Кнут Гамсун: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 119: Рядок 119:
* [http://ukrcenter.com/Література/19059/Кнут-Гамсун/Біографія Кнут Гамсун. Біографія]
* [http://ukrcenter.com/Література/19059/Кнут-Гамсун/Біографія Кнут Гамсун. Біографія]
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Hamsun/ Твори]
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Hamsun/ Твори]
* [http://md-eksperiment.org/post/20170119-roman-sho-oderzhav-nobelivsku-premiyu-plodi-zemli-knuta-gamsuna Роман, що одержав Нобелівську премію. («Плоди землі Кнута Гамсуна»)]
* [http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=988&Itemid=41 Костянтин Буркут. «Містерії» Кнута Гамсуна]
* [http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=988&Itemid=41 Костянтин Буркут. «Містерії» Кнута Гамсуна]
* [http://litakcent.com/2007/12/26/viktorija-levycka-kohannja-ta-holod-pravljat-svitom/ Вікторія Левицька. Кохання та голод правлять світом]
* [http://litakcent.com/2007/12/26/viktorija-levycka-kohannja-ta-holod-pravljat-svitom/ Вікторія Левицька. Кохання та голод правлять світом]

Версія за 18:53, 20 січня 2017

Кнут Гамсун
норв. Knut Hamsun
Кнут Гамсун
Ім'я при народженніКнудт Педерсен
Народився4 серпня 1859(1859-08-04)
парафія Воґо,[1] Центральна Норвегія
Помер19 лютого 1952(1952-02-19) (92 роки)
Нергольм
ПохованняNørholmd[2]
ГромадянствоНорвегія Норвегія
Національністьнорвежець
Діяльністьписьменник
Мова творівнорвезька
Роки активностіз 1877
ЖанрРоман, повість, п'єса, оповідання, вірші, публіцистика
Magnum opus«Плоди землі»
ПартіяНаціональна єдність
У шлюбі зMarie Hamsund і Bergljot Bechd
ДітиАрільд Гамсун, Ellinor Hamsund, Tore Hamsund і Victoria Hamsun Charlessond
Автограф
Премії Нобелівська премія з літератури (1920)
Сайт: hamsunsenteret.no/en/
CMNS: Кнут Гамсун у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Кнут Га́мсун (норв. Knut Hamsun; *4 серпня 1859 — †19 лютого 1952, Нергольм) — норвезький письменник, що жив на межі XIX і XX століть (справжнє ім'я — Кнут Педерсен), лауреат Нобелівської премії з літератури за 1920 рік.

Життєпис

Кнут Гамсун в 1871 році.

Ранній період життя та творчості

Кнут Гамсун народився 4 серпня 1859 року у парафії Воґо (норв. Vågå), в сільськогосподарському районі Центральної Норвегії. Його батьки були фермерами. Дитинство Кнут провів у майже ідилічних умовах гармонії з прекрасною природою Норвегії. Однак незабаром через борги родини дев'ятирічному хлопцю довелося працювати на свого дядька. Родичі ставились до нього погано: часто били і не давали їсти. Тому в 1873 році він тікає і починає працювати в магазині. 1875 року Гамсун веде життя мандрівного торговця, потім влаштовується в майстерню до шевця в місті Буде. Тут він і завершує свій перший літературний наробок — повість «Загадкова людина», що була опублікована 1877 року. Гамсун змінив безліч професій, багато мандрував по Норвегії і США. Писав вірші, оповідання, репортажі.

На вершинах літературної слави

Кнут Гамсун з дружиною Мері. 1909 рік

Після 1888 року письменник оселяється в Копенгагені. Роман «Голод» (норв. Sult) (1890), в якому оповідалося про молодого письменника-журналіста без постійної роботи, що заробляє на прожиття випадковими статтями й конає від голоду, відразу ввів Кнута в число знаних письменників. Це був справді новаторський психологічний твір, що приніс йому славу. У 1898 р. Гамсун одружується на Бергліот Бех — цей шлюб тривав вісім років. У 1909 р. він одружується вдруге, з актрисою Марі Андерсен. Марі після весілля полишила кар'єру і залишалася з Гамсуном до кінця його життя. У 1911 р. подружжя купує ферму Нергольм, у якій Гамсун проведе решту свого життя.

Гамсун не сприйняв індустріалізації, вважаючи цей процес в економіці країни ворожим повноцінному розвитку людської особистості і духовної волі. Позитивний розвиток особистості письменник пов'язував з патріархальним селянським життям, ідеалізуючи його. Це особливо яскраво відбилося в написаному після Першої світової війни романі «Плоди землі» (норв. Markens Grøde) (1917), за який він і одержав Нобелівську премію з літератури 1920 р. Герой твору — селянин, що оселився в глухому лісі, постійно працює на землі й живе щасливим сімейним життям. Змучена війною Європа захоплено сприйняла цей роман.

Останні роки життя

Під час Другої світової війни Гамсун з прихильністю ставився до політики Третього Рейху, вважаючи Гітлера визволителем Європи. Це напряму корелювало з його різкою критикою політики Великобританії. У період німецької окупації Норвегії письменник підтримував політику міністра-президента Відкуна Квіслінга та його партії «Національна єдність» (нор. «Нашунал Самлінг»). Син Гамсуна брав участь у боях на стороні німців у інтернаціональній дивізії СС «Вікінг». Після самогубства Гітлера він написав некролог, який прославляв фюрера.

Після війни Кнут Гамсун був звинувачений у колабораціонізмі та зазнав переслідувань. 26 травня 1945 року уже старого й глухого письменника було взято під домашній арешт і до 1948 року він був змушений перебувати у будинку для пристарілих та примусовому лікуванні у психіатричній лікарні. Протягом 1946–1947  р. років тривав судовий процес. У відповідності з судовою постановою від 19 грудня 1947 року Кнут Гамсун був визнаний винним у співпраці з окупаційною владою та засуджений до виплати норвезькій державі 425 тисяч крон, що призвело до конфіскації значної частки його майна. Про ці події Гамсун написав згодом у книзі спогадів «На зарослих стежках» (1949). Вона стала сенсацією, адже дев'яносторічний письменник знову дарував світові твір, наповнений поезією і чарівністю життя, гумором й іронією.

Письменник помер 19 лютого 1952 року в Нергольмі. Повне п'ятнадцятитомне зібрання його творів вийшло у світ через два роки після його смерті.

Садиба Нергольм

Твори

Гамсун написав понад 30 романів; повісті, п'єси, оповідання, публіцистичні книги, вірші.

Українські переклади

Література

  • Відлуння самотності: Кнут Гамсун та контекст українського модернізму / Упоряд. Ю. Ємець-Доброносова. Київ, Факт, 2003. — 472 с. ISBN 966-8408-25-X
  • Слава й ганьба Норвегії // Олександр Бойченко. Шатокуа плюс. Львів, Піраміда, 2004. — 192 с. ISBN 966-8522-19-2
  • Кнут Гамсун // Шкляр Л. Є., Шпиталь А. Г. Під знаком нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901–2006. Київ, Грамота, 2006. — 504 с. ISBN 966-349-040-3
  • Циховська Е. Руссоїзм та францисканізм у творчості Леопольда Стаффа і Кнута Гамсуна // Слово і час. – 2010. – № 2. – С.54-59.
  • Циховська Е. Гамсунівські відлуння в ідилії «На узліссі» Максима Рильського // Українська мова і література в школі. – 2010. – №1. – С. 56-57.
  • Слава й ганьба Норвегії // Олександр Бойченко. Мої серед чужих. Чернівці, Книги — XXI, 2012. — 320 с. ISBN 978-617-614-026-9
  • Анатолій Болабольченко. Кнут Гамсун: нарис життя і творчості. Київ, Щек, 2012. — 144 с.
  • Храповицька Г. Кнут Гамсун // Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т. 1: А-Л / Під ред. Н. Михальської. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2006. – С. 340-343.

Виноски

  1. ↑ http://digitalarkivet.uib.no/cgi-win/webcens.exe?slag=visbase&sidenr=34&filnamn=f71849&gardpostnr=130&personpostnr=1083&merk=1083&spraak=e#ovre
  2. ↑ https://hamsun-selskapet.no/2019/08/13/dikterstua-pa-norholm-og-andre-hoydepunkter-fra-ibsenhamsun-dagene-i-grimstad-7-10-august-2019/
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б LIBRIS — 2013.

Див. також

Джерела і ресурси

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кнут Гамсун
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кнут Гамсун
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кнут_Гамсун&oldid=19580638