Мандола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мандола
Mandola.jpg
Класифікація
Споріднені інструменти
Мандола у Вікісховищі?


Мандола — італійський струнний щипковий музичний інструмент. Належить до сімейства лютні.

Будова[ред. | ред. код]

Мандола має 4 здвоєні струни, настроєні в унісон. Лад - квінтовий (c, g, d, a) (на квінту нижче від мандоліни). Довжина приблизно 42-44 см.

На мандолі, як правило, грають плектром.

Історія[ред. | ред. код]

Відома з XII-XIII століття. З XVIII століття - альтовий різновид мандоліни.

Найчастіше мандолу використовували в народній музиці як акомпануючий інструмент (зокрема в італійській народній музиці).

Віднедавна її використовують в традиційній ірландській, французькій, шведській музиці, хоча й значно рідше, ніж сучасні моделі бузуки.

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]