Чотириструнне банджо
Класифікація | струнний музичний інструмент |
---|---|
Розроблено | XVIII століття |
Діапазон | |
Подібні інструменти | мандоліна, укулеле |
Музиканти | Едді Пібоді, Гаррі Резер, Чарлі Тагава |
Виробники | Bacon Banjo Co. Deering Banjo Company OME Vega Company Wildwood Banjos |
Чотириструнне банджо (англ. four-string banjo) — струнний музичний інструмент сімейства лютні з довгою і тонкою шиєю, порожнистою резонаторною коробкою та 4 струнами. Є гібридом банджо та укулеле[1].
Інструмент виник у XVIII столітті в Америці у середовищі африканських рабів. У США отримав відносну популярність у 20-х роках XX століття. Згодом досить широко став використовуватися у джазі.
У Бразилії цей інструмент відомий під назвою «самба-банджо» або «банджо-кавако» і вважається гібридом банджо і кавакінью. Вперше такий гібрид представлений наприкінці 1970-х бразильським музикантом Алміром Гінето. З одного боку такий інструмент був гучнішим, але схожим на традиційний кавакінью, з іншого — новаторським.[2]
-
Чарлі Тагава — один із сучасних виконавців на чотириструнному банджо
-
Гаррі Резер — джазовий виконавець 1920-х років
-
Едді Пібоді — джазовий виконавець 1920-1960-х років
Чотириструнне банджо має декілька типів налаштувань. Серед популярних — CGDA, DGCE, DGCD та CGBD[3]. Самба-банджо має таке ж налаштування і діапазон, що й кавакінью, але його тембр зовсім інший — він звучить як традиційний банджо, але вищої тональності.
- ↑ Randel, Don Michael, ред. (2003). The Harvard Dictionary of Music. Harvard University Press. с. 83. ISBN 9780674011632.
- ↑ McGowan, Chris; Pessanha, Ricardo (1998). The Brazilian Sound: Samba, Bossa Nova, and the Popular Music of Brazil. Temple University Press. с. 51. ISBN 9781566395458.
- ↑ Conway, Cecelia (1995). African Banjo Echoes in Appalachia: A Study of Folk Traditions. University of Tennessee Press. с. 234. ISBN 9780870498930.
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |