Витка гречка берізкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Витка гречка берізкова
Farm weeds of Canada (1906) (14589601669).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Ряд: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Рід: Витка гречка (Fallopia)
Вид: Витка гречка берізкова
Біноміальна назва
Fallopia convolvulus
(L.) Á.Löve, 1970
Синоніми
Bilderdykia convolvulus (L.) Dumort.
Fagopyrum carinatum Moench
Fagopyrum convolvulus (L.) Gross
Fagopyrum volubile Gilib.
Helxine convolvulus (L.) Raf.
Polygonum convolvulaceum Lam.
Polygonum convolvulus L.
Polygonum infestum Salisb.
Reynoutria convolvulus (L.) Shinners
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Fallopia convolvulus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Fallopia convolvulus
EOL logo.svg EOL: 586686
IPNI: 103354-2
ITIS logo.svg ITIS: 513511
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 76029
The Plant List: kew-2807634

Витка́ гре́чка бер́ізкова[1] (Fallopia convolvulus Á.Löve, синонім — Polygonum convolvulus L.) — трав'яниста рослина з роду витка гречка родини гречкових.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Однорічна рослина. Стебло висотою до 1 м, з короткими волосками, вигнуте, в'юнке, борознисте, червоне. Листя черешкове, округле або довгасто-яйцевидне, загострене, біля основи серцевидне або списоподібне, з дельтовидними вушками. Квітки зібрані по 3 — 6 у пазушні пучки; оцвітина зелена з білими облямівками, зовнішні її частки з виступаючими тупими кілями. Плід — чорний матовий дрібногорбкуватий горішок. Цвіте в липні — жовтні. Плоди дозрівають у серпні — жовтні.

Екологія[ред. | ред. код]

Росте на полях, галечниках, посеред чагарників, на сміттєвих місцях.

Поширення[ред. | ред. код]

Природний ареал[ред. | ред. код]

Ареал натуралізації[ред. | ред. код]

Голарктичний вид. Зустрічається зазвичай по всій Україні.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Рослина містить 0,025 % антрахинових глікозидів, 0,4 — 0,65 % кремнекислоти, алкалоїди, дубильні речовини; у корінні виявлений оксіметилантрахінон; у плодах — крохмаль, 13,3 % білкових речовин, 7 — 10 % клітковини; в листях і стеблах — рутин, фітостерин, глюкоза, фруктоза, солі органічних кислот, до 40 мг% каротина. Рослина в зеленому стані отруйна.

Використання[ред. | ред. код]

Добре поїдається сільськогосподарськими тваринами, однак може викликати у них (в першу чергу у коней) отруєння. Насіння можуть бути кормом для свійської птиці, сурогатом крупи, але домішок їх до вівсу токсичний для коней.

У Західному Сибіру та на Далекому Сході плоди цього виду збирають, шеретують і одержують крупу, що її вживають як гречану.[2]

Бур'ян, що засмічує хлібні та городні посіви.

З рослини можна отримати кремову, жовту, зелену, коричневу та чорну фарби. Медонос.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fallopia convolvulus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  • М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.95