, phorós — «основа». Насправді, як і у інших мангрів, у різофори коріння частково повітряне, що дозволяє їм утримувати стійке положення на мілководді в умовах солоної води, частих приливів і хиткого ґрунту.

Дерева і чагарники, що виростають на літоралі (приливно-відливной зоні) узбережжя тропічного і субтропічного поясу Землі..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Біолого-океанологічні сайти світу
редагувати
  Одиниці біогеографічного районування Світового океану
Карта Індо-Тихоокеанської області

Індо-Тихоокеанська область — біогеографічна область тропічного регіону, що включає в себе території Індійського і Тихого океанів між 40° пн.ш. і 40° пд.ш., біля західного узбережжя Південної Америки її кордон різко зрушено на північ під впливом холодної Перуанської течії. Термін застосовується в біогеографії, біології океану та іхтіології, адже моря цієї області, від Мадагаскару до Японії, є ареалом для багатьох видів тварин.

Місцеві відмінності у фауні дозволяють виділити дві підобласті: Індійсько-Западнопацифічна підобласть і Східнопацифічна підобласть.

Сприятливі температурні умови, зумовлені великою площею мілководь, і стабільність середовища протягом багатьох геологічних періодів призвели до розвитку тут виключно багатої фауни. Деякі представники фауни:

редагувати
  Категорії
редагувати
  Біолого-океанологічна література
  • Organismi planctonici (parassiti esclusi) - da Barnes & Hughes, Ecologia marina,Piccin, Padova, 1990.
  • Моисеев П. А. Биологические ресурсы Мирового океана. — М., 1969.
  • Ward, Ritchie R. Into the ocean world; the biology of the sea. 1st ed. New York: Knopf; [distributed by Random House], 1974: 161
  • Hyde, K.D.; E.B.J. Jones (1989). "Spore attachment in marine fungi". Botanica Marina
  • Anderson, Genny. "Beginnings: History of Marine Science".
  • Gage, John D., and Paul A. Tyler. Deep-sea biology: a natural history of organisms at the deep-sea floor. Cambridge: Cambridge University Press, 1991
  • Ward, Ritchie R. Into the ocean world; the biology of the sea. 1st ed. New York: Knopf; [distributed by Random House], 1974: 161


редагувати
  Добра стаття
Темний крячок (Onychoprion fuscata) здатний протриматися над океаном 3-10 років, проводячи лише невелику частку часу на поверхні води


Морські птахи — птахи, пристосовані до життя в морському середовищі. Хоча всі морські птахи в значній мірі відрізняються один від одного як за фізіологією так і поведінкою, вони часто виявляють ознаки конвергентної схожості, що говорить про їх схожу еволюцію в спільних умовах та близьких кормових нішах. Найдавніші морські птахи з'явилися ще в Крейдяний період, а ознак сучасних родин вони набули переважно в епоху Палеогена.

У порівнянні з іншими групами птахів, морські птахи, як правило, живуть довше.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрана ілюстрація
редагувати
  Обрані риби Світового океану

Баракуда, також сфірена, або морська щука (Sphyraena) — рід великих хижих риб, єдиний у родині Баракудових (Sphyraenidae).

Усі представники родини — це кровожерні хижаки, а їхні харчові вподобання залежать від місця існування і розмірів. Баракуди полюють на лавраків, морських півників, лящів, ставрид, анчоусів, сардин і навіть молодих особин свого виду. Зазвичай баракуди атакують свою жертву блискавично, міцно хапаючи її гострими, як бритва, зубами. У баракуд прекрасний зір, тому вони чудово плавають у каламутній воді, де, як правило, бачать краще, ніж їхня потенційна здобич. Під час спільного полювання баракуди атакують рибу, що плаває косяками..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані ссавці Світового океану

Афалі́на чорномо́рська (Tursiops truncatus ponticus) — один з 3 підвидів афаліни звичайної ("пляшконосого дельфіна").

Ендемік Чорного моря, найбільше поширений навесні та влітку біля південного побережжя Криму, взимку відходить на південь.

Живе гуртами в кілька десятків особин, іноді збирається у більші зграї. Живиться дрібною придонною і пелагічною (переважно камбала та пікша) рибою, а також крабами і молюсками. За добу може з'їсти до 16 кг риби, пірнаючи за нею на глибину до 90 м. Статевої зрілості досягає у 5—6 років. Розмножується раз на два роки. Парується в лютому—квітні. Вагітність триває 12 місяців.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані птахи Світового океану

Тайфунник (Pterodroma) — рід морських птахів родини буревісникових (Procellariidae), містить біля 35 видів. Представники — середні і великі буревісники, що живляться рибою і ракоподібними, яких збрають на поверхні океану.

Тайіунники міють короткі кріпкі дзьоби, пристосовані до м'якої здобичі та кишечники із незвичайною структурою. Будова крил і обличчя характерні для кожного вида і використовуються для їх розпізнавання.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані рептилії та амфібії Світового океану
Aipysurus — рід отруйних змій родини Аспідові. Має 7 видів. Інша назва «рифова морська змія».

грец. αἰπύς — «високий», грец. ουρά — «хвіст».

Загальна довжина представників цього роду коливається від 80 см до 1,5 м. Цих змій відносять до примітивних морських змій. Голова невелика, дещо витягнута. Тулуб щільний. Хвіст досить довгий та плаский. Мають на черевній стороні рядок поперечно розширених щитків..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані членистоногі Світового океану

Омар європейський (лат. Homarus gammarus) — вид ракоподібних ряду Десятиногі (Decapoda) родини Лобстери (Nephropidae) роду Омар (Homarus). Європейський омар — одна з найбільших тварин серед 35 тисяч видів ракоподібних, і, звичайно, найсильніший у межах нашої географічної широти. Хоча люди вже не одну сотню років добувають омарів заради смачного м'яса, ці тварини й до нині досить часто трапляються на більшій частині європейського узбережжя.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані Обрані кішечнопорожнинні Світового океану

Stauromedusae — ряд сцифоїдних медуз, що складається приблизно з 36 видів, які розподілені по трьом родинам, 6 підродинам та 15 родам.

Цей ряд об'єднує сидячих медуз, що прикріплюються до субстрату стебловидним виростом на завнішній поверхні купола; завдяки такому способу життя ці медізи є найбільш незвичайними представниками класу Scyphozoa. Деякі дослідники, ґрунтуючись на такій особливості їхнього життєвого циклу, вважають їх неотенічними організмами, що вдаються до статевого розмноження, не не дійшовши до кінця трансформації у дорослу особину. Також для цього ряду характерна наявність помітної кількості примітивних анатомічних деталей, схожих на такі у медузоїдних стадії кишковопорожнинних класу Гідроїдних; це дозволяє припустити, що ряд Stauromedusae еволюційно походить від форм, близьких до класу Hydrozoa, або навіть від спільного з цим класом предка. Найзвичайнішими представниками класу є види з родів Lucernaria та Haliclystus, що мешкають переважно в холодних та помірних водах.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані молюски Світового океану

Устриці (Ostreoida) — ряд молюсків, що включає в себе справжніх устриць і ряд інших споріднених родин двостулкових молюсків.

Близько одинадцяти родин визнаються в ряді, але кількість підрядів, надродин і підродин сильно відрізняється в різних авторів. Наступна класифікація являє собою синтез різних поглядів, наскільки це можливо. В цьому ряді є близько 100 родів..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані коралові поліпи Світового океану

Акропорові (Acroporidae) — родина коралів ряду Мадрепорові корали (Scleractinia).[9]

Представники цієї групи складають основу рифа. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Телепрограми та кіно про органічний світ океану

Обкладинка DVD-видання Дике майбутнє (Дикий світ майбутнього, англ. The Future Is Wild) — псевдодокументальний міні-серіал 2002 року. Заснований на дослідженнях та інтерв'ю кількох науковців, він показує як може розвиватися життя на Землі в разі зникнення людей. У версії, трансльованій Discovery Channel, ця передумова була змінена, припускаючи, що в майбутньому людство полишить Землю і присилатиме на планету дослідні зонди для вивчення змін її життя протягом часу.

Телесеріал вийшов разом з виданням одноіменної книги геолога Дугала Діксона, автора кількох книг в жанрі спекулятивної біології (як «Після людини: Зоологія майбутнього», «Людина після людини» та «Нові динозаври»), у співавторстві з Джоном Адамсом..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Біологічні списки Світового океану
редагувати
  Корисні шаблони


редагувати
  Нові статті






редагувати
  Вікіпроєкти
редагувати
  Братні портали
Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш

  1. Weimerskirch, Henri (Oct 2004). Wherever the Wind May Blow. Natural History Magazine. Прочитане 2011-01-07
  2. Sergio Prostak (4 November 2013). Two New Frog Species Discovered in Venezuela, One Named after James Cameron. Sci-News.com. Процитовано 5 November 2013.
  3. Kok, Philippe J.R. (2013). Two new charismatic Pristimantis species (Anura: Craugastoridae) from the tepuis of the "Lost World" (Pantepui region, South America). European Journal of Taxonomy (60). doi:10.5852/ejt.2013.60.
  4. Michael Destries (12 April 2014). Director James Cameron on Vegan Diet: Like I’ve Set the Clock Back 15 Years. Ecorazzi.com. Процитовано 12 April 2014.
  5. Масюк Н. П., Костіков І. Ю. Водорості в системі органічного світу. — Київ: Академперіодика, 2002. — 178 с.
  6. Bremer K. 1985. Summary of green plant phylogeny and classification. Cladistics 1(4): 369—385.
  7. Тип CHLOROPHYTA — Зеленые водоросли Биоразнообразие России
  8. http://www.uga.edu/cellbio/pdfs/adletall2005.pdf
  9. Classification of Scleractinian (Stony) Corals