Валіха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валіха
Класифікація струнний музичний інструмент, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса 312.11[1]
CMNS: Валіха у Вікісховищі

Валіха (малаг. valiha) — мадагаскарський традиційний струнний музичний інструмент. Вважається національним інструментом Мадагаскару[2].

Опис[ред. | ред. код]

Виготовляється з порожнистого стовбура бамбука Valiha diffusa завдовжки 90–120 см і діаметром 7–10 см. Інколи використовують види бамбука з великим міжвузлям. До нього зовні прикріплені 21–24 струни. Може виготовлятися також з сосни або металу[2][3]. Струни для валіха спочатку виготовлявся з волокон бамбука, які закріплені за допомогою трісок. У XXI столітті при відсутності професійних струн використовуються металеві жили з кабелів типу боуден-трос[4][5]. На східному березі Мадагаскару, в околицях Туамасіни, валіха виготовлялася з металевої бляхи, при цьому її згинають в паралелепіпед, а не в циліндр, а струни натягують тільки на одній з граней, причому струни для лівої і правої руки виконавця розташовують окремо[5]. Етнічна група антандрой та інші південні народності використовують власних різновид валіхи — «маровані» (дослівно «багато струн»), яку роблять із соснових планок. Маровані має прямокутний перетин і товстіші, ніж зазвичай, струни з жил промислових кабелів[5].

Фіксованого ладу у валіхи немає, використовується кілька місцевих, а також європейський рівномірно темперований[5].

Історія[ред. | ред. код]

Валіха з'явилася на Мадагаскарі після міграцій малайців. Вона споріднена кільком малайсько-індонезійським музичним інструментам, інструментам гірських народів В'єтнаму і індійського округу Бастар (бхуябаджа)[6].

Валіха використовувалася у релігійних ритуалах для залучення добрих духів[3]. Вважається, що тільки інструменти певного тембру можуть допомогти викликати необхідних духів, так як вони розрізняють висоту музичного звуку[5].

Виконавці[ред. | ред. код]

Одним з найвідоміших гравців на валісі ХХ століття є Ракотозафі (народився у 1938 році)[7]. Більшість з небагатьох записів у виконанні Ракотозафі, були зробленні у центральній студії Малагасійського радіо. Сильвестр Рендафісон є ще одним відомим музикантом на валісі[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Consortium M. Revision of the Hornbostel-Sachs Classification of Musical Instruments by the MIMO Consortium
  2. а б Wald, 2007, с. 62.
  3. а б Abels, 2011, с. 136.
  4. Летнев та 1984, 523.
  5. а б в г д Garland, 2013, с. 123—125.
  6. Dournon, 2015.
  7. American Lutherie: The Quarterly Journal of the Guild of American Luthiers. The Guild. 1993. с. 22.
  8. Sylvestre Randafison Obituary, The Independent, 20 August 2003 [Архівовано 8 грудня 2010 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]