Європейський омбудсмен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Європейський омбудсмен
англ. European Ombudsman
Логотип Європейського омбудсмена.svg
Логотип офісу Європейського омбудсмена
Emily O’Reilly Senate of Poland.JPG
Повноважний
Емілі О'Рейлі[en]

від 1 жовтня 2013
Місце Страсбург, Франція
Призначає Європейський парламент
Термін каденції 5 років
Термін дії повноважень Європейського парламенту
Створення 1993
Перший на посаді Якоб Седерман
Платня 252.000 на рік[1]
Веб-сайт ombudsman.europa.eu
Європейський Союз
Прапор Європейського Союзу

Це одна із статей, що входять до серії:
Політичний устрій
Європейського Союзу

Європе́йський омбудсме́н (англ. European Ombudsman) — омбудсмен Європейського Союзу; посадова особа, уповноважена приймати та розглядати скарги від громадян і резидентів ЄС на адміністративні порушення в інституціях та установах об'єднання.

Історія[ред.ред. код]

Посаду Європейського омбудсмена було запроваджено Маастрихтським договором у 1993 році. «Статутом Європейського омбудсмена» є Рішення Європарламенту від 9 березня 1994 «Про правила та загальні умови регулювання виконання обов'язків омбудсмена»[2].

Першим посаду Європейського омбудсмена обійняв Якоб Седерман у 1995 році і, на той час, в його офісі був лише один працівник — секретар[3]. У 2003 році Седермана змінив Нікіфорос Діамандурос, він залишався на цій посаді майже 10 років. Склавши свої повноваження омбудсмена в Ірландії, з 1 жовтня 2013 офіс Європейського омбудсмена очолила Емілі О'Рейлі (Emily O'Reilly)[4]. Вона ж стала першою жінкою на цій посаді.

Офіс Європейського омбудсмена розміщується у Страсбурзі (Франція)[5]. Наразі в ньому працює майже 90 співробітників, більшість з яких є юристами та володіє декількома мовами — задля забезпечення ефективного розгляду звернень усіма 24 офіційними мовами ЄС[6].

Призначення та звільнення[ред.ред. код]

Омбудсмен призначається після кожних виборів до Європейського парламенту — новообраним парламентом і на строк дії його повноважень (п'ять років), при цьому Європейський омбудсмен має право на повторне обрання[7]. Кандидат повинен бути громадянином ЄС й відповідати вимогам, що висуваються до кандидатів на обіймання найвищих посад у судових органах його країни, або ж мати загальновизнану компетентність та досвід для виконання обов'язків омбудсмена[2].

Європейський омбудсмен, перебуваючи на своїй посаді, не може вести будь-яку іншу діяльність — за винагороду чи без неї[2]. На вимогу Європейського парламенту, у разі, коли омбудсмен більше не відповідає вимогам, необхідним для виконання своїх обов'язків, або вчинив неправомірні дії, за рішенням Суду ЄС, він може бути звільнений з посади[7].

Обов'язки та повноваження[ред.ред. код]

Європейський омбудсмен уповноважений приймати скарги на незадовільну діяльність всіх інституцій та установ Спільноти, за виключенням Суду ЄС та Суду загальної юрисдикції. Заяву, самостійно або через члена Європарламенту, може подати будь-яка фізична особа — громадянин або резидент Європейського Союзу, а також юридична особа, що має реєстрацію у країнах ЄС[2]. Вона може бути написана однією з 24 офіційних мов ЄС і подаватися як безпосередньо до офісу омбудсмена, так і надсилатися: листом, факсом або через спеціальну форму на сайті[8]. Крім того, за бажанням скаржника, заява залишається конфіденційною[2].

У відповідь омбудсмен проводить розслідування: на підставі скарги або за власною ініціативою здійснює відповідні запити. При цьому інституції ЄС зобов'язані надавати йому будь-яку інформацію і доступ до відповідних документів. Виявивши факти порушень, омбудсмен сповіщає установу, про яку йдеться, і надсилає їй свої рекомендації. Установа-адресат має три місяці на те, щоб дати докладну відповідь; після чого омбудсмен направляє остаточний звіт Європейському парламентові та відповідній установі. Крім того, він сповіщає скаржника про результати свого розслідування[2]. Акти омбудсмена мають рекомендаційний характер, але загальний рівень виконання цих рекомендацій є досить високим і у 2012 році, зокрема, склав 82 %[9].

Більшість скарг розглядаються протягом року, але перша відповідь надається заявнику якнайшвидше[3]. Про результати своєї діяльності омбудсмен щорічно звітує у парламенті[2].

Статистика звернень[ред.ред. код]

За статистикою найбільше нарікань мешканці ЄС мають на діяльність Європейської комісії — 59,6 % від усіх звернень у 2014 році[10]. При цьому основними предметами скарг є дотримання законодавства, ненадання або невчасне надання інформації та документів, дискримінація, конфлікти інтересів[11][3].

З 2011 року лідером за кількістю поданих звернень є Іспанія, за нею — Німеччина, Польща та Бельгія[10], а у співвідношенні до кількості населення найактивніші — Люксембург і Кіпр[11].

У порівнянні з іншими періодами, рекордну кількість розслідувань за отриманими зверненнями Європейським омбудсменом було відкрито 2012 року[11][10].

Рік 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003
Отримано звернень[12] 736 750 740 698 744 727 802 870 849 811 930 603
Відкрито розслідувань 342 350 465 396 335 339 296 309 267 343 351 253

Приклади справ[ред.ред. код]

  • У 2007 році два високопосадовці Єврокомісії прийняли VIP-квитки на матч Кубку світу з регбі від відомого виробника спортивних товарів. Федерація «Друзі Землі Європи», вбачаючи у таких діях конфлікт інтересів, зробила відповідне звернення до Європейського омбудсмена. У відповідь на розслідування й отримані рекомендації від омбудсмена, Європейська комісія визнала, що з її боку було помилкою надавати дозвіл на прийняття квитків чиновниками, а також погодилася змінити внутрішні правила для персоналу щодо отримання знаків уваги[13][3].
  • Дві фармацевтичні компанії у 2009 році звернулися до омбудсмена зі скаргою на Європейську агенцію лікарських засобів, звинувачуючи її в дискримінації: агенція зобов'язала провести дослідження щодо використання їх препарату (кандесартан) для лікування серцевої недостатності у дітей, але при цьому два аналогічні препарати інших виробників (лозартан і валсартан) від необхідності виконання такого аналізу звільнила. За результатами розслідування, що остаточно було закрито у липні 2013 року, омбудсмен дійшов висновку, що агенція вчинила правильно і діяла згідно з чинним законодавством, але не змогла забезпечити адекватну прозорість процесу прийняття рішення та не обґрунтувала належним чином його причини скаржникам. Європейська агенція лікарських засобів погодилася із зауваженнями та взяла до опрацювання розроблені омбудсменом рекомендації, які покликані зробити її діяльність більш прозорою, особливо у питаннях захисту здоров'я дітей[14][15].
  • 2012 року до офісу Європейського омбудсмена надійшла скарга про те, що Рада Європейського Союзу не розголошує зміст розробленого проекту документу з переліком спільних кроків щодо встановлення безвізового режиму між ЄС та Росією. Разом з тим, аналогічні документи, що стосувалися Молдови й України, були розміщені у вільному доступі на сайті Ради. Після того, як омбудсмен надіслав відповідний запит, Рада Європейського Союзу цей документ опублікувала[16].

Список омбудсменів[ред.ред. код]

Країна Портрет Ім'я Період
Фінляндія Фінляндія Jacob Söderman.jpg Якоб Седерман 1995-2003
Греція Греція Nikiforos Diamandouros b9dn603 4987.jpg Нікіфорос Діамандурос 2003-2013
Ірландія Ірландія Emily O’Reilly Senate of Poland.JPG Емілі О'Рейлі з 2013

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cormac McQuinn (2013-07-04). First woman EU watchdog O'Reilly to get €252k salary. independent.ie (англ.). Irish Independent. Процитовано 2013-11-04. 
  2. а б в г д е ж Statute. ombudsman.europa.eu (англ.). Процитовано 2013-11-04. 
  3. а б в г Ральф Бозен, Олена Перепадя (2013-07-03). У ЄС обрали нову омбудсменку. dw.de. Deutsche Welle. Процитовано 2013-11-04. 
  4. В ЄС вперше за 10 років новий омбудсмен. ukrinform.ua. Укрінформ. 2013-09-30. Процитовано 2013-11-04. 
  5. Contacts. ombudsman.europa.eu (англ.). Процитовано 2013-11-04. 
  6. The Ombudsman's Team. ombudsman.europa.eu (англ.). Процитовано 2016-04-04. 
  7. а б Treaty on European Union. Article 138e. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 2013-11-04. 
  8. When and how can you complain?. ombudsman.europa.eu (англ.). Процитовано 2013-11-05. 
  9. Nikolaos Salavrakos (2013-07-15). Report on the annual report on the activities of the European Ombudsman 2012. europarl.europa.eu (англ.). Європейський парламент. Процитовано 2013-11-05. 
  10. а б в Annual Report 2014. ombudsman.europa.eu (англ.). 2015-05-26. Процитовано 2016-04-04. 
  11. а б в Nikiforos Diamandouros (2013-05-27). Annual Report 2012. ombudsman.europa.eu (англ.). The European Ombudsman. Процитовано 2013-11-05. 
  12. Кількість отриманих звернень, розгляд яких був у компетенції Європейського омбудсмена
  13. Ombudsman achieves friendly solution to complaint about VIP tickets. ombudsman.europa.eu (англ.). The European Ombudsman. 2009-11-03. Процитовано 2013-11-06. 
  14. Draft recommendation of the European Ombudsman in his inquiry into complaint 2575/2009/(TS)(TN)RA* against the European Medicines Agency. ombudsman.europa.eu (англ.). The European Ombudsman. 2012-05-11. Процитовано 2013-11-06. 
  15. Problems in applying EU rules aimed at protecting the health of children. ombudsman.europa.eu (англ.). The European Ombudsman. Процитовано 2013-11-06. 
  16. Refusal to grant public access to a document concerning visa-free short-term travel of Russian and EU citizens. ombudsman.europa.eu (англ.). The European Ombudsman. 2013-09-09. Процитовано 2013-11-06. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]